Салат, як сама рання та невибаглива зелена культура, завжди був у пошані в городників. Весняні посадки більшість дачників, зазвичай, починають з посіву салату, петрушки та редиски. Але особливого розмаїття видів та сортів салату раніше не було. Останнім часом прагнення до здорового харчування та великий вибір зелені в супермаркетах змушують городників замислюватися, а яке листя салату можна виростити на своїх грядках? У цій статті розповімо про 9-ть найцікавіших, на наш погляд, різновидів салату, які варто посіяти вже в цьому сезоні.
Класифікація різновидів салатів досить заплутана. У різних джерелах можна зустріти суперечливі відомості. Нам досить знати, що салатні рослини належать до роду Lactuca. У свою чергу, Lactuca sativa L. об’єднує кілька різновидів: листові салати, салати качанні, салат Ромен, Уйсун, або Спаржевий салат.
Це важливо, тому що досить часто городники, почитавши літературу, ставлять за мету придбати насіння салату-латук, зараховуючи його до абсолютно нового різновиду. А «латук» — (lactuca) — це назва роду, до якого і належить овочева рослина салат, яка дарує нам таке корисне листя.
До салатних рослин також зараховують і рослини інших видів: рукола, крес-салат, цикорні салати (ескаріол, ендивій, радичіо, цуккерхут), валер’яниця, або салат польовий.
Але нам, простим городникам, за великим рахунком, все одно, до якого ботанічного сімейства належить той чи інший вид салату. Нам куди важливіше їх споживчі якості.
Крім смакових характеристик, при виборі листя салату, як правило, враховується спосіб збирання зелені: зривний або зрізний, а також термін зберігання зібраної зелені.
Сорти зривного типу підходять для поступового зрізання. Листя цих салатів можна відривати по одному із зовнішнього боку куща, в той час як молоде листя з центральної частини куща буде підростати. Сорти зрізного типу прибираються за один раз.
Салати — холодостійкі культури, їх можна починати сіяти рано навесні, як тільки зійде сніг, а ґрунт трохи прогріється. У деяких різновидів салатів є особливості агротехніки, які потрібно знати. Про кращі салати, з урахуванням важливих моментів при вирощуванні, і піде мова далі.
Одне з найпопулярніших та саме невибагливе листя салату — батавія — належить до листових видів, зривного типу салатів. Іноді, правда, батавію відносять до качано-листових салатів.
У цих рослин, як правило, розетка велика, листя хвилясте, напіврозкидистий кущ. В основному, батавія представлена зеленолистими сортами. Але є і сорти з червоним та червоно-бурим листям, їх зелень ніжніша, в порівнянні із зеленими сортами.
Салати цього сортотипу відрізняються м’яким, трохи солодким смаком. Вони підходять для нарізки в салати, утворюють гарне поєднання разом з овочами, м’ясом, рибою, різними соусами. Червонолисті сорти особливо підходять для прикраси готових страв.
Батавія досить стійка до нестачі світла, підвищеної температури (не стрілкується). Її насіння можна сіяти в ґрунт в кілька термінів протягом всього сезону.
Рослини цієї групи можна посіяти у будинку наприкінці зими для отримання самої ранньої зелені. Великого врожаю чекати, звичайно, не варто, але трохи зелені все ж вдасться отримати. Підходять салати батавія і для вирощування на гідропоніці.
Найпопулярніші сорти салату батавія: «Гейзер», «Єралаш», «Ланселот», «Фанлі», «Фан-тайм», «Ліфлі».
Одне з найулюбленіших у більшості городників листя салату. Смачний, ніжний та водночас красивий. У цих салатів формується напіврозкидистий кущик з листочками середнього розміру. Кінчики листових пластинок хвилясті, дрібненькі.
Завдяки високій декоративності листя, цей салат чудово підходить для декорування страв. Лолло росса, з його ніжним соковитим листям, чудовий в салатах, їм він надає легкість та об’єм. На смак ці салати трохи гіркуваті з горіховим присмаком.
Салат лолло росса чудово поєднується з більшістю продуктів: овочами, м’ясом, сиром, морськими продуктами, другими стравами, різними соусами, а також іншими овочами.
Цей салат — зривного типу, що відрізняється досить швидким ростом. З прибиранням його листя краще не затягувати. Зелень лолло росса довго не зберігається після збирання, в холодильнику: день-два. Продовжити трохи термін зберігання можна, якщо акуратно обернути листочки вологою серветкою або тканиною.
Сортотип об’єднує кілька сортів. Найбільш затребувані з них «Лолло Росса» (з листям червоного кольору) і «Лолло Біонда» (з зеленим листом). «Лолло Біонда» відрізняється більш приємним і м’яким смаком. Крім названих сортів, до цієї групи належать: «Еврідіка», «Революція», «Ніка», «Барбадос».
В основному, ці сорти стійкі до стрілкування, тому їх можна сіяти протягом усього сезону.
Різновид листового салату з декоративними листочками хвилястої форми. Сорти бувають із листям зеленого, червоного, бордово-коричневого забарвлення. Листочки схожі з дубовими, звідси і назва сортотипу.
Цей салат має досить яскравий горіховий присмак, що не гірчить. Він чудово підходить для страв з печериць, смаженої риби, дуже смачний в салатах з авокадо, з заправками на основі рослинної олії. Гарними листами можна прикрашати готові страви.
Зберігається цей салат мало, втрачає свіжість після зберігання протягом доби, тому багато його зрізати не потрібно.
Дуболистий салат погано реагує на перепади температури, тому його краще висівати, коли настане стійка тепла погода. При цьому він відрізняється стійкістю до стрілкування — його можна висівати весь весняний та літній період.
Найпопулярніші сорти: «Дуброва», «Забава», «Аморікс», «Кредо», «Дубачек».
Найулюбленіший салат багатьох городників і не тільки, цей овочевий салат — лідер продажів у супермаркетах. Зовні «Айсберг» нагадує качан капусти, але він більш пухкий. Качани у нього утворюються досить великі: від 300-400 грамів, виростають екземпляри і до одного кілограма.
Листя у салата айсберг гофроване, соковите, хрустке. Він не має різкого смаку, тому цей салат можна використовувати в поєднанні з більшістю продуктів: м’ясом, рибою, морепродуктами, іншими овочами. Гарний «Айсберг» для приготування бутербродів, добре виходить з різними соусами. Хрустке, соковите, листя цього салату можна використовувати для голубців. Зберігається він досить довго, до двох-трьох тижнів.
Салат можна вирощувати як через розсаду, так і посівом прямо в ґрунт. У цього салату досить тривалий вегетаційний період, тому розсадний спосіб краще.
Розсаду висаджують на добре освітлену ділянку без застою води. Салат айсберг надає перевагу ґрунту близькому до нейтрального. Якщо він кислий, то необхідно внести розкислювачі. Зрізати качани можна, коли вони досягнуть розміру 8-10 см.
Кращі сорти сортотипу «Айсберг»: «Айс квін», «Айсберг», «Даймонд», «Аргентінас», «Платінас».
Про те, яку зелень можна виростити вдома читайте у нашому матеріалі «Город на підвіконні – вирощуємо зелень вдома»
Ця рослина ще відома, як римський салат романо, ромен, кос-салат, кос. Саме листя салату ромен використовується у рецепті популярного салату «Цезар».
Рослина формує довгий пухкий качан із зеленим соковитим та щільним листям. До центру розетки листя стає трохи світлішим, а на смак більш ніжним. Цей салат з трохи терпким смаком, трохи солодкуватий. Салат ромен гарний для бутербродів, гамбургерів, нарізки безпосередньо в салати, його можна тушкувати для приготування других страв.
Салат чудово зберігається, качани лежать в холодильнику без втрати якостей понад місяць. Тому доцільніше римський салат сіяти влітку — в липні, для забезпечення зеленню в осінній період.
Насіння салату можна сіяти як безпосередньо у ґрунт, у міру звільнення грядок, так і застосовувати розсадний метод. Для утворення качана цей салат потрібно спеціально формувати. Для цього приблизно через 55-60 днів після посіву насіння у теплий сухий день листки салату (теж сухі) піднімають та зав’язують зверху, обернувши темним покривним матеріалом.
Таким чином рослини зберігаються тижнів зо два. За цей час салатне листя приймає потрібну форму, стає білішим, в них пропадає гіркота. Після цього заходу качани можна зрізати для використання.
Частину рослин салату можна підсадити в горщики та зберігати в прохолодному приміщенні. Так можна продовжити термін споживання зелені салату ромен до зими.
Найпопулярніші сорти сортотипу «Ромен»: «Ксанаду», «Косберг», «Пінокіо», «Манаверт», «Денді».
Ця зелень сімейства хрестоцвітних в пошані у багатьох городників. Цінується рукола за оригінальний аромат та пікантний перечно-гірчично-горіховий смак. А ще листочки та стебло рослини містять багато вітамінів та інших дуже корисних для організму людини речовин. Вважається, що ця рослина допомагає травленню, сприяє зниженню холестерину в крові, корисна для тих, хто худне.
У руколи найсмачніші — молоді, не перерослі листочки. Їх кладуть в салати та інші страви для додавання їжі своєрідного, притаманного цій рослині смаку. Рукола чудова в поєднанні з рибою та морепродуктами, м’ясними стравами, помідорами, часником, сиром, оливковою олією. Її можна використовувати для приготування салатів, окрошки. Зелень руколи ніжна, зберігається недовго, тому її не потрібно зрізати про запас.
Під назвою «рукола» продається насіння як власне руколи, або індау посівного, а також двурядника тонколистого, або дикої італійської руколи. Самі рослини та агротехніка їх вирощування схожі. Але двурядник — рослина багаторічна та навесні здатна відростати і давати повторний врожай. І смак його листя буває трохи гострішим.
Про багаторічну руколу читайте в нашій статті Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду.
Для вирощування руколи необхідна грядка з помірною освітленістю — в тіні рослина втрачає свій запах, на занадто яскравому сонці — стає жорсткою та гіркою. Рослина теплолюбна, але може переносити короткочасні заморозки. Висівати насіння можна кожні 10-15 днів приблизно з кінця квітня. Можливе вирощування руколи розсадним методом. В такому випадку насіння, зазвичай, висівають в березні.
Рослинам руколи потрібен регулярний полив, при нестачі вологи листя стає грубим та гірким.
Кращі сорти руколи: «Делікатесна», «Рококо», «Рокет», «Покер», «Сицилія».
Листя цього салату – одна з найбільш скоростиглих та невибагливих рослин, які використовуються на зелень. Крес-салат також відомий як: садовий крес, хріниця, жеруха, городній перечник.
Ця салатна зелень відрізняється невеликими розмірами та дрібними розсіченими листочками. В основному, листя у крес-салатів зелене або сизо-зелене. Смак у зелені пікантний, трохи гострий, через наявність гірчичної олії.
У свіжому вигляді його краще використовувати для страв з риби або м’яса, як приправу для салатів, різних соусів. Бутерброди, прикрашені молодими листочками, набувають своєрідного гострого смаку та апетитного вигляду.
Сіяти крес-салат можна приблизно з квітня, кожні 10-14 днів. Для проростання насіння досить +8 °С, оптимальна температура для росту +15 … + 18 °С. Рослини можуть прекрасно розвиватися і в півтіні, догляд їм потрібен мінімальний — полив та прополювання з розпушуванням.
Слід врахувати, що крес-салат дуже люблять хрестоцвіті блішки. Цей шкідник розвивається на хрестоцвітних рослинах, тому при посіві крес-салату важливо правильно чергувати культури — дотримуватися сівозміни.
Зростає садовий крес швидко, вже через 16-18 днів його можна зрізати. Зелень цього салату не відростає після зрізання, його потрібно буде підсівати заново.
Цю культуру практично цілий рік можна вирощувати і вдома на підвіконні — в горщику або ящику. А краще зробити ще простіше: розкласти насіння на вологій марлі або ватяному диску, паростки, що з’являться через 10-14 днів можна буде використовувати в їжу.
Кращі сорти крес-салату: «Холодок», «Забава», «Дукат», «Ажур».
Дуже цікавий різновид салату. Багато дачників вже намагалися його вирощувати, але результат виявився не тим, на який вони розраховували.
Річ у тому, що цей салат вирощують у два етапи: влітку дозрівають коренеплоди. Вони після збирання зберігаються в погребі, а в міру потреби їх пророщують для отримання невеликих кочанчиків салату.
Цикорний салат дуже корисний, особливо людям, що страждають на діабет, в ньому міститься велика кількість корисних для організму людини речовин.
Через те, що вигонка зелені вітлуф проводиться у темряві, його кочанчики блідо-жовтого кольору. Після зрізання вони можуть зберігатися в холодильнику до трьох тижнів.
Листя у цього салата хрустке, соковите. Крім вживання у свіжому вигляді (свіжий — він найкорисніший), його можна тушкувати, смажити, запікати. Щоб позбутися властивої цьому салату гіркоти, його бажано на 1 хвилину опустити в окріп. А можна вирізати ущільнене денце качанчика, гіркота, в основному, властива цій частині рослини.
Для вирощування цикорного салату необхідний родючий ґрунт, краще — з нейтральною реакцією. Важливо вчасно посіяти насіння — не раніше останньої декади травня, інакше рослини застрілкуються.
У міру зростання у рослини утворюються досить великі листи, які можна потроху зрізати для салатів. Наприкінці вересня рослини викопують, тримають у сухому прохолодному місці, поки не пожовтіє та не зів’яне листя. Бадилля обрізають, залишаючи 2 см, щоб зберегти бруньку, з якої надалі буде утворюватися качанчик.
Цикорний салат можна опустити до погреба разом з морквою та картоплею або розмістити в овочевому відсіку холодильника.
Кращими для вигонки будуть коренеплоди не менше 3-х см діаметром. Починаючи з листопада, коли у коренеплодів починають з’являтися листочки, салат можна поступово висаджувати у землю.
Горщики з рослинами потрібно поставити у темне, прохолодне місце, наприклад на балкон, інакше у рослин з’явиться гіркота. Салат вологолюбний, у міру підсихання ґрунту посадки потрібно поливати. Через тиждень почне відростати салатна зелень, яка буде дуже доречною в період відсутності свіжої зелені та овочів.
Кращі сорти цикорного салату вітлуф: «Конус» — практично без гіркоти, «Бланка», «Ракета», «Екстрелла», «Експрес».
Інші назви цієї рослини — корн, валеріанелла, фельдсалат, маш-салат, рапунцель.
Валер’яниця сьогодні не надто популярна серед городників, а даремно. Це найневибагливіша та холодостійка салатна культура. Польовий салат здатний переносити температури до -10 °С, тому його можна сіяти максимально рано, щоб забезпечити себе навесні першою вітамінною зеленню.
Листя салату валеріанелли ніжне, смачне, трохи терпке, зі злегка горіховим присмаком. Польовий салат гарний з копченою рибою, птицею, грибами, горіхами, вареним буряком. Вдало поєднується і з різними заправками: рослинною олією, оцтом, лимонним соком, майонезом, сметаною. Салат використовується для прикраси страв. Польовий салат здатний зберігатися до чотирьох тижнів в холодильнику.
Прибирають польовий салат у стадії повного формування розетки листя. Рослини потрібно повністю висмикнути або зрізати біля основи так, щоб розетка не розсипалася на окремі листки.
У регіоні з помірним кліматом насіння валер’яниці, зазвичай, висівають у відкритий ґрунт у третій декаді квітня або після ранніх овочів у другій половині літа. Насіння польового салату відрізняється тривалим післязбиральним періодом спокою, тому свіжозібране насіння краще не висівати.
Термін вегетації у цієї рослини невеликий, його бажано висівати з інтервалом у 2-3 тижні. Польовий салат можна вирощувати прямим посівом у ґрунт та через розсаду.
Як будь-яка інша салатна культура, польовий салат потребує поливу, але не переносить зайвого зволоження. При вирощуванні цієї рослини потрібно врахувати, що при підвищених температурах салат «стрілкується», а його листя стає дрібним.
Кращі сорти салату польового: «Дуплекс», «Тріанон», «Естамп», «Експромт», «Голландський широколистий».
Дорогі читачі! Ми розповіли не про всі цікаві різновиди салату. Їх значно більше, і всі вони заслуговують на увагу городників через різноманітність форм, смаків, способів використання та їх користі. А який овочевий салат вирощуєте ви у себе на городі? Поділіться своїм досвідом у коментарях до статті.
Катерина Гаврилова,