Logo

Гнути чи ні? Перші висновки про альтернативний метод формування троянд

Поки нетерплячі трояндарі, озброєвшись наточеними секаторами (особливо новенькими) не встигли порізати в запалі пристрасті всі троянди, треба підбити висновки по експериментальному запровадженню методу формування троянд, названого на честь замку Сісінгхерст. Там він був винайдений, і ним давно користуються в садах і парках Європи і світу, а ми — українські трояндарі — захопилися ним минулої весни. З тих пір пройшов рік. Ми спробували на собі, що воно за метод такий формування троянд незвичний, і чому не треба поспішати різати.

Гнути чи ні? Перші висновки про альтернативний метод формування троянд

Гнути чи ні? Перші висновки про альтернативний метод формування троянд

Вже після першого сезону стало дещо зрозуміло, а саме:

  • крутити чи не крутити;
  • якщо крутити, то які троянди в першу чергу;
  • куди все ж таки ростуть ті скручені гілки і що воно нам дає;
  • подальша доля кущів, які вирішено формувати за цим методом.

Цей четвертий пункт думки вже облюбовують, минаючи перші три, бо їх ми вже зрозуміли за літо-осінь. Минула весна була критичною: що це, нАщо? Але цікавість підбурювала. Літом картинка прояснювалась і врешті восени, скинувши листя, остаточно вималювалась. Хоча, можливо, ще і дещо сира – потребує сезонів, звички, часу і пошуку своїх шляхів, оскільки специфікою в наших умовах (для тих, хто вкриває троянди на зиму) є наша зона морозостійкості, відмінна від того ж англійського Сісінгхерсту. Чим більше пагонів (і чим вони довші) збережеться після зимівлі, тим більше є з чого вибрати, граючись у «сісінгхерст». Ясна річ пагони мають бути здоровими. Ось ще одна причина вкривати троянди, якщо що.

Формування троянд замку Сісінгхерст — закручування троянд

Детально ознайомитись з даним методом формування троянд можна в статті Сад Сісінгхерст і його техніка обрізування та формування троянд. Тут ми походили стежками замку, подивились, що там і як. Побачили голі кущі троянд, тоді вдягнуті і знову голі. Сьогодні на носі вже новий сезон, нові плани і задачі, сіянці і саджанці, і все бігом – звичні садівничі подвиги – приємні і такі очікувані.

Названий на честь замку Сісінхгхерст, метод формування троянд не інакше був підгледений у самої природи. Якщо подивитися на форму куща природніх видів і наближених до них гібридів, в тому числі деяких груп старовинних троянд, ми побачимо ЯК вони зростають. Вони зростають фонтаноподібно, вигинаючи основні пагони дугами, спадаючи з центру вниз. Придивишись до цих дуг, бачимо, як з них по довжині пагона на згині наростають коротші гілочки, на кінцях яких утворюються букетики квітів. Багато букетиків. Тобто цвітіння відбувається на всій зігнутій довжині пагона.

Фото нижче демонструють фонтаподібні кущі троянд і їх пишне цвітіння.

♥ Всі фотографії у статті відкриваються у великому розмірі — клікніть на фото!

Цю природню властивість потрібно перенести на  наші троянди. От ми і переносили. І тепер, власне, можемо зробити перші висновки. Я роблю свої, запрошую консолідувати спільні і, поки у нас в запасі є ще час до розкриття, підготуватися до нової хвилі в новому сезоні. До речі, не варто поспішати з розкриттям троянд – не для того ми їх берегли від морозів, щоб віддати на опалу сонцю, коли наземна і підземна частини рослини ще не працюють в унісон. Розкриваємо за стабільних позитивних нічних температур, коли грунт підсохне, коли вже все закінчив з плодовим садом і можна спокійно приступати до декоративного.

Отже переходимо до наступного розділу і розглядаємо «сісінгхерст» на прикладах детальніше.

Результати формування закручуванням по різних групах троянд

Плетисті троянди

Ці троянди створені, щоб їх формували за цим методом. Отримуємо не голенасті стовпи – а розлогі площини. Не гіганта посеред двору, а 50 на 50 в сантиметрах площі і задекоровану стіну, що вже і так стоїть. Квіти не десь в небі – а килим перед очима, не сумнівну красу у вигляді трояндового віника (вибачайте, але це стає правдою – я сама раніше не бачила), а простирадлом, обеліском, аркою, вкритою трояндовими квітами. В кінці городу не неприглядна сітка-рабиця, а цілком непрохідні трояндові вузенькі живоплоти на варення, ще й з шипшинками на осінь. Красиві замкові картинки цілком реальні і на наших подвірях.

Що робити? Переглянути місця, де вже ростуть ваші плетисті троянди. Окинути безпристрасним оком, де ще можуть рости і де ми хочемо їх бачити. Сонячне місце – ось головна умова і навіть не земля – досить маленького клаптика, менше метра квадратного, щоб створити красу. І горизонталити всі пагони, де б вони не розташовувались.

Так, як на фото внизу (троянда «Дороті Перкінс» з весни до осені, гібрид віхуріана, пагони пластичні) я більше робити не буду. Красиво весною, але морочливо і ледь зняла. Достатньо просто горизонталити без лихих викрутасів. Можна десь і віялом виложити і кучерями, за бажання, але, буквально, не перегинати палку. Так і квітів буде більше і легшим процес укладання-знімання.

А так, як на фото нижче, буду робити. Троянда «Вайхенблау», гібрид віхуріана, пагони пластичні — щедрий сорт, просто незлічима кількість пуп’янків. Пагони розміщені горизонтально і закріплені в декількох місцях до стіни тонким дротом. Цього року планується міцніша конструкція – троянда підросла.

Є вдалі приклади використання троянди «Ексцельса» (дивитись фото нижче), як грунтопокривної . Все те саме – пагони розміщені горизонтально, краса лежить на землі.

Пагони троянди «Нью Даун» закріплені мереживом на шпалері. Товщина шпалери разом з трояндою рано весною см 5, з пагонами і квітами – см 50, не більше.  Ніколи не запускайте пагони між решітками шпалери – не полінуйтесь – прив’яжіть. Будете собі дякувати восени.

«Розаріум Ютерсен» вперто ріс на двох гілках, на кінцях яких і утворював цвітіння. Пагони були закріплені дугами. На кожній дузі наросли пагони другого порядку і цвітіння було, як ніколи обливним.

Троянда «Паулс Лемон Піллар» — витка троянда з товстими пагонами. Цвітіння відбувалось за звичайного розташування на перголі тільки вгорі. Тогоріч я злегенька потягла гілки донизу, але цього року я накручу внизу ще більш щедро – мені ці квіти потрібні перед носом.

Троянда «Паулс Лемон Піллар»

Троянда «Паулс Лемон Піллар»

Кущові троянди

Остінки

З них легше почати експерименти, у них пагони більш слухняні. «Але ж вони і так рясні при звичайному обрізуванні», – подумаєте ви. Абсолютно погоджуюсь. Але є такі сорти, які явно переростають заявлені розміри, а ви до них не готові. Звичним виходом може бути: нове місце, продовжувати обрізувати або різати нижче, і якщо це не допомагає, як радять у ДО Роузес, «спробуйте вести її плетистою». А ще можна спробувати її закрутити. Так ми зменшемо об’єми куща, збільшимо площу поверхні всипаної квітами і залишимо троянду в спокої на тому ж місці.

Це той випадок (мова про троянду «Абрахам Дербі», що на фото внизу), коли не було б щастя. Цей кущ вже більше 4 років років вперто росте на двох гілках і не видає жодного базального пагона. Не те, щоб його сильно припрошували. До того ж одна з гілок розлягалась прямо на доріжку. Тої весни розвела я ці дві гілки веселкою в різні сторони. Пагони закріпила скобами з дроту, якими до цього пригинала троянди на зиму. Дуги вийшли майже горизонтальними до землі на невеликій відстані від неї, в найвищій точці приблизно 30 см.

По всій довжині обох пагонів наросли міцні пагони другого порядку, кожен з яких видав величезні, як для цього сорту квіти – як завжи. Квіти тримались довго, навіть в спеку, впевнено тримались на ніжці, донизу не хилились, як це з ним бувало в молоді роки. Цього року кущ, нарешті, видав 2 базальні пагони. Один я випадково зламала, коли вкладала на зиму, роззява.

Троянда «Абрахам Дербі»

Троянда «Абрахам Дербі»

Показові осінні фото троянди «Фальстафф», коли пагони я вже відчепила. Весною всі дрібні коротенькі гілки внизу куща вирізались. Залишилось два хороших довгих пагони, приблизно довжиною 1,50 см. Ними я «обняла» годівничку. Цвітіння відбувалось на всіх пагонах, які наросли уздовж основних гілок.

Троянда «Фальстафф»

Троянда «Фальстафф»

Троянда «Голден Селебрейшн» мене абсолютно влаштовує габаритами, щедрістю, довжиною цвітіння і місцем розташування. Проводжу звичайне обрізування ранньою весною. Мені тут потрібні великі кущі, тому застосовую легке обрізування: основні гілки підрізаються приблизно на одну третину (залишається дві третини рости). Хоча і на цьому кущі одну вудочку закрутила, її ніяк не видно – всі троянди повсідались на ній, як горобчики.

Троянда «Голден Селебрейшн»

Троянда «Голден Селебрейшн»

Мускусні гібриди

Мускусні гібриди незаплановано попали під цю акцію. Кущ саме розклав віти на всі боки, я проходила повз, а в руках були скоби з дроту. Я гілочку для експерименту і зафіксувала, до землі притягнувши. Не сподобалось. Квіти були по всій довжині пагона – так. Але букетики були дрібніші і, можливо, саме це й сорт («Дінкі») подобається таким, яким він є – вільним, неприборканим, з величезними шапками квітів на кінцях пагонів, дуже великої кількості пагонів у майбутньому. І до того ж мускусні гібриди так і ростуть фонтановидним кущем – сама природа потурбувалась за рясність цвітіння, нема чого втручатися.

Шраби

Сучасні шраби дуже різні за характером зростання. Є вищі, нижчі, більш розлогі, менш, але всі в принципі рясні на цвітіння. Тут треба розлядати конкретний сорт: що є, що може і що хочемо.

На прикладі моєї «Помпонелли». Кущ восени (перед весною, коли стався «сісінгхерст») був безжалісно порізаний на першовересневі букети. Два розкішні величезні букети, емоції, фотосесія і в залишку дві високі «вудки» (пагони, які «вистрелили» вгору значно вище самого куща). Зима після тої осені була тепла, всі пагони вціліли, але дві вудки муляли і я вже знала про чарівний метод. Кущ був підстрижений, як зазвичай – легке обрізування основних пагонів і хороше (на 2-3 бруньки) другорядних. Вудки були розведені в сторони і зафіксовані металевими дротами. Літом мала широкий кущ, всипаний квітами. На цей сорт багато нарікань, що росте вгору, цвіте там же. Ось таким чином його можна спробувати працювати на ширину там, де треба.

Троянда «Помпонелла»

Троянда «Помпонелла»

Флорибунди

Флорибунди – ті, що цвітуть рясно і без додаткових клопотів, але все ж.

На прикладі флорибунди «Герцогині Крістіани» перестаємо боятися непрошених «вудок». Ця високопоставлена особа мала би бути 70 см заввишки 40 – завширшки. На кінець минулого сезону маю сюрприз на підпірній стінці – три гілки до 1,2. Подумки розвозвожу веселкою пагони в різні сторони, а можна і один над одним, і починаю любити вудки.

А якщо так веселками формувати квітники? А якщо планувати, щоб так формувати? Я планую саме так робити в садочку зі старовинними трояндами, напрацьований європейський досвід з якими більш ніж красномовний. І точково по саду. Що не так чи не там виросло — спробувати вмовити працювати на тому місці без переїздів.

Сучасна троянда Dames de Chenonceau (Дамс де Шенонсо), сформована таким незвичним методом

Сучасна троянда Dames de Chenonceau (Дамс де Шенонсо), сформована таким незвичним методом. Фото з мережі

Чайно-гібридні

Чайно-гібридні троянди, в принципі, ріжуться низько — так вони люблять. Зберігати пагони по всій довжині немає сенсу, але має зміст зберегти їх здоровими і найменш ушкодженими (це ,що стосується зимівлі). Щодо застосування на них методу закручення пагонів — уявити важко, бо пагони негнучкі. Не пробувала і, мабуть, не буду. Хоча… заради експерименту…)))

Чи варто продовжувати експериментувати з закручуванням троянд?

Варто чи не варто починати чи продовжувати закручувати троянди? Я точно знаю, що вже не зможу, як раніше, коли очі хочуть плавних трояндових хвиль, що непомітно перетікають з одного куща на інший кольорами, відтінками, формами квітів… Вже кожна гілочка розглядається, як потенційна основа нового куща, особливо, якщо вона довга і виросла тут не до місця – закріпимо, загнемо і буде компактний, охайний, всипаний квітами кущик. Гілочки звикнуть з часом до положення. Постаріють – зріжемо або підріжемо і побачимо, що буде далі.

Так я кріпила гілки одна до одної.

Так я кріпила гілки одна до одної.

Особливих і не особливих спалахів грибкових інфекцій в цих місцях виявлено не було. Пагони ж, які фіксувались до землі металевим дротом у вигляді шпильки,  просто далі не росли, а всю силу направляли  в пагони другого порядку, що активно наростали від дуги.

«Paul Ricault» - старовинна троянда з групи центифольних, була достатньо великою до надання їй структурованого вигляду. Тренування на споруді

«Paul Ricault» – старовинна троянда з групи центифольних, була достатньо великою до надання їй структурованого вигляду. Тренування на споруді

Це можуть бути зовсім інші квітники, сади, тим більше розарії, а ще тим більше – стилі, ще більше, якщо він – стиль англійський). Не спробувати — неможливо. Троянди розглядаються під призмою «сісінгхерст».

Якщо ви ще не пробували, але захотілось спробувати, візьміть для початку кущ, який вас не влаштовує формою куща чи цвітінням на горі, жадібним цвітінням або кущ-гілку. І спробуйте. Якщо першою спробою буде плетиста троянда – це найкращий  і найлегший, і найлогічніший з варіантів.

А якщо ви підете далі… то можна вже садити троянди так, щоб на майбутнє формувати їх дугами-веселками. З цього може вийти симпатичний безперервний трояндовий струмочок з розтяжечкою з кольрів. Як на цих фото, взятих з англійськиї садів, де цей метод широко застосовується. Троянди так ростуть і ніхто не сумнівається в дієвості і перевагах такого формування.

Плюси і мінуси формування троянд по «сісінгхерст»

Отже, в дебет по «сісінгхерсту» (плюси):

  • економія місця для розташуання троянд на вертикалях – стінах, парканах, у вузьких живоплотах – в один тоненький ряд;
  • стримування великих кущів в заданих розмірах;
  • використання вудок для формування пишного куща;
  • формування красивого, повноцінного куща з жадібних на базальні пагони троянд за рахунок пагонів другого порядку, що наростають на зігнутих дугою основних пагонах;
  • краса квітників, як єдиного цілого, а не окремих кущів.

В крЕдит (вважаємо метод активним рахунком), простіше (якщо ви раптом не бухгалтер) – «мінуси» методу:

  • довго;
  • незвично.

І сальдо, звичайно:

  • Цвітіння на загнутих дугою гілках реально відбувається по всій довжині.
  • Не для всіх троянд є резонним таке формування.
  • Є троянди, для яких цей метод формування – знахідка.
  • Я продовжую! Зустрінемося в Сісінгхерсті!

Вікторія Кононенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.