Картоплю вирощую тільки під соломою — і вам раджу! 
21.01.2019
9521Вже 8 років я живу в екопоселенні на Поліссі. В мене четверо дітей і батьки в Києві – вся моя родина потребує високоякісних натуральних продуктів, до того ж у значній кількості. Тому я намагаюсь вирощувати все, що можна, сама. Шукаю при цьому найрозумніші методи. Щоб поменше хімії і праці, і побільше віддачі! Одним з таких методів є вирощування картоплі під соломою. Картопля для нас – один з основних продуктів харчування, а останніми роками ми її ще й продаємо. Отже, картоплі я вирощую багато. Але при цьому відійшла від традиційної методики, що передбачає механізований обробіток грунту (трактори, мотоблоки), внесення добрив, просапування, підгортання, обробку рослин від шкідників і хвороб, а останнім часом – ще полив… В цій статті поділюся з читачами ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ своїм досвідом вирощування картоплі під соломою і отримання високих врожаїв за мінімуму зусиль.
Картоплю вирощую тільки під соломою — і вам раджу!
Зміст:
Отже, як це робиться? В теорії картопля розкладається по землі і завалюється зверху соломою. Це – основний принцип. А тепер детальніше і поетапно.
Досить важливий етап, бо картопля під соломою має не просто вилізти з землі (як в традиційному методі), а ще й пробитися через шар соломи. Проростки мають бути сильними. Хороші паростки, як здорові дітки – товстенькі і міцненькі. Найкраще довжиною до 2 см, не присохлі зверху, без ушкоджень і з маленькими корінчиками. Погані паростки – довгі, тоненькі, бліді – можете їх обламати, все одно вони непридатні для хорошого врожаю.
Сама картоплина має бути тугенькою, не зморщеною, не підсохлою. Це значить, що в неї є багато вологи, яка дозволить паросткам пробитися через шар соломи (поки вони відростять власні корінці) і навіть відростити нові паростки, якщо при посадці вони обламаються.
Про правила підготовки картоплі до посадки читайте в матеріалі Посадкова картопля – як підготувати?
Як цього досягти? На початку весни картопля починає проростати, в яких би умовах ви її не зберігали – це природній процес. Ми тільки скористаємось цим. 14 березня я виношу картоплю з льоху на двір. Цю дату я колись десь вичитала і вирішила скористатися. В умовах Київської і Житомирської області це дуже вдалий термін. При цьому неважливо, яка погода – як сонечко, то прогріється швидше, як дощик – то зволожиться додатково. Так вона стоїть в ящичках поки тепло, а під вечір я заношу її в хату і ставлю під стіл. Там посередньо тепло і посередньо світло – ідеальні умови для повільного проростання.
Пару разів на місяць (особливо, поки топимо в хаті) я обпризкую картоплю з пульвелізатора просто зверху, щоб вона не пересихала занадто. Коли гарна погода, виношу ящики на двір на цілий день. Мені здається, всім до вподоби весняне сонечко, навіть картоплі!
Так картопля проростає собі потихеньку, відрощуючи гарненькі паростки аж до моменту висадки.
Перш, ніж приступити до посадки, треба визначитися, коли найкраще це робити. По-перше, чекаємо, поки земля гарно прогріється. Не варто поспішати, бо під накриттям з соломи земля буде прогріватись довго і картопля буде сходити повільно. Читала, що садять картоплю, як зацвіте черемха поруч з вашим полем. Не перевіряла… Ідея в тому, що земля має бути вже не дуже холодною, але ще достатньо вологою.
Крім цього, враховую і Місяць. Я переконана, що Місяць має величезний вплив на земні створіння – живі чи неживі (яскравий приклад – морські припливи). Тому завжди користуюсь місячним календарем для визначення хороших днів для висадки. Але оптимальні дні для посадки визначаю сама, враховуючи фазу Місяця і знак Зодіаку, в якому він перебуває.
Отже, врахували погоду, вплив Місяця, підготовку землі, наявність робочих рук. Як же проходить сам процес посадки? По-перше, треба підготувати землю. Коли я саджала картоплю вперше, в нас не було городу, ну тобто він був років шість тому і відповідно все давно заросло і утворився дерн, який я не могла нічим вкопати. Довелося просто трохи прошкрябати плоскорізом борозни…
Як використовувати плоскоріз, читайте в матеріалі Обробка землі плоскорізом.
Картопля, в результаті, теж виросла, але була не дуже. Більше таких експериментів я не робила, землю готую ще з осені. Уявімо, що в вас не такі екстремальні умови і земля якось оброблена (скопана, продискована, чи просто з-під мульчі). Добре, як в землю заздалегідь внесено добрива – картопля любить азот – відповідно, найчастіше під неї вносять гній (навоз).
По-друге, землю треба розмітити. Цей етап не обов’язковий – повірте, картоплі абсолютно байдуже, росте вона в ідеально прямих чи кривеньких рядочках 🙂 Але так гарно виглядають рівні борозенки з розкладеними бульбочками! Серце радіє, а ваш хороший настрій – запорука успіху і задоволення від врожаю.
Я розмічаю рядки маркером- спеціальною штукою типу здоровенних грабель з кілочками через 30 см – це мені чоловік таке зробив. Дуже зручно, коли треба швидко розмітити великі площі. В два сусідні рядочки садимо, один пропускаємо. Виходять грядки шириною 30 см (із двох рядків) і міжряддя в 60 см.
Про те, які бувають маркери, і як ними користууватися, читайте в матеріалі Маркери – городній інвентар для розмітки рядків.
І нарешті, сама посадка. Виносимо наші ящички з пророщеною картоплею на поле-город. І починаємо посадку. Взагалі, можна просто розкласти картоплю прямо по землі, не прикопуючи – вона чудово виросте. Я так і робила. Але останнім часом бракує соломи, тож я перейшла на гібридний метод посадки – трохи прикопуючи картоплю.
Звичайним садовим совочком роблю невеликі ямки (раз копнула) і поклала туди картоплинку. Дивлюся, щоб паростки були збоку: щоб корінчики торкалися землі, а верхівка майбутнього кущика могла вільно рости вверх. Спеціально не присипаю, воно присипається само, коли копаю сусідню ямку. Саджаю «на совочок», тобто на його довжину (це приблизно 35-40 см). В сусідніх рядках саджаю в шахматному порядку.
Можна просто розкласти картоплю прямо по землі, не прикопуючи – вона чудово виросте
На цьому моя робота закінчилась. Тепер вступає чоловік. Заздалегідь заготовлену солому вилами він накладає прямо поверх картоплі. Шар соломи не менше 25-30 см (як є менше, потім докладете). Головне – прикрити картоплю від сонця і вітру. Як на мене, це найскладніша робота в такому способі посадки.
При такій висоті накриття солома з боків грядок практично торкається і, в результаті, вся площа (навіть міжряддя) у вас вкрита. Це дозволяє покращити грунт на всій площі і зменшити кількість бур’янів.
Чим можна накривати? Будь-чим. Ми накривали і листям, і соломою різних видів (пшенична, житня, вівсяна), і сіном, і свіжою травою, і тогорічними стеблами (кукурудза, гарбузи), і навіть перепрілим силосом. Різниці я не помітила. Все це за літо встигне більшою мірою піти в землю і стати добривом для майбутніх посадок.
Я люблю спілкуватися з рослинами і вважаю необхідними їх «провідувати». Але, якщо ви дуже зайняті, можете до осені забути про картоплю і прийти вже на збір врожаю. Це – одна з переваг такого способу вирощування.
Гадаю, все ж за літо хоч пару разів, але ви підійдете до картоплі. На що варто звернути увагу? При потребі підсипайте солому (до осені шар вашого накриття має бути хоча б з 10-15 см). Де повилазили бур’яни, можна повисмикувать. Їх, зазвичай, дуже мало (через такий шар соломи можуть пролізти зовсім небагато видів рослин), так що це нескладно. Ну і дивимось за колорадськими жуками. В соломі їм важко знаходити картоплю, там багато всякої живності, яка й сама може поїсти жуків (точно це роблять лісові мурахи). Але неправильне господарювання (фактично розведення і годування) сприяло масовому розмноженню цих комах. Навіть у нас на полі, на віддалі від сіл і картопляних полів, є певна кількість жуків. Що вже казати про сільські городи…
Час від часу я перевертаю картопляні листочки – ви знаєте, що свої яйця колорадські жуки відкладають з нижньої сторони листя? Якщо є кладки, я обриваю такі листочки і спалюю потім. Якщо є жуки чи навіть вже личинки, кроплю «Актофітом».
Не сприйміть це за рекламу, але трохи напишу про цей препарат (він – єдине, що я використовую з хімії). Це – український препарат біологічного походження. Він достатньо ефективний і в той же час не дуже шкідливий для людей, тварин і бджіл. Оскільки препарат швидко розкладається, обробки, можливо, доведеться повторити. Особливо він ефективний проти личинок і дорослих колорадських жуків. Як ним користуватись – написано на кожній упаковці. Зазвичай, однієї упаковки мені вистачає на 1-2 роки.
При такому способі вирощування на вашій картоплі буде повно всяких комах, але я нікого не чіпаю, крім колорадських жуків. Всяка тваринка для чогось живе. Коли картопляна частина городу була в мене біля лісу, то я, взагалі, не обробляла нічим. Там жили лісові мурахи і виїдали всіх колорадських жуків.
Ото і весь догляд. Ходіть – милуйтесь. Чи знаєте ви, що колись картоплю вирощували як клумбову квітку? І вона дійсно гарна!
Картопля під соломою практично не потребує зовсім ніякого догляду
Приємна, хоч і важка частина роботи. Я чекаю, коли посохне надземна частина картопляних кущів – у нас це буває, як правило, в вересні. Виберіть час, коли хочеться попрацювати і вперед! Відкидаємо накриття на звільнений рядок (воно злежане і відкидається цілими шарами) і беремо картоплю, яка лежить прямо перед нами. Якщо соломи було достатньо і картоплю не закопували в землю – вона так прямо і лежить на землі, чистенька, гарненька. Просто збирайте її. Земля з-під соломи виходить пухка і родюча, чиста, без бур’янів.
Це так і є на гарно розроблених грунтах. В мене ж закинуте поле, практично цілина. Тому я користуюся такою собі тризубою копаницею. Обережно копаю, щоб не пошкодити картоплини (порада – копайте трохи збоку, якби підриваючись під них), вибираю клубні. А потім ще додатково рихлю землю копаницею. Так і коріння бур’янів вибирається (в мене ще є пирій) і грунт збагачується залишками соломи. При такому способі, хоч і довгому, але й картоплі в землі не лишається і земля зразу оброблена.
Мені нудно зразу обробляти всі 3 сотки, тому я вибираю по 2-4 грядки на день, коли є час і бажання.
Як вибрана вся картопля, залишки соломи можна забрати (вона піде на наступний рік на мульчу). Звільнену землю можна засіяти сидератом, до холодів якраз встигне вирости достатньо, щоб перекопати чи продискувати.
Про сидерати читайте наша статтю Сидерати – що і для чого?
Вибрану картоплю складаю на купу, а ввечері перебираю. Ділю так: гарна – їстівна, маленька (щоб варити цілою чи запікати), на посадку (вона відбирається зразу окремо – з врожайних кущів, непошкоджена, розміром від сливи до яйця), пошкоджена, щоб їсти зразу і некондиція (віддаю селянам на годівлю тварин).
Ось, в загальних рисах, все! Як бачите, не треба ні підгортання, ні жахливих обливань хімічними «добривами» і «захистами», ні прополювання, ні тракторів, ні великої кількості робочої сили. В результаті, ви отримуєте не тільки гарний врожай картоплі, але й покращений грунт, зекономлені гроші, сили і здоров’я.
Як же це працює? Чому просте накриття соломою дає такі результати?
Коротко розкажу. Ви, напевно, вже добре знаєте, як працює мульча – захищає землю від пересихання, вивітрювання, перегріву, акумулює вологу з повітря, перешкоджає проростанню бур’янів. Наше накриття діє за тим же принципом. Але є ще додаткові плюси завдяки великій товщині шару.
Детально про правила мульчування читайте в матеріалі Мульча – особливості застосування.
Картопляні бульби можуть утворитися і в льосі, їм потрібна лише темрява і достатнє зволоження. Ці умови і забезпечує великий шар соломи. Крім того, через 15 см злежаної мульчі зможуть пролізти лише дуже активні бур’яни (в нас це, наприклад, пирій і кінський щавель), все решта пропаде саме без вашої праці. Ну і нарешті – напівкругла форма накриття (вона виходить сама собою, коли ви накриваєте тільки грядки і лишаєте міжряддя) дає можливість стікати зайвій волозі на стежки. Це важливо при тривалих дощах.
Копаючи картоплю, я користуюся такою собі тризубою копаницею
Картопля любить азотні добрива, тому, найчастіше, під неї вносять гній. Звичайно, найкраще, коли гній внесли ще з осені і за зиму він встиг вже перепріти. На практиці ж його, зазвичай, вивозять на поля весною (бо за зиму накопичилося багато). Якщо ви купляєте гній в селян (як це робимо ми, бо не тримаємо худобу), намагайтеся це зробити якраніше весною. Необхідно ще перемішати його з землею і дати вистоятись.
Я використовую гній раз на декілька років (не частіше, ніж раз в 5-6) і при можливості заміняю його сидератами. І не забувайте, що краще не додати гною, ніж його передати. При надлишку азотних добрив картопля нарощуює зелену масу, накопичує нітрати в клубнях та ще й на додачу гірше зберігається.
Якщо є зайва зола (зазвичай, все накопичене за зиму йде на хрестоцвітні), обов’язково внесіть. Картопля буде і здоровішою, і кориснішою.
Сусіди вже посадили, а я чекаю, поки земля прогріється… Скільки жартів в Інтернеті про поспіх у висадці картоплі! «Ганька вже саджає, а ми ще ні! І починається…» Це стосується не тільки картоплі. З маніакальною впертістю, наприклад, з року в рік наші сусіди садять помідори в кінці березня – коли гріє сонечко і, здається, що вже завтра літо. Потім, правда, вони все те старанно вкривають і, нарешті, в кінці квітня біжать на ринок купляти розсаду… Я вже й не кажу нічого…
Що тут можна порадити? Тримайтеся. Зберігайте спокій. Пам’ятайте, що ще на початку травня можливі (і скоріше за все будуть) приморозки. Не поспішайте. Орієнтуйтеся тільки на себе. І це, до речі, стосується не тільки городництва!
У всіх вже картопля зійшла, а моя під соломою ні – може і не зійде вже… Так, під накриттям картопля сходить повільніше, ніж при звичайному способі вирощування. Насправді, ні, просто побачите ви її пізніше – аж коли вона проросте через весь шар соломи. Це нормально. Вона у вас прикрита від пекучого сонця, від сухих холодних вітрів, від приморозків. В нас на Поліссі кожного року майже підмерзають сходи картоплі. І якщо для селян це проблема – можуть пропасти цілі кущі, то у нас, максимум, вимерзнуть самі верхівки до шару соломи і кущики за пару днів відновлюються.
Якщо вже дуже хвилюєтеся, обережно підніміть з краю солому, подивіться на міцні сходи і заспокойтеся.
Навіть при сильних вітрах солому у мене, максимум, припіднімало. Я іноді поправляю, але, скоріше, з естетичної точки зору. Після першого ж дощу (чи навіть сильної роси) накриття влежується і лежить спокійно до осені. Не виключаю однак, що десь можуть бути і урагани (ну бувають ще й тайфуни, цунамі, торнадо,..) Дивіться по своїй ситуації.
Мені подобається 5-річна сівозміна. Для цього всю площу під городніми культурами я розділила на 5 частин і намагаюсь чергувати їх. 1-й рік – картопля (під неї вноситься гній чи сидерати), 2-й рік – капуста, кабачки і огірки (вони теж люблять азот), 3-й рік – помідори, перці, кущова квасоля (вносимо золу), 4-й рік – морква, буряк, інші коренеплоди, зелень, 5-й рік – гірчиця на зерно. При потребі додаємо компост. Все, що можна, мульчуємо.
Ви ж дивіться по своїх потребах в овочах. Однозначно, не варто вирощувати картоплю роками на одному і тому ж місті. І не забувайте, що помідори, перець, баклажани, фізаліс – теж пасльонові і мають ті ж хвороби і шкідників, що й картопля. Тож їх треба також розводити в часі.
Планування городу, сівозміни – надзвичайно важливе і цікаве заняття. Цим якраз треба займатися взимку. Так що у вас є час, щоб все продумати.
Детально про принципи сівозміни читайте в матеріалі Чи потріна городу сівозміна?
Я завжди підсажую гарбузи. Ближче до осені вони розростуться і не будуть нікому заважати. Просто збоку по краю грядок роблю лунки з гарбузовим насінням. Їх трохи прикриває солома, вони зволожені і гарно сходять. Ще пробувала саджати боби по краю грядок – дуже непогано. Ідея полягала в тому, що бобові збагачують грунт азотом, що любить картопля. Але мені більше до вподоби, коли боби перед очима, ближче до літньої кухні, що не давати перезрівати плодам.
Якщо відсутність бур’яну для вас критична, не використовуйте сіно чи квітнучу траву. Спробуйте тюковану солому з-під комбайну – вона гарно вимолочена і виглядає привабливо.
Але зразу скажу, що мені не до вподоби ідеально гола земля. Я вважаю це шкідливим і неестетичним. Що зайве виросло, вирвіть, киньте тут же – буде добриво. В землі мільйони насінин, скільки ви там ще додасте… В той же час, дійсно, не варто косити будяки з насінням і застеляти ними город. Ну такого ви і не зробите. А на все решта махніть рукою.
В мене проблеми практично немає, бо я чекаю, коли надземна частина повністю висохне. Окремі залишки кидаю в ту ж солому на майбутню мульчу. Крім того, в мене завжди є викопана заздалегідь яма (під посадку плодових дерев), куди я скидаю великі залишки (наприклад, після капусти чи помідорів) і неприємні активні бур’яни (будяки, пирій). Яма глибиною і діаметром близько метра наповнюється сезон, а весною підсипається компост і садиться дерево.
Будь-які, але… Намагайтеся вирощувати те, що районовано для вашої місцевості. Пропонований метод не передбачає активної агротехніки, тому дорогі імпортні сорти можуть і не показати заявлених врожаїв. Проте ви можете вирощувати свої власні відібрані форми, стійкі до ваших умов і невибагливі.
Ось така картопля родить під соломою
Мені це уявити важко, але… Солому можна купити, та це недешево. Порада: запасайте майбутню мульчу. Все літо можна щось збирати і складати.
Знаю людей, які в умовах дачного кооперативу тримали кроликів і кожного дня зранку і звечора їздили на велосипедах, косили і возили їм траву. Іноді можна домовитися з сусідами і викосити їхню недоглянуту ділянку. Буває, що весною селяни віддають задарма залишки підстилки від худоби. А буває, що на полях після збору врожаю лишається солома, яку потім просто спалять – спробуйте домовитися. В гіршому випадку організуйте одну грядочку під соломою, а решту посадіть традиційно. Можливо, результати вам сподобаються і на наступний рік при вашому активному бажанні проблема вирішиться.
Ось це – реальна проблема. Окрім огорожі ділянки (без дірок і не вище 5 см від землі) не допомогло нічого. Ні розмови з сусідами (щоб слідкували), ні накриття грядок гілками (та навіть хвойними), ні опудала… Справа в тому, що з точки зору курей, ви створили для них ідеальне місце годування – купа рослинних залишків, яку просто необхідно розгребти і подивитись, що там є.
Вечором ми картоплю посадимо, а зранку вони її вигрібуть. З інстинктами боротися – справа невдячна. І я навіть вважаю, що наявність вільно гуляючих вашим городом курей – реальний привід відмовитися від пропонованого способу посадки.
Так, миші з’їдають частину врожаю. Звичайно, під соломою забагато всякого смачного (насіння, комашки), щоб туди не поналазили миші. І дістати їх там хижакам важко. Але картоплю їдять, в основному, польовки (такі великі ненажерливі миші з коротким хвостом), а їх в нас мало. Інші миші більше люблять м’ясо і виїдають з картоплі личинок тих же дротяників. Це теж пошкоджує бульби, але в той же час знищує жуків-шкідників.
Взагалі, для органічного природного ведення господарства вважається нормальним втрати врожаю в 10%. Якщо у вас в цих межах – все добре, ви підтримуєте видове різноманіття живих організмів, у вас на городі створено стійкий біоценоз. А це, як я вважаю, варто тих відсотків.
Повторимо, чому цей метод заслуговує на увагу:
І насамкінець. При зборі врожаю я відкладаю здоровенькі клубні від найкращих кущів, таким чином поводжу своєрідну селекцію. На посадку відкладаю близько двох мішків (10 відер) – на наші 3 сотки цього якраз вистачає (з урахуванням того, що щось не проросте гарно, щось всохне). В результаті, моя картопелька стає все кращою і більш пристосованою до моїх умов вирощування.
Відібрані картоплини одразу складаю в окремі невеликі ящички (пластикові з-під овочів чудово підходять), даю їм постояти день на сонці (вони трохи позеленіють і приготуються до пророщення), а потім заношу в льох. Там їх ніхто не потурбує до весни, коли вони проростуть і будуть готові обдарувати нас новим врожаєм.
Сподіваюсь, мої поради допоможуть і вам мати гарні врожаї чистої смачної власної картоплі! Як є питання – залишайте коментарі під цією публікацією, або приїжджайте в гості – Житомирська область, Новоград-Волинський район, екопоселення «Простір Любові», помістя Красінських.
Ольга Красінська,
спеціально для ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ.
Троянди
Посівний календар 2022
07.02.2022
04.02.2022
31.07.2020
11.03.2020
20.03.2017
09.02.2022
26.01.2022
09.03.2022
11.03.2019
