Кріп − король пряних трав на українських городах. Яскравий і простий в вирощуванні, він разом з петрушкою завжди вважався у нас обов’язковим. Та щоб зібрати гарний урожай зелені кропу, потрібно враховувати всі його вимоги (і до ґрунту, і до догляду) та вдало вибрати час посіву. Продумане планування дозволяє збирати кріп буквально весь рік: з ранньої весни до зими зривати соковиті ароматні листочки для їжі та заготівлі, а взимку вирощувати кріп на підвіконні.
Зміст:
Пряна рослина з одиночним, жорстким стеблом висотою до 150 см, пірчасто-розсіченим листям, верхівковими подвійними парасольками жовтуватих суцвіть та еліптичним насінням − вигляд кропу знайомий кожному з дитинства. Як і особливий аромат, що характерний для будь-якої частини рослини − один з найбільш специфічних і найсвіжіших серед трав.
Не дивлячись на абсолютну одноманітність за зовнішністю і будовою, кріп пропонує вибір сортів за декількома ознаками:
Та все ж головне розділення сортів кропу − за термінами плодоношення і швидкістю росту. Ранні сорти кропу («Грибовський», «Скіф», «Форест», «Компато», «Грін Слівз»), середньоранні («Олівер», «Татран», «Аннет»), середні («Мамонт», «Тетра», «Геркулес», «Лісногородський», «Асторія», «Зелений пучок») та пізні сорти («Діл», «Салют», «Алігатор», «Амброзія», «Супердукат») дозволяють створити справжню естафету для безперервного збору зелені та насіння.
Розмножується (і вирощують) кріп лише одним способом − з насіння, безрозсадно.
Використання кропу в кулінарії − справа смаку та навичок. Зелень вживають свіжою, сушеною, замороженою, засолюють. Ним зазвичай приправляють страви з риби та морепродуктів, овочеві гарніри до них і додають у складні суміші приправ. У традиційній українській кухні кріп використовують як у гарячих, так і холодних стравах, гарнірах, салатах. І зелень, і суцвіття, і супліддя незамінні у маринуванні, при консервації та квашенні, для ароматизації оцту та настоянок, при посолі риби.
Лікарські властивості зелені кропу виражені незначно, основну користь можна отримати від насіння. Кріп − чудовий засіб покращення травлення, стимулювання апетиту та моторики, роботи травних залоз. Він сприяє нормалізації обміну речовин, володіє вираженим сечогінним ефектом, корисний в дієтичному харчуванні, проявляє лікувально-профілактичний вплив при захворюваннях печінки, жовчного міхура, нирок.
Читайте також нашу статтю Корисний та незамінний коріандр — як виростити і використовувати?
Щоб кріп радував кількістю і ніжністю листя, добре розвивався і довго приносив врожай зелені, достатньо запам’ятати два головні нюанси підбору місця:
Підготовка ґрунту для кропу дуже важлива. І краще перекопати грядку на глибину у 25 см ще з осені (для посіву під зиму − за 1 місяць). Для цієї культури потрібна родюча, а головне − пухка земля. Забезпечити потрібну текстуру і характеристики дуже просто: потрібно внести зрілу органіку − ферментований курячий послід, перегній, компост (від декількох кілограмів до відра залежно від якості землі). Якщо реакція землі відрізняється від нейтральних показників, її корегують також заздалегідь.
Сівозміну для кропу підібрати просто: не варто висівати його менше ніж за 3-4 роки на одній і тій же грядці або після всіх родичів з родини Парасолькових − морква, петрушка, селера і т.п. Кріп чудово росте після «великих» овочів − томатів, капусти, огірків, бобових, картоплі, буряку. І більш ніж підходить для змішаних посадок з усіма рослинами, крім родичів. Це одна з кращих культур-ущільнювачів.
Читайте також нашу статтю про пастернак посівний.
Найпершу зелень дає кріп, посіяний під зиму. Навесні кріп починають висівати тоді, коли земля прогріється до температури хоча б +3°C, пам’ятаючи, що оптимальні показники для розвитку сходів +15°C. Зазвичай посів кропу починають в середині квітня, продовжуючи конвеєром. Інтервал між посівами для безперервного збору зелені − 14-20 днів.
Кріп можна вирощувати як самовідновлювану рослину. Якщо не видаляти його з грядки та не зрізати насіння, кріп дасть рясний самосів, який порадує молодою зеленню навіть раніше за підзимні посіви. Правда, «імпровізувати» кріп буде по всьому городу.
При посіві під зиму жодної обробки насіння кропу не потребує. На підготовленій грядці до промерзання землі потрібно зробити рядки глибиною близько 3-4 см з відстанню у 20-40 см, посіяти в них насіння і засипати землею, не притискаючи, а потім замульчувати всю грядку.
А ось навесні та влітку без замочування кріп сходить занадто довго. Щоб скоротити процес очікування сходів до 2 тижнів, можна використати будь-який метод стимуляції росту:
Безпосередньо перед посівом насіння потрібно підсушити.
При промисловому вирощуванні під посів часто вносять мінеральні добрива − по 20 г азотних і калійних, 25 г фосфатних добрив на кожен м² грядки. Та кріп не настільки вибагливий до родючості і потребує в першу чергу гумусу, чутливий до надлишку мікроелементів, швидко накопичує токсини, тому вдаватися до міндобрив варто в крайньому разі.
Грядки для посіву достатньо розрівняти та зробити прості рядки з міжряддями в 40 см та глибиною в 1,5-2 см. Можна сіяти кріп і стрічками, з відстанню між рядками всередині в 20 см, а між стрічками − 40-45 см. Рядки посипають попелом, поливають, негусто засівають (0,2 г на м²) і присипають пухким ґрунтом.
Проріджування сходів зазвичай проводять двічі − після появи першого справжнього листка на відстань до 3 см, шостого − від 6 до 10 см.
Велику кількість смачного, яскравого листя кропу забезпечують своєчасним поливом. У ньому є потреба лише тоді, коли не вистачає опадів і стоїть посуха. Поливають кріп рясно, використовуючи до 3 відер води на м² грядки, після підсихання верхнього шару землі (в спеку − щоденно або двічі на день). Без компенсуючих поливів буде швидко формуватися і витягуватися стебло, прискориться цвітіння, зменшиться розмір і кількість листя, а при системній нестачі вологи кріп буде жовтіти. Та й переливи кропу не на користь, адже викликають швидке загнивання пагонів.
Для кропу потрібно регулярно розпушувати землю в міжряддях, підтримувати її в пухкому стані й не допускати росту бур’янів. Спростити догляд можна, замульчувавши грядку.
На добре підготовленій грядці з достатнім вмістом органіки жодних добрив для кропу вносити не потрібно. Якщо ви прагнете зібрати рекордну масу листя або земля дуже виснажена, 1-2 рази можна підживити рослини зеленими добривами, наприклад, настоєм кропиви.
Кріп до цвітіння зазвичай хворіє рідко. А ось дорослі кущі на стадії плодоношення, особливо восени, надвразливі до борошнистої роси та фомозу, інколи − фузаріозу та іржі. Не оминають своєю увагою кріп і шкідники − парасолькові сліпаки, морквяна попелиця, муха чи листоблішка. Обробка хімзасобами для трав невиправдана, при виявленні підозрілого нальоту потрібно спробувати настої трав, попелу, біопрепарати або вчасно видаляти уражені рослини. І не забути про профілактичні заходи перед наступними посівами.
Читайте також нашу статтю Багаторічна зелень в саду — конвеєр вітамінів без будь-якого догляду.
Для збору зелені чекати певних термінів не потрібно: кріп — це рослина, яку збирають вибірково, за бажанням, від появи декількох повноцінних листків до цвітіння, хоча більш жорсткі і менш привабливі листочки й надалі залишаються їстівними та виконують роль ароматизації так само чудово. Можна зрізати кріп і за раз − дочекатися максимальної зеленої маси, зрізати всю рослину і видалити з грядки. А можна декілька разів обрізати стебла й «запускати» відростання нових пагонів і молодої зелені.
Для збору ароматних суцвіть і насіння рослини залишають, дозволяючи їм вільно розвиватися. Насіння збирають після повного дозрівання і зміни кольору.
Свіжий кріп втрачає свою користь з втратою кольору (пожовтінням), може зберігатися до 5 днів. При заготівлі кріп бажано обробити якомога швидше. Сушать зелень у темних, провітрюваних приміщеннях аналогічно лікарським травам. Зелень кропу, яку заморозили або висушили, можна зберігати не більше 2 років, а ось насіння − до 3 років.
Смачну зелень кропу можна отримувати на підвіконні навіть взимку. Якщо ви плануєте сіяти кріп в горщик, достатньо купити спеціальний сорт − кімнатний − і при посіві не забути про дренаж. Сіяти кріп потрібно в пухкий, легкий субстрат на глибину в 1-1,5 см, під скло або плівку. Щоб сходи не витягнулися, відразу після їх появи бажано знизити температуру до +15…+18°C. Досвічування рослинам на користь, але не обов’язкове.
Кріп підходить також для вирощування мікрозелені − і на килимках, і в субстраті, і в воді.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.