Працювати менше, а врожаї отримувати більші – мрія кожного городника. Ви вже давно помітили, що при регулярному удобрюванні рослин вони ростуть сильніші і швидше. А ви бачили, як «вигнатись» може будь-яка рослина, зернина якої випадково потрапила в купу перегною? Бачили. Але висновків, мабуть, не зробили, якщо досі не дружите з органікою. Як виглядає ця дружба? Це вирощування овочів не на землі, а на органічному компості. Що це таке, і як його створити, розкажу в цій статті.

Компост - основа органічного землеробства

Компост – основа органічного землеробства

Щоб одразу вас більше зацікавити, скажу, що грядка, створена за правилами органічного землеробства, в порівнянні з вашою звичайною (аналогічною за площею, яку ви регулярно удобрюєте, поливаєте, звільняєте від бур’янів, визначаєте кислотність), протягом п’яти-шести років виробляє, як мінімум, втричі більшу масу рослин. Це правило стосується і квітників, рабаток, наприклад, чи міксбордерів. При цьому вона практично не вимагає ніякого догляду! Скажу простіше – раз зробили грядку, сієте чи садите на ній культури п’ять років підряд і збираєте багаті врожаї, не витрачаючи сили на перекопування, сапання і полив. Чи не мрія?

Хороший компост  чи перегній, який використовується замість ґрунту на високих грядках чи вертикальних клумбах, максимально розкриває можливості рослини. Це саме стосується і квітів у горщиках, і грибів, шампіньйонів, наприклад, які вирощують також на компості. До речі, якщо купуєте культури сортів, створених на заході, а вони не дають очікуваного результату, справа, скоріше за все, саме в тому, що ці рослини виводилися для вирощування на органіці, а не на землі. Ідеально додавати в лунку компост і при пересадці на постійне місце розсади огірків, помідорів, перцю, капусти.

Розумний західний фермер жодної насінини не покладе в землю, перш ніж не створить для неї максимально привабливі умови, щоб гарантувати високий врожай. Ті ж самі вертикальні грядки, наприклад. Наші люди про гарний врожай кажуть: «Дав Господь!». Вловили різницю? Ми ніколи не знаємо чи «пощастить» нам з урожаєм. Ми вирощуємо на «авось», покладаючись на Бога, удачу, але тільки не на себе.

Органічне землеробство – ціла наука, яка розкриває такі можливості, про які на ґрунті навіть мови вести не варто. Врожаї на органічних високих грядках збільшуються не тільки за рахунок ідеального середовища для коріння, а й через використання правильних об’ємів посадок, точного розташування і розумного сумісництва рослин. Почнемо знайомитися з органічним землеробством з компосту.

Органічне землеробство починається з компосту

Органіст перегній чи компост вважає основою свого благополуччя. Для нього без перегною нема врожаю. А отже до його створення він відноситься, як до основного свого завдання. Якщо ми вважаємо гріхом викинути шматок хліба, бо то їжа, то органіст бачить в ньому (в хлібі) частину органічної компостної ями і теж вважає гріхом його недбале використання. Бо якісний перегній, навіть в найменшій кількості внесений на грядку, може подвоїти врожай і значно покращити якість овочів.

Перегній – жива структура, в прямому значенні цього слова. Там мешкають живі організми, які ми можемо побачити тільки в мікроскоп. Вони безперервно розкладають органіку для живлення рослин. І господар “розумного” городу потурбується, щоб у жителів компосту було що їсти, пити і чим дихати. Їх їжа – це сам компост, але він може бути, як корисним, так і не дуже. Якщо не виконати певні умови, то органіка може перетворитися не на перегній, а на кислий і шкідливий «силос». Про вологу і повітря для жителів компосту треба потурбуватися окремо.

Компостна купа - не яма

Компостна купа – не яма

Що можна компостувати?

Дуже багато органічних речовин, які ми звикли вважати сміттям або, вибачте, гімном. Наприклад:

  • Гній тваринного походження;
  • Пташиний послід;
  • Людські фекалії;
  • Скошена трава, солома;
  • Опале листя;
  • Лушпиння рослин;
  • Залишки їжі і її приготування;
  • Зіпсовані продукти;
  • Рибні та м’ясні відходи.

Не слід додавати в компост  жир у чистому вигляді (сало, наприклад), кістки й  шерсть тварин. Вони не згниють і за пару років. І, звичайно, ніякої синтетики!

Отже, для компосту підходить  гній. Будь-який. Якщо він зарідкий, його треба кілька днів просушити, а потім перемішати з травою, соломою, дерев’яними стружками тощо. Для цього гній перекладають шарами. Послідом птахів можна злегка притрушувати компостну купу час від часу, він занадто концентрований, щоб удобрювати ним рослини в чистому вигляді. Ідеально його настоювати в воді для рідких пыдживлень.

Що стосується залишків нашої (людської) життєдіяльності, то, як казав мій покійний дід, «на гамні і хліб родить». При цьому він не стидався час від часу розкидати «продукцію» свого туалету по всьому садку. І той плодовий сад родив, треба визнати, на заздрість всім сусідам, ще років «надцять» після його смерті. Як на мене, метод, звичайно, на любителя.  Це, по-перше. По-друге, в сучасних сільських господарствах (у мене, наприклад) садовий туалет відсутній, бо є туалет в хаті і септик. То ж де набрати того, вибачте, гімна? Доводиться обирати інші методи…

Скошена трава, солома і т.д. (дивись у верхньому списку) – все це перетвориться на хороший компост за один сезон, якщо його викладати пошарово, притрушуючи кожен шар органіки землею. Величеньке гілля, щепу, стару деревину великих розмірів треба спочатку подрібнити і покласти на дно купи. Перш ніж згнити, ці речовини попрацюють дренажем.

Читайте також нашу статтю про найпоширеніші помилки садівників, серед яких і нехтування рослинними залишками.

Сьогодні можна придбати готові компостні ящики

Сьогодні можна придбати готові компостні ящики

Компостна купа – не яма

Зі словом компост у мене завжди асоціювалося слово яма. Компостна яма. Але, щоб правильно організувати виготовлення компосту в своєму господарстві, треба зробити компостну купу, а, ні в якому випадку, не яму. Чого? Бо так ви можете зіпсувати всю справу. В ямі, зазвичай, багато вологи і нема повітря. Компостна яма – гарне середовище для розмноження молочнокислих бактерій. З їх допомогою добре квасити капусту, а для утворення компосту потрібні бактерії, які відповідають за гниття. Для їх життя необхідне повітря. «Квашений» компост дуже шкідливий для рослин. Краще вже обійтися без нього. До речі, компоста яма, за санітарними нормами,  повинна розміщуватися від джерела води не ближче, як за 10 метрів. До компостної купи ці вимоги не відносяться.

Для утворення «правильного» компосту знайдіть в господарській частині своєї ділянки місце, яке ніколи не підтоплюється. Обов’язково в тіні, тоді вам не доведеться свою купу занадто часто поливати. Розмір і форма – довільні, приблизно 2-3 кв.м. Огородіть цю площу дошками, залізом чи шифером приблизно метрової висоти. Низ встеліть сіном, щепою, листям.Так ви створите шар, який відділятиме органіку від грунту, тоді компост зручно буде набирати. Для цього, як правило, використовують вила. Ідеально влаштувати купу на бетоні. Тоді працювати з нею значно легше. Організуйте садові доріжки на своїй ділянці так, щоб одна з них вела до компосту. Його доведеться возити на тачці.

Стінок може бути три (без передньої). Але якщо їх чотири, то одна повинна підійматися або зніматися: перегній треба перемішувати і підбирати. Завершає конструкцію лист плівки, шиферу чи ще чогось подібного, який накриває компостну купу зверху. Так дощі не вимиватимуть «дорогоцінні» відходи. Одночасно «кришка» не дасть випаровуватися волозі.

Можна зробити надійніші стіни з бетону чи цегли. Але тоді потурбуйтеся, щоб надлишки води могли витікати через отвори внизу. Прикрити, можливо, не дуже естетичну компосту купу від очей допоможуть однорічні рослини-гіганти, які можна висадити поряд.

Зрілий компост приємно пахне землею

Зрілий компост приємно пахне землею

Як забезпечити гниття органіки?

Якщо її шари достатньо вологі і захищені від пересихання (для неї також можна організувати крапельний полив), вона, взагалі-то, визріє і сама. Але, все-таки, є дещо, на що варто звернути увагу:

  • Не варто класти в компостну купу траву, що тільки-но викосили. Особливо товстим шаром. Вона може занадто збитися, перекривши доступ повітря до органіки. Тому краще свіжу траву день-другий підсушити на повітрі. Або перекласти її шарами більш сухої органіки, лушпинням, наприклад.
  • Майже вдвічі прискорюється дозрівання компосту, якщо кожен новий шар органіки пересипати тонким шаром землі.
  • Сьогодні чи не в кожному садовому магазині можна придбати спеціальні бактерії, які прискорюють визрівання компосту. Їх можна розводити в воді і поливати час від часу шари компосту, що поновлюються. Можна вносити їх в сухому вигляді.
  • Зрілий перегній розпізнати легко. По-перше, він стає темним і одноманітним. На перший погляд, повністю відсутні відмінності між його складовими. По-друге, зрілий компост, правильно приготовлений, зовсім не смердить. Він пахне землею і свіжою зеленню.

Використовуючи бактерії, якісний компост можна приготувати за один рік. Без бактерій цей час може збільшитися і вдвічі. Але я чула від людей, що декому вдавалося отримати хороший компост і за один сезон – весною почали збирати, восени компост готовий до використання. Але для такого експрес-компосту, мабуть, треба використовувати тільки легкі матеріали для перегнивання.

Наразі, про виготовлення компосту все. Його можна використовувати не тільки на високих грядках, а й на звичайних, щоб значно покращити якість грунту. В наступній статті читайте детальніше про використання компосту на органічних грядках. До речі, сівозміна на компостних грядках зовсім не обов’язкова. І не забувайте, що компост – ідеальний не тільки для грядок, а й для саду. Удобріть ним гортензію широколисту в період бутонізації, наприклад, і наступного року вона тішитиме вас пишним і рясним цвітінням. А яка декоративна капуста, дармера, морозник та цибуля росте на компості! Не завадить компост навіть таким демократичним культурам, як фундук. Бо значно покращить його врожайність.

Ще побачимось!

Надя Сусідка,

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить