Як вирощувати і їсти корисний артишок

Артишок — екзотичний овоч родом з Середземномор’я, де культивується впродовж багатьох століть. Артишоки смачні, легко засвоюються, містять багато вітаміну С, залізо, натрій, фосфор і калій. Овоч має цілющі властивості: допомагає при захворюваннях печінки, діабеті, атеросклеротичних змінах. А ще це дуже декоративна рослина. То чому б не вирощувати її на наших грядках? Можна і треба! В статті розкажемо про особливості вирощування артишоку в Україні, його лікарські властивості й про те, як їсти артишок.

Артишок — корисні властивості, як вирощувати та їсти

Короткий опис рослини

На сьогодні відомо близько 140 видів артишоку, який належить до родини Айстрових (Складноцвітих). Харчову цінність мають тільки близько 40 видів. Найчастіше в кулінарії використовуються артишок посівний, також відомий як садовий або колючий, і артишок іспанський.

Це багаторічна трав’яниста рослина з прямим гіллястим стеблом сіро-зеленого кольору від 0,5 до 2 м висотою. Листки великі, перисторозсічені, іноді – прості, знизу – опушені. Сині або синьо-фіолетові квітки зібрані у великі (до 25 см в діаметрі) кошики. Плід – сім’янка. Споживають сирими, відвареними або консервованими зібрані до цвітіння бутони.

Читайте також нашу статтю Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду.

Корисні властивості артишоку

Артишок дуже корисний, особливо дітям та літнім людям. Це цінний дієтичний продукт, що містить білки, мінеральні солі калію, магнію та натрію, вітаміни С, ВТ, В2, каротин, вуглеводи, зокрема інулін – замінник крохмалю та цукру для хворих на діабет.

Ніжний м’якуш артишоку з надзвичайно приємним смаком особливо корисний, тому що містить цинарин, необхідний хворим на атеросклероз. Цинарин також має сечогінну дію і допомагає при отруєнні алкалоїдами.

Відвар кошиків артишоку іноді рекомендують при запорах та захворюваннях печінки. Сік і відвар трави нормалізує ліпідний обмін, тому його призначають пацієнтам, які страждають на ожиріння.

Чай з артишоків п’ють при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Корисний артишок людям із підвищеною кислотністю, тому що містить велику кількість солей натрію та калію, що мають лужні властивості.

Але найголовніша властивість рослини — лікування та профілактика захворювань печінки та жовчних шляхів. Той самий цинарин має сильно виражену жовчогінну дію, тому сік і відвар із листя приймають при захворюваннях печінки, дискінезії жовчних шляхів та нирково-печінковій недостатності.

Артишок на грядці

Як вирощувати артишок?

У нашій кліматичній зоні артишоки, зазвичай, не можуть пережити зиму, тому вирощують їх найчастіше як однорічники. Щоб у рослини встигли розвинутися квіткові бутони, необхідно завчасно підготувати розсаду.

Насіння артишоку висівають приблизно в кінці лютого-на початку березня. У ґрунт розсаду висаджують у другій половині травня. Артишоки потребують дуже родючої землі, тому перед посадкою потрібно забезпечити їх великою дозою компосту чи перегною.

Вирощувати артишоки треба на сонячних місцях, виділивши кожній рослині достатньо місця для росту і розвитку. Пізнього літа та восени вони будуть дуже ефектними екземплярами. В кінці літа на артишоках з’являться квіткові бутони, саме вони придатні для вживання. Зрізати їх потрібно, коли кошики ще компактні та тверді, а пелюстки щільно прилягають одна до одної.

Артишоки пишно ростуть до перших осінніх заморозків. Потім надземна частина відмирає. Коріння, якщо не підмерзне, дозволить рослині знову вирости навесні.

Щоб артишок збільшив свої шанси на успішну зимівлю, забезпечте його товстим шаром мульчі (15-20 см). У м’які зими з великою кількістю снігу рослина може залишитися живою і в наступному сезоні досягне своїх справжніх значних розмірів.

Галочкою позначено їстивну частину артишоку

Як їсти артишок?

Їстівною і найсмачнішою частиною артишоку є квітколоже (серцевина). Листя неїстівні, за винятком частини, де вони з’єднуються з серцевиною. Зовнішній шар стебла зазвичай жорсткий, але внутрішні частини їстівні та майже не відрізняються на смак від серцевини.

Відірвіть зовнішнє листя артишоку. Діставшись жовтуватих пелюсток, зріжте стебло, залишивши 5 см. Потім натріть рослину лимоном, бо ніжне листя артишоку і зрізи швидко окислюються, темніють.

Зріжте верхівку на 3 см і видаліть ложкою пухнасту серцевину. Якщо не плануєте готувати бутон повністю, позбавтеся зайвого, розрізавши артишок навпіл. Знову натріть очищений кошик лимоном, потім опустіть у миску з водою, де продукт повинен перебувати до приготування.

Суцвіття артишоків можна готувати на пару, смажити на грилі, маринувати та фарширувати. Невеликі артишоки ідеально підходять для закусок, середнього розміру – для тушкування та смаження. Листя можна їсти з соусами, приготованими на власний смак. Свіжу серцевину артишоку нарізають найтоншими шматочками та додають салати. Вони чудово поєднуються зі стравами з рису.

Натхнення!

ЗЕЛЕНА САДИБА.