Любисток — ліки, приправа і просто красунчик!

Любисток в моєму саду з’явився випадково. Минулої весни купувала у бабусі на базарі розсаду якихось квітів, і три його невеликі поділки вона мені дала «в нагрузку». «А що це?» — питаю. — «Любисток. Посади, ростиме на одному місці багато років, на кухні пригодиться, і чоловік любитиме!» Про любисток як приправу я знала і навіть використовувала сушений для червоного борщу. Три кущики були висаджені біля томатів і ніякого догляду не отримували. За минулий сезон я і листочка з них жодного не зірвала, взагалі, якось забула про них. Ростуть собі і ростуть… Цієї весни, коли любисток почав вилазити з землі, я навіть не одразу зрозуміла, що це. Добре, що не виполола. І такий він був гарний посеред ще голого городу! І я почала вивчати питання, як його їсти. Тепер любисток – одна з улюблених моїх приправ. Можливо, прочитавши цю статтю, і ви поселите його в себе на городі. І не пожалієте! Бо це ще й лікарська рослина.

Любисток — лікувальні властивості та кулінарні можливості

Опис рослини

Любисток лікарський (Levisticum officinale) – представник улюбленої всіма городниками родини Зонтичних. Це великий трав’янистий багаторічник, що має товсте і м’ясисте коріння. Воно забезпечує рослині виживання навіть в самих непривабливих умовах – на бідному і неструктурованому грунті.

На одному місці цей багаторічник може рости не менше 10 років, а якщо його ділити кожні 5-7 років, декоративність любистку буде завжди на висоті.

В мене цього року він виріс приблизно до 50 см, тому я була здивована, коли прочитала, що любисток лікарський може вирости до 2-х метрів у висоту! Уявляєте, який гігант? Бамбук якийсь, а не любисток))

Сортові рослини, а який в мене сорт – я не знаю, мабуть, можуть бути значно меншими. На сьогодні селекціонери вивели різні сорти любистку з пахучою і ніжною зеленню (часто насіння любистку в продажу зустрічається без назви сорту). Але, скоріше всього, з кожним роком любисток бере все більшу висоту, а мій ще поки молодий.

Пагони рослини густо галузяться у верхній частині, де розвивається найкрасивіше і найсмачніше в любистку – листя. Чимале, з виразними зубчиками, глянцеве і насичено темно-зелене, воно не втрачає свіжого вигляду навіть в літню спеку. За формою листки любистку нагадують селеру, до речі, є щось у них спільне і в ароматі.

Кущики любистку на городі виглядають дуже святково з весни до глибокої осені, з кожним роком формуючи все густішу масу зелені і пагонів. Пишуть, що найбільше проявляє свою красу ця рослина на багатих гумусом ґрунтах, але і на моїй бідній піщаній землі любисток – дуже навіть красивий.

Як цвіте любисток, на власні очі я ще не бачила. Пишуть, що починає він цвісти з другого року, та мій чомусь цвісти цього сезону не захотів. Квіти прикрашають любисток майже все літо – це типові для зонтичних «парасольки» білого чи жовтого, в залежності від сорту, кольору.

Вважається, що зелень втрачає ніжність після цвітіння, тому його можна не допускати, зрізаючи квітконоси. Але лікарські властивості після цвітіння стають сильнішими. Якщо суцвіття не зрізати, у вересні любисток зав’яже буроваті плоди, які також використовуються в народній медицині.

Читайте також нашу статтю про пажитник і його лікувальні властивості.

Любисток лікарський (Levisticum officinale) в моєму саду

Використання в кулінарії

Зелень любистку має стійкий, пряний і освіжаючий одночасно аромат. Він трохи нагадує селеру, але дещо ніжніший. Любисток хочеться нюхати, в прямому значенні цих слів. Навіть не нюхати, а вдихати на повні груди.

До речі, працюючи над статтею, зрозуміла побажання бабусі, в якої купила поділки любистку, «чоловік любитиме». Виявляється, любисток українські жінки колись використовували як… афродизіак! Відваром любистку не тільки полоскали волосся після миття, а й натирали все тіло. Вважалося, що аромат, в який «загорталася» жінка після таких процедур, збуджує чоловіка і стимулює до сексуальних подвигів)))

Смак любистку описати мені важко – він і солонуватий і солодко-гострий одночасно. При цьому у молодої зелені смак ніжніший, ніж у листків любистку в другій половині літа і восени. Зате «старий» любисток має виразніший смак і більш насичений аромат.

На кухні я з ранньої весни почала додавати любисток в свіжі салати. Приблизно в кінці червня багато зелені зрізала і заморозила. Кущики відросли знову, і до зими я планую ще одну зрізку. При цьому весь сезон ми постійно різали зелень любистку для салатів і для перших, і других страв.

Любисток — незамінний як приправа до червоного борщу. Взагалі, ця трава – ідеальна приправа для будь-яких перших страв. Її особливість після термічної обробки – вона втрачає свій смак і аромат, але дивним чином підсилює смак основної страви — такий собі природний підсилювач смаку. Це стосується як м’ясних, так і рибних страв. А пісні страви з любистком стають більш наваристими, ніби і не пісні.

Можна використовувати в кулінарії не тільки свіжу і заморожену траву любистку, а й висушену. Крім того, як приправу і з лікарською метою використовують висушене коріння любистку у вигляді порошку.

Читайте також нашу статтю про те, як вирощувати лемонграс в Україні.

Любисток в кулінарії — ароматна приправа і вітамінна зелень

Любисток — лікувальні властивості

Про лікувальні властивості любистку в Інтернеті можна знайти купу інформації, я ж з цією метою зазирнула в енциклопедичний довідник «Лікарські рослини України» (за редакцією академіка А.М.Гродзінського, Київ, 1992 рік). Про хімічний склад рослини не писатиму, зазначу, що він дуже багатий на поживні речовини. Далі – уривки зі згаданого довідника.

Для лікарських потреб використовують коріння, рідше – траву і плоди любистку. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, плоди – в період повної їх стиглості. Коріння викопують восени у рослин 3-4-річного віку.

Сушать сировину в затінку на відкритому повітрі або у теплому приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 40 градусів. Готову сировину, яка дуже гігроскопічна, зберігають у щільно закритих банках чи бляшанках у сухому місці.

Любисток лікарський діє як:

• сечогінний,
• відхаркувальний,
• заспокійливий,
• болетамувальний засіб.

Тонізуюче впливає на серцевий м’яз, посилює кишковий тонус, зменшує метеоризм, зумовлює збільшення кровонаповнення органів малого тазу.

Найчастіше ця рослина використовується як сечогінний засіб при набряках серцевого походження, асциті, хронічних запальних процесах у нирках та сольових діатезах.

Крім застосування любистку як діуретичного засобу, його використовують:

• при нервових захворюваннях,
• анемії,
• хронічних бронхітах,
• запаленні легень,
• метеоризмі і млявій перистальтиці кишок,
• болісних і мізерних менструаціях,
• як полегшувальний засіб під час родів,
• проти глистів.

Пом’яте свіже листя любистку прикладають до чола при головних болях різного походження.

Вживання ліків любистку ПРОТИПОКАЗАНЕ при гострому гломерулонефриті та пієлонефриті і вагітним.

Читайте також нашу статтю про користь хрону.

Корінь любистку

Любисток в косметології

Настій коріння любистку з успіхом застосовують в дерматології і косметології для:

• видалення ластовиння (зволоженим ватним тампоном протирають пігментні плями 2 рази на день протягом 2-х тижнів, краще – до настання сонячних весняних днів);
• лікування інфекційних тріщин куточків рота (настій наносять піпеткою в куточки рота 2 рази на день);
• лікування гноячкових висипів на тілі (застосовують компреси і заразом п’ють теплий настій по 1 склянці за день).

Дуже корисний любисток для волосся. Настоєм коріння двічі на тиждень миють голову (без мила) при випаданні волосся і при лупі.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо:

• настій коріння (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по пів склянки 4 рази на день до їди;
• порошок з коріння любистку приймають по половині чайної ложки 3 рази на день до їди, 1-2 столові ложки порошку з коріння любистку змішують з трьома столовими ложками меду і приймають натщесерце як засіб проти гостриків;
• відвар плодів любистку (1 чайна ложка сировини на 150 мл окропу, варять 8-10 хвилин, настоюють) по одній столовій ложці як засіб проти глистів.

Зовнішньо:

• Настій коріння любистку (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) для протирання, компресів і примочок;
• Настій коріння любистку (1 столова ложка сировини на 1 літр окропу, настоюють 10-15 хвилин) для миття голови.

Розмноження любистку

Любисток легко виростити з насіння, яке попередньо треба замочити в воді або стимуляторі росту. Можна посіяти любисток одразу у відкритий ґрунт під зиму або ранньою весною. Проростає насіння вже при температурі +3 градуси.

Насіння любистку сіють в неглибокі борозни 1,5-2 см, рідко. Проріджують рослини в міру зростання, залишаючи зрештою близько 40-50 см між рослинами.

Можна вирощувати любисток і через розсаду. Посіявши насіння в березні, вже всередині літа отримаєте сильні кущики.

А найпростіший спосіб мати в саду любисток – купити поділку від потужного куща, або кореневий відводок.

Читайте також наші статті:

• Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду
• Хрін – чим корисний, як їсти і вирощувати?

Умови і догляд

Любисток може рости на будь-якій землі і на повному сонці, і в легкій напів тіні, але чим менше світла отримує любисток, тим менш виражений його запах і лікувальні властивості. Якщо грунт покращити органікою перед посадкою любистку, він буде рости пишнішим і швидше.

Любисток лікувальний – чимала рослина. Відстань між сусідами також повинна бути чималою – близько 50 см.

Якщо любисток ростиме у вас на ділянці для сухих приправ чи як лікувальна сировина, то можете його посадити і забути до збору врожаю. Якщо ж вас цікавить трава любистку як пряна і смачна зелень, тоді доведеться його регулярно поливати.

Підживлень любисток зазвичай не потребує.

Зрізування листків стимулює любисток нарощувати ще пишнішу зелень

Збір врожаю

Любисток лікарський як зелень до столу і пряна рослина цікава ще й тим, що рано прокидається після зими, а отже це одна з перших доступних нам на весні вітамінних рослин. При цьому сіяти його щороку не доведеться, бо він багаторічний. Збирати врожай можна вже в перший рік, після зрізування листя воно наростає ще інтенсивніше. А якщо любисток поливати, його свіжу зелень можна вживати аж до морозів.

Для сушеної приправи листя краще збирати після цвітіння, тоді її аромат буде більш виражений. Зелень сушать в провітрюваних приміщеннях або на вулиці без доступу прямих сонячних променів.

Збирати листя можна як частково, так і все одразу. Якщо обрізати любисток низько і забезпечити йому полив, кущики швидко наростуть знову і будуть ще пишнішими.

Корені дорослих рослин любистку (мінімум, два роки – для приправи, і 3-4 роки – з лікувальною метою) викопують повністю, очищають від землі і сушать в підвішеному стані в темному приміщенні, що провітрюється. Висушені корені подрібнюють до стану порошку.

Читайте також нашу статтю Багаторічна рукола — переваги і особливості вирощування.

Любисток в дизайні саду

При всіх своїх неперевершених смакових і лікарських характеристиках любисток – це ще й рослина для краси саду. І його можна вирощувати не тільки на, так званих, аптекарських грядках, в компанії інших лікарських чи пряних трав.

Використовуючи любисток в дизайні саду, можна розставити його пишними кущами акценти, створити бордюри, прикрасити квітники і міксбордери. Пробуйте любисток не тільки як лікарську і пряну рослину, а й як декоративну. Ну бо ж він точно красунчик!

Натхнення!

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.