Ще зовсім недавно рослина лаванда викликала у мене стійку асоціацію з французським Провансом або, в крайньому випадку, з старовинною англійською садибою, що загубилася десь серед просторів туманного Альбіону… Моєму здивуванню не було меж, коли я дізналася, що цей чагарник легко вирощується в українських садах, а лаванду вузьколисту можна, взагалі, назвати одним з найбільш невибагливих декоративних кущів нашого регіону. Лаванда, догляд любить, але не вимагає нічого складного.
Зміст:
Сьогодні відомо про 30 видів лаванди, кожен з яких має свої сорти. В першу чергу, вони відрізняються між собою забарвленням. Ви думали, що лаванда завжди ніжно-фіолетова? Нічого подібного! Є голуба, рожева, синя і навіть біла лаванда. Коли одночасно цвіте лаванда різного забарвлення, це феєричне видовище.
Найбільш поширеними сьогодні є наступні види лаванди:
Лаванда вузьколиста цвіте в червні-липні, але, якщо її вчасно обрізати, повторне цвітіння можна чекати вже в серпні. Цей напівкущ за сприятливих умов досягає 80 см у висоту. Дрібненькі квіточки формують кисть до 20 см. В залежності від сорту квіти можуть бути темно-фіолетового, лілово-блакитного і білого кольору. Є карликова вузьколиста лаванда висотою до 30 см.
Коли ми ведемо мову про лаванду в саду, то найчастіше маємо на увазі саме цей вид рослини, бо вона найбільш пристосована до природних умов більшості території України. І може деякий час жити навіть серед бур’янів у покинутому саду. Не один рік. Лаванда, догляд любить, але може виживати і без нього. Головне — ніякого підтоплення і ґрунт з лужною реакцією.
Лаванду французьку в Україні вирощують також, однак це дещо вередлива рослина для наших садів, бо гине при температурі нижче -15 градусів за Цельсієм. Але якщо її якісно утеплити на зиму або вирощувати в контейнерному саду, то вона має всі шанси порадувати вас своїм ніжним цвітом приблизно на місяць раніше, ніж лаванда англійська.
Зовні ці види лаванди дуже схожі, але французька має коротші суцвіття і ширші листочки. А в висоту цей чагарник досягає 130 см.
Зубчата лаванда вважається найбільш декоративною. Її листя має сизий відтінок, а квіточки яскравіші і ароматніші. У висоту вона росте лише до 30 см. Дуже теплолюбна. У нас можна вирощувати лише в горщиках, бо не витримує морозів від -5°C.
Читайте також нашу статтю Лаванда чи лавандин — що обрати?
Англійську лаванду можна сміливо висаджувати на ліниву клумбу. Це одна з найбільш невибагливих рослин. Що дуже приємно, вона не любить поливів. Їй цілком достатньо тієї вологи, яка перепадає навіть від не дуже рясних і частих дощів.
Восени і навесні кущики лаванди треба підгортати і мульчувати, щоб спонукати ріст нових коренів та молодих пагонів на старому стовбурі. Тоді її легко можна буде розмножити поділом куща. Якщо існує ймовірність зимових морозів від -25 градусів за Цельсієм, лаванду, навіть морозостійку англійську, варто утеплити. Для цього достатньо її трохи обрізати (не зачіпаючи одерев’янілі пагони) і прикрити гіллям хвойних рослин.
Лаванду у відкритому ґрунті можна зовсім не удобрювати. Але якщо дуже хочете зробити їй приємне, використовуйте калійні добрива. Не частіше, ніж двічі на рік. Уникайте азотних добрив. Вони сприяють наростанню зеленої маси рослини, за рахунок зменшення яскравості і тривалості цвітіння.
Лаванда у відкритому ґрунті в природних умовах може рости приблизно 10 років. Але на одному місці в саду лаванда може жити значно довше, якщо вчасно її обрізувати. Перша стрижка – одразу після першого цвітіння. Зрізуються всі квітконоси разом з 1/3 стебла. В кінці сезону стебла можна вкоротити ще більше, залишивши 4-5 молодих зелених пагони.
ВАЖЛИВО! При обрізці лаванди не зачіпайте одерев’янілу частину пагонів. Їх травмування може привести до загибелі рослини.
Лаванда стійка до більшості хвороб. Але інколи їй можуть загрожувати сіра гниль або личинки пінниці. Заражені сірою гниллю пагони треба видаляти і спалювати. Личинки пінниці не приносять лаванді шкоди, але значно погіршують її декоративність. Ці «краплі білої піни» треба просто змивати з рослини водою.
Найпростіше розмножити лаванду відводками пагонів. Для цього одну з гілок куща кладуть горизонтально і засипають ґрунтом. Зверху – камінь чи щось інше важке для фіксації. Через кілька місяців при достатній вологості пагін укоріниться і його можна буде легко відділити від материнської рослини, і пересадити.
Також розмножити лаванду можна живцями. Для цього гілочки відламують від материнської рослини і просто встромляють в землю. Догляд за живцями — кімнатна температура, своєчасне зволоження, але не перелив. Ідеальний час для живцювання лаванди – рання осінь. Не забудьте при проведенні осінніх робіт в саду цього року спробувати розмножити лаванду живцями. Навесні ви зможете отримати нові кущики, які влітку вже зацвітуть.
Вирощувати лаванду з насіння можна, але це справа «на любителя». Вимагає занадто багато мороки, бо насінню потрібно організувати умови для стратифікації (низьку температуру). Для посіву лаванди на розсаду найкраще використати одноразові мішечки. Це зведе до нуля можливість пошкодження її коренів при пересадці на постійне місце. Відео про вирощування лаванди внизу цієї статті розкаже про цей процес більше.
Лаванда – ідеальна рослина для практичного саду. Не вимагає майже ніякого догляду і при цьому дуже декоративна. Її різнокольорові ніжні відтінки дають змогу додати витонченості і романтики будь-якій зоні вашої ділянки (подивіться, як її використали в одному з найкращих англійських садів). А ще вона просто незамінна для створення різноманітних декоративних композицій. Може стати частиною навіть новорічного віночка.
Найбільш поширені наступні варіанти використання лаванди в ландшафтному дизайні:
Про вирощування лаванди в саду дуже гарно розповідає наступне відео. Ігор Білевич – практик з багаторічним досвідом, не довіряти якому ми не маємо підстав. Гарного перегляду!
Ще побачимось!
Надя Сусідка,
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить