Копати чи не копати?

Коли я тільки теоретично знайомилася з твердженнями Миколи Курдюмова, про якого вже згадувала у статті “Розумний город”, щодо нетипового підходу в догляді за городом та садом, мені раз за разом хотілося кричати «Еврика!!!» Його висновки про недопустимість для щедрого врожаю традиційного землеробства, здавалося б, лежать на поверхні, тоді чому, запитувала я себе, ніхто раніше про це не говорив? Щоб мій читач не задавав собі подібних питань, одразу скажу, що говорили. Більше того, саме на принципах розумного органічного землеробства виросла нинішня людська цивілізація. Жодна стародавня община не використовувала ні техніки, ні хімії для вирощування культур. При цьому у них це, однозначно, виходило краще, ніж у нас. В іншому випадку до торжества технічного прогресу людство просто не дотягнуло б.

Копати чи не копати?

Ще в 1898 році агроном-практик Іван Овсинський видав брошуру, в якій поділився своїм досвідом вирощування зернових та овочевих культур на полях Бессарабії. Він спромігся збільшити врожай зернових з 8-ми до 80-ти центнер з гектара. При цьому скоротив витрати праці та фінансових ресурсів у чотири рази! Кому цікаво, як у нього це вийшло, зайдіть на сайт до Кордюмова, він докладно описав його досвід. Я ж коротко зупинюся на тому…

Чому НЕ копати?

Можливо не відкрию вам Америку, але для мене це було – одкровення. Родючість ґрунту створюємо не ми. Це робить вже мільйони років матінка-природа. І якось вона чудово справлялася сама, поки ми не почали їй «допомагати» і… псувати землю.

Основними показниками родючості є такі властивості ґрунту:

• віддавати поживні речовини рослинам;
• збирати та утримувати вологу і повітря.

І ось головний секрет – обробка землі лопатою не тільки не посилює ці властивості, а й зводить нанівець клопітку роботу живих організмів ґрунту, яка покликана саме на забезпечення родючості землі. Мільярди років коріння, хробачки, комахи й різноманітні мікроорганізми, що селяться на стінках їхніх ходів, всередині землі, та такі ж жителі на її поверхні тільки тим і займаються, що з року в рік створюють структуру ґрунту. І ця структура живе віками. Родючість ґрунту не зменшується з кожним сезоном, поки земля не виснажиться геть. Звичайно, якщо ви не перекопуєте її раз, а то і два рази на рік.

Саме ця структура забезпечує комфортне життя культур: всмоктує і накопичує воду, проводить повітря, випускає вниз вуглекислий газ, без якого не розчиняються мінерали. Все це надходить до ґрунту з атмосфери. То ж основа життя рослин на землі – зв’язок з атмосферою.

Копання та орання порушують цю структуру. І чим більше разів ви займаєтеся цією дурною справою, тим менш родючою стає ваша земля. Вона стає ізольованою від атмосфери. Всі зв’язки порушуються. Перекопана земля перебуває у стані шоку: не дихає, не всмоктує воду і, головне, перестає ділитися з рослинами поживними речовинами.

А що робимо ми? Нас не лякають труднощі! Ми починаємо вносити добрива. Мінеральні, органічні, хімічні… Сапаємо, поливаємо, сапаємо, поливаємо, сапаємо, поливаємо, поливаємо, поливаємо… Намагаючись відновити те, що самі ж і порушили. І так по колу…

Якщо НЕ копати, то як?

Три кити, на яких базується робота на “розумному” городі:

• мульчування;
• сидерати;
• обробка плоскорізом.

Якщо ви візьмете на озброєння ці методи, ваші грядки невдовзі віддячать вам небаченими до того врожаями. І квітники також. При цьому вам не доведеться, копати, поливати та сапати. Хіба не мрія? Про сидерати ми вже писали. Що таке мульчування та плоскоріз – читайте у наступних матеріалах. А поки загальні рекомендації щодо того, як по-розумному обробляти грядки:

1. Ніколи механічно не розпушуйте землю глибше ніж на 5 см. Для цього використовуйте плоскорізи.
2. Створюйте високі грядки.
3. Захищайте грунт від кліматичних стрибків шаром органіки або якимсь матеріалом. Мульчуйте не тільки город, а й сад — декоративні кущі та плодові дерева.
4. Повертайте в землю органіки більше, ніж взяли з неї. Робіть компост з усього, що може згнити. Створюйте компост прямо на грядках. Віддавайте перегній хробакам. Вони самі занесуть його в землю.
5. Ніколи не залишайте грядки голими — без рослин. Засівайте вільну землю сидератами. Не перекопуйте! Косіть, залишаючи коріння в землі.
6. Працюйте головою, щоб менше працювати на грядках м’язами.

У наступних матеріалах «ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ» ми детально розглянемо кожну з цих рекомендацій. А якщо хочете конкретний приклад саду чи городу, який не копають, а він “цвіте і пахне”, прочитайте інтерв’ю Людмили Воропаєвої і подивіться фото з її саду. Лопату вона використовує тільки, щоб викопати посадкову ямку. І ви не поспішайте хапатися за лопату, навіть якщо мова йде про ділянку, що роками не використовувалася. Спробуйте спочатку плоскоріз. І лише, якщо земля дуже важка, і плоскоріз не впорався, копайте.

Ще побачимось!

Надя Сусідка,

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить