Ви помічали, що крайні в ряду рослини, зазвичай, виглядають здоровішими? Вони менше хворіють, рідше вражаються гниллю та грибковими захворюваннями. А ще високі грядки шириною в кілька рядків набагато легше полоти. Виходячи з цього, раціональніше було б влаштовувати вузькі грядки з широкими проходами для кожної культури. То чому ж ми досі так не робимо? Мабуть, це сила звички та й тільки. Бо, як мінімум, троє поважних практиків вже довели ефективність високих грядок. В цій статті й розглянемо їх методи – город по Міттлайдеру, Курдюмову і грядки Лядова.
Я вже згадувала про подібні грядки в одній із попередніх статей, але тоді більше звертала увагу читачів на естетичний бік облаштування ділянки. Сьогодні розберемося, як же зробити все «по науці», щоб не тільки мати змогу милуватися декоративним городом, а й отримувати на малій площі щедрий врожай овочів.
Читайте також наш матеріал Як я зробила вузькі грядки і полегшила собі життя.
Вперше овочівництво на вузьких грядках почав впроваджувати американський вчений і практик Д.Міттлайдер. Дуже швидко нова технологія завоювала визнання, з’явилися тисячі прихильників та послідовників нового методу у всьому світі. Воно й не дивно, адже агроном-овочівник із Каліфорнії запропонував найпрогресивніший на той час спосіб обробітку, котрий надавав ряд переваг перед звичними способами, а саме:
Та при цьому система не позбавлена недоліків, і головним, на мою думку, є повна відмова від органіки. Тоді, в 50-70-х роках минулого століття, ще недостатньо очевидною була шкода від надмірного захоплення неорганічними сполуками. І наразі дивно читати ось таке: «Доктор Міттлайдер зовсім не використовує гній, компости чи біогумус. Збалансоване харчування рослин забезпечується сумішами мінеральних добрив».
Точне дозування – це також не про нас, адже ми звикли більшість справ робити «на око». То ж не дивина, що метод Міттлайдера майже не прижився на наших землях. Зате дав поштовх для розвитку нових способів, більш адаптованих до місцевих реалій.
На противагу попередньому автору, М. І. Курдюмов віддає мінеральним добривам тільки допоміжну роль. Відомий популяризатор ідеї розумного городу запевняє, що добитися всіх вище перерахованих переваг можна інакше, а саме — з допомогою компостування та внесення органічних добрив. То що, тепер будемо робити все навпаки? І так, і ні. Основні рекомендації по облаштуванню грядок і цього разу залишаються незмінними.
Щодо наповнення грядок – тут немає строгих правил. Курдюмов рекомендує вкладати на низ дрібні гілочки, очерет, тирсу, стружку, солому, навіть скошену траву газону. Наступний шар – напівперепрілий компост, зверху – готовий перегній. Але можна обмежитися й двома останніми шарами, а в міру просідання ґрунту додавати органічні рештки. Крім цього, догляд за рослинами охоплює нечасті прополювання та періодичний полив. І головне – копати не треба!
Весь простір між контейнерами краще засіяти травою, щоб не залишалося вільного місця. В природі, як відомо, пустот не буває, а ми ж хочемо зробити природу своїм найкращим союзником. І ще не забуваймо: город повинен не тільки не псувати вигляд присадибної ділянки, а навпаки – прикрашати її.
Читайте також нашу статтю про реальний досвід використання високих грядок.
Останнім часом прихильники органічного землеробства пропагують систему Лядова, як альтернативу методу Курдюмова. Бо й справді, овочі з городу Ігоря Лядова вражають своїми розмірами і бездоганністю. Не віриться, що такий урожай можна виростити без «хімії».
І чим же відрізняється система органічного землеробства Лядова від «розумного городу» Курдюмова? Та, практично, нічим. Городник, а за сумісництвом інженер-авіатор, просто запропонував свій власний підхід до облаштування грядок. Він вирішив зробити їх не такими високими (всього 15-25 см від землі) та не повністю герметичними. Лядов вважає, що в таких коробах рослинам легше дихається, а процес розкладання органіки відбувається швидше. Основне наповнення грядок – це солома, бадилля, листя. Шар компосту не надто товстий, тому він ніколи не нагрівається до критичних температур.
Який варіант кращий? Пробуйте і вирішуйте самі. Скажу тільки, що є один недолік у всіх високих і вузьких грядках-контейнерах – для початку їх треба облаштувати (найкращий час для цього — початок сезону, тобто — березень), а потім ще періодично проводити «техогляд» та ремонт. Але все можна робити поступово, як робить, наприклад, Людмила Воропаєва з Дніпра, яка створила своїми руками сад — шедевр ландшафтного мистецтва. Мабуть, саме це зупиняє мене на шляху до повного єднання з природою. Дякувати чоловікові, я вже маю парник. І ще один парник, і етажерки для розсади… Але ще є до чого прагнути 🙂
Щедрих вам врожаїв!
Наталія Волкова,
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить