Вишукані свічки суцвіть однорічних дельфініумів чарують аристократичністю. А яскраві багаторічні гібриди взагалі здаються рослинами королівської краси. Дельфініум вибагливий до умов та догляду, мінливий та непередбачуваний. Але він завжди вартий свого місця в саду. Які бувають дельфініуми і як їх вирощувати, розкажемо в статті.
Зміст:
Представники давнього роду дельфініум (Delphinium) — трав’янисті рослини з розсіченим смарагдовим листям та високими тонкими пагонами, на верхівці яких поступово розкриваються розкішні суцвіття з холодними відтінками синього, блакитного, фіолетового, рідше – рожевого та білого кольорів.
Найефектніші за цвітінням та подушкою листя – багаторічні сортові та гібридні дельфініуми, об’єднані у клас дельфініум гібридний (Delphinium x cultorum). За особливостями суцвіть сорти розділяють на групи – Белладона, Тихоокеанські, Новозеландські, Елатум та ін. Видові багаторічні дельфініуми в садках зустрічаються рідко.
Вирощують на квітниках і однорічні, схильні до самосіву, мереживні, зі скромнішою зеленню і суцвіттями:
Однорічні дельфініуми вирощують з насіння, бажано – свіжозібраного. Посів можна проводити навесні або під зиму.
Багаторічні та сортові дельфініуми гарантовано зберігають характеристики лише при вегетативному розмноженні:
При вирощуванні багаторічних дельфініумів з насіння потрібна стратифікація (місткості з посівами тримають 2 тижні при температурі від -5°C до +5°C або ж насіння проморожують ще до посіву, декілька місяців зберігаючи в морозилці). Глибина посіву – 3-4 мм, з додатковим захистом від світла темною плівкою. Для проростання потрібна температура +11…+16°C. Розсаду поливайте обережно, адже дельфініуми дуже схильні до чорної ніжки. У ґрунт дельфініуми можна переносити після зникнення загрози весняних заморозків.
Повноцінно цвісти дельфініум без достатнього освітлення не зможе. Та і на південному сонці йому не буде комфортно. Ідеальний варіант – затінок від прямого обіднього сонця від розташованого з півдня дерева або чагарнику.
Цей багаторічник вимагає захисту від вітру та сильних протягів. І чудово росте неподалік від водойм.
Свіжа, родюча, нейтральна чи слабко лужна, супіщана чи суглиниста земля – все, що потрібно дельфініумам для гарного зростання. Цей багаторічник не любить кислої реакції, важких та піщаних ґрунтів.
Текстуру ґрунту легко покращити внесенням піску (від 5 кг на м²). Щоб забезпечити достатній рівень родючості, під рослину потрібно внести близько 10 кг зрілої органіки (компост, перегній) на кожен квадратний метр ґрунту з осені чи за кілька тижнів до висадження. Мінеральні добрива вносять при посадці (40-50 г комплексних добрив на середніх ґрунтах та до 80 г на бідних). Дельфініуми залежні від активності мікробіоти, для них лише на користь внесення мікробіологічних препаратів чи мікоризи.
Однорічні дельфініуми не виносять пересаджування, тому їх сіють прямо в ґрунт – у вологу землю, на глибину близько 1-2 см.
Багаторічні дельфініуми теж потрібно пересаджувати обережно, не травмуючи корені. Краще купувати саджанці в контейнерах і переносити їх з цілою земляною грудкою.
Дистанцію до сусідніх рослин визначайте за висотою сорту: для середніх дельфініумів достатньо 50-60 см, для високих потрібно до 1 м.
Висаджуйте рослини в індивідуальні, просторі посадкові лунки глибиною і діаметром близько 50-60 см. За потреби закладіть дренаж. Після осідання землі коренева шийка не має заглибитися, залишаючись на лінії ґрунту.
Посадженим дельфініумам потрібно забезпечити рясний полив та відразу закрити землю будь-якою мульчею (хоча б компостом чи торфом). За можливості притініть рослини від прямого сонця до відновлення росту.
Читайте також нашу статтю про вирощування наперстянки.
Дельфініуми бояться сирості, але витримати можуть лише коротку посуху. Поливайте дельфініуми глибоко, так, щоб просочити ґрунт на всю довжину коренів. Для дельфініума достатньо 1 рясного поливу в тиждень при відсутності опадів чи спеці, та й то лише в періоди активного росту, бутонізації, початку цвітіння.
Зазвичай сортові дельфініуми підживлюють тричі:
Через чутливі корені ґрунт навколо дельфініумів можна безпечно розпушувати не глибше ніж на 3-5 см. Найкраща стратегія збереження повітропроникності ґрунту – підтримувати постійним шар мульчі, підсипаючи та оновлюючи його впродовж сезону.
Дельфініуми потрібно формувати, хоч і не в класичному розумінні цього слова. Для отримання великих суцвіть варто обмежити кількість квітконосів на кущі. У сортів з великими квітками і щільними суцвіттями залиште до 5-6 пагонів, а з мереживними, нещільними – до 10. Видаляючи слабкі, тонкі, зайві стебла, намагайтеся прорідити в першу частину центр куща, щоб повітря вільно циркулювало.
Після першого цвітіння всі стебла на дельфініумах обрізають до пеньків висотою 25-30 см. Візьміть за правило «запечатувати» зрізи порожнистих стебел садовим варом або глиняною бовтанкою для захисту від потрапляння вологи по ним до кореневої шийки. Після короткого періоду спокою дельфініуми можуть зацвісти ще 1-2 рази.
Сучасні сорти стійкі до вилягання, та старі, вищі за 150 см або посаджені на протягах дельфініуми можуть потребувати додаткової опори. Стебла виламуються до основи, пошкоджуючи бруньки, тому якщо є сумніви – краще дельфініуми підв’язати. Зазвичай дельфініуми підв’язують до найпростіших палиць, для кожного пагона встановлюючи окрему опору. Підв’язуйте дельфініум двічі – на висоті близько 50 см та на висоті в 1 м. Для підв’язки краще використовувати стрічки тканини або інші м’які матеріали.
Однорічні дельфініуми жодного догляду не потребують і можуть розглядатися як напівдика рослина. Якщо ви хочете помилуватися на більш яскраве цвітіння, подбайте хоча б про декілька поливів та 1-2 підживлення, проріджуйте густі посіви. Щоб обмежити рясний самосів, можна зрізати суцвіття до початку визрівання насіння.
Восени надземні частини дельфініумів зрізають так само як після цвітіння — до 30 см. Дельфініуми добре зимують при гарному сніговому покриві, якщо його недостатньо, можна вкрити додатково лапником.
Найчастіше ці рослини садівники втрачають через загнивання, поширення борошнистої роси, іржі, зараження вірусами мозаїки, курчавості, п’ятнисностями.
Серед шкідників на дельфініумах зустрічаються:
Для успішної боротьби з захворюваннями та шкідниками дельфініумів важливо вчасно виявити перші ознаки. На ранніх стадіях можна вдатися до обробки біопрепаратами, при сильних ураженнях не обійтися без хімічних засобів вузької дії.
Найкраща профілактика – підтримувати здоров’я ґрунту, збирати рослинні залишки, дбати про обрізку та «дихання» кущів.
Вертикальний акцент, соліст на газоні, окраса квітників та міксбордерів, маскувач стін, огорож, компаньйон архітектурних елементів чи місць відпочинку – дельфініуми без перебільшення справляються з різними ролями і класичного, і природного дизайну.
Як партнери дельфініумам підходять будь-які багаторічники, здатні вдовольнитися тими ж умовами. Дельфініуми – це акценти, що повинні притягувати увагу, тому варто обирати контрастне цвітіння та зелень. Та головне – сусіди повинні компенсувати швидку втрату декоративності дельфініумом після цвітіння.
Декоративні злаки, в тому числі хаконехлоа, гейхери, герані, манжетки, гіпсофіла, хости, вербозілля, золотушник, очитки, полині – надійні партнери. Чарівно підкреслюють красу дельфініумів всі «ромашкові» види від рудбекій до піретрума та ехінацеї. Але дельфініуми не загубляться і біля декоративних чагарників – троянд, барбарисів, хвойних.
Дельфініуми – чудова зрізочна рослина. Суцвіття в букетах стоять до 10 днів навіть у однорічних видів. Зрізку суцвіть для букетів проводьте обережно, залишаючи якомога більшу частину стебла.
Висаджуючи дельфініум, потрібно пам’ятати про його отруйність, особливо коренів. Схожість зелені з деякими пряними рослинами вимагає обережного розміщення.
Натхнення!
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.