Щось поетичне у гудінні хрущів можуть знайти лише прихильники поезії і ті, хто про садівництво лише щось чув. І діти. Варто хоч раз зіштовхнутися з руйнівною діяльністю величезних, огидних личинок-борозняків і будь-яке прихильне ставлення до цих сезонних гостей відразу пропадає. Адже личинки хруща обгризають навіть корені дерев та кущів. І боротися з ними нелегко. Виснажливий вибір вручну, біологічні вороги чи хімічні засоби? Такому ворогу, як личинка травневого жука, не варто надавати жодного шансу на вашій ділянці. Про власний недогляд чи несміливість дуже швидко доведеться пожалкувати.
Зміст:
Серед садових шкідників є чимало видів, які становлять небезпеку для рослин лише на якійсь певній стадії свого розвитку. Травневий жук — якраз з таких. Хрущі самі по собі шкодять листю рідко. А ось їх всеїдне потомство навіть порівняти з іншими шкідниками, за винятком медведки, важко.
Хрущ, або жук травневий — на території України переважно розповсюджений хрущ західний травневий (Melolontha melolontha) — один з найбільших європейських пластинчатовусих жуків з дуже широким, опуклим тільцем довжиною близько 3 см. Буруваті зверху та чорні знизу й на голівці, хрущі надзвичайно мінливі за забарвленням. Їх завжди видає розмір, шум, трикутні плями на черевних сегментах, довгі антени, маленька витягнута голова, овально-опуклі надкрила з вузькими ребрами, цікаві зморшки та плями, добре помітні волоски. Активність зранку та ввечері вирізняє їх від багатьох родичів.
Травневі хрущі — жуки сезоні, з’являються в травні й зникають до кінця червня (на півдні — на 2-3 тижні раніше), харчуються листям листопадних дерев у лісі та заростях. В садку можуть «поселитися» на клені, вербі, волоському горіху, ліщині. Вони активно злітаються до штучного світла.
Та шкідливі травневі хрущі не зовсім об’їданням листя. Самки знаходять ділянки незакритого грунту, що добре прогрівається на сонечку, зариваються в землю та відкладають на глибину в 2-4 см кладки овальних яєць, великий розмір яких — до 3 мм — натякає і на величезний розмір личинок, які до перетворення проживуть 3-4 роки. Найнебезпечніший ворог садівників почитає вилуплюватися приблизно через 25 чи 45 днів, чудово адаптуючись до погоди.
На першій стадії розвитку личинки хруща дрібні, брудно-білі, та хробаки швидко перетворюється на товстезні, гачкоподібно-вигнуті білі личинки з брунатною головою, на якій добре видно величезні коричневі щелепи, три пари ніг, жорсткий хітиновий панцир. У перший рік личинки харчуються гумусом, а ось далі — корінням. Не особливо вередуюють, пожирають і прогризають все, що трапиться їм на шляху. До перетворення борозняк виростає до довжини більше 6 см. Лише на четвертий рік (на півдні — на третій), в червні-липні в своєрідній земляній колисці формується на 30-40 днів жовтувато-бура вільна лялечка.
В теплу пору, за сприятливої погоди з травня до вересня борозняк піднімається у верхній прошарок землі, а ось зимою заглиблюється на декілька метрів. Під час обробки грунту весною чи восени їх часто не виявляють, адже в холоді личинки зариваються на 40-50 см, нижче багнету лопати.
Якщо якась рослина дуже швидко зів’яла й загинула — це головний сигнал до пошуку борозняку. Запідозрити появу личинок можна лише по «результатам» підгризання коренів. У трав’янистих і однорічних рослин така шкода проявляється за лічені години. І їх дуже легко висмикнути з грунту.
Для великих рослин основні симптоми ураження коренів — відставання в рості, в’янення листя. Звичайно, «підтвердити» точно діагноз можна лише знайшовши саму личинку. І для цього зазвичай навіть сильно порпатися не доводиться.
Дорослі жуки — листоїдні шкідники всіх ягідних, плодових кущів та дерев, ліщини, горіху, які теоретично можуть повністю об’їсти все листя на молодих деревах. Та все ж вони частіше селяться на великих деревах і не на садових видах. Порівняно з підземною діяльністю личинок вони шкодять відносно мало.
Пошкодження коріння може повністю загубити навіть молоді дерева. А для овочів, зелені, трав’янистих одно- та багаторічників таке під’їдання — майже вирок. Від яблуні до хвойних, гортензій, полуниці, огірків, салатки, хости чи газону — вони шкодять всім рослинам. І всюди, де опинилися. І з кожним місяцем, кожним роком розвитку личинки шкода, яку вона спричиняє, зростає в геометричній прогресії (те, що повністю може з’їсти дворічний борозняк за тиждень, трьохрічний з’їсть за день).
Читайте також нашу статтю Хімічні засоби захисту рослин — шпаргалка по пестицидах.
Борозняк не виносить надлишку азоту та лужної реакції. І перше, що потрібно спробувати для боротьби — прості азотні добрива, наприклад, аміачну селітру та засоби для розкислення грунту (якщо це не протипоказано рослинам).
Найшвидший, найдієвіший і найбільш агресивний спосіб зупинки личинок хруща в саду — застосування хімічних інсектицидів. І найпростіший у використанні. Та швидкість і зручність застосування хімзасобів не нівелює наслідки і шкоду довкіллю. І завжди потрібно зважувати ризики. В тому числі варто враховувати:
Це не означає, що хімічні засоби не можна застосовувати. Та варто ставитися до їх використання відповідально та свідомо, хоча б спробувати спочатку інші безпечніші варіанти й точно дотримуватися всіх заходів безпеки.
Для боротьби з борозняком ефективні:
Краще обрати вузькоспеціалізовані препарати, що розроблені спеціально для боротьби з борозняком — «Антихрущ», «Stop Хрущ», «Rembek», «Валлар», «Фас».
Якщо немає вибору, використовуйте препарати більш широкої дії. Достатньо ефективні вже майже класичні «Актеллік» чи «Актара», більш нові широкоспектрові інсектициди «Дестрой», «Белем», «Альтекс», «Агростак Біо», «Ініціатор». Та все ж головний напрям їх застосування дещо інший.
Діставати личинок вручну при обробці грунту й топтати, парити, зкормлювати птиці — це лише «краплина в морі». Ефективно боротися з личинками без хімії допоможуть прості, але системні безпечні засоби та прийоми.
Найпростіший варіант дієвої боротьби — придбати готовий біоінсектицид. Нешкідливий, безпечний для довкілля, він дозволяє швидко (хоч і не настільки, як хімзасоби) вирішити проблему борозняку без великих зусиль. Одні з найефективніших препаратів — «Ентоцид» (метаризин) від грунтових шкідників, «Метавайт», «Лепідоцид». Дуже добре себе проявили і «Бітоксибацилін», і «Актоверм». Достатньо точно слідувати інструкції, щоб досягти бажаного без особливих зусиль.
На грядках, сезонних квітниках, пустих ділянках, навколо ягідних кущів та плодових дерев при ознаках появи хрущів і як профілактику можна провести посів сидератів, що активно збагачують грунт азотом та відрізняються особливими азотфіксуючими бактеріями на коренях — в першу чергу, люпинів та білої конюшини.
Непогано теоретично мали б справлятися й сильні інсектицидні рослини — гірчиця, гречка та ріпа, та на практиці гірчицю борозняк і не помічає. Як і не лякається посадок часнику, фенхелю, кропу. Мій фаворит по дієвості — все ж конюшина. Сидерати принесуть і іншу користь — відновлять, захистять, збагатять землю, скоротять догляд, стримають бур’яни. З декоративних видів непогані відлякувачі — герані, полин, ті ж люпини, та самостійно з личинками хруща вони не впораються.
У квітниках, багаторічних насадженнях, де неможливо досівати сидерати, а також там, де немає часу і бажання гратися з посівом, можна використати й абсолютно безпечні засоби, що не нашкодять навіть в сезон збору ягід і плодів:
У деяких садівників «працює» слабкий розчин нашатирного спирту чи аміаку, хлору, та в нашому садку борозняк його не злякався зовсім…
Читайте також нашу статтю Комахи шкідники рослин — знайомимося ближче з ворогами саду.
Оскільки хрущі обирають лише голі ділянки грунту, найкращий захист — турбота про землю. Активне використання мульчі, відсутність неприкритих ділянок і в декоративних композиціях, і на городі — надійний спосіб створити для хруща несприятливі умови. Адже якщо яйця не буде де відкласти, і личинки будуть не страшні. Задерніння теж працює.
Якщо поруч є занедбані ділянки, хрущі особливо активні в вашому районі або ви не хочете відмовлятися від звичного вигляду чистої землі на грядках, у період появи травневого хруща відловлюйте жуків до того, як вони встигнуть непомітно заглиблитись в землю.
Зробити це можна за допомогою різних видів саморобних пасток і хитрощів:
Головні помічники в боротьбі з хрущами та їх потомством — корисні птахи, в тому числі шпаки, горобці, свійська птиця й… їжачки. Не забувайте розвішувати й наповнювати в садку годівнички, будуйте хатки, не турбуйте їжаків на зимівлі, одним словом, приваблюйте природніх ворогів хрущів, щоб вони допомогли вам у нелегкій справі їх видалення з ділянки. З радістю допоможуть знищити личинок і домашні птахи.