Logo

Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду

Незамінна для збалансованого харчування вітамінна зелень у багатьох асоціюється з простими однорічними салатами на грядках. Та щоб ласувати корисною зеленню, не обов’язково щороку дбати про посів нових рослин чи обмежувати себе звичними варіантами. Порадувати смачними молодими листочками і пагонами можуть і корисні багаторічники. Менш поширені у нас, вони з легкістю зможуть зекономити час на відпочинок, спростити догляд за садком та урізноманітнити раціон незвичними смаколиками. Імпозантні, надійні, довговічні, рослини з їстівною зеленню заслуговують на особливе місце і статус в саду.

Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду

Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду

1. Багаторічна рукола

Смак руколи-регети став невід’ємною родзинкою сучасної європейської кухні. Вишукані салати, легкі гарніри та все, що пов’язане зі здоровим харчуванням, просто неможливо уявити без гірчично-горіхово-гострих обертонів її різьбляного листя. Найулюбленіша й найрозповсюдженіша у нас руккола —однорічна сортова. Та інтенсивніший смак і аромат у руколи багаторічної. Дворядник посівний, чи тонколистний (Diplotaxis tenuifolia) — наукова назва багаторічнох руколи — в поєднанні з абсолютною невибагливістю підкорив вже багатьох. Навіть насіння у цієї руколи смачне й може замінити гірчицю, тому цю невибагливу рослину варто першою включити в перелік вітамінних багаторічних улюбленців.

Багаторічна рукола — це потужна рослина з лежачими, жорсткими стеблами та зібраними в прикореневі розетки різьбленими, фігурними листками з великими зубцями. Суцвіття високі, жовті, на довгих квітконосах. Якщо дати руколі багаторічній зацвісти, вона наступного року дасть рясний самосів, що «розгуляється» по всьому садку новими смачними «острівками».

Щоб вирощувати цю рослинку, взагалі нічого робити не доведеться. Окрім, звичайно, власне посіву в грунт на сонячному чи напівпритіненому місці з родючою легкою землею. Рукола обожнює органічні добрива, тому при перекопці ділянки варто додати щедру порцію зрілого компосту. Сіють руколу у звичайні рядки, неглибоко, під зиму чи навесні, щойно прогріється земля.

Доглядати за рослинами чи ні — питання, яке варто вирішувати на власний розсуд. Навіть без жодної уваги рукола буде давати смачні листя, щоправда, вони влітку стануть жорсткими і дуже гострими. Варто зрізати руколу декілька разів (чи просто скосити) — і вона випустить молоде смачне листя в ще більшій кількості. І таких «циклів» може бути хоч десять за сезон. Скромні поливи зелені лише на користь.

Дворядник посівний, чи тонколистний (Diplotaxis tenuifolia), або багаторічна рукола

Дворядник посівний, чи тонколистний (Diplotaxis tenuifolia), або багаторічна рукола

2. Спаржа

У нас чомусь найбільший весняний делікатес та афродизіак, без якого важко уявити традиційний раціон Старого Світу не має тієї пошани, на яку заслуговує. Молоді пагони-стрілки рослини, що у нас більше ціниться як культура для букетів — аспарагуса, чи заячого холодку (Asparagus officinalis) — настільки смачні, що і порівняти їх з конкурентами не можна. Особлива текстура і ще більш особливий смак недаремно наскільки цінуються. І як вишуканий гарнір, і як корисна зелень спаржа незамінна. Невеликі пучки пагонів спаржі в супермаркетах коштують дорожче найекзотичніших овочів. А вирощувати її самому простіше простого.

Яскраво-зелене листя, дрібно розсічене та таке витончене, формує у аспарагуса дивовижно елегантні та пишні кущі. Дзвоники квіточок непомітні, а от червоні кульки плодів лише прикрашають спаржу. Щоб зібрати врожай, потрібне терпіння (пагони збирають у дорослих, потужних кущів) й гарна окучка. Верхівки молодих пагонів збирають молодими, до розпускання «головки», найсмачніші — ті, що ростуть у землі й ледь показуються на поверхні.

Для спаржі варто заздалегідь підготувати сонячні ділянки з родючими супіщаниками. Поливи в період росту, підживлення органікою, мульчування — спаржі особливий догляд потрібен лише на початку вегетації, коли збирають врожай.

Спаржа, або Аспарагус, чи заячий холодок (Asparagus officinalis)

Спаржа, або Аспарагус, чи заячий холодок (Asparagus officinalis)

3. Ревінь

Величезні кущі ревеня (Rheum) з вражаючим розміром листків на червоних черешках здаються неймовірним видовищем під час цвітіння. Громіздкі, мереживні суцвіття вражають. І знаменують завершення періоду збору найціннішого ласого «матеріалу» — черешків. Кислуваті, з полунично-специфічним ароматом, стебла ревеню незамінні для компотів, киселів, ягідних десертів, як начинка в випічці. А сучасні сорти дозволяють ще й обирати різне забарвлення.

Ревінь буде чудово рости на будь-якій родючій, пухкій, вологій землі до 10 років і більше, утворюючи великі групи й розростаючись. Його можна купити як діленку чи посіяти насіння й декілька років чекати на підростання.

Читайте також нашу статтю 9 кращих овочевих салатів, які варто посіяти вже в цьому сезоні.

Ревень (Rheum)

Ревень (Rheum)

4. Любисток

Потужні кущі любистку лікарського (Levisticum officinale) вражають яскравістю різьбленого листя на потужних прямих пагонах висотою до 2 м і красивим цвітінням протягом всього літа. Специфічний терпкувато-гіркий аромат зелені — чудова альтернатива пряним травам та гострим салатам. Навіть сушений любисток можна використовувати як приправу. Він прокидається весною одним з перших і дозволяє збирати смачне листя безкінечно.

Достатньо місця й родюча земля — все, що потрібно любистку. Йому підійде і напівпритінок, і яскраве освітлення. Зрізка дозволяє не обмежувати період збору листя лише ранньою весною. А поливи — зробити зелень ніжнішою. Та ростиме любисток десятиліттями й без догляду.

Любисток лікарський (Levisticum officinale)

Любисток лікарський (Levisticum officinale)

5. Черемша

Ранньою весною смак довгоочікуваної зелені та салатів без пікантно-нав’язливих часникових ароматів листя черемші, що продається на кожному кроці, неможливо уявити. Та дивовижну цибульку ведмежу, чи часник ведмежий (Allium ursinum) можна не лише купувати, а й вирощувати самому.

Ця цибулинна рослинка — стійка, невибаглива і дуже довговічна. Вона утворює справжні килими, чимось схожі на конвалії, постійно невпинно розростається. Видовжені цибулинки, що випускають пари великого, широко-ланцетного листя на вузькому черешку легко впізнати за яскравим забарвленням і ароматом. Для вживання свіжими, маринування чи консервації — своя черемша завжди ще смачніша!

Для черемші потрібно знайти правильне місце і більше ніякої турботи вона не потребуватиме. Притінок від деревами чи великими кущами, на вологій землі (бажано — суглинку) підходить їй ідеально. Черемша — рослина захищена Законом, під ризиком зникнення. Її насіння варто шукати в садових центрах та у виробників, що надають відповідну сертифікацію, а не сприяти її подальшому зникненню, переносячи до саду дикі рослини.

Черемша — не єдина багаторічна цибулька, яку можна виростити. Шніт, цибуля єгипетська, духмяна, слизун, батун, слонячий часник — декоративні, довговічні й врожайні. Але багаторічна цибуля заслуглвує на окрему статтю.

Черемша, або цибулька ведмежа, чи часник ведмежий (Allium ursinum)

Черемша, або цибулька ведмежа, чи часник ведмежий (Allium ursinum)

6. Щавель

Кислинка щавелю (Rumex) всім знайома по присмаку літніх супів та борщів. Та вона чудово смакує і в начинках для пирога, вареників та в салаті. Молоді листя щавеля можна збирати до цвітіння, а якщо проводити обрізку й поливати — майже весь сезон.

Щавель гарно росте на сонці, в родючій землі з кислуватою чи нейтральною реакцією. Сіяти його краще під зиму чи весною, чекаючи врожаю до другого року для формування потужних розеток.

Якщо вам до смаку щавель, то варто звернути увагу на щавнат, чи шпинатний щавель — гібрид шпинату на щавля, створений нашим українським селекціонером. З кінця березня до морозів високі кущі з вражаюче зеленими листками, що так схожі на кінський щавель, можна використовувати як негірку й соковиту заміну шпинату й салатний різновид.

Щавель (Rumex)

Щавель (Rumex)

7. Катран приморський

Татарський чи східний хрін з родини Капустяних катран приморський (Crambe maritima) з його не такими вже й гострими, та дуже м’ясистими коренями — рослина, яку не варто ігнорувати при пошуку багаторічних альтернатив сезонній вітамінній зелені. Адже у катрана їстівні не лише корені, а й молоде листя, і навіть молоді пагони з суцвіттями. Свіжі в салатах чи відварені, вони стануть цікавим пікантним доповненням овочевого асортименту. А сизувато-кучерява зелень кущів — справжньою окрасою саду й городу.

Холодо- та посухостійкі, катрани легко виростити з насіння, висіваючи під зиму. Все, що рослині потрібно — нейтральний й достатньо родючий грунт, у який внесли зрілий компост.

Катран приморський (Crambe maritima)

Катран приморський (Crambe maritima)

8. М’ята

Красуня з освіжаючим листям м’ята (Mentha) — чайна, лікувальна й їстівна рослина. Листя м’яти — невід’ємна складова східних та азіатських страв, за допомогою якої можна додати пікантності гарнірам (особливо стравам з горошка) та соусам. Доречна м’ята навіть у салатах чи десертах. Сьогодні вибір видів і сортів м’яти надзвичайно різноманітний. Дуже гостра перцева м’ята — лише один з варіантів. Водяна, польова, шоколадна, кучерява, лимонна — відтінки присмаків та запахів можна обирати на власний смак.

Мята любить вологий грунт і затінок, родючу землю і простір. В садку це один з найагресивніших багаторічників, що може витіснити будь-якого сусіда й заполонити всю ділянку. Грядку для м’яти варто відразу обмежити певними рамками.

М'ята (Mentha)

М’ята (Mentha)

9. Овочі, що будуть відновлюватися самосівом

До багаторічних культур ні кріп, ні фенхель, ні коляндру, ні мангольд, ні огіркову траву не припишеш. Та це не заважає їм назавжди залишатися в городі. Варто дати рослинам зацвісти, а насінню — визріти й розсипатися, як наступного року можна розраховувати на «гарантовані» кущики з самосіву. Мангольд мігрує по всій ділянці, а от фенхель любить залишатися поближе до «рідних» грядок.

Приємно дивує гарантованим розсіюванням і багаторічна лобода доброго Генріха (Chenopodium bonus-henricus) — дивовижна родичка звичайного бур’яну. Яскраво-фіолетові листки сортів цієї рослини легко помітити на прилавках весною та літом. І це цікаве доповнення салатів й заміна шпинату.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.