Черемша — вирощування в саду

Черемша на ринках для багатьох знаменує прихід справжньої весни. Це одна з найулюбленіших вітамінних культур, що збагачує наше меню та володіє потужними властивостями зміцнювати наш імунітет. Черемша у дикій природі знаходиться під загрозою зникнення. І кожного разу коли ми купуємо цю зелень невідомого походження, ми потенційно стаємо співучасниками злочину. Альтернатива дуже проста — вирощувати черемшу на власній присадибній ділянці. Придбавши у сертифікованому центрі насіння, можна на довгі роки забезпечити себе врожаєм цієї надцінної рослини.

Черемша — вирощування в саду

Опис рослини

Цибуля ведмежа, часник ведмежий, черемша, левурда, леверда, дикий часник (Allium ursinum) — дрібноцибулинний багаторічник, що розростається галявинками. Кожна дрібна, видовжена, від 2 до 5 см висотою, з прозорими білуватими лусочками цибулинка щорічно випускає 1-2 дочірні рослинки, завдяки чому з часом черемша утворює дуже щільні групи. Прокидається черемша однією з перших. Тендінтні паростки на галявинках інколи можна помітити вже в березні. І саме з них починається сезон збору черемші.

Ланцетно-еліптичне, загострене на кінчиках прикореневе листя довжиною до 30 см у черемші елегантно звужується у черешок, рівний за довжиною листу. Верхня сторона листків завжди світліша, обернена до ґрунту і прикрашена поздовжніми жилками з косими сполучними лініями. Кожна цибулинка випускає всього 2 листки.

Цвітіння черемші виглядає чарівно і може стати справжньою окрасою травня. Квітконоси високі, до 5 см, циліндричні, несуть зовсім немаленькі, пласкуваті парасольки суцвіть з тендітними білими квіточками. Під час цвітіння галявинки черемші змінюються до невпізнання, вкриваючись мереживними хмаринками. А п’янкий медовий аромат черемші змінює всю атмосферу навколо і приваблює медоносів. Насіння в коробочках плодів достигає нерівномірно, для збору його краще періодично струшувати або обв’язати марлею чи прозорою тканиною. Після плодоношення черемша зникає, переходячи на період спокою.

Цибуля ведмежа, часник ведмежий, черемша, левурда, леверда, дикий часник (Allium ursinum) в дикій природі є видом, що зникає

Корисні властивості черемші

Профілактичні властивості черемші, здатність підсилювати імунітет та потужні фітонциди зробили її легендарною рослиною, безцінною для ранньої весни. Та користь від цієї унікальної рослини виходить далеко за межі попередження застуд. Черемша стимулює травлення, розширює судини, знижує тиск, покращує обмін речовин.

Листя черемші багате вітамінами, особливо — С, РР, А, групи В, йодом, кальцієм, цинком, селеном, фтором, антиоксидантами, фітонцидами та ефірними оліями, що й надають зелені інтенсивний, нав’язливо-часниковий аромат.

Читайте також наші статті:

• Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду
• Багаторічна рукола — переваги і особливості вирощування

Як виростити свою черемшу?

Знайти цибулинки черемші в продажі практично неможливо. В жодному разі не можна відкопувати та переносити на свою ділянку дикі рослини (або купувати на ринку з рук), тим самим сприяючи подальшому зникненню черемші. Якщо черемшу вже вирощують ваші сусіди та колеги-садівники, можна попросити кілька рослин у них у серпні-вересні.

У розмноження черемші цибулинами є один важливий нюанс: рослини не витримують пересихання придаткових корінців, тому переносити черемшу можна лише з великим запасом землі і швидко.

Та все ж найімовірніший спосіб завести черемшу у себе на ділянці — виростити її з насіння. Воно повинно бути дуже свіжим, в ідеалі його краще зібрати самому, дочекавшись дозрівання плодів. При покупці треба ретельно перевіряти терміни придатності.

При посіві в садку насіння краще висівати під зиму, адже навесні це можна зробити лише після стратифікації протягом 3-4 місяців. Черемша вимагає пухкої землі, легкого прикриття (не більше 0,5 см) і постійної вологості. За сходами потрібно ретельно доглядати, підтримувати пухкість ґрунту, забезпечувати поливи, що будуть створювати достатньо стабільну вологість для активного розвитку.

Зручно вирощувати черемшу через розсаду. Насіння сіють в контейнери навесні (потримавши зимою в холодильнику), коли починає рости світловий день. Притрушують зверху 3-4 мм землі та намагаються розташувати насінинки на достатній відстані для зменшення потреби в частому пікіруванні. Під плівкою або склом і на яскравому освітленні сходи з’являються швидше, ніж у садку.

Рослинки дорощують в горщиках до другого року, обережно зволожуючи землю, декілька разів за літо підживлюючи органічними добривами. Після зими пересаджувати черемшу краще не поспішати: на постійне місце цибулинки висаджують в стані спокою, в серпні або вересні.

При будь-якому способі розмноження для черемші на постійному місці потрібно дотримуватися дистанції у 20-35 см між цибулинками та 30-45 см між рядками.

Завдяки невибагливості до освітлення черемша — одна з рослин, які можна вирощувати й на підвіконні. Найчастіше черемшу висаджують у горщики восени для того, щоб узимку ласувати її листям. І забезпечують постійну легку вологість субстрату. Та можна вирощувати її в горщиках постійно, забезпечуючи повний період спокою на декілька місяців.

Черемшу в саду варто вирощувати не тільки для споживання, а й для краси затінених куточків

Найкраще місце для дикого часнику в саду

Розглядати черемшу виключно як цінний вид багаторічних овочів, яким можна доповнити набір звичних сезонних культур в городі, було б величезною помилкою. Черемша — повноцінна декоративна рослина, чудовий сезонний ефемероїд, що може прикрасити всю першу половину сезону. Вона відіграє ту ж роль, що й улюблені багатьма конвалії, зробить яскравими затіненні ділянки та утворить казкові галявинки під кущами та великими деревами, у закутках, на незайнятих площах.

Її можна вільно комбінувати з видами, що прокидаються пізно. Головне — висаджувати черемшу якомога далі від конвалій, отруйне листя яких може спричинити чимало біди й серйозні отруєння (конвалію занадто легко переплутати з черемшою).

Ця рослина зазвичай росте в м’якому затінку лісів. У садку для черемші потрібно шукати напівзатінок, місця з м’яким вранішнім або вечірнім сонечком, під захистом чагарників або дерев. Чудово росте ця цибулинна рослина на північній стороні будівель та огорож. Завжди варто враховувати, що черемша не надто добре витримує сильні протяги та холодний вітер.

Рослина любить родючі, вологі або свіжі, збагаченні кальцієм ґрунти. При виборі місця варто уникати будь-якого ризику перезволоження, затримки води. Не надто радує черемша смачним листям і на дуже сухій, кам’янистій землі, вимагаючи на таких ділянках активного поливу.

Збір врожаю черемші можна починати, як тільки почнуть розкриватися перші листки і продовжувати до початку розвитку квітконосів

Особливості догляду за черемшею

Черемша, як і багато її цибулинних колег, може рости з мінімальним доглядом. Для того, щоб збирати якнайбільше листя, щоб рослина активніше розросталася, потрібно забезпечити її підтримуючими поливами в посушливі періоди навесні, під час активного росту.

Головний секрет успіху з черемшею — мульчування землі зрілими органічними добривами (перегноєм або компостом), які будуть підтримувати родючість та повітрепроникність землі, не дозволять розростатися бур’янам. Звичайно, замість цього можна просто розрихлювати землю, проводити виполювання бур’янів і з другого року підсипати до випираючих цибулинок землю. Та все ж мульчування — найнадійніший спосіб позбавити себе зайвого клопоту й створити ідеальні умови для черемші.

У підживленнях або іншому догляді зазвичай для цієї рослини потреби немає. Якщо органіку й мульчування не використовують, їй буде достатньо одного підживлення комплексними мінеральними добривами або настоєм органіки у рік.

А ось, як найкраще з’їсти черемшу, читайте в нашій статті Салати з черемшою — три вітамінні «бомби».

Як і коли збирати врожай?

Збір врожаю черемші можна починати, як тільки почнуть розкриватися перші листки і продовжувати до початку розвитку квітконосів. Конкретні терміни кожного року відрізняються, як і погода навесні. Зазвичай черемшу збирають з квітня до травня, протягом всього декількох тижнів.

У намаганні отримати від черемші якомога більше корисного листя, варто пам’ятати про те, що це все ж таки цибулинна рослина і саме завдяки своїй зелені вона харчується, визріває, розвивається. Якщо не залишити достатню кількість листя, цибулинки не встигнуть підготуватися до зими, їм не вистачить «ресурсів» для розростання та закладки бруньок. Правило, якого дотримуються усі дбайливі власники черемші — зрізати не більш як половину листків.

Листя черемші варто одразу споживати в їжу, зберігаючи в холодильнику не довше декількох днів. Та їх можна вільно запасати – заквашувати, заморожувати, сушити.