Багаторічні рослини для квітника, які можна не поливати

Зміни клімату змушують нас стикатися з новою реальністю. Постійний ріст температур, аномальна спека при відсутності нормальних опадів перетворюють вирощування звичних нам квітів на справжнє випробування. І якщо можливості забезпечувати щоденний рясний полив немає, краще адаптувати свій сад до змін у природі і зробити ставку на рослини, що здатні витримувати посуху. У загальних улюбленців, головних зірок квітників останніх десятиліть, є куди більш витривала альтернатива. І не завжди квіти на клумбі, що не потребують поливу, менш цікаві чи яскраві.

Багаторічні рослини для квітника, які можна не поливати

Головні критерії пошуку посухостіких рослин

Види, що можуть витримати довгий період без поливу, не втрачаючи привабливості, розпізнати досить легко. Та не завжди критерії очевидні. Здавалося б, поле для пошуку легко звузити, обмежившись рослинами, що здатні рости на південних схилах на найпекучішому сонці. Та насправді посухостійкі рослини є навіть для тіні.

Базовий орієнтир у пошуку пов’язаний з зовсім іншою характеристикою — жаростійкістю, здатністю витримувати спеку. «Видає» такі рослини листя та його опушення — сіре, сріблясте, грубо-шорсткувате на дотик, як, до прикладу, у лаванди, вузьке травинкоподібне, як у злаків і гвоздик, чи потовщене, м’ясисте, як у сукулентів.

Щоб знайти кандидатів для власного саду, варто придивитися до рослин, що підходять для оформлення залишкових смуг грунту, наприклад, по периметру саду, біля доріг, великих асфальтованих ділянок, огорожі, басейну, тераси. І особливу увагу приділити видам, за допомогою яких імітують степ, польові насадження, в тому числі американські прерії. Зазвичай такі рослини рекомендують вирощувати на піщаному чи камянистому, сухому грунті, з хорошим дренажем, на підвищенні, бо вони бояться сирості.

Злаки та мереживні квіти на клумбі, які можна не поливати

Сади прерій для нас все ще залишаються своєрідною новинкою, та головних зірок знає кожен. Посухостійкі злаки — основа такого озеленення, та є і чимало рослин, що підкорюють в першу чергу текстурами, ефектами, мережевністю, створюючи ефект марева.

Молінія (Molinia) з її пухнастою чарівністю, ідеальні сфери костриці (Festuca) з блакитними відтінками чи схожий на живі фонтани панікум (Panicum), який у нас так не люблять називати просто просом — обирати є з чого. Навіть ковила при виборі садових сортів з простої фонової рослини перетворюється на справжню зірку з пухнастими, довгими суцвіттями і кольоровим остюками.

Шавлія (Salvia) — рід рослин, красу й невибагливість яких можна відкривати безкінечно. Звичайна шавлія лікарська (Salvia officinalis) з її срібними листками, потужними квітконосами, пишними кущами — рослина не менш декоративна, ніж корисна. Та і решта видів теж чудово ростуть без поливу.

Валеріана червона (Centranthus ruber) даремно вважається доречною виключно в лікарських квітниках. Це, може, і родич інших валеріан, та яскравий, ефектний, потужний. Пишні кущі, загостренно-яйцевидне листя яскравого салаткового кольору та китиці мереживних суцвіть, що як хмаринки світяться над кущем — все в цій рослині прекрасне.

Живими мереживами прикрашають садки і гіпсофіли (Gypsophila), і синьоголовники (Eryngium). Їх часто недооцінюють, та варто доповнити рослини контрастними партнерами, як білі та сині напівпрозорі кущики перетворюються на живі скульптури.

Серед атмосферних зірок з вражаючою посухостійкістю одна рослина виділяється завжди — лаванда (Lavandula). Легендарний напівчагарник навіть у розпал найбільш жаркого літа не страждає, а цвіте ще краще. Аромати, що наповнюють весь сад, яскраві бузкові чи сині суцвіття, сріблясте листя — ця рослина втілює уявлення про Середземномор’я. А якщо доповнити лаванду її кращим партнером і ще однією духмяною середземноморською зіркою сантоліною (Santolina) з її гудзиками суцвіть, можна створити досконалу текстурну гармонію без жодного поливу.

Каллірое покриваюча (Callirhoe involucrata) — пишна, низька зірка, яку в українських садках даремно ігнорують. Різьблені, глибоко розсічені листки, що створюють густе мереживо кущів висотою до 30 см при діаметрі до 50 см, вражають контрастом з яскраво-фуксієвими квітками-чашечками з білою плямою в центрі.

Найбільш яскраві жаростійкі квіти

Серед садових улюбленців є дивовижні рослини, які радують і довгим цвітінням, і яскравими фарбами, залишаючись при цьому довговічними і посухостійкими.

Гвоздики (Dianthus) — чудові рослини для тих, хто хоче створити квітник з мінімальним поливом. Достатньо обрати будь-який багаторічний вид і насолоджуватися яскравими «подушками». Та їх поступово затьмарює нова зірка — армерія приморська (Armeria maritima), незрівнянна за рясністю цвітіння, щільністю дернинки з вузького темного листя. Маленька, діаметром до 20 см, гарненька подушка зачаровує красою головчатих суцвіть з яскравих рожево-бузкових квіток. Цвіте армерія приморська більше двох місяців, починаючи з травня, ще й здатна порадувати повторно восени у вдалі роки.

Багаторічні маки з розкішним вибором різнокольорових сортів (Papaver hybrids) — окраса будь-якого садку. Їх легко виростити із насіння, вибір забарвлення та ступеня махровості дуже великий. І хоча ця рослина просто зникає з садку після травнево-червневого цвітіння, восени знов відростає особливе, яскраве, пухнасте листя.

Еремур, чи еремурус (Eremurus) цінується як один з найвищих і найефективніших видів з вертикальними суцвіттями. Та і по здатності обходитися без поливу він з легкістью переплюне будь якого конкурента. Розетка яскравого листя й високі прозорі свічки пастельних суцвіть виглядають вражаюче.

Лофант, чи багатоколосник сідий, сірий (Agastache cana) у нас зустрічається рідше за більш ароматні види, та саме «москітна рослина» — найефектніша. Потужні кущі, висотою до 90 см з більш темним, ніж у анісового лофанту листям, дивують яскравими, пишними верхівковими колосками, що забарвленні у всі відтінки темно-рожевих та вишневих барв.

За чистотою пурпурових барв важко зрівнятися з «інопланетною» вербеною прямою (Verbena stricta). Потужні кущі висотою до 1,5 м, сірувате густе листя — яскравий фон для інтенсивно-бузкових квіточок, що знизу догори розпускаються на довгих, паличкоподібних, розгалужених колоскових суцвіттях. Це один з найулюбленіших видів метеликів.

Якщо ви досі вважаєте деревій нецікавим, варто поглянути на сучасні гібридні сорти. Величезні різнобарвні щитки сортового деревію звичайного (Achillea millefolium) підкорюють не лише вибором білих, жовтих, помаранчевих, кремових, рожевих, червоних відтінків, а й пишним, філігранним листям. Це чудові партнери для будь-якого багаторічника.

Прихильникам королицеподібного цвітіння варто придивитися до ехінацей (Echinacea) з їх майже невразливістю серед високих фаворитів і делосперми Купера (Delosperma cooperi) серед низьких — чарівного напівчагарника з циліндричним вузьким листям і сліпуче-пурпуровими, стокроткоподібними, до 5 см в діаметрі квітками.

Є й інші види з суцвіттями-кошиками, що добре ростуть без поливу:

• кореопсис;
• рудбекії;
• геленіум;
• гайярдія.

Цибулинні теж надстійкі до посухи. Акценти можна вдало розставити за допомогою мускарі, нарцисів, видових тюльпанів, весняних та осінніх крокусів, ерантісу та всіх декоративних алліумів.

Читайте також нашу статтю про юку — квітку, яка також не потребує поливу.

Сукуленти виживають краще

Здатність запасати вологу у стеблах і листках, м’ясиста текстура забезпечує садові сукуленти ще й чималою стійкістю до спеки та посухи.

Зможуть прикрасити навіть кам’янисті грунти, тріщини та прогалини в кам’яній кладці кращі представники унікальної групи грунтопокривних сукулентів:

• килимкові очитки;
• молодило, здатне витримати без вологи декілька місяців.

Звичайно, використовувати їх тільки в екстремальних умовах не обов’язково, краса текстур і химерні візерунки проявляться всюди.

Не варто обмежуватися лише килимками. Інші види седумів теж обходяться без поливів, зокрема, заяча капуста, або очиток видний (Sedum spectabile).

Очиток видний (Sedum spectabile)

Посухостійкі декоративно-листяні рослини

Для заповнення проміжків між квітучими багаторічниками, оформлення переднього плану чи пустот, введення контрастів можна використати рослини, у яких головне — ефектне листя.

Без жодного поливу чудово розростається, підкорює м’яким, приємним на дотик густо опущеним листям та щільністю дернини чистець візантійський (Stachys byzantina). Він не залишає шансів бур’янам і дуже довговічний, хоч трохи й агресивний.

Журавець, чи герань темна (Geranium phaeum) з великими філігранними, сизуватими, зимуючими листками, що з середини літа починають перефарбовуватись в пурпурові барви на декілька тижнів, прикрашається мілкими темними квітами. Вона росте на будь-якому освітленні, чудово і солює, і наповнює квітники подушками висотою від 30 до 60 см. Можна використовувати й інші журавці, наприклад, журавець великокореневищний (Geranium macrorrhizum).

Відмінні за характером сріблясті плями, схожі на казкові мережива створюють ще одні надпосухостійкі рослини — полині. Абсолютний фаворит — полин Стеллера (Artemisia stelleriana) з її розпростертими гілками і «фетровим» ефектом. Та будь-які декоративні полини всіх розмірів та форм доречні.

Чебрець (Thymus) чудово виглядає під час цвітіння. Та все ж його головна задача — створення щільного, текстурного килимового покриття — важливіша з точки зору краси листя. І звичайний чебрець, і різноманітні різнобарвні сорти — надійне ароматне доповнення посухостійкої композиції.

Квіти на клумбі для тіні, що не вимагають поливу

У затінку потреба у волозі і так значно нижча, ніж на палючому сонці. Та є чимало проблемних ділянок не з вологим, а з сухим грунтом біля будівель чи огорож, де не можуть рости навіть звичайні тіньові рослини. Для поєднання затінку та дуже сухої землі є свої, особливі зірки.

Серед високих рослин в першу чергу потрібно згадати про унікальні лісові види, що будь-кого перевершать за витривалістю і створюють потужні групи:

• вербозілля конвалієподібне (Lysimachia clethroides) з прямими пагонами висотою до 120 см, великим густим ланцетно-овальним листям та чарівними, з хвилеподібним вигином мереживними суцвіттями;
• купину запашну (Polygonatum odoratum) — чарівну гірську рослину до 80 см висотою з великим, овальним листям і елегантними, односторонніми, конвалієподібними суцвіттями з великих білих квіточок-дзвоників.

Королева тіні папороть не завжди вологолюбна. У сухому грунті чудово ростуть два види папороті — яскраво-зелений багаторядник верхоплодний (Polystichum acrostichoides) та пурпурово-срібна папороть японська (Athyrium brevisorum).

Серед пишних багаторічників для сухої тіні особливо вирізняється айстра розчепірена (Aster divaricatus) висотою до 75 см з мілкими розчепірено-пелюстковими білими кошиками. Чи ще більш розгалужений, бузковий, рясноквітучий вид айстра серцелиста (Symphyotrichum cordifolium). У горянки різнокольорової (Epimedium x versicolor) в першу чергу приваблює пишна подушка серцелистного листя з акварельним поєднанням яскраво-зеленого та червоно-коричневого кольорів, а не мереживні світло-жовті суцвіття.

Не варто забувати і про надстійкі хости, і про конвалії, ошатні килимкові рослини з яскравим листям — пахізандру притиснуту (Pachysandra procumbens), копитняк канадський (Asarum canadense), підмаренник духмяний (Galium odoratum).

Читайте також нашу статтю Орлики, чи аквілегія — невибагливий багаторічник для затінку.

Читайте також нашу статтю 20 надійних комбінацій для квітників з 5-ти багаторічників.

Дорогі читачі! Доглядати за посухостійкими рослинами зовсім не важко. Та все ж у здатності обійтися без поливу є свої межі, без води зовсім вони не виживуть. Після посадки, до початку активного розростання таким видам потрібен більш ретельний догляд. А якщо посуха екстремальна, опадів немає довше 2 тижнів, потрібні декілька поливів влітку чи хоча б полив під час цвітіння. Ключ до успіху — мульчування, що допоможе ефективно утримувати вологу, позбавить від бур’янів і потреби в розпушуванні грунту.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.