Чебрець — трава для здоров’я, кулінарії і краси саду

Трава чебрецю – це лікувальний чай, приправа до салатів, супів, м’ясних і рибних страв. А сама рослина влітку в саду радує нас своїми пишними ароматними кущиками з дрібними квіточками. Це один з кращих ґрунтопокривників для ділянок з бідною піщаною землею. В статті піде мова про те, як вирощувати та використовувати чебрець з лікувальною метою, в кулінарії та в дизайні саду.

Чебрець — користь, лікувальний чай, приправа, фото

Види чебрецю

Народні назви чебрецю — чабрець, богородська трава, чабер (хоча, насправді, рослина чабер (Satureja) — це зовсім інший рід), чабрик, чепчик, чебер, чебрик, лимонний душок, боровий перець, мацержанка та ін.

Чебрець (Thymus) – рід невеликих багаторічних чагарників та напівчагарників, що належить до родини Губоцвітих. На сьогодні вважається, що в Україні зростає 16 видів чебрецю (принаймні, так стверджує Вікіпедія). При цьому у світі їх налічуються сотні.

Всі чебреці дуже схожі між собою. Висотою від 10 до 40 см, з лежачими на землі м’якими трав’янистими пагонами, що лише трохи підводяться над ґрунтом, кущики чебрецю активно розростаються вшир, а не вверх. Зростаючи, пагони всіх видів чебрецю дерев’яніють. А ось листочки у різних видів можуть помітно відрізнятися за формою, хоча завжди вони дрібні – всього до 1 см – і жорсткі.

Чебрець повзучий, чи плазкий (Thymus serpyllum) – найпоширеніший і найвідоміший вид чебрецю з приємним запахом, що зростає на території нашої країни. Часто до цього виду відносять і всі інші, що візуально дуже схожі на нього.

Рослина утворює низенькі (до 15 см) густі подушки. Її пагони стеляться по землі і легко вкорінюються. Листочки у цього виду дрібні, овальні, темно-зеленого кольору. Пурпурові квіти з’являються на початку червня. Цвіте чебрець повзучий впродовж всього літа. Сортові рослини можуть мати білі і червоні квіти.

Чебрець звичайний (Thymus vulgaris) – поширений більше на півдні нашої країни вид, бо в морозні зими вимерзає. Але в приватних садах сьогодні можна зустріти більш витривалі сорти, хоча для надійності в 5 зоні зимостійкості їх краще вкривати на зиму.

Чебрець звичайний утворює невеликі кущики висотою 5-25 см. Пагони дерев’яніють лише внизу, на них супротивно розташовані короткі (до 1 см) ароматні листочки. Квіти у цього виду світло-лілові. Цвіте чебрець звичайний також все літо.

Абсолютно всі види чебрецю (а не тільки згадані), що ростуть в Україні, мають схожі лікувальні властивості й варіанти використання в кулінарії, тому детально описувати всі види немає сенсу.

Чебрець – лікувальні властивості

Інформація цього розділу — з Енциклопедичного довідника «Лікарські рослини» за редакцією А. М. Гродзінського, Київ, 1992.

Чебрець проявляє відхаркувальну, антибактеріальну, спазмолітичну і знеболюючу дію, заспокійливо діє на центральну нервову систему, збуджує виділення шлункового соку.

Препарати на основі чебрецю використовують при ларингітах, трахеїтах, бронхітах, бронхопневмоніях, при шлунково-кишкових захворюваннях, що супроводжуються зниженням шлункової секреції, атонією або спазмами кишківника, метеоризмом.

У народній медицині, крім того, чебрець повзучий і інші види вважаються добрим засобом для лікування:

• коклюшу,
• туберкульозу легень,
• безсоння,
• задишки,
• бронхіальної астми,
• виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки,
• геморою,
• захворювань суглобів,
• паралічів,
• крижовопоперекової невралгії,
• у випадку інвазії стьожковими гельмінтами,
• алкоголізму,
• альгоменореї.

Як зовнішній засіб чебрець використовують при:

• запальних захворюваннях ротової порожнини і ротоглотки, викликаних гноєрідними бактеріями (полоскання);
• у разі нервових і шкірних захворювань, ревматизму (ванни);
• при запальних захворюваннях піхви, болях, особливо у жінок похилого віку (спринцування).

З готових аптечних препаратів на основі чебрецю застосовують «Тимол», «Пертусин» і рідину Гартмана.

Препарати чебрецю протипоказані при вагітності, декомпенсації серцевої діяльності, хворобах печінки й нирок. Передозування може викликати нудоту.

Читайте також нашу статтю Материнка звичайна — використання в медицині і на кухні.

Лікувальний чай з чебрецю

Лікарські форми й застосування чебрецю в медицині

Внутрішньо:

• Настій (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настояти 2 години) по пів склянки чотири рази на день до приймання їжі.
• Чай з чебрецю. 1 чайну ложку сировини заварюють склянкою окропу і п’ють як чай, підсолоджуючи медом.

Зовнішньо:

• Полоскання настоєм: 10 г або 2 ст. ложки сировини чебрецю залити 200 мл окропу.
• Спринцування настоєм: 15 г сировини заливають двома склянками окропу, настоюють до охолодження, проціджують, розводять кип’яченою водою до 1 літра й одержаний настій застосовують для спринцування (процедуру проводять зранку і ввечері).
• Ванна з чебрецю: 100 г сировини заливають 2 л окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують і додають до ванни.

Заготівля трави чебрецю і зберігання

Для виготовлення ліків використовують траву чебрецю, яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізаючи ножем, ножицями, секатором або серпом верхні трав’янисті пагони без здерев’янілих нижніх. Рвати траву чебрецю не можна, бо це призводить до виривання рослини з корінням.

Зібраний матеріал сушать у затінку на відкритому повітрі, розстеляють тонким шаром на папері чи тканині. Після висихання траву обмолочують, а потім на решеті відділяють листя і квітки від стебел (останні – викидають). Готову траву чебрецю зберігають в сухому, добре провітрюваному приміщенні. Термін придатності – 3 роки.

Збір трави чебрецю

Чебрець в кулінарії

І свіжа, і висушена рослина має стійкий гіркувато-пряний аромат. Як пряність чебрець використовують у багатьох кухнях світу, він — обов’язкова складова відомих приправ, середземноморських й прованських трав. Можна додавати до різних страв свіжу зелень чебрецю, тим більше, що вирощувати чебрець виходить запросто на підвіконні. Сушать траву чебрецю на приправу так само як і з лікувальною метою – верхівки зелених пагонів разом з квітами.

Чебрець можна додавати до овочевих і м’ясних перших страв, він надає приємного аромату рибі, можна її як маринувати в траві чебрецю, так і просто запікати разом з чебрецем. Смачною буде будь-яка смажена риба, яку панірували в борошні з додаванням сухого порошку чебрецю.

Ним приправляють ковбасу, копчені м’ясні вироби, паштети, сири, смажену картоплю, яєшню, овочі, рибу і м’ясо на грилі, гриби. Активно використовують чебрець і при солінні, квашенні чи маринуванні.

Чебрець в ландшафтному дизайні

Вічнозелені невисокі й ароматні подушки чебрецю ідеально виглядають як бордюри в саду. Щоб чебрець зберігав компактну акуратну форму, його треба регулярно обрізувати – збирати врожай двічі за сезон.

Чебрець варто вирощувати на передньому плані квітників, бо ж він цвіте все літо, а його квіти ще й дуже полюбляють бджоли. Він ідеально почувається в горщиках не тільки на підвіконні, але й в саду, на терасах і верандах. Ця рослина гарно поєднується з каменем і стане прикрасою альпійських гірок, скалок, рокаріїв.

Багато сучасних сортів чебрецю так швидко розростаються в ширину, створюючи щільне зелене покриття, що гріх не використовувати в саду чебрець як ґрунтопокривну рослину. Спробуйте посадити чебрець в ногах у троянд чи інших декоративних кущів, ви забудете, що їх треба мульчувати чи сапати.

Тюльпани, нарциси, гіацинти й інші весняні першоцвіти, висаджені «в подушках чебрецю», легко проб’ються через це зелене покриття, відцвітуть, а їх зів’яле листя влітку замаскує, розростаючись, чебрець.

Ну і звичайно, чебрець – один з королів пряно-ароматичних і аптекарських грядок. Прекрасно його там доповнює і шавлія лікарська.

Як розмножити чебрець?

Насіння чебрецю сіють весною прямо в ґрунт. При цьому кущики швидко розростаються і цвітуть в перший рік. Але набагато простіше розмножити чебрець діленням. Весною чи восени дорослий кущ можна поділити на кілька частин, навіть дуже дрібних. Головне – щоб у кожної були хоч якісь корінці. Якщо забезпечити поділкам регулярний полив, вони гарно приживуться.

Відводками розмножити чебрець ще простіше. Для цього гілочки рослини притискають до землі каменем чи скобою, через пару місяців вона пустить корінці. Тоді її треба викопати, відділивши від материнського куща, і пересадити на нове місце. А можна і не викопувати, якщо мета у садівника – розширити наявний чебрець на ще більшу площу.

Розмножується чебрець і живцями. Зелені гілочки закопуються в землю так, щоб частина з листочками була на поверхні. Регулярне зволоження ґрунту допоможе швидко живцям наростити власне коріння.

Читайте також нашу статтю Багаторічні рослини для квітника, які можна не поливати.

Чебрець і догляд за ним в саду

Якщо для цієї рослини підібрати оптимальні умови, то ніякий догляд їй не знадобиться. Чебрець треба садити тільки на відкритих сонцю місцинах. На повному сонці чебрець буде швидко рости, гарно пахнути і накопичувати лікувальні властивості. Чебрець – дуже невибаглива рослина і буде рости і в напівтіні, і навіть в тіні, але нарощуватиме довгі лисуваті стебла, не цвістиме і не пахнутиме так, як треба.

В природі чебрець росте на кам’янистих схилах, в степах і навіть в пустелях, тож багата на гумус земля для нього – то не є добре. Якщо ви хочете вирощувати чебрець на своїй ділянці, а земля у вас така, що «олівець встроми – проросте», доведеться для посадки цієї пряної рослини додавати в лунку значну частину піску.

Чебрець не терпить застою води, зате чудово переносить засуху, його можна взагалі не поливати. Росте як на слабокислих, так і на нейтральних, і на слаболужних ґрунтах.

Натхнення!

ЗЕЛЕНА САДИБА.