Листовий буряк, чи Мангольд — корисний і красивий

Серед листових овочів мангольд, мабуть, найбільш недооцінений та все ще новий для наших городів. Листовий буряк на смак дуже нагадує листя звичного нам кореневого буряка. Та виглядає й використовується зовсім по іншому. Мангольд зачаровує яскравістю, пишністю, декоративністю. І входить до числа найкращих суперфудів планети. Варто спробувати посіяти насіння мангольда на грядці хоч раз і від цієї рослинки буде дуже важко відмовитися. Це справжня окраса саду і корисна зелень для салатів, що дивує невибагливістю та простотою догляду. Знахідка, що росте майже сама по собі.

Листя мангольда на фоні саду, фото

Листовий буряк, чи Мангольд — корисний і красивий

Опис мангольда як рослини

Листовий буряк, чи мангольд (Beta vulgaris subsp. vulgaris) — відносно новий для нас овоч з числа справжніх суперфудів. Мода на мангольд прийшла до нас із Європи, де разом з капустою кале він вже протягом декількох тисячоліть залишається невід’ємною частиною повсякденного меню.

В Україні часто вважають мангольд салатом, але насправді це не зовсім так. Рослина належить до числа трав’янистих дворічників, що зацвітають лише на другий рік. Прикоренева розетка з величезного, довгочерешкового, зморшкувато-хвилястого листя нагадує більш кольорову й потужну версію листя звичайного буряку чи шпинату. Товсті, волокнисті, дуже яскраві черешки підкреслюють красу і розмір листя, контрастують з його забарвленням.

Який на смак мангольд? На любителя, особливо у свіжому вигляді. Як і у більшості суперфудів, користь і смак у мангольда не поєднуються. Найлегше порівняти смак мангольда з бадиллям звичайного буряка, але він все ж більш нав’язливий, інтенсивний, насичений.

Якщо перша «проба» мангольда вас розчарувала, смак не припав до душі, не поспішайте відмовлятись від цього «салату» і його використання у меню. І справа не в тому, що користь мангольду значно перевищує специфічний посмак. Мангольд має дивовижний талант — «губитися» у поєднанні з іншими овочами та зеленню, змінюватися під правильним соусом чи заправкою. Він непомітний у салатних міксах, не псує жодну гарячу страву, лише додає цікавої текстури, вишуканості та поживності. Тобто найкращий рецепт споживання мангольду — використати його в поєднання з іншими овочами.

Ця рослина представлена декількома сортами, які обирають перш за все за забарвленням — і черешків, і самого листя. Білі, помаранчеві, жовті, вишневі, червоні, малі чи більш великі «ніжки», зелені чи пурпурові, майже рівні чи кучеряві, вузькі чи широкі листки — обирати варто на свій смак та відповідно до призначення. Смакові якості у кожного сорту відрізняються незначно, вловити нюанси можна лише з досвідом та часом.

Дорослі рослини мангольда на грядці, фото

Сорти мангольда відрізняються забарвленням черешків і листя

Користь мангольда

Мангольд серед усіх салатів вважається абсолютним рекордсменом за вмістом мінералів — кальцію, заліза та фосфору. Він збагачує раціон вітамінами А, С, РР, В1 та В2. Клітковина мангольда вважається однією з найбільш якісних, та й вміст білків для зелені дуже високий — до 3% від ваги.

Цей овоч можна додавати до будь-яких листових та гострих салатів, іншої корисної зелені або використовувати аналогічно до шпинату і листової капусти. Свіжий він краще смакує у міксах, з досить жирними та яскравими заправками.

Рецептів приготування мангольда безліч! Його можна припускати, як шпинат, використовувати в приготуванні інших страв — від супів до печені чи гарнірів, додавати до будь-яких начинок, у тому числі м’ясних, рибних чи овочевих, використовувати для загортання рулетиків (як листя винограду чи капусти).

Черешки мангольда зазвичай готують окремо від листя, адже вони значно жорсткіші, потребують довшої температурної обробки. Для листя достатньо почекати, поки воно стане м’яким. Чим менший час приготування, тим більше користі принесе мангольд.

Тушковані листя і черешки мангольда, фото

Мангольд тушкований набагато смачніший за свіжий

Вимоги мангольда до місця в саду

Листовий буряк чудово росте як на сонячних ділянках, так і в напівзатінку. Чим м’якше освітлення, тим ніжніше на смак листя, але й врожай менший.

Мангольд лише умовно невибагливий до ґрунту. Якщо уникати будь-яких крайнощів з сирою або надто щільною, важкоглинистою землею, йому буде комфортно. Мангольд любить середні значення всіх параметрів, найкраще росте на свіжих, вологих, родючих ґрунтах з достатньою повітропроникністю. На більш важких або, навпаки, надлегких кам’янисто-піщаних ґрунтах листя жорсткіше й не таке смачне, а кущики менші.

Дуже важливо переконатися, що реакція ґрунту не опускається нижче 6,0 рН (або вжити заходи щодо розкислення). Для покращення грядки під мангольд достатньо внести хоча б пригорщу попелу та невелику кількість зрілої органіки (2-3 кг на м²). За потреби розпушування використовують пісок. Мінеральні добрива для будь-яких листових овочів або салатів краще не використовувати. Якщо ви не проти ризиків і є прихильником традиційних методів, безпосередньо перед посівом вносьте не більше за 15-20 калійних та азотних добрив і 30-40 г фосфатних на кожен м² ґрунту.

Мангольд чудово підходить для змішаного дизайну, грядок-квітників, оформлення композицій, в яких змішують декоративні, чайні, лікарські та їстівні рослини. Він чудово виглядає у бордюрах, додає колір всюди, де росте.

Читайте також нашу статтю Кале — кайкрасивіша і найкорисніша кучерява капуста.

Коли і як сіяти мангольд?

Мангольд належить до тих овочів, які можна підсівати в будь-які терміни залежно від можливості догляду за молодими рослинами та зручності. Починається період потенційного посіву мангольду вже після сходження снігу та прогрівання землі, разом з першою зеленню. Мангольд можна сіяти, як тільки температура землі підніметься до +4…+5°С. Сходи невеликих морозів не бояться.

Можна почекати і до основного посіву овочів — початку травня. Допустимо навіть підсівати мангольд на спорожнілі місця влітку, пам’ятаючи, що з травня і до осені мангольд зможе вирости лише якщо йому забезпечать поливи. Дуже зручно сіяти мангольд під зиму, наприкінці жовтня або в листопаді.

Мангольд можна вирощувати з різним підходом:

  • як довговічний овоч, збираючи молоде листя весь рік та наступної весни — до цвітіння, зрізаючи кущики для оновлення;
  • як салат, зрізаючи й прибираючи відразу всі рослини у стадії ідеальної «стиглості», отримуючи максимальний врожай, сіючи кілька разів з інтервалом в місяць для кількох «хвиль» зрізки.

Мангольд — дворічник, та сіяти його постійно не обов’язково. Якщо залишити потужні, масивні і дуже декоративні квітконоси хоча б на одному кущі, самосів рослини, яким можна бути ласувати наступного року або використати як розсаду, забезпечений.

Мангольд можна вирощувати через розсаду, наприклад, якщо за його допомогою хочуть утворити яскравий бордюр навколо грядок або прискорити збір врожаю. Висівати мангольд на розсаду краще наприкінці березня або у квітні (на момент посадки в травні рослинки мають досягти віку в 35-45 днів). Вирощування нічим не відрізняється від будь-якого невибагливого однорічника. Та все ж набагато частіше мангольд висівають відразу у відкритий ґрунт або в теплицю.

Для раннього і передзимового посіву використовують сухе насіння, з травня і до осені його замочують на декілька годин в теплій воді або пророщують. На грядках мангольд висівають рядками з міжряддями в 35-40 см, намагаючись розкладати насіння гніздами по 2-4 шт. на відстані у 15-30 см залежно від розміру сорту. Стандартна глибина посіву для мангольда — від 2 до 3 см.

Читайте також нашу статтю про вирощування столового буряку.

Молодий мангольд на грядці, фото

Мангольд можна сіяти в кілька етапів, як салат

Особливості догляду за листовим буряком

Мангольд може рости буквально сам по собі і обійтися взагалі без догляду. Щоправда, рослинки, які страждають від посухи та ущільнення ґрунту, швидше зацвітають, дають грубіше листя, не так активно розвиваються, хоч все одно виконують свою функцію «постачальника» корисної зелені та радують око.

За умови хоча б поливу у посуху мангольд порадує величезною кількістю дуже ніжного листя, яке можна збирати буквально протягом усього сезону. Окрім реакції на нестачу опадів, достатньо замульчувати поверхню ґрунту органічними матеріалами або дбати про виполювання бур’янів. Оце й усі вимоги скромної рослини для ідеального результату.

Вчасне видалення квітконосів дозволяє продовжити період збору врожаю. А можна салат мангольд, що погано росте, і взагалі зрізати під корінь, стимулюючи відростання нових розеток.

Заради збільшення кількості листя мангольд, звісно, можна додатково підживлювати хоч комплексними мінеральними добривами, хоч спеціальними добривами для овочів, використовуючи їх до 3 разів за сезон по 20-30 г на кожен м². Але потрібно пам’ятати, що у листових овочів будь-які мінеральні підживлення опиняться буквально всередині цінного листя. Якщо раптом земля бідна, рослини погано ростуть, відстають, краще застосувати більш безпечні варіанти — підживлення зеленими добривами, настоєм попелу або курячого посліду.

Мангольд під мульчею з сіна на грядці, фото

Мангольд любить поливи, мульча — зводить їх до мінімуму

Читайте також нашу статтю Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду.

Коли і як збирати врожай?

Це одна з тих листових рослин, зелень якої можна збирати постійно — хоч окремими листочками, хоч зрізаючи кущики цілком і стимулюючи новий приріст. Якщо не давати мангольду зацвісти для отримання насіння або самосіву, зелень можна збирати буквально протягом всього сезону, починаючи від перших листочків ранньою весною, коли мангольд відрізняється дуже ніжним смаком, до пізньої осені. Ніжні молоді листочки смачні свіжими, грубіші — приготованими.

Зрізану зелень мангольду потрібно вжити за 2 доби, зберігаючи в холодильнику, у відсіку для зелені та овочів. Або заготовити, заморозити.

Якщо є бажання ласувати свіжим листям салату мангольду навіть взимку, можна кущики наприкінці осені обрізати від старого листя, залишивши лише молоді розетки, пересадити в горщики і тримати на теплому підвіконні, забезпечивши стабільну вологість ґрунту та максимально яскраве освітлення. Тоді поласуєте свіжими листочками навіть у січні!