Юка — екзот, що вже став своїм в Україні

Латиноамериканська красуня юка вже стала повноцінно українською. Настільки, що зустрічається майже на кожній ділянці. Її зовнішність типова для підродини Агавових, а ось витривалість — скоріше виняткова. Юка чудово зимує навіть без снігу в найбільш невдалі зими. Незвичне й дуже строге листя та гігантські, приголомшливі суцвіття додають експресії у будь-які композиції. Для юки достатньо правильно підібрати місце та параметри ґрунту. А ось до догляду, в тому числі поливу, ця рослина абсолютно невибаглива.

Юка — екзот, що вже став в Україні своїм

Опис рослини

У якості садових рослин, здатних зимувати в українських реаліях, використовують всього два види юки, з яких найбільшим попитом може похвалитися юка нитчата (Yucca filamentosa). Це безстебловий багаторічник з потужними глибокими коренями, що забезпечують дивовижну посухостійкість. Юка здатна активно випускати кореневі відростки й заміщати материнські розетки дітками.

Зібране в ефектні строгі розетки мечевидне листя до 70 см довжиною та до 4 см шириною дивує колючою, загостреною верхівкою і тонкими, білими, звивистими нитками-волосинками по не менш гострому краю. Суцвіття висотою до 2 м вражають як розміром китиці, так і красою окремих квіток. Біло-жовтуваті пониклі дзвіночки довжиною до 8 см ніжно ароматні й дуже ефектні. Після відцвітання зав’язуються кругленькі коробочки плодів діаметром до 5 см.

Юка сиза (Yucca glauca) зустрічається рідше. У цього різновиду більш вузьке, лінійне листя до 70 см довжиною, зібране в сферичні густі розетки. Вузькі суцвіття піднімаються на висоту до 3 м, складаються з жовтувато-зелених дзвоників.

Зацвітають обидві юки у віці 3-4 років, найчастіше початок цвітіння припадає на цвітіння пізніх сортів півонії.

Розмноження юки

Найпростіший спосіб — розділення дорослих груп навесні, з початком росту. Дочірні розетки відділяють обережно, обробляючи зрізи та зломи кореня і розсаджують як самостійні рослини за стандартними правилами.

Вирощують цю рослину і з насіння, з попередньою скарифікацією. Сіють юку на розсаду, відразу після збору насіння або на початку весни, в легку піщану землю, з заглибленням на 1-2 см. Під плівкою та за легкої вологості перші сходи з’являються приблизно через місяць. Після підростання рослини потрібно пікірувати в індивідуальні ємності.

Дещо складніші методи — вкорінення стеблових живців, яке проводять так само, «стовпчиками», як і для кімнатних юк та драцен. При випадковому травмуванні чи обламуванні у якості живців можна використати відрізки коренів, що при прикопуванні часто випускають численні нові розетки.

Читайте також нашу статтю Багаторічні рослини для квітника, які можна не поливати.

Вимоги юки до місця в садку

Головне для юки — текстура ґрунту. Ця рослина в природі звикла до дренованних і найлегших ґрунтів, супіщаників та піщаників і абсолютно невибаглива до родючості. «Середню» і важку землю легко покращити додаванням піску, торфу, компосту для корекції текстури.

Якщо пам’ятати про сонцелюбність юки, жодних складнощів при виборі місця не виникне. Вона здатна витримати навіть південно орієнтовані схили і найспекотніші відкриті ділянки.

Критично важливо переконатися, що юки захищені від будь-якої затримки вологи, в тому числі під час весняного сходження снігу. Юки потребують добре дренованих ґрунтів без ризику перезволоження та ущільнення. Найнадійніший варіант — схили, що дозволяють вільно стікати надлишкам води. Краще уникати дуже вітряних ділянок, адже на них часто втрачають стійкість квітконоси, та й ризик обмерзання листя протягом зими значно вищий.

Юка «Колор Гард» (Color Guard)

Посадка й пересадка юки

Висаджувати рослину краще навесні, залишаючи достатньо часу для адаптації перед першою зимою (особливо, якщо рослинки невеличкі). Та цілком допустимо висаджувати юки й восени, залишаючи не менше двох місяців на якісне укорінення і на зиму забезпечуючи укриття.

Юка не боїться пересаджування. Рослини можна сміливо купувати не лише в контейнерах, але і з відкритими коренями. Мало того, іноді продаються і безлисті кореневища.

При посадці потрібно підготувати дуже глибоку посадкову яму (до 60 см), на дно — закласти хоча б мінімальний дренаж. Оптимальна дистанція — 1 м між кущами та до сусідніх рослин. Юку висаджують, забезпечуючи розташування «шийки» на рівні ґрунту (лише у безлистяних саджанців посадку проводять на глибину в 5 см).

Рясний полив — єдине, що потрібно цій рослині після посадки. Але й мульчування відразу після висаджування піде юці лише на користь.

На одному місці юка може розростатися десятиріччями. Пересаджують її зазвичай при втраті декоративності або надмірному розростанні. При потребі перенести рослину на нове місце чи розділенні, потрібно підкопувати якомога глибше, адже потужні корені можуть з часом проникати в землю на глибину більше як 70 см.

Читайте також нашу статтю Декоративні трави і злаки — топ-10 «Зеленої Садиби».

Особливості догляду за юкою

Юка — одна з найбільших посухостійких рослин. Вона не потребує поливів навіть під час затяжної липневої спеки, куди більше боїться перезволоження та надмірних опадів. Регулярне розрихлення й прополювання чи мульчування дренуючими матеріалами дозволяють підтримувати землю в пухкому стані та захистити корені від ризику загнивання.

Завдяки невибагливості до родючості ґрунту юка потребує мінімальних підживлень. Добрива достатньо внести один раз, на початку відростання молодого листя, повними мінеральними добривами (40-50 г) або доступною зрілою органікою (5-6 кг).

Сухе, пожовкле листя юки видаляють протягом сезону, а квітконос — коли він починає буріти. Важливо використовувати гострі інструменти та проводити зріз майже до самого низу, навскіс, залишаючи мінімальний «пеньок». І обирати погожі, сухі дні. На півдні юки можна спробувати формувати в пальмовидний штамб, зачищаючи нижне листя. Варто враховувати, що такі рослини потребуватимуть зовсім іншого захисту на зиму — обертання цинівкою, агроволокном з лапником або повноцінним повітряно-сухим укриттям.

Під час будь-яких робіт з юками (або біля них) потрібно враховувати, що це рослина доволі травматична, з типовим для Агавових гострим краєм листя, об яке легко поранитися. Особливу уважність потрібно проявити, якщо в садок приїжджають з маленькими дітьми.

Юка «Голд Харт» (Gold Heart)

Зимівля юки

Екзотичність для українського клімату не заважає цій рослині навдивовиж добре зимувати навіть на півночі нашої держави. Доросла юка з числа адаптованих до регіону саджанців здатна витримувати морози до -30 °C, навіть при пошкодженні відновлюється, випускає дочірні розетки й відрощує нове листя до літа. Молодим рослинам та придбаним в інших регіонах саджанцям з сумнівною зимостійкістю достатньо простого високого мульчування з повітряно-сухим укриттям (коробом чи каркасом з утепленням лапником та агроволокном, рослини попередньо зв’язати). Юка дуже боїться випрівання, тому укриття часто ризикованіше навіть за безсніжну зиму.

Юка в дизайні саду

У статусі одного з головних екзотів та рослини з дуже строгими лініями листя, що привносить орнаментальні, геометричні елементи в композиції юка — універсальний, структуруючий, великий, об’ємний акцент. Звичайно, величезні суцвіття — дивовижна окраса, та не потрібно недооцінювати й ефектної зелені цієї вічнозеленої «майже пальми».

Юка доречна перш за все в сучасних стилях озеленення. Її можна висаджувати:

• для окраси газону — групою або поодинці;
• в групах з іншими екзотами для тематичних композицій;
• як акцент та структуруючий елемент у квітниках і міксбордерах, в тому числі в композиціях зі строгою структурою і декоративною мульчею;
• як акцент і структуруючий елемент на альпійських гірках та в рокаріях;
• для декорування схилів та складного рельєфу;
• у якості бордюрної рослини;
• в незвичних узліссях;
• для додавання в композиції скелетних, вічнозелених елементів.

Кращі партнери для юки — інші посухостійкі рослини. Лаванда, миколайчики, полин, шавлії, седум, молочай, деревій, лілійник, лілії, іриси, гейхери, маки, королиця, гіпсофіла та всі різновиди декоративних злаків з незвичним забарвленням… Юка також чудово поєднується з хвойними та невибагливими чагарниками.

Юка «Брайт Едж» (Bright Edge)

Розмаїття сортів юки

Цей багаторічник виглядає дуже привабливо завдяки особливому сріблясто-сірому нальоту на листі. Та сьогодні юки пропонують вибір ще й оригінальних сортів зі строкатими варіаціями забарвлення:

• «Колор Гард» (Color Guard) — повільно зростаючий сорт з яскраво-жовтим листям, прикрашеним дуже тоненькою темно-зеленою облямівкою по краю. Квітконоси вкорочені до 1-1,1 м, квіти яскраво білі й дуже великі.
• «Голд Харт» (Gold Heart) — золотистий сорт з широким мечевидним листям, прикрашеним оливково-зеленою облямівкою. Дуже швидко розростається в ширину.
• «Брайт Едж» (Bright Edge) — темно-смарагдовий, дуже компактний, висотою до 40 см сорт з світло-жовтою, часто з рожевим відтінком облямівкою по краю вузького листя. Квітконоси нижче за 1 м, з красивими білими дзвіночками. Сорт дуже активно випускає столони.

Та все ж найкласичніший варіант строкатих візерунків — у невибагливої декоративної форми варієгата (variegata) з нерівномірними білими та жовтими смужками по листках.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.