Ще зовсім недавно городники, в основному, підвищували родючість ґрунту тільки внесенням гною або перегною. Але сьогодні гній, навіть у малих кількостях, не завжди доступний дачникам. Внесення мінеральних добрив короткочасно підвищує врожайність вирощуваних культур, але з часом стійко знижує загальну природну родючість ґрунту. Що ж робити, якщо родючість ґрунту знизилася, а гній недоступний? Допоможуть ЕМ-препарати.
Зміст:
ЕМ-технологія/біотехнологія (біологічне відтворення родючості ґрунту за допомогою застосування ефективних мікроорганізмів з повною відмовою від різного виду хімікатів) — одна з найперспективніших агро-технологій 21 століття.
На своїй дачній ділянці з 2012 року я використовую для поліпшення якості та родючості ґрунту полімікробний препарат «Байкал ЕМ-1».
Звичайно, в перший же рік значних результатів ні в збільшенні врожайності, ні в різкому зниженні захворювань овочевих та садово-ягідних культур я не отримала. Але починаючи з третього року переходу на ЕМ-технологію глинистий чорнозем на ділянці став пухкішим, мої рослини стали значно менше хворіти.
На даний час ні в саду, ні в городі я не застосовую ніяких хімічних добрив і отрутохімікатів від хвороб та шкідників. І не перекопую ґрунт. Обробляю землю виключно ЕМ-препаратами, основним з яких (для мене) є «Байкал ЕМ-1».
Звичайно, потрібно терпіння. За один рік нічого не зміниться кардинально. Трохи збільшиться врожайність, трохи зміниться смак овочів, буде менше грибних захворювань. Для істотного і стабільного ефекту потрібен час, терпіння та старанність.
Ця технологія не підійде тим, хто хоче все і одразу, оскільки навіть разове використання хімічних речовин (боротьба з бур’янами або хворобами) порушить екологічну рівновагу корисних мікроорганізмів, що створюється у ґрунті. І все доведеться починати спочатку.
Читайте також матеріал «Чому я не копаю свій город, або Як мені вдалося відмовитися від лопати»
Препарат «Байкал ЕМ-1» випускається у вигляді рідкого концентрату в пакуванні різного об’єму. Для дачного господарства зручна 40 мл упаковка. Термін зберігання становить 1 рік при кімнатній температурі без доступу світла. В упаковці мікроорганізми знаходяться у сонному стані і до використання непридатні.
З ЕМ-концентрату готують базовий розчин, який ще називають ЕМ-препарат та позначають ЕМ-1. З базового розчину, в свою чергу, готують робочі розчини різної концентрації, в яких ЕМ-організми знаходяться в активному стані.
Ємності для приготування розчинів повинні бути чистими (але не можна для їх миття використовувати миючі хімічні речовини).
Для приготування базового розчину попередньо розчиняють в 4 л відстояної нехлорованої води (температура від +20 … + 25 °С) ЕМ-патоку (якщо є) або 4 ложки меду. Після повного розчинення меду (витримати, періодично помішуючи, 1-3 дні) влити 40 мл концентрату «Байкал ЕМ-1». Якщо меду немає, можна використовувати варення (без ягід і без бактерицидних властивостей) або цукор.
Запам’ятайте, малинове варення вбиває ЕМ-організми!
Поживний розчин та концентрат препарату ретельно перемішують, розливають у пластикові (краще темні) пляшки ємністю 1-2 л так, щоб під шийкою не залишалося ні краплі повітря. Пляшки потрібно ретельно закрити і залишити в теплому темному місці на 5-7 днів.
За цей період йде активна ферментація та виділяються бульбашки газу. У міру їх скупчення, кришку відкривають і стравлюють газ, відстежуючи, щоб повітря не потрапило у пляшку. При попаданні повітря може утворитися цвіль, на якість розчину вона не впливає.
Увага! Запах гнилі означає загибель розчину.
Через 7 днів базовий розчин готовий. Він має жовтувате забарвлення та приємний силосний або кефірний запах. Термін зберігання базового препарату 6 місяців з дня приготування. Тобто базовий розчин можна приготувати заздалегідь і використовувати його для приготування робочих розчинів протягом 6 місяців (весна-літо-осінь). Більш тривале зберігання та використання може не дати ефекту.
Для приготування робочого розчину з базового потрібної концентрації відміряють воду (+20… +25 °С) в достатню за обсягом ємність, додають цукор, варення, повидло, мед, доливають базовий розчин (кількість живильного середовища та базового розчину — 1: 1). Витримують при періодичному помішуванні кілька годин та використовують за призначенням (обприскування, обробка насіння, внесення в ґрунт).
Приклад: для приготування 1 л робочого розчину в концентрації 1:100 у приготовлену воду (1 л) додають 10 мл патоки, цукру або варення без ягід і 10 мл базового розчину.
Обробіток ґрунту та рослин у відкритому ґрунті ЕМ-препаратами можна починати у будь-який час року, крім зими. Щоб відстежити їх вплив, можна для початку виділити певний шматок городу та починати експеримент з ґрунтом восени.
Після остаточного збирання врожаю розкидають по ділянці, що звільнилася, рослинні залишки, стебла овочевих культур і бур’янів, трав’яну мульчу, що залишилася, гній, перегній, компост, курячий послід, опале листя. Загалом, будь-яку органіку, що є в наявності. Вона послужить їжею ЕМ-організмам і одночасно при ферментації та розкладанні знизить кислотність ґрунту.
Рясно поливають усе це робочим розчином препарату по 2-3 л на 1 м² площі. Робочий розчин готують з розрахунку на 1 л нехлорованої води (відстояної) 10-25 мл базового розчину (1 : 100-250).
Хворі відходи спалюють або відправляють в спеціальну яму на тривале компостування.
Дуже важливо цю роботу виконати в теплий період, коли температура ґрунту не нижче +15 °С. При знижених температурах ЕМ-організми «засинають».
За 2-3 тижні ЕМ-організми адаптуються до нових умов та починають посилено розмножуватися, буквально з’їдаючи патологічну мікрофлору. Через 12-20 днів необхідно дрібно (на 5-7 см) культивувати (просапати) ґрунт, змішуючи верхній шар ґрунту з органічними відходами, знищуючи бур’яни, які з’явилися та підросли. Ще раз помірно полити ділянку таким самим робочим розчином.
Остаточну обробку ґрунту проводять за 10-12 днів до стійких холодів. Знову культивують (просапують) ґрунт або перекопують без обороту пласта на глибину 5-10 см. За зимовий період рослинні залишки перегнивають, ґрунт розпушується.
Після першої обробки робочим розчином ЕМ-препарату можна посіяти сидерати та при остаточній обробці зарити їх в ґрунт на 5-10 см. За зиму сидерати перегниють та збільшать кормову базу ЕМ-організмів, які переведуть їх в гумінові сполуки, що безпосередньо використовуються рослинами.
Дізнайтесь більше про сидерати у матеріалі «Сидерати – що і для чого?»
З настанням теплої погоди та прогріванні верхнього 10 см шару ґрунту до + 10 °С, проводять полив робочим розчином препарату «Байкал ЕМ-1» та мульчують полив землею (тобто граблями розрівнюють ґрунт після поливу). Для поливу використовують робочий розчин в концентрації 1: 100. Норма поливу 2-3 л на м² площі.
Отримавши посилене живлення, починають активно набирати зелену масу бур’яни. Через 2-3 тижні скошують бур’яни, що підросли (можна плоскорізом або сапою), після чого відразу зверху знову поливають робочим розчином в тій самій концентрації (1:100). Потім проводять передпосадкову культивацію (не глибше 5-10 см). Через кілька днів (буквально 2-4) проводять посів насіння або посадку розсади.
Якщо ділянка готується під розсадні томати, баклажани, перець солодкий, ранню картоплю та інші культури, посадка яких проводиться пізньою весною, то ділянку постійно очищають від бур’янів. Для цього проводять провокаційні поливи через 1-2 тижні робочим ЕМ-розчином тієї ж концентрації з розрахунку 0,5-1 л / м² площі з подальшим знищенням пророслих бур’янів.
Якщо ґрунт сильно бідний на поживні речовини, то навесні можна внести ще раз перегній або компост (звичайно, якщо вони є) з розрахунку 0,5-10 кг/м² площі, легкою культивацією змішати з ґрунтом, полити зверху робочим розчином з розрахунку 2-3 л/м² і через 2 тижні провести посів/посадку овочевих або городніх культур.
Перед посівом або посадкою проводять обробку насіння та розсади робочими розчинами «Байкал ЕМ-1», згідно інструкції до препарату. Для обробки насіння, бульб, цибулин використовують робочий розчин в концентрації 1:1000.
Особливість ЕМ-технології полягає в постійному поповненні ґрунту органікою та розчином живих ЕМ-організмів. У перші 3-5 років протягом літнього періоду необхідно вести систематичну боротьбу з бур’янами. Після прополювання бур’яни залишають на місці або перекидають в міжряддя та поливають ділянку робочим ЕМ-розчином в концентрації 1:50 або 1:100.
Якщо немає можливості систематичного прополювання рослин від бур’янів, то, головне, не дати їм зацвісти. Необхідно зрізати будь-яким способом суцвіття бур’янів до утворення насіння.
Якщо культурні рослини розрослися настільки, що зімкнулися, їх коренева система велика, концентрацію розчину знижують до 1:1000, щоб не обпалити коріння, що знаходиться у деяких рослин близько до поверхні ґрунту.
Якщо до цього часу вже готовий швидкий компост, його додають до зрізаних бур’янів в міжряддя та закладають в ґрунт. Оброблений ґрунт мульчують дрібною мульчею.
Як приготувати швидкий компост, читайте в нашій статті.
Тобто протягом літнього періоду ґрунт постійно поповнюється живими ЕМ-організмами. Можна використовувати додатково у вигляді підживлення деревну золу, настої та відвари трав, інші біологічні препарати як для ґрунту, так і для обробки рослин від шкідників та захворювань.
Рослини протягом вегетації необхідно постійно (не рідше ніж через 7-10 днів) рано вранці або ввечері обприскувати робочим ЕМ-розчином в концентрації 1:1000. Обприскувати краще перед дощем, можна і під час легких літніх дощів, але при цьому збільшувати концентрацію робочого розчину до 1:100 – 1:500.
При такій технології обробітку ґрунту та рослин врожайність культур підвищується від 30-40 % до 2 разів. Ґрунт збагачується гумусом, збільшується його здатність витримувати навантаження високих врожаїв. Після збирання врожаю осіння обробка ґрунту ЕМ-препаратами повторюється.
Читайте також матеріал «Готуємо зелене добриво, або Як полюбити бур’яни».
Дорогі читачі! Сьогодні використовується величезна кількість біологічних препаратів для підвищення ґрунтової родючості. У статті я розповіла про свій досвід роботи з препаратом «Байкал ЕМ-1». Але у нього є аналоги. Нам буде приємно, якщо ви поділитеся своїм досвідом підвищення родючості ґрунту в коментарях.
Валентина Майдурова,