Газон своїми руками — досвід

Ви читали, як один англійський пенсіонер доглядає за своїм газоном? Дуже доглядає, я вам скажу. Як маніяк – стриже 6 разів на тиждень. Правда, його роботу визнали найкращим газоном у Великій Британії, але, як на мене, така маніакальна турбота за звичайною травою – це якось трохи того… збочення чи що? І я подумала, що наші читачі, дізнавшись про такі надзвичайні трудозатрати при догляді за газоном, можуть подумати, що зелений трав’яний килимок на подвір’ї такої роботи не вартий… та й відмовляться від ідеї його організації. То ж, щоб не позбавляти багатьох господарів можливості реалізувати свою мрію про газон на подвір’ї чи в саду, вирішила написати про свій досвід його створення. І одразу скажу, що зробити газон своїми руками просто. Інша справа – догляд за газоном, але про все – по порядку.

Газон своїми руками — досвід

Які бувають газони?

Перш ніж перейти до моєї практики, трохи теорії. Отже, всі газони за своїм походженням можна поділити на дві групи – посівний і рулонний. Посівний газон – це той, який ви (чи спеціально найнятий робітник) висіваєте на своїй ділянці. Рулонний газон – той, який був посіяний і виріс на спеціальних площах, де був вирізаний разом з дерниною, скручений в рулон і привезений на вашу ділянку, щоб там поселитися.

І посівний, і рулонний газон виростає з насіння (найчастіше газонна трава – це суміш різних трав і злаків), то ж, враховуючи їх особливості, всі газони можна поділити ще й на наступні категорії:

• Партерний;
• Спортивний;
• Універсальний;
• Парковий.

Партерний газон – тільки для краси. Його зелень блискуча і шовковиста. Але ходити по ньому не рекомендується, бо газонна трава, що входить до його складу, дуже ніжна – слід від вашої підошви залишатиметься на ній годинами, а садова тачка, по необережності опинившись на партерному газоні, майже напевне, покалічить його до інвалідності.

Зі спортивним – все зрозуміло: там можна і в м’яч поганяти, і пікнік влаштувати – такий газон перенесе ці навантаження без особливих проблем для своєї зовнішності.

Парковий – найбільш демократичний. Як правило, саме таку газонну траву висівають в містах: у парках і скверах, понад дорогами і т.д. Його особливість – дуже стійкий до атмосферних явищ, може рости взагалі без поливів (хоча в особливу спеку зовсім без води згорить), найменше потребує регулярної стрижки. Ідеальний для лінивих господарів, але не такий декоративний, як партерний.

До складу трав і злаків універсального газону входить насіння, яке дозволяє виростити невибагливий до догляду і стійкий до навантажень зелений килимок, для високої декоративності якого його бажано стригти хоч раз на два тижні.

Газони для лінивих

Чотири вищезгадані види властиві і для рулонних, і для посівних газонів. І тут варто відзначити, що таке газон. Газон – це ділянка землі з штучно посіяним чи викладеним трав’яним покриттям, яка періодично піддається стрижці газонокосаркою чи іншим садово-городнім інструментом.

Виходячи з цього визначення, назвати так мавританський і луговий газон було б неправильним. Бо це такі посівні галявини, які не потребують стрижки. Для їх організації існують спеціальні газонні суміші, які так і називаються – «мавританський» чи «луговий газон». Склад трав цих сумішей такий, що максимальна висота трав’яного покриття галявини рідко перевищує 20 см.

Особливість лугового – під нього не потрібно навіть землю готувати. Можна просто висіяти його насіння (чи підсіяти) на природнє трав’яне покриття ділянки. Мавританський відрізняється тим, що цвіте різними квітами, які входять до його складу, з весни до пізньої осені. Звичайно, ці газони ідеальні для створення зеленого покриття великих площ і для «лінивого» саду.

Як я обирала собі газон

Перед тим, як зробити свій газон, я добре ознайомилася з теорією, і, як сама лінива господиня, вирішила робити… газон універсальний. Справа в тому, що мавританський і луговий дуже приваблюють бджіл, ос і всіляких інших комах своїми квітами. А на моєму газоні мав все літо гоцати мій півторарічний син, то ж газон-медонос мені був ні до чого.

Про створення моїх перших міксбордерів я вже якось писала. І ось саме між ними мені треба було зробити красивий зелений килимок. Ця ділянка не оброблялася кілька років. Колись тут були грядки, а я вирішила зробити на цій території маленький внутрішній дворик для відпочинку.

Довжина – 18 метрів, ширина — приблизно 5 метрів. Дуже незручний формат, я вам скажу, як для створення ландшафтного дизайну малого подвір’я. Приблизно двадцять квадратів цієї площі було виділено під газон.

Ідею укладки рулонного газону я відкинула одразу. По-перше, «хвилясті» сторони галявини з боку міксбордерів значно ускладнили б укладку, по-друге, доставка в нашу глуху місцевість вимагала б часу, за який газон міг би зіпсуватися, по-третє, вартість квадратного метра рулонного газону приблизно в десять разів дорожча за вартість посівного.

Так, я придбала 1 кг суміші універсального газону за сто гривень. Його витрати – 50 грамів на 1 квадратний метр. Мені як раз вистачило. Рулонний газон на мою ділянку обійшовся б у тисячу гривень плюс вартість доставки, а вона була б немала.

Як я сіяла газон

Справа була на початку червня, а точніше 8 числа. Погода спекотна, але раз на пару днів дощило. Принаймні, коли ми сіяли газон, земля була волога.

1. Спочатку підготували землю. Одним плоскорізом не обійшлося, бо на деяких місцях була така старезна дернина з бур’янів, що довелося добре попрацювати чоловіку лопатою.
2. Вирівняли граблями. Утрамбували так-сяк колодою. (Утрамбовувати треба обов’язково, якщо збираєтеся регулярно стригти свій газон до, приміром, 5-6 мм, бо ямки і горбики на такому газоні будуть дуже помітні. Плюс – в ямках трава може підгнивати, а на горбиках – горіти.)
3. Дружно посіяли травичку (приблизно 50 грамів на метр квадратний).
4. Зверху тонким шаром засипали компостом зі стружки (можна просто землею).
5. Рясно полили.

Як на зло, у перший тиждень після того, як ми посіяли газон, не було жодного дощу. Сусіди дуже сміялися, як я поливала водою голу землю, де «посадила траву». Поливала через день приблизно відро на два квадрати. Через тиждень насіння газонної суміші так і лежало на поверхні грунту і не думало проростати. Я вже запила свій газон холодною водичкою, як пішов дощ! Два дні лило, як з відра, і коли я приїхала після зливи на дачу, побачила, що він, мій газон, живий! Ось так він виглядав на одинадцятий день після висіву насіння.

А далі у нас часто йшли дощі, і більше я свою траву не поливала ні разу. Вона росла на славу зелена і пишна. Я почала казати чоловікові, що догляд за газоном вимагає регулярної стрижки. Пора б купити газонокосарку чи хоч трімер який. Але мій практичний чоловік розсудив, що купувати газонокосарку і тримати в сараї на дачі, ризикуючи порадувати нею злодіїв, не варто. Заявив, що «я тобі тих “п’ять” метрів зубами вистрижу»… Зубами не вийшло, (любий, тобі привіт! 🙂 ) і в хід пішла звичайна коса.

Я вам скажу, що це була не стрижка газону, а його гвалтування. Принаймні, моя дорога травичка виглядала так, ніби її дійсно гризли зубами. То ж фотографії гарного універсального газону, який я зробила своїми руками, я вам не покажу, бо такого газону я не зробила. Але зелений пишний килимок, дійсно, виріс і дуже нас усіх радував. На наступному фото — його вигляд через місяць після посіву.

За літо чоловік його косив разів три-чотири. Скошена трава пішла на створення високих грядок (до речі, сусідські кролі і качки її відмовляються їсти – дуже жорстка). І свій досвід по створенню газону я вважаю дуже позитивним. Для себе зрозуміла наступні речі:

• Якщо не збираєтеся купувати газонокосарку чи інший інструмент для стрижки газону, сійте мавританський чи луговий;
• Без дощу або дуже рясних щоденних поливів проростання трави під питанням;
• Якісна газонна суміш – запорука пишного зеленого килиму (при необхідному зволоженні).

Так виглядає скошений косою газон)))

На цьому у мене все. Під кінець хочу зазначити, що мені таки вдалося створити всього за один сезон затишний внутрішній дворик для відпочинку (до того ж, з мінімальними витратами). І газон, хоч і не такий, як треба, став тут дуже доречним. Наступного року підсію зверху суміш для мавританського газону або зроблю газон з вересу чи винограду Вічі і покладу по центру якусь цікаву садову доріжку. Буде ще краще! Хоча рівнятися з такими газонами, як у Людмили Воропаєвої, наприклад, мені, мабуть, ніколи не доведеться. Ось де краса!

Ще побачимось!

Надя Сусідка,

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Сохранить

Сохранить

Сохранить