Коли я бачу шикарні троянди чи інші квіти, декоративні кущі, або й будь-яку городину на фоні голої потрісканої землі, в якій вони ростуть, мені хочеться зняти з себе всю одежину і прикрити цей «стид і срам». Наступна думка – «Боже, це ж скільки за сезон ця ділянка просапана, розпушена, полита?! Скільки часу і праці!!!» Ну, і накінець – «Чого у цих людей, які так щедро обдаровані фізичною силою і вільним часом, так мало логіки і мудрості? Де мульча?!!!» Потім згадую город і квітники своєї бабусі і дачу мами і розумію, що про мульчування і всі його переваги вони можуть і не знати. Тому і не мульчують. Але є такі екземпляри, як мої сусіди по старій дачі. Вони вголос сміялися з мене, коли я розкладала по грядках скошену траву («чого не придумає ця інтелігенція, щоб не працювати?»), але років через три самі почали мульчувати соломою. Тобто реальний приклад працює значно краще, ніж будь-яка теорія. Тому в цій статті розкажу про власний досвід мульчування, тільки практика – ніякої теорії.
Про переваги використання мульчі на грядках і в саду читайте в нашій статті Мульча — особливості застосування.
Про свій перший садовий сезон в недалекому 2014 році навіть згадувати не хочу. Скільки рослин я погубила!!! Скільки грошей закопала в сірий пісочок маминої колишньої дачі, яку я раптом вирішила реанімувати і створити свій власний райський сад…
Едем категорично не створювався. Бо, до мого величезного здивування, все, що я назамовляла в інтернет-магазинах і накупляла на місцевому базарі чомусь росло значно повільніше, ніж бур’яни, чогось засихало, якщо я дні три не була на дачі і, якщо виживало, виглядало зовсім не «по-едемські».
Моєму розчаруванню не було меж! З логічними поясненнями рідних, що «Оксана, якщо ти хочеш, щоб в тебе щось росло і родило, то все літо маєш біля того поприсідати – полити, посапати, підживити, а не раз в тиждень приїхати на дачу на шашлик», я не дуже погоджувалася. Відчувала моя душенька, що має бути якесь просте і ефективне рішення, як спростити весь оцей процес, бо сад дуже хочеться, а часу на всі оці маніпуляції катастрофічно мало.
То ж з першим «едемом» я попрощалася вже до кінця сезону і від невдалої практики перейшла до теорії – почала ґрунтовно вивчати питання. Власне, так і народився сайт «Зелена садиба», бо коли в мене назбиралася купа корисної інформації, про яку, як мені здавалося, ніхто з садівників не знає, мені захотілося поділитися нею з усім світом! Журналістська освіта про себе нагадала 😊
І перше, що зі своїх теоретичних знань я засвоїла на практиці – земля в саду і на городі не повинна бути голою!!! Все. І буде вам щастя. Цей принцип – основа, так званого, «лінивого» саду. В його ефективності я переконалася в свій другий садовий сезон, коли перекопану цілину (навіть пирій особливо не вибирала) без особливих проблем перетворила на квітники. На виділену під міксбордери землю внесла мульчу у вигляді подрібненої кори сосни (поряд лісопилка, возила мішками на велосипеді) і з весни до кінця сезону висаджувала багаторічники, розгрібаючи мульчу в потрібному місці.
За все літо жодного разу не сапала бур’яни – легко виривала руками ті, які проростали через мульчу (на наступний сезон вже майже і не проростали), поливала лише вибіркові рослини – гортензію, наприклад, але тільки в посушливі періоди (більше тижня жодного дощу), їздила на дачу тільки на вихідні і не втратила жодної рослини. Жодної! Вони всі не тільки прижилися і гарно виглядали вже в перший сезон, вони пережили зиму!
В порівнянні з моїм першим негативним досвідом, це була величезна перемога. І головна її складова, зрозуміла я – мульча. Ну, і ще треба додати, що я перестала купувати екзотичні і вибагливі рослини, які вимагають ретельного догляду, профілактики і т.д.
Невибагливі рослини і мульча – запорука успіху будь-якого садівника-початківця!
Заради об’єктивності, треба відмітити, що сам процес внесення мульчі – це теж робота, і навіть добрячий такий її шмат. Але воно того варте! Доступу до кори сосни в мене тепер нема, бо у мене вже інший сад, далеченько від тої лісопилки. Кору, як мульчу, з теплотою згадую досі. Бо, по-перше, красиво, по-друге, перегниває повільно. За сезон достатньо внести на грядки чи квітники таку мульчу двічі – на початку сезону і восени. Сосна дещо підкислює грунт, але це питання легко знімається внесенням доломітового борошна або попелу, який ще й чудово підживлює абсолютно всі рослини (крім тих, які полюбляють кислу землю).
Зате в цьому сезоні у мене в вільному доступі стіг соломи, перепрівша тирса і, як мінімум, соток десять землі, яку косити-не перекосити….
Не буду писати звідки в мене необмежений доступ до перепрівшої тирси (їй вже років чотири, як мінімум), бо це занадто довга історія, хоч і без криміналу. Свіжа тирса, як я читала, перепріваючи забирає багато азоту з грунту, то ж треба або вносити додатково азотні добрива, або чекати поки вона перепріє не на ваших грядках, а деінде. Але в мене вже не свіжа тирса, а скоріше – такий собі моно-компост з тирси.
Тирса як мульча для мене незамінна в першу чергу на грядках – тендінтні сходи городини ніщо краще не замульчує. Вона дрібна, гарно тримає вологу, лягає щільно, то ж добре стримує бур’яни. Всі декоративні рослини після висадки мульчую теж, в першу чергу, тирсою. Тирса – ідеальна мульча для початку сезону і всіх нових саджанців висотою до 30-40 см.
Але в неї є один недолік – швидко перегниває. Хоча і недоліком це не можна назвати, бо при цьому вона покращує структуру і поживність будь-якого грунту. Але все-таки вносити її потрібно частіше, ніж, наприклад, солому.
♥ Всі фотографії відкриваються у великому розмірі — клікніть на фото!
Солома перегниває значно довше тирси, то ж поновлювати її доведеться рідше. Цього року солома мене виручає на пустих ділянках. Виділена площа продискованої цілини під живу огорожу з троянд, яка має бути засаджена до кінця цього сезону, щільно вкрита соломою. Розгрібаю солому у потрібному місці, викопую посадкову ямку, саджу троянду і мульчую її прикореневу зону… тирсою, бо солома для маленьких саджанців не дуже підходить. Її може розтріпати вітер, розтаскують сусідські кури, коли мене, буває, кілька днів нема в селі.
Під солому в мене висаджена картопля. Вся полуниця, посаджена цієї весни, також спочатку була замульчована тирсою в прикореневій зоні, але в міжряддях – частково солома. Та і надалі, коли полуниця підросте, буде мульчуватися вже тільки соломою.
Отже, я зробила висновок, що солома – найкраща органічна мульча для пустих ділянок, на яких щось висаджуватиметься невідомо коли, і — для дорослих плодових і декоративних рослин. Малина в мене теж вся під соломою. Пристовбурові кола молодих саджанців плодових і фундуків — також під соломою. Вони достатньо високі, можна викласти щільний шар соломи і не боятися, що саджанці загубляться в ній, як наприклад, мої нововисаджені багаторічники в палісаднику, які тепер час від часу мені доводиться шукати під соломою. Я на скору руку замульчувала палісадник саме соломою, бо тирси в той час в наявності не було. Тепер все ніяк не знайду час прибрати солому і викласти мульчу з тирси.
Читайте також про мікоризу. Що це таке і як використовувати мікоризні гриби?
Я ніколи не боролася з бур’янами. Мені їх завжди не вистачало))) Ми купили теперішню нашу ділянку взимку, і коли я весною побачила, яка вона багата на кропиву, страшенно зраділа. Бо мені якраз кропиви на колишній дачі дуже не вистачало. Кропива – це незамінне зелене добриво і це прекрасна мульча, як і всі бур’яни. Звичайно, на парадному палісаднику така мульча виглядатиме не дуже, але на грядках з городиною – це саме те, що треба! А перегниваючи, мульча з бур’янів стане чудовим органічним добривом. А головне – не треба нікуди їхати і таскати на собі мішки з мульчею.
Багато читала порад на кшталт «використовувати у якості мульчі можна тільки бур’яни, які ще не цвіли і тільки без коріння, бо так ви розносите ці бур’яни по грядках»… Я вас прошу! Всі бур’яни прекрасно розмножаться і без вашої допомоги, і навіть якщо у себе на ділянці ви їм не дасте жодного шансу, їх насіння принесе вітер з сусідньої. То ж я не заморочуюся і абсолютно всі бур’яни, перевертаючи догори корінням, використовую в якості мульчі.
Чи проростає цей пирій? Проростає! Але трава легко висмикується руками при нагоді і залишається там само. І потім знову проростає, але це слабенький такий бур’янець, який особливої шкоди дорослій культурній рослині вже не принесе. Сподіваюся, я не відкрию вам секрет, якщо скажу, що бур’яни за вологу, поживні речовини і сонце конкурують не тільки з вашими помідорами і картоплею, але і один з одним. На місці видаленого бур’яна обов’язково виросте новий бур’ян, а, може, й два. А отой першенький, вами замучений і залишений на грядці, буде заважати своїм молодим і сильним родичам рости і розвиватися.
Про вирощування цибулі читайте в статті Правила посадки цибулі на ріпку весною.
У мене цього пирію – море!!! Справжнє таке зелене море. Цього року ми не встигли вчасно виорати і засіяти якимось сидератом землю, яку поки не обробляємо. Це соток десять гарнесенького такого пирію. Він послужить прекрасною мульчею для всіх абсолютно рослин. Скошеною травою можна і треба мульчувати все.
Косити пирій будемо, звичайно, не раз за сезон, де даючи йому зацвісти. Свіжою травою мульчувати недобре, треба дати їй кілька днів пров’ялитися на сонці. А та трава яка не буде використана (10 соток пирію – це вам не жарти) перетвориться на не менш прекрасне сіно, яке також можна ефективно використовувати в якості мульчі.
В якості мульчі можна використовувати все органічне, що є у вас під рукою. Щепа, сіно, солома, бур’яни, скошена трава, компост; шишки, хвоя — для любителів кислого грунту. Картон, папір, тканину!!! Так, старий непотрібний одяг також можна використовувати в якості мульчі. А щоб виглядало це більш менш пристойно, можна зверху покласти невеликий шар соломи, трави чи сіна. Ну і, звичайно, цілий ряд спеціальних матеріалів для мульчування можна купити в садових магазинах.
Єдине правило, яке треба виконувати при мульчуванні – слідкувати, щоб мульча не заважала культурним рослинам. І щодо рослин, які проростають з насіння, поспішати не можна. Спочатку треба дочекатися, поки вони виростуть настільки, щоб не загубилися в тій мульчі. Відповідно і матеріал для мульчування треба обирати не тільки з того, що під рукою, але й з того, що не прикриє ваші рослини з головою.
Щодо розсади і саджанців — мульчувати потрібно одразу. Так ви полегшите і рослинам процес приживання, і собі життя.
Читайте також наші статті:
Нема. От просто я їх не бачу. Сусіди в мій перший сезон мульчування лякали мене слимаками. «От хайно слимаки всі твої квіти з’їдять, тоді ти мені розкажеш про свою мульчу»… В той сезон якось за пару днів слимаки з’їли всі мої іриси, але і у сусідів вони постаралися на славу, а в них ніякої мульчі абсолютно – гола земля. В наступні три роки у мене слимаків майже не було. Майже – це не так, щоб зовсім, але це так, коли ніякої особливої шкоди рослинам вони принести не можуть. Ніколи нічим не травила, збираю руками, коли бачу, і годую сусідських курей.
Щодо мишей, то в тирсі і щепі в якості мульчі вони не можуть завестися, а в соломі, то це проблема, думаю, скоріше зимового періоду. Але мульча з соломи, внесена весною, до зими достатньо перегниє, щоб бути непривабливою для мишей, а в кінці сезону можна солому для мульчі вже й не використовувати.
Про мульчу на сьогодні все. Нехай у вас завжди буде багато мульчі під рукою і легко мульчується!
Оксана Дивисенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.