Logo

Хімічні засоби захисту рослин — шпаргалка по пестицидах

Сьогодні під час кожного візиту в магазин для садівників обов’язково чуєш магічні фрази на кшталт «на помідорі фітофтора, дайте щось дієве». І від зміни рослини і проблеми «рецепт» пошуку засобу для боротьби практично не змінюється. Та пестициди не можна обирати, покладаючись на чиїсь знання чи чесноти. Тим більше тих, хто заробляє собі на життя маркетингом і продажами препаратів. Те, чи принесуть хімічні засоби очікуваний результат і якими будуть наслідки для саду — повністю наша відповідальність. В цій статті поговоримо про те, які бувають рівні захисту рослин, коли варто використовувати сучасні пестициди, та яким з них віддати перевагу.

Хімічні засоби захисту рослин — шпаргалка по пестицидах

Хімічні засоби захисту рослин — шпаргалка по пестицидах

Чотири «щаблі» для захисту рослин

Величезний вибір та доступність препаратів для хімічного захисту рослин (боротьби зі шкідниками та хворобами) дозволяє знайти рішення будь-якої проблеми, часто не виходячи за рамки вартості еспресо. Сотні препаратів обіцяють вражаючу ефективність на кожному кроці. Та якщо хімічні засоби доступні, це не робить їх обов’язковими для застосування. Вони рятують у критичних ситуаціях і по суті являються аж четвертою ланкою в захисті рослин — найсерйознішим і «крайнім» варіантом.

Для захисту рослин, посилення імунітету й здатності чинити спротив хворобам є чотири «щаблі»:

  1. Неагресивна агротехніка, турбота про відновлення родючості, здоров’я та мікробіоти грунту, корисних комах і тварин, підвищення природного імунітету рослин.
  2. Настої, відвари, біозасоби — природні засоби захисту.
  3. Класичні засоби з мінімальним шкідливим впливом на довкілля.
  4. Хімічні засоби захисту рослин — пестициди.

1. Неагресивна агротехніка

У природі хвороби та шкідники шкодять рослинам значно рідше й менше, ніж у садку. І не випадково: все у природі знаходиться в рівновазі, про яку ми так часто забуваємо на власних ділянках. Здоровий грунт, найкращі умови розвитку й живлення, важливий взаємозв’язок з бактеріями, мікроорганізмами, істотами навкруги наділяє рослини сильним імунітетом, здатністю протистояти негативному впливу.

Чому ж на грядках, квітниках, у плодовому садку все інакше? Відповідь проста: тому що на своїх ділянках ми робимо помилку, концентруючись не на екосистемі й грунті, а лише на результаті.

Читайте також нашу статтю Пермакультура — що таке та з чим її «їдять»?

2. Настої, відвари, біозасоби

Ековаріанти дієві, особливо на ранніх стадіях зараження. Настій чорнобривців, часнику чи гіркого перцю усуває попелиць не гірше контактних інсектицидів. А застосовувати їх можна навіть на салатках. Та все ж куди надійніші й «точніші» — біоінсектициди, біоакарициди й біофунгіциди, чудова альтернатива хімії для боротьби зі шкідниками та хворобами.

Їх застосування є абсолютно безпечним для довкілля. Створені на основі корисних бактерій і мікроорганізмів (природних ворогів збудників хвороб і шкідників) такі препарати не лише захищають рослину, а й покращують грунт, сприяють його відновленню, посилюють імунітет і попереджають розповсюдження хвороб і шкідників. Їх дія не настільки швидка, та при системному застосуванні вражає результатом.

Відвар лаврового листа захищає врожай капусти від капустної мухи і гусені

Відвар лаврового листа захищає врожай капусти від капустної мухи і гусені

3. Класичні засоби з мінімальним шкідливим впливом на довкілля

Бордоська суміш, мідний купорос, залізний купорос, сечовина (карбамід) все ще незамінні для обробки дерев та кущів, теплиць та сховищ. Марганцівка допомагає ефективно обробляти насіння, цибулини, бульби. А йод і зеленка захищають грядки від шкідників, фітофтори, борошнистої роси і інших грибкових інфекцій, ще й стимулюючи ріст рослин. А ще є перекис водню, борна кислота, фукорцин…

Читайте також нашу статтю Марганцівка для здоров’я рослин — надійна та незамінна.

4. Хімічні засоби захисту рослин — пестициди

Перший щабель захисту — питання усвідомленого вибору принципів екосадівництва, три інших призначені безпосередньо для профілактики, лікування, захисту. І застосовувати їх варто лише у прямій послідовності — якщо не працюють біозасоби, спробувати вирішити проблему класичними інсектицидами і фунгіцидами. І лише якщо немає результату на третьому етапі, можна переходити до останнього щабля і найбільш агресивних засобів, пам’ятаючи, що жоден хімзасіб не можна назвати повністю безпечним — лише умовно безпечним чи таким, який стає безпечним з плином часу.

Чим небезпечна садова хімія?

Хімічні речовини потрапляють у повітря, грунт, воду, мігрують, діють на весь простір навколо місця обробки. І майже завжди акумулюються, хоч і тимчасово. На відміну від природних засобів, їх вплив не може не позначатися на екосистемі. І стає маленькою ланкою в неосяжному ланцюжку катастрофічної шкоди довкіллю. Безпосередню загрозу отруєння й шкоди людині ігнорувати важко. Але дбати потрібно не лише про себе.

Пестициди — головна причина скорочення популяцій бджіл та корисних птахів, та вони наносять шкоду і багатьом іншим важливим комахам і тваринам, особливо невидимим природнім захисникам рослин — мікроорганізмам, червам і бактеріям, що складають мікробіоту грунту і відповідають за перетворення органіки.

Застосування агрохімікатів призводить до появи нових, все стійкіших поколінь збудників хвороб та шкідників, які надзвичайно швидко адаптуються до препаратів. І це замкнуте коло, адже і боротьба з кожним роком потребує все агресивніших засобів, що приводять до ще більших змін.

Пестициди — головна причина скорочення популяцій бджіл та корисних птахів

Правило виправданності та доречності — головне й непорушне

Використовувати хімічні засоби захисту рослин варто лише в тому випадку, якщо немає іншого виходу, не діють м’якіші, безпечніші природні засоби. «Побризкати — і ніяких проблем» — найнебезпечніший з підходів, хоч і найбільш простий. У застосуванні будь-яких хімічних засобів потрібно шукати не легких шляхів, а обмежитися лише тим, що дійсно необхідно. Є проблема чи серйозна загроза — от тоді її потрібно і вирішувати. І тільки тими засобами, що ефективні саме для неї.

Перед тим, як використовувати (а краще і купувати) хімічні засоби, поставте собі прості питання:

  • наскільки серйозна проблема, які загрози поширення шкідника чи хвороби, втрати рослинки, врожаю?
  • який загальний стан рослин? Чи знаходиться рослина в стадії плодоношення?
  • наскільки швидко потрібно діяти?
  • чи можна обійтися без хімії, простішими й безпечними засобами і заходами?
  • чи переважають переваги засобу його недоліки?

Відповіді вкажуть на виправданість застосування хімічного засобу, чи, навпаки.

Чотири головних «ні» в придбанні садової хімії:

  1. Купувати за порадою (чи рекламою) продавця, вірити на слово.
  2. Не перевіряти самостійно клас небезпечності препаратів.
  3. Не читати склад.
  4. Ігнорувати застереження виробника щодо токсичності, впливу на довкілля й плоди.

Читайте також нашу статтю Як боротися з личинками хруща, або борозняком?

Прості терміни, що звузять коло помилок

Щоб не плутатися і не покладатися на чужі знання, потрібно точно знати, який саме засіб потрібен. Пестициди — це те ж саме, що й хімічні засоби, загальний термін. Для садових рослин використовують:

  • для боротьби зі шкідникамиінсектициди, з яких окремо виділяють: акарициди, призначені для боротьби з кліщами; нематоциди — засоби, що дозволяють подолати нематод;
  • для боротьби з хворобамифунгіциди (профілактичні, лікувальні, препарати для обробки насіння, приміщень та тари, грунту, для застосування в період спокою, чи, навпаки, в період вегетації);
  • для боротьби з бур’янами, порослю, небажаними рослинамигербіциди, які завжди підбирають за видом бур’яна та стадією його розвитку;
  • для боротьби з гризунамиродентициди.

І завжди розділяйте контактні засоби, що діють місцево та ті, які потрапляють (і діють) зсередини — агресивніші системні препарати.

Гербіциди завжди підбирають за видом бур'яна та стадією його розвитку

Гербіциди завжди підбирають за видом бур’яна та стадією його розвитку

Точно визначайте проблему і обирайте по ній

Щоб використовувати лише ті засоби, які справді потрібні, важливо точно розпізнати шкідника чи хворобу. Знаючи тип засобу і «ворога», виділіть препарати, що теоретично підходять для боротьби. Якщо є сумніви, доведеться застосовувати засоби з ширшою сферою дії, та все ж вони повинні бути наближені хоча б до підозр. До прикладу: якщо ви зіштовхнулися з попелицею, то потрібно підбирати інсектицид від попелиці, а якщо докучає борошниста роса — фунгіциди від борошнистої роси.

З препаратів, які є на вибір, варто обрати той, що чинить найменш токсичну дію. Клас небезпеки для людини та тварин (в тому числі корисних комах) оцінюють за п’ятьма показниками, кожен з яких дуже важливий:

  • інгаляційна токсичність;
  • токсичність при потраплянні всередину;
  • шкірно-поглинаюча токсичність;
  • накопичення, кумуляція;
  • стійкість у грунті.

Вони оцінюються в складних показниках CL50 та DL50, концентрації речовини в мг/кг маси тіла, що викликає загибель половини піддослідних тварин при інгаляційному чи внутрішньому потраплянні.

Читайте також нашу статтю Хвороби троянд і методи боротьби з ними.

Класифікація пестицидів по токсичності

Класифікація по токсичності розділяє пестициди на чотири класи:

Клас 4. Малотоксичні пестициди, що зберігаються в грунті менше місяця, летальні при прийомі більше 1000 мг/кг і при вдиханні більш як 20000 мк/кг.

Клас 3. Середньотоксичні пестициди, що зберігаються в землі від 1 місяця до півроку, летальні при прийомі від 200 до 1000 для внутрішньої дії і від 2000 до 20000 мк/кг при вдиханні.

Клас 2. Високотоксичні пестициди, що зберігаються до року в грунті і в 4 рази токсичніші по показниках DL50 — 50-200 оральної та 500-2000 мк/кг інгаляційної токсичності.

Клас 1. Наднебезпечні пестициди, що зберігаються довше року, отруйні при потраплянні всередину від 1 до 50 мг/кг та всього до 500 мк/кг при вдиханні.

Не треба плутати клас з менш надійним показником екотоксичності — сумою небезпеки по восьми показниках, в тому числі міграції, стійкості на світлі, впливі на біоту, ферментацію грунту, воду, летючість та ін. Три групи — мало-, середньо- і небезпечні — присвоюють за сумою балів, та ніхто не гарантує, що препарат безпечний за кожним показником зі списку і не вказує, за яким саме відхиляється від найнижчої норми (наприклад, показник в 9-13 балів, достатній для потрапляння в категорію малонебезпечних, означає, що по одному чи декільком показникам небезпечність точно вища від 1 балу, а це може бути і збереження в грунті на глибині більше 50 см чи нерозпад більше 2 років).

Якщо на препараті не вказаний клас небезпечності, його не варто купувати взагалі. Обов’язково потрібно перевірити і наявність інформації про терміни розпадання пестициду на безпечні для довкілля складові.

Що обрати для свого саду? Перший та другий клас взагалі не варто розглядати. Третій вимагає крайньої обережності, а четвертий — прийнятний, якщо іншого виходу немає.

Для безпеки бджіл навіть при використанні препаратів четвертого класу (з найменшою токсичністю) єдиною надійною ситуацією є дистанція до пасік у декілька кілометрів і обмеження льоту, як мінімум, на добу. Тому і найкращі хімзасоби все одно можуть завдати шкоди популяції бджіл, і це треба враховувати.

Будь-які пестициди треба розводити безпосередньо перед використанням

Будь-які пестициди треба розводити безпосередньо перед використанням

Інструкція повинна бути повною та вичерпною

Не купуйте препарати, щодо яких немає повної інформації, детальної інструкції та всіх даних про те, що за пестицид ви тримаєте в руках. Повна юридична назва, адреса, контакти, сертифікація, стандарти, інформація, куди звертатися з претензіями та гарантіями, обов’язкові. Як і детальна назва продукту, його точний склад з конкретизованими, а не узагальненими складниками (повними хімічними назвами), опис препарату та сфери його застосування з переліком культур чи робіт.

На препараті також має бути інформація про:

  • норму витрат, концентрацію розчинів для ефективності;
  • термін останньої обробки (період, за який пестицид розкладається до безпечних нетоксичних речовин);
  • частоту й кількість обробок;
  • методи обробки;
  • необхідний захист при обробці і чіткі рекомендації по безпечному використанню;
  • дані про зберігання залишків та утилізацію місткостей.

У застосуванні хімії немає компромісів: все, що рекомендує виробник, потрібно виконувати чітко і без змін, навіть найменші інструкції щодо особистого захисту. Ні в якому разі не варто застосовувати препарати на інших рослинах (чи для інших цілей), ніж вказані в інструкції, навіть для видів-родичів. І це стосується всіх пестицидів незалежно від класу небезпеки.

Особливо небезпечно:

  • самовільно збільшувати чи зменшувати концентрацію розчинів;
  • змішувати пестициди і засоби між собою (якщо це не передбачено виробником);
  • використовувати розчини не за призначенням;
  • обробляти рослини, вегетаційний період яких коротше періоду розпаду (зелень, редис) чи ягоди на стадії плодоношення;
  • залишати робочі розчини «на потім» чи готувати їх заздалегідь;
  • самовільно змінювати спосіб чи метод обприскування;
  • використовувати пестициди в час льоту бджіл (найбезпечніший час — вечір);
  • працювати з пестицидами безперервно на протязі довгого часу (критичний показник — 6 годин, та краще обмежити «контакт» 1 годиною).

Загальні правила дуже жорсткі. Не можна пити, їсти, курити не лише під час роботи, а й до того, як буде ретельно вимита шкіра чи прийнятий душ. Зберігатися хімічні засоби та розчини повинні в окремому місці, вони несумісні з їстівними запасами, добривами, мульчею і продуктами. А про повну заборону контакту з пестицидами дітей та домашніх тварин годі й говорити. Безпечна відстань — як мінімум 200 м від місця обробки.

Використання пестицидів вимагає детального вивчення інструкції і особистого захисту

Особистий захист

Звичка обмежуватися робочим одягом та парою рукавиць не підходить навіть для біопрепаратів. Що вже й казати про хімічні засоби захисту рослин, які вимагають використати:

  • спецодяг, що ретельно закриває шкіру, захищає руки та ноги і одягається тільки на час роботи з негайним пранням окремо від інших речей (комбінезон, костюм чи їх щільна побутова заміна з достатньою пиле- та водонепроникністю);
  • гумове взуття;
  • головний убір;
  • захист шкіри рук надійними гумовими чи іншими ізолюючими рукавицями;
  • захист дихання — респіратор (чим вище класс небезпечності, тим кращі фільтрувальні якості потрібні);
  • захисні окуляри.

Не варто забувати, що тара і розприскувачі потребують ретельної обробки і не можуть бути використані для жодних інших цілей.

Починати готувати розчини можна лише повністю одягнувши спецзахист. А от знімати одяг потрібно обережно й послідовно, відразу очищуючи чи замочуючи у господарському милі і  воді (якщо є, користуючись спеціальним нейтралізатором, наприклад, «Нейтраліном» чи «Фульвохелатом»):

  • обробіть чи вимийте рукавиці, не знімаючи;
  • в очищених рукавицях зніміть послідовно взуття, одяг, захисні окуляри;
  • зніміть маску чи респіратор;
  • зніміть і повторно обробіть рукавички.

Що робити з тарою і залишками пестицидів?

І в цьому варто ретельно слідувати інструкції. Та є загальні правила. Зливати в каналізацію чи грунт агрохімію не можна. Якщо є залишки препаратів чи у них закінчився термін дії, потрібно віднести пестициди на пункт збору небезпечних відходів. Пусті упаковки, пакетики, тару можна викидати в сміття лише якщо на упаковці вказано, що їх можна утилізувати з побутовим сміттям. Та краще навіть міні-пакетики все ж віднести до небезпечних відходів і утилізувати там, де їх можуть знешкодити за правилами.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.