Що б ви робили, коли вподобаний вами та придбаний за безцінь камінець, що просто лежить десь у серванті або вазі, зненацька виявився дуже-дуже коштовним камінням? Як дізналися? Та побачили такий самий у ювелірній крамниці, наприклад. От подібна історія сталася у мене з «грибною травою», точніше з її насінням, що є моєю улюбленою приправою. Я — про пажитник. Випадково побачила, що його екстракт є єдиною діючою речовиною БАДу (незамінному від усього поганого та для усього доброго, як завжди пише етикетка 😊), що мав непомірно високу ціну як для такого складу. Трохи поцікавившись, я відкрила для себе Всесвіт, що ховався у цій на вигляд простій однорічній траві родини Бобових. Про її користь, лікувальні властивості і застосування піде мова в цій статті.
Зміст:
Пажитник (Trigonella foenum-graecum L.), або гуньба сінна, буркотина, грецьке сіно, окладник, сіре зілля, шамбала, фенугрек, чаман, тригонела, культивувався ще у стародавньому Єгипті та Індії. А у Давньому Римі гладіатори використовували настій із попелу насіння гуньби як енергетичний напій.
На жаль, рослина ця у дикому вигляді в Україні не зустрічається, але культивується та всім нам давно знайома переважно як кормова та ароматична у складі великої кількості приправ (хмелі-сунелі та подібні пряні мікси) і як окрема приправа з запахом, який нагадує сушені лісові гриби.
Якщо влаштувати конкурс серед Бобових, то дикий горошок затьмарив би пажитник своєю красою, от саме настільки він «сіренький» зі своїми бліденькими квіточками.
Цвіте тригонела у червні. Можливий посів у два строки (квітневий та травневий), але ранній посів більш продуктивний.
Оскільки нас цікавить переважно насіння, то заготівля його навряд відрізняється від збору інших бобів: визріло, стало сухе — збираємо, досушуємо й лущимо власноруч. Зі зберіганням так само.
В медичних цілях використовують також безпосередньо траву пажитника, для цього частіше збирають верхівки на початку цвітіння, висушують у сухому провітрюваному приміщенні.
Навмисно не загострюю на цьому увагу, також проходжу повз кулінарного використання заради тих властивостей насіння цього дивовижного грецького сіна, які мають визнаний віками лікувальний ефект та величезне значення для здоров’я та витривалості людини.
Перше, про що слід згадати, це те, що пажитник діє на травну систему, нормалізуючи секрецію та сприяючи жовчовиділенню. Вражаючий вміст клітковини (2,7 г у одній столовій ложці насіння) підсилює перистальтику кишківнику, антибактеріальні та протизапальні властивості сприяють нормалізації його роботи.
Насіння трігонели позитивно впливає на весь кишково-шлунковий тракт, підшлункову залозу, жовчний міхур та печінку, чим покращує роботу цих органів.
Його радять приймати при втраті апетиту, метеоризмі або здутті живота, важкості в животі після прийому їжі, закрепі або відчутті неповного випорожнення.
Пажитник заспокоює печію та допомагає від викликаних нею неприємних відчуттів (відрижка, нудота, болі).
При вищезазначених проблемах рекомендується 1 чайну ложку (приблизно 3 грами) насіння пажитнику замочити на 12 годин у чистій воді та з’їсти ввечері перед сном. Або другий варіант: пів чайної ложки порошку насіння пажитнику (це теж приблизно 3 гр) вжити з теплою водою на ніч.
Вплив трігонели на печінку зумовлений наявністю в насінні поліфенолів, які захищають печінку від токсичності, спричиненої побічними продуктами різних метаболічних процесів в організмі та алкоголем.
Так пажитник запобігає пошкодженню клітин печінки внаслідок хронічного алкоголізму, чим знижує ризик гепатиту, цирозу та жирової дистрофії печінки. Він також допомагає в лікуванні карциноми печінки, індукуючи апоптоз (процес запрограмованої клітинної смерті), що призводить до знищення ракових клітин.
Також його рекомендують використовувати як засіб, що запобігає раку прямої кишки.
Сік листя пажитнику в дозі від 20 до 40 мл з 5 г цукру корисний для лікування діареї, що супроводжується відчуттям печіння. Смажене насіння приймають при хронічному апендициті.
Ще «бонусом» від вживання насіння пажитнику є те, що він індукує секрецію слини та запобігає сухості у роті. Листя рослини допомагає в лікуванні виразкової хвороби, нормалізуючи секрецію шлункової кислоти.
Пажитник нейтралізує надлишок кислого вмісту в шлунку, захищаючи слизову оболонку від подразнень. Регулярне вживання пажитника пацієнтами з виразковою хворобою може допомогти полегшити симптоми, запобігти погіршенню стану та знизити ризик ускладнень, таких як рак шлунка.
Читайте також нашу статтю про любисток і його лікарські властивості.
Насіння пажитника можна використовувати для полегшення запалення в горлі та його симптомів: біль, подразнення, кашель. Його відвар заспокоює запалені мигдалини і має бактеріостатичну та бактерицидну дії.
Слиз пажитнику (насіння містить близько 30 % слизу) дезинфікує, пом’якшує та заспокоює горло при фарингіті. Він також має противірусні властивості, тому корисний у випадках вірусних інфекцій.
Для полоскання горла та ротової порожнини 20 грамів подрібненого насіння заливають 800 мл води й виварюють, допоки об’єм не зменшиться до 200 мл. Охолоджують, відціджують.
При паротиті (свинка) та фарингіті, окрім зовнішнього використання (ополіскування та компреси), пажитник вживають всередину перед сном.
Пацієнтам з неприємним запахом з рота рекомендується чай з пажитника. Антибактеріальна дія пажитника зупиняє ріст бактерій і вбиває мікроби, що викликають неприємний запах з рота. До того ж відомий позитивний вплив від вживання рослини на іншу причину галітозу – легеневі хвороби та розлади печінки.
Жовчогінна дія пажитнику з одночасною наявністю в його насінні слизу, геміцелюлози, сапонінів, пектину та дубильних (в’яжучих) речовин перешкоджають повторному всмоктуванню жовчних солей у товстій кишці, що збільшує виділення жовчі з калом і знижує швидкість синтезу холестерину в печінці. Таким чином він покращує загальний ліпідний профіль та допомагає запобігти атеросклерозу, гіпоксії окремих органів, інфарктам, інсультам та захворюванням судин.
Окрім вище зазначеного впливу, його кардіопротекторну дію можна пояснити наявністю галактоманнану в насінні пажитника та вмісту великої кількості калію (77 мг у 10 г насіння), який допомагає протидіяти дії натрію, таким чином контролюючи частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск.
Насіння пажитнику використовують для одержання препарату «Пасенін», який має антисклеротичну дію. Наявність амінокислоти в цій траві демонструє протидіабетичні властивості. Ця властивість знижує високий рівень глюкози в крові.
Насіння пажитника містить 4-гідроксиізолейкін, тригонелін, тригонеозиди та галалактоманнан, які впливають на метаболізм глюкози та, ймовірно, відповідають за зниження рівня глюкози в крові.
Пацієнтам з діабетом рекомендовано приймати п’ять грамів порошку пажитника двічі на день, запиваючи звичайною водою. Також можна використовувати насіння цієї трави. Замочіть одну чайну ложку насіння пажитника в склянці води. Випийте цю воду рано вранці натщесерце.
Визначний вплив на жіноче здоров’я зумовлений наявністю фітоестрогенів, які фактично модулюють гормональну секрецію та відновлюють природний гормональний баланс в організмі жінки. Ефект спостерігається на всіх гормонах, включаючи естроген, прогестерон, пролактин, лютеїнізуючий гормон тощо.
Так, він допомагає після народження дитини, прискорюючи процеси відновлення (скорочення розміру матки, виведення лохій ) і запобігає інфекціям репродуктивних органів у новоспечених мам.
Знов не без бонусів у вигляді збільшення лактації, що теж дуже важливо для породіллі та немовля. Для отримання цього ефекту слід 2 чайних ложки насіння пажитнику замочити на кілька годин у воді, промити, залити склянкою води й варити приблизно 7-10 хвилин, вживати не більше 2-3 разів на день (загалом виходить добова доза).
Ще «побічною» дією фітоестрогенів пажитнику є збільшення розміру жіночих грудей та, на відміну від небезпечних косметологічних втручань, попередження розвитку раку молочної залози.
Сполуки в насінні пажитника, такі як ізфлавон та діосгенін, володіють естроген-подібними властивостями, які допомагають зменшити дискомфорт і менструальні болі у жінок, що страждають на передменструальний синдром.
Вживання порошку з насіння пажитнику може полегшити припливи та загальне самопочуття жінок під час менопаузи, які виникають саме через зупинку вироблення естрогену.
Чоловіків ця рослина теж не залишила без «бонусів» у вигляді енергетичного поживного додатку, що надає сил в житті та за рахунок посилення кровообігу малого тазу стимулює потенцію.
Читайте також нашу статтю про пастернак посівний і його лікарські властивості.
Згідно з Аюрведою, насіння пажитника мають знеболювальну та протизапальну дію на суглоби. Воно зменшує запалення суглобів, скутість, набряк і біль.
Пажитник живить організм і запобігає виснаженню після лихоманки та полегшує стан хворого. Він допомагає зробити людину свіжою та бадьорою та зменшити слабкість, спричинену хворобою.
Цей ефект можна підсилити, поєднавши його з чайною ложкою меду і лимонного соку. Пажитник можна використовувати як домашній засіб для профілактики загальної слабкості, виснаження та втоми.
Вміст вітамінів та мінералів в пажитнику може конкурувати з аптечними пігулками та швидше «поставити на ноги». Вітаміни: А, С, B6, тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота; мінерали: кальцій, залізо, магній, фосфор, калій, натрій, цинк, мідь, марганець, селен. Звісно, це неповний його склад, але «найвидатніші» складові.
Якщо узагальнити та спиратися на використання у сучасній медицині, то маємо такий перелік проблем, які може вирішити вживання насіння пажитнику:
Але без втоми можу повторювати: все добре, коли в міру. Тож розглянемо заборони та обмеження щодо використання пажитнику у якості ліків. Тут одне джерело суперечить іншому, а виробники БАД-ів чи то порушують обмеження, чи «щось знають» невідоме медицині.
Тож маємо таке: максимально припустима добова доза насіння пажитнику до 21 г, згідно більшості відкритих джерел, але Аюрведа обмежує безпечність 6-ма грамами насіння на день.
В деяких БАД-ах рекомендовані дози сягають куди більших відміток (не буду уточнювати). Тож моя власна усереднена цифра – до 10 грамів.
Натуральний пажитник набагато безпечніший, ніж його екстракти, бо цільна сировина містить як алкалоїди, так і їх антагоністи, такий собі природній баланс, чого не може гарантувати виробник екстракту.
Від вживання насіння пажитнику слід відмовитися людям з проблемами згортання крові та тим, що готуються до операцій у зв’язку з його здатністю розріджувати кров.
Перший та другий триместри вагітності також підпадають під заборону до використання препаратів на основі цієї рослини. В приправі, звісно, можна (там його міліграми), але ніяк у лікарському дозуванні.
Ще слід взяти до уваги те, що він прискорює перистальтику, тож людям з діареєю слід утриматися від вживання надмірної кількості, хоч у деяких випадках він лікує саме цю хворобу.
Дорогі читачі! Пажитник вже давно оселився к мене на кухні як надзвичайна лікарська спеція й, сподіваюсь, ви теж ним зацікавились. Тож доброго вам врожаю, бо впевнена, що таке диво ви обов’язково виростите. Всім сил, натхнення та гарного настрою попри всі незгоди.
Оля Юхимівна,
ЗЕЛЕНА САДИБА.