Logo

«Дочечка, купляй м’яту, насушиш, всю зиму чайок попиватимеш», — припрошує мене бабуся на базарі. «А що це у вас за м’ята?», — питаю, хоча й впізнала мелісу. «Перцева ж! Дуже корисна. А як заспокоює!» — відповідає продавчиня. «Та ні, бабусю, це у вас точно не перцева м’ята. Здається, це, взагалі, не м’ята, а меліса,» — на свою голову продемонструвала я ботанічні знання. «Ти диви, яка розумна! Я всю жизнь вирощую м’яту, а вона мене буде вчити! Щоб ти знала, мелісса і м’ята – це одне і те ж саме!», — кричала мені бабця услід. Я не стала сперечатися, але подумала, що треба було б написати статтю про те, якою буває м’ята і не м’ята. В цій статті я опишу і покажу «м’ятні рослини», які вирощую в себе на ділянці, і рослини, яких у мене нема, але в Україні вони теж «видаються» за м’яту. Всі ці м’яти, безумовно, корисні і використовуються і в народній медицині, і в кулінарії, і в косметології, і в ландшафтному дизайні. І всі їх варто вирощувати в себе в саду. Але при цьому треба знати і відмінності між ними, бо іноді вони є дуже суттєвими.

М'ята – якою буває і як використовувати?

М’ята – якою буває і як використовувати?

1. М’ята перцева

М’ята перцева (Mentha × piperita) – найбільш поширений в Україні (мабуть, і не тільки) природний гібрид м’яти водної і колосистої. Дуже агресивна справжня м’ята (справжня, бо відноситься до однойменного роду М’ята родини Глухокропивових). Цю м’яту я ледь позбулася через пару років після того, як необережно посадила в кінці квітника маленьку поділку, що подарувала сусідка.

М’ята перцева має трошки подовжені листочки, сильний аромат і виражений ментоловий смак, цвіте рожево-фіолетовими дрібними квіточками. В промисловості її використовують для виробництва ефірної олії, ліків і того самого ментолу.

Чого я позбулася м’яти перцевої? Бо вона майже придушила всі багаторічні рослини, які росли поряд. Але це не основне, бо, насправді, за бажання її можна легко контролювати. Просто інші види м’яти і «не м’яти» мені подобаються більше, а розміри ділянки не дозволяли вирощувати щось просто так, кожен квадратний метр мав значення! Правда, тепер у мене новий сад, значно більший, і, мабуть, я таки поселю м’яту перцеву на своїй новій ділянці. 

М’ята перцева (Mentha × piperita)

М’ята перцева (Mentha × piperita)

2. М’ята кучерява

М’ята кучерява, або колосоподібна (Mentha spicata) мені подобається значно більше перцевої, бо має м’якіший смак, але такий само виражений аромат. Крім того, вона утворює красиві кущики і не так розповзається, як перцева. Може зайняти достойне місце на квітнику, але все-таки її вирощувати треба, стримуючи розповсюдження.

М’ята кучерява, або колосоподібна (Mentha spicata)

М’ята кучерява, або колосоподібна (Mentha spicata)

3. М’ята яблучна, або кондитерська

М’ята яблучна, або кондитерська (Mentha rotundifolia) – моя улюблениця. Дуже і дуже всім рекомендую! Потрапила на мою ділянку також з рук сусідки, але вже іншої. Спочатку була висаджена на квітник, але майже «забила» мої шиловидні флокси, тому була виселена під паркан, де земля не те, щоб не дуже, там практично голий пісок. Яблучна м’ята пару місяців пристосовувалася, а потім заколосилася гарними кущиками (правда, мешими, як раніше), які мені все літо тепер дарують стільки сировини, що вистачає і на м’ятне печиво, і на м’ятний сироп, і на чай, і подружкам роздати.

Кондитерська м’ята, як і перцева, природний гібрид. До її народження «приклали руку» м’ята духмяна (Mentha suaveolens) і м’ята довголиста (Mentha longifolia). Я з ними особисто не знайома. Пишуть, що круглолиста і довголиста м’яти, порівняно з перцевою, мають більш вишуканий смак і насичений м’ятний аромат.

Їхня «донька» кондитерська м’ята, насправді, має легкий яблуневий присмак, замість ментолового, при кулінарній обробці не гірчить. Її листочки трошки зморшкуваті, цвіте білими або фіолетовими квіточками. Може вимерзати в морозні зими без снігу, але швидко відроджується з кореня, вже в червні нарощує достатню листову масу, щоб використовуватися для печива.

Як приготувати надзвичайно смачне м’ятне печиво, читайте в цьому рецепті домашнього печива з м’яти.

М’ята яблучна, або кондитерська (Mentha rotundifolia)

М’ята яблучна, або кондитерська (Mentha rotundifolia)

4. М’ята блошина

М’ята блошина, або болотна (Mentha pulegium) має набагато дрібніші листочки, ніж у інших видів м’яти і відрізняється від них особливим ароматом. Саме цю м’яту використовують для приготування приправи «Хмелі-сунелі» і відомого соусу «Ткемалі». В мене її поки немає в саду. Планую посадити, бо, кажуть, що і в салатах зі свіжих овочів вона також особлива.

М’ята блошина, або болотна (Mentha pulegium)

М’ята блошина, або болотна (Mentha pulegium)

5. М’ята полунична, ананасна, шоколадна і Ко

Якщо вам трапиться насіння шоколадної м’яти, не думайте, що це просто маркетинговий хід. М’ята з ароматом шоколаду, насправді, існує. Як і з запахом ананасу, полуниці, банану і ще чого завгодно! До створення цих сортів доклали руку селекціонери. В мене поки нема жодного такого сорту, але знаю, що, на відміну від природніх видів і гібридів, культурні сорти м’яти дещо більш вибагливі, в морозні зими можуть випадати, а в посуху – вимагають поливу.

Це все було про справжню м’яту — види і гібриди роду М’ята родини Глухокропивові. Всього ботаніки вирізняють 20 видів і 22 гібриди в цьому роду. А далі — про рослини, які не відносяться до роду М’ята, але мають схожий вигляд або м’ятний аромат, тому ми часто їх так і називаємо.

6. Меліса лікарська

Вид меліса лікарська (Melissa officinalis), яку часто називають лимонною м’ятою, з ботанічної точки зору, є її далекою родичкою, бо відноситься до тієї ж родини – Глухокропивові. Але це самостійний рід – Меліса (Melissa). Ще одна моя улюблениця. Чай з меліси має ніжний лимонний присмак і аромат. І для чаю ця «не м’ята», як на мене, підходить значно більше, ніж кондитерська справжня м’ята. І вже сама назва говорить про те, що рослина є цілющою.

Меліси також є різні сорти, навіть з апельсиновим смаком. І всі вони, як і видова рослина, ідеальні для використання в кулінарії як прянощі. Я сушу мелісу не тільки для чаю, а й для додавання в супи, салати, зелений борщ. Свіже листя, звичайно, можна використовувати так само, а ще, як і кондитерська м’ята, лимонна дуже підходить для прикрашання десертів. І м’ятне печиво з неї виходить теж дуже смачне.

Меліса лікарська (Melissa officinalis), або лимонна м'ята

Меліса лікарська (Melissa officinalis), або лимонна м’ята

7. Котяча м’ята

Вид котяча м’ята справжня, або котовник (Nepeta cataria) – теж, насправді, не м’ята, бо відноситься до іншого роду – Котяча м’ята (Nepeta) тієї самої родини Глухокропивові. Сама назва говорить про те, що її дуже полюбляють коти. Хороший медонос.

Часто вирощується в садах, як декоративна рослина. Я собі на весну замовила пару сортів. Має, як і меліса, лимонний аромат, але, на відміну від неї, це значно агресивніший вид.

котяча м’ята справжня, або котовник (Nepeta cataria)

Котяча м’ята справжня, або котовник (Nepeta cataria)

8. М’ята собача

М’ята собача, або розхідник звичайний, або будра (Glechoma hederacea) – не справжня м’ята, бо відноситься до іншого роду. Часто на наших ділянках росте, як бур’ян, але сьогодні в продажі можна знайти і культурні сорти, що вирощуються як ефектні грунтопокривні чи ампельні рослини. Собача м’ята, з одного боку, лікарська рослина, з іншого – отруйна. Тобто, питання, як завжди, в дозуванні.

М’ята собача, або розхідник звичайний, або будра (Glechoma hederacea)

М’ята собача, або розхідник звичайний, або будра (Glechoma hederacea)

9. Кінська м’ята

Кінська м’ята – це ніяка не м’ята, а шандра звичайна (Marrubium vulgare). Дика рослина, яка росте в Європі як бур’ян на полях, узбіччі доріг тощо. Злегка схожа на кропиву, але якщо понюхати, то здивуванню не буде меж – м’ятно-апельсиновий чи м’ятно-яблучний аромат. І смак такий само. Пасічники кажуть, що мед, який бджоли назбирали з кінської м’яти, надзвичайно ароматний. Цінується в кулінарії і народній медицині.

Кінська м’ята – це ніяка не м’ята, а шандра звичайна (Marrubium vulgare)

Кінська м’ята, або шандра звичайна (Marrubium vulgare)

10. Агастахе

Агастахе, або Багатоколосник, або Лофант (Agastache) – окремий рід, до якого належать ще й мексиканська м’ята і корейська (і такі є, виявляється). Всі ці рослини мають високі декоративні якості, лікувальні і медоносні. У нас багатоколосник, чи лофант вирощується переважно як декоративна рослина. Сортів його надзвичайно багато. Хочу теж посадити цю рослинку в саду, вона утворює високі вертикалі і при цьому також використовується і в кулінарії, і в медицині. Люблю такі рослини – і для душі, і для тіла.

Агастахе, або Багатоколосник, або Лофант (Agastache)

Агастахе, або Багатоколосник, або Лофант (Agastache)

Де і як використовувати м’яту і не м’яту?

Як ви вже зрозуміли, всі м’яти і її родичі — дуже різні за своїми властивостями рослини, хоч, безумовно, в їх ароматі і зовнішності є багато спільного. І кожна зі згаданих мною в цій статті рослин заслуговує на увагу (а скільки я ще не згадала!). У кожної м’яти і не м’яти свої унікальні лікарські властивості, про що варто написати окрему статтю, але я в цьому не спеціаліст.

Деякі «м’ятні рослинки», наприклад, лофант чи котовник можуть знайти достойне місце на ваших квітниках, але при цьому вони також мають свої цілющі властивості і можуть використовуватися в кулінарії.

Щодо останнього, то, як на мене, яблучна м’ята ідеальна для використання саме в кулінарії. М’ятне печиво з неї — це шедевр, вона незамінна в літніх овочевих салатах, в коктейлях (в тому числі, в мохіто), я прикрашаю влітку цією м’ятою багато десертів.

А ще, про що я дізналася буквально пару років назад, кондитерська м’ята робить будь-який м’ясний фарш надзвичайно соковитим і ніжним. Спробуйте, ви будете здивовані. Додайте до фаршу не кілька листочків, а добрий пучечок, побачите, якими смачнющими будуть ваші чебуреки чи котлетки. До речі, в шашлик м’яту теж можна і треба додавати.

М’ятний сироп я також роблю з кондитерської м’яти. Це ідеальний засіб проти безсоння. Минулої осені, коли під час і після перебігу у мене коронавірусу я чомусь перестала спати нормально, цей сироп мене буквально рятував. Чайна ложечка додана в кружку трав’яного чаю перед сном творить чудеса.

А ось на чай я сушу мелісу лікарську, а не яблучну чи перцеву м’яту. Як на мене, її лимонний присмак — чудова альтернатива лимону, а чай з лимоном я люблю.

А ще всі м’яти і не м’яти через свій насичений аромат мають властивість відганяти мурах. Але не сподівайтеся, що м’ята, яка росте на грядці чи в квітнику, одним своїм виглядом відлякуватиме мурах від сусідів. Фітонциди і ефірні олії з рослин починають виділятися тільки, якщо ви цю рослину пошкодите. Стебла і листки рвете, ріжете і викладаєте на ділянці, яку хочете зробити непривабливою для мурах. При цьому робити це треба регулярно, то ж м’ята зайвою на ділянці не буде.

М’яту і її родичів також не люблять миші. Підвішені пучки м’яти, агастахе, котовника і Ко в погрібах, на горищі і кладовках — це не для краси, це від мишей. Тут теж потрібно регулярно оновлюваи «зброю».

Ну, і останній аргумент на користь будь-якої м’яти — всі ці рослини прекрасні медоноси, а отже їх люблять бджоли. У вас нема пасіки? А овочі і плодові дерева у вас є? А їм запилення потрібне? Потрібне. А для нього треба бджоли. То ж садіть м’яту і не м’яту у себе в саду. Вона вам дуже потрібна!

Важливо! М’ята, як і будь-які лікарські рослини, може бути протипоказана деяким категоріям людей. Так, наприклад, вона може викликати кровотечі, тому протипоказана вагітним. Помітила, що в мого 5-річного сина після м’ятного чаю йде з носа кров, тому чай для нього – табу. Але печиво з кондитерської м’яти він тріскає залюбки і все нормально. То ж майте на увазі.

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.