Дармера – багаторічна декоративна рослина-велетень, яка чомусь поки не дуже відома в Україні. Можливо, тому, що, в природі росте лише в двох штатах Америки – в Каліфорнії і Орегоні, тобто не дуже поширена в світі, загалом. На батьківщині її вважають гірською рослиною, бо вона забирається вгору іноді аж до двох тисяч метрів, хоч, зазвичай, росте значно нижче. Для ландшафтних дизайнерів дармера щитовидна надзвичайно приваблива, адже належить до тих рослин, які полюбляють кислі грунти, напівтінь і береги водойм. Вона ідеально виглядає в поєднанні з хостами, астильбами, гортензіями, а ще – ефектна і сама по собі. Нічого не знаєте про дармеру щитовидну? Ми вам розкажемо!
Пельтифілум (наукова назва дармери) має красиві квіти, які цвітуть навесні, поки рослина ще не наростила листя. А коли воно з’являється, дармера стає ще кращою, бо її листя дуже велике (до півметра) і цікаве за формою. Величезна рослина дармера, фото якої багато в цьому матеріалі, обов’язково не залишиться непомітною у вашому саду.
Свою назву дармера щитовидна отримала за форму свого листя – воно справді нагадує щит. Влітку – яскраво-зелене, восени змінює колір на яскраву гаму теплих помаранчево-червоних кольорів. При цьому таке шикарне листя залишається прикрасою саду до самих морозів.
Навесні, ще до цвітіння перших весняних цибулинних, з кореневища рослини виростає високий (до 70-ти см) цвітонос, вкритий білим пушком. Численні рожеві бутони перетворюються на дрібні світло-рожеві квіточки, зібрані в китицю діаметром близько 12-ти см. Цвіте дармера два-три тижні. На сьогодні селекціонерами виведені сорти дармери щитовидної з білими квітами та карликові сорти – висотою всього сорок сантиметрів.
Загалом, дармера – рослина універсальна. Вона любить тінь, але гарно ростиме і на сонці. Єдиний нюанс, висаджуючи пельтифілум на сонячній ділянці, підготуйтеся морально до того, що її постійно доведеться поливати, бо вона полюбляє вологі місця без застою води. Тож, якщо ваша мета – створити практичний сад, краще обирайте для дармери місце посадки в тіні дерев або декоративних кущів. Весною, коли дармера цвіте, їй необхідно багато сонця. Але листя на деревах тоді ще практично нема, то ж вона комфортно почуватиметься під час цвітіння. Коли наросте її листя, то і сусідні дерева вже зможуть створити для неї приємну напівтінь.
Було б непогано при посадці дармери використати агрогідрогель, це зведе поливи до мінімуму. Але не перестарайтеся. Ця рослина не любить рости в занадто вологому грунті.
Віддає перевагу кислим грунтам, гарно ростиме і на нейтральних. При правильно вибраному місці для посадки, догляд за дармерою зводиться до періодичних поливів у спеку і підживленню мінеральними добривами і органікою.
Сухі мінеральні добрива вносять ранньою весною ще до початку цвітіння. А органіку підсипають протягом всього вегетаційного періоду (до початку осені) з періодичністю раз на місяць. Ідеально використовувати для цього компост.
З метою профілактики досвідчені садівники радять полити навесні дармеру фунгіцидом. І обов’язково вкривайте її на зиму – соломою, хвойними гілками, сухим листям. Щоб корені рослини при низьких температурах не замерзли, шар мульчі має бути досить високим – приблизно 10 см. Листя рослини взимку відмирає, навесні відновлюючись з кореня.
Пельтифілум – декоративна квітуча трав’яниста рослина, яка ідеальна для використання:
– на квітниках, розміщених в тіні дерев, поряд з іншиими багаторічними рослинами;
– на берегах штучних та природних водойм;
– в солітерних посадках.
Гарно поєднується дармера щитовидна з ірисами аіровидними, астильбою, анемонами осінніми, хостами, іншими багаторічниками і однорічниками, які полюбляють рости в напівтіні.
Дармера розмножується і насінням, і вегетативно – поділом куща. Останній спосіб – оптимальний. Весною чи восени корінь дармери ділять на частини і розсаджують по підготовленим місцям. В посадкову яму необхідно додати компост або перегній. Під час осінньої посадки корінь рослини бажано витримати пару годин в розчині фунгіциду, щоб запобігти зараженню рослини хворобами. Висаджені восени пельтифілуми радуватимуть цвітінням і шикарним листям господарів вже наступної весни.
Щодо розмноження насінням дармери, то тут все не так оптимістично. Спершу насіння треба витримати приблизно місяць в холодильнику у вологому субстраті. Після його проростання доведеться прискіпливо слідкувати за вологістю повітря і грунту. При цьому декоративності набувають дармери, вирощені з насіння, лише через два-три роки.
Натхнення!
ЗЕЛЕНА САДИБА.