«Розумний» город, або Як садівнику-городнику полегшити своє життя 
12.08.2016
4528Я народилася та виросла в місті. Але кожного року на літні канікули нас з сестрою відправляли в село до батькової тітки. Баба Уляна була дуже добра. І розумна. Її настрій щодо нашого трудового виховання легко передати її ж словами: «Що з тих городських узяти?» То ж нас зовсім не грузили ніякою роботою. Мабуть, щоб нічого не напартачили. Пам’ятаю, одного разу довірили пасти курчат, то кіт аж п’ять штук вкрав. А якось, було мені років з тринадцять, напросилася копати картоплю. Чи то серпневе сонце напекло в голову, чи то дійсно перетрудилася, але всю ніч говорила уві сні. Голосно і, напевне, з матюками, бо на ранок баба Уляна дала мені попить свяченої водички і приказала більше на поле не ходити. То ж село я любила … За свіже повітря, за яблука, що падають на тапчан, де ти спиш після смачного обіду, за вареники з квасолею, за тиху риболовлю на ставку за сараєм…
«Розумний» город, або Як садівнику-городнику полегшити своє життя
Своє щасливе життя я більше ніде не уявляла, тільки «на землі». І було так років до п’ятнадцяти, поки до мене не дійшло, як сильно вони в тому селі пашуть. Їздити перестала, бо тяжко працювати не хотілося, а байдики бити вже було не можна – дівка.
Минуло двадцять років, я вийшла заміж, і дитяча мрія про тихе щастя в селі знову подала тоненький голосок. «Мовчи, дурна!» – казав їй розум, але сам почав шукати варіанти – і будиночку, і способів організації городу та саду. Вони мали б зводити до мінімуму фізичну працю на присадибній ділянці, залишаючи більше часу для риболовлі, вареничків і т.д.
І щоб ви подумали – знайшла! Так, так, розумні люди влаштовують собі “розумний” город, який вимагає не так багато часу і енергозатрат для їх обробки, зате регулярно радує господарів щедрими врожаями. Найбільш привабливою теорією, як на мене, є ідеї “розумного” саду та городу Миколи Курдюмова. Це експериментатор-практик, що залюбки ділиться своїм досвідом по догляду за садом та городом, ламаючи стереотип «життя на землі = тяжка праця».
І людей, які на сьогоднішній день успішно впроваджують в життя принципи розумного городництва, дуже багато. Прочитайте про досвід американської сім’ї, яка на 4-х сотках вирощує 3 тонни овочів щороку. Дуже цікаво.
Отож вирішила і я піти таким шляхом, на власному досвіді переконуючись, що перш ніж узяти до рук лопату, треба добре подумати головою. Тоді, можливо, обробка землі лопати не потребуватиме. Такий підхід став досить успішним. То ж вже сьогодні можу стверджувати, що працювати менше, а отримувати від городу більше – це не фантастика, а приємна буденність для розумного городника. Для цього варто притримуватися основних чотирьох принципів розумного городу:
Розглянемо кожен з цих принципів більш детально.
Високі грядки – це частина “розумного” городу, бо вони практичні
Згадайте, як часто ви сіяли чи садили щось на грядках, бо:
Можна довго продовжувати цей перелік обставин, через які наш підхід до вирощування городини часто носить випадковий і хаотичний характер. Це гарантує регулярну працю на землі, але ніяк не результат. Для того щоб була стовідсоткова віддача, треба подумати і попередити більшість негараздів ще на етапі посадки. Ми не можемо відвернути сильну зливу чи град, але можемо організувати мобільний дах для грядок. Ми не можемо бути впевнені, що літо буде вологе чи сухе, але можемо посіяти овочі кількох сортів: одні краще родять в спеку, інші – при помірних літніх температурах. Ми можемо створити органічні грядки, влаштувати ємності для поливу, зробити все, щоб зона городу нашої ділянки була захищеною і не потребувала щоденної уваги господарів.
Це по-перше. По-друге – не треба сіяти чи садити все, що можна і не можна. (Це стосується не тільки грядок, а й квітників). Розумно підходьте до вибору культур, які поселяться на ваших грядках, бо вам за ними доглядати. Тоді, коли ми перестаємо думати: «А раптом виросте?» і починаємо аналізувати, що зробити, щоб гарантовано виросло, з раба городу ми перетворюємося на його господаря. Це саме стосується і саду, якщо він практичний – значить, “розумний”.
Якщо ви стали щасливим господарем 50 соток, повірте, ваше щастя примножиться, якщо ви розумно обробите під грядки десяту частину, а більшість землі просто кілька разів за літо викосите. І врожай з цього маленького клаптика буде в рази більший врожаю з половини гектара, навіть, якщо ви всю весну і літо протримаєте на ньому свою велику родину у повному складі.
Повірте, краще все літо купувати овочі на базарі, ніж все літо стояти рачки на грядках і все одно купувати овочі на базарі. Звичайно, створити “розумний” город не можна за один сезон. Змінювати свої звички і вкорінені віками традиції обробки городу доведеться роками. Але пробувати варто вже зараз. Незалежно від пори року. Якщо зараз зима – включіть голову і розплануйте кардинальні зміни, до яких ви будете вдаватися з приходом весни. Наприклад, знайдіть місце для компостної купи. Якщо сезон у розпалі, озирніться навкруги і обов’язково знайдете місця на своїх грядках, які легко оптимізувати саме зараз. Внести мульчу, наприклад.
Під «оптимізацією» мається на увазі процес створення городу вашої мрії – мінімум фізичної праці, максимум врожаю.
Звичайно, для цього потрібно буде ознайомитись з величезною кількістю матеріалів. Можна шукати їх в книжках, а можна і в Інтернеті. Для початку почитайте, чи треба город копати? Ви вже зрозуміли, що “розумний” город може «завестися» тільки у розумного господаря?
Читайте також нашу статтю Яку мульчу я використовую, і чому без мульчування не уявляю свій сад і город.
Пригадую, у моїх батьків все життя була дача. Скромні шість соток, які не давали особливого врожаю, але забирали весною та влітку майже весь їх вільний час. При цьому відбувати повинність на цих грядках доводилося і нам з сестрою. Дача для нас була як елемент трудового виховання. Село я любила, а дачу – ненавиділа. Там не було бабусиних вареників і післяобіднього сну в саду, зате були лопата і сапка, якими мене вчили орудувати. «Щоб не пропала в житті» – це називалося.
Копати картоплю я приїздила і зі столиці, коли вчилася в університеті. При цьому абсолютно не розуміла, для чого це роблять мої батьки, якщо її можна купити в супермаркеті, і коштує вона копійки. Батьки старіли, і картопля мало не стала моїм клопотом, поки я категорично не відмовилася брати участь у цьому нескінченному спектаклі. «Мамо, – сказала я. – Тебе цей город кормить? Ти живеш з нього? Ні! Тоді чого ти його садиш? Тобі це подобається. Тобто, це твоє хобі. А чого я маю займатися твоїм хобі? У мене є своє. І воно не має ніякого відношення до грядок!!!!» Мама, треба віддати їй належне, якось одразу визнала моє право на своє власне хобі і більше не турбувала своїми улюбленими грядками.
Мораль цієї байки – ваш город це ваш клопіт і задоволення! Зробіть все, щоб обробка землі приносила задоволення більше, а клопоту менше, і нехай ваші рідні займаються своїми улюбленими справами, а не вашими. Вони мають на це право.
На грядках, як і по життю, людина більшість часу витрачає на боротьбу. На городі ми боремося з засухою або бур’янами, в житті, наприклад, з зайвою вагою чи бідністю.
Задумайтеся, з чим ви зараз боретесь? З фінансовими проблемами? Економите, «викручуєтесь» і перепозичаєте? А чи не простіше було б направити цю енергію на пошук ще одного джерела надходження фінансів? І не боротися з бідністю, а попередити її. Сидите на дієті, воюючи за струнке тіло? А не треба. Треба «включити» розум і подумати. Чого зайва вага виникла в вашому житті? Бо багато і нерозумно жерли і мало рухалися. Висновок – треба менше їсти і більше рухатися. І ніякої боротьби – вага втеча сама по собі.
Так і на городі. Ми весь сезон боремося з бур’янами, знищуючи їх фізично лопатою і сапкою, навіть не задумуючись над тим, а чого вони від того ростуть не менше, а ще більше? А що треба зробити, щоб не росли? Як мінімум, внести мульчу…
Надя Сусідка,
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Троянди
Посівний календар 2022
22.10.2024
24.09.2024
06.11.2017
08.05.2024
13.02.2024
05.07.2022
03.06.2021
02.11.2024
