13 кращих однорічників для самосіву 
13.05.2019
17190Однорічні квіти в саду мають, як мінімум, дві переваги, порівняно з багаторічними. По-перше, більшість популярних однорічних рослин рясно цвіте протягом усього вегетаційного періоду. По-друге, багато літників вільно сіються і рік за роком з’являються в саду за мінімальної участі з боку квітникаря. Вони роблять величезну роботу по вирощуванню розсади за нас. Давайте подивимося, які однорічники достатньо посадити тільки один раз, а після, слідуючи нехитрим прийомам, зустрічати їх в саду кожен сезон.
13 кращих однорічників для самосіву
Звичайно ж, в разі самосіву точне відтворення усіх якостей материнських рослин, таких як колір, висота, величина суцвіть та кількість пелюсток в них, можливе, тільки якщо рослини відносяться до видових або сортових. Сьогодні дуже багато однорічників, що надходять у продаж, мають позначку «F1», яке вказує на гібридне походження сорту. У потомства таких рослин буде спостерігатися розщеплення ознак. Наприклад, високорослий червоний гібридний левиний зів дасть потомство з білим та рожевим забарвленням різної висоти.
Самосів гібридних рослин — це завжди лотерея. Ніхто не зможе передбачити, які несподівані сіянці з’являться в наступному році, але цілком можливо, що нові однорічні квіти вам дуже сподобаються.
Низькоросла, компактна рослина 25-30 сантиметрів у висоту, яка утворює гіллясті кущики, покриті великими квітками соковитих забарвлень (помаранчевий, жовтий, яскраво-рожевий і т.д.). У похмуру погоду квіти бувають закриті, але рослина не втрачає своєї привабливості завдяки ажурній різьбленій листві сріблястого кольору.
Ешшольція (каліфорнійський мак)
За зовнішнім виглядом ці однорічні квіти нагадують мініатюрний мак з атласними пелюстками, але зустрічаються сорти і з махровими суцвіттями, а також з гофрованими пелюстками, що нагадують шифонові спідниці модниць.
Ешшольція утворює велику кількість насіннєвих коробочок, які для продовження періоду цвітіння бажано видаляти, однак якщо ви плануєте отримати самосів, то частину головок необхідно залишити. Ешшольція світлолюбна та посухостійка, і вона буде добре рости при мінімальному поливі, не вимагаючи особливого догляду.
Алісум створює прекрасний низький килимок у 15-20 сантиметрів заввишки, який ідеально підходить для висадки з боків доріжок, на передньому плані квітників, а також для вазонів і підвісних кошиків.
Алісум
У більшості сортів присутній солодкий, медовий аромат. Але деякі сучасні гібриди бувають позбавлені запаху, що дозволяє висаджувати їх людям, що страждають непереносимістю квіткових ароматів.
Більшість сортів алісуму мають білі дрібні суцвіття або забарвлення пелюсток бузкової гами, від темно-пурпурного до ніжно-лавандового. Відносно забарвлення дуже цікавий новий гібрид алісуму «Істер Бонет Піч» (Easter Bonnet Peach), який відрізняють незвичайні рожеві квітки з персиковим відтінком.
Щоб ці однорічні квіти виглядали ефектно, його краще висаджувати великими куртинами. Для рослини характерне дуже рясне цвітіння, проте алісум цвіте хвилеподібно. І після відцвітання першої хвилі усе суцвіття необхідно зрізати, тоді через деякий час цвітіння відновиться з новою силою.
Детальніше про вирощування однорічного алісуму читайте в нашій статті.
Для отримання самосіву зрізається тільки частина відцвілих квіток першої хвилі. Також, якщо друга хвиля цвітіння почалася не дуже пізно (при розсадному способі вирощування), суцвіття можна обрізати повністю, а вже після другої хвилі цвітіння залишити усі насіннєві коробочки дозрівати на рослині.
Читайте також нашу статтю про багаторічний бурачок, який також чкдово розмножується самосівом.
У культурі існує два типи іберісу — однорічний та багаторічний. Останній має білі квіти та невисокі куртини, основна сфера застосування цієї квітки — альпійські гірки і підпірні стінки. А ось однорічні квіти іберісу застосовуються дуже широко, і в першу чергу — це ніжна клумбова квітка, невибаглива і легка у догляді.
Іберіс
Розпізнати такий іберіс можна по зонтикоподібним суцвіттям бузкового та рожевого кольору. У однорічного іберіса цвітіння буває більш рясним, ніж у білого багаторічного виду.
Ця рослина найкраще розвивається в прохолодну погоду. У зв’язку з цим насіння потрібно висівати у відкритий ґрунт якомога раніше, щоб воно могло зацвісти та проявити себе у всій красі до настання літньої спеки.
Одного разу посадивши цю квітку в саду, можна не думати про її подальше вирощування, адже самосів іберіс дає дуже рясний, і по весні розсаду можна буде дарувати всім сусідам.
При цьому «бур’яном» іберіс назвати складно, його невисокі і не дуже гіллясті кущики не займуть занадто багато місця в саду, навіть якщо вони виросли в непотрібному місці, їх можна буде легко потім пересадити.
Завдяки витривалості ця ніжна квітка буде самостійно прикрашати ті куточки саду, де складно щось вирощувати.
Читайте також нашу статтю Маргаритки, або стокротки — весняна ніжність.
Серед садових квітів нелегко знайти таку, яка б перевершила волошку, маючи пелюстки більш чистого і глибокого синього кольору, ніж у неї. І недарма існує відтінок синього, званий волошковим.
Волошка
У дикому вигляді волошку найчастіше можна зустріти на житніх полях, а ось в садах останнім часом її побачиш нечасто. Деяким квітникарям ця рослина здається простакуватою. Проте в волошці є особлива чарівність, а у сучасних сортів можна зустріти суцвіття найрізноманітнішого забарвлення (рожеві, білі, фіолетові), а деякі сорти мають навіть темно-бордові, практично чорні квітки.
Крім того, у продажу з’явилися і низькорослі компактні сорти, які не перевищують 25 сантиметрів, на противагу поширеним високим сортам, що досягають 60 сантиметрів.
Ці однорічні квіти дуже легко вирощувати, їх можна посіяти в саду відразу в ґрунт і тільки один раз, і вони будуть самостійно розмножуватися. Цвітуть волошки з червня по вересень, але найкраще вони проявляють себе при відсутності сильної спеки (на початку літа і на початку осені).
Читайте також нашу статтю Які однорічні квіти можна посіяти весною одразу в грунт?
Портулак — ідеальні грунтопокривні однорічні квіти для сухих сонячних місць, де він постає у всьому своєму життєрадісному блиску при мінімальному догляді. Його різнокольорові квітки схожі на яскравих метеликів, які присіли відпочити на галявині.
Портулак
На жаль, у похмуру погоду і ближче до вечора суцвіття закривають пелюстки та стають схожими на складені парасольки. Але привабливість рослин від цього не зникає, портулак — суккулентна рослина з соковитими товстими листочками, завдяки яким в народі часом називається «жирною травичкою».
Такий смарагдовий килим, витканий з потовщених листочків, виглядає дуже оригінально і при відсутності квіток. При першому посіві краще використовувати розсадний метод вирощування, і висівати насіння в приміщенні. Згодом галявина багатоколірного портулаку буде відновлюватися без вашої безпосередньої участі.
Тим не менш, важливо мати на увазі, що портулак дуже теплолюбний і може зійти дуже пізно (в окремі роки — навіть тільки на початку червня). Однак, завдяки швидкому розвитку, рослини встигають зацвісти до середини літа і радувати квітами до осені.
Портулак можна вирощувати і через розсаду, але сіяти його необхідно ще в кінці зими. Читайте нашу статтю також про інші квіти, які можна посіяти на розсаду у лютому.
Однорічні квіти з золотистими та яскраво-помаранчевими квітками і салатовим липкуватим листям. Життєрадісна календула дуже невибаглива та відрізняється тривалим безперервним цвітінням до глибокої осені.
Календула «Сонячний захід»
Молоді сіянці, а також дорослі рослини здатні витримати навіть легкий мороз. Календулі приписують здатність захищати овочеві рослини від шкідників і хвороб, тому ця квітка популярна для посадки в городі по сусідству з овочами.
А ось лікарські властивості рослини підтверджені науково, і сушені головки можна знайти в продажу в будь-якій аптеці. Але багато хто воліє заготовляти сировину самостійно, збираючи суцвіття на власних клумбах.
Також календула є їстівною квіткою і її яскраві пелюстки можуть використовуватися для прикраси салатів та десертів. У сучасних сортів календули дуже великі густомахрові квітки, що нагадують суцвіття хризантем. Забарвлення суцвіть, як і у природних форм, найчастіше, буває жовтим та помаранчевим. Але при цьому можна знайти дуже оригінальні відтінки цих кольорів, наприклад, у календули «Сонячний захід» квітки кремово-абрикосові, а у сорту «Джем Лимонний» — палево-жовті.
Ця однорічна квітка — культурна форма дельфініума польового, також відомого як живокіст. Даний вид — непогана заміна багаторічному дельфініуму. У сортового живокосту великі махрові квітки, дуже схожі на суцвіття багаторічного дельфініума, лише мають більш загострені кінчики пелюсток.
Дельфініум однорічний
Забарвлення може бути найрізноманітнішим: фіолетовим, рожевим, білим, бузковим і т.д. Крім того, у однорічного дельфініума дуже гарно різьблене, глибоко розсічене листя, схоже на листочки кропу. Залежно від сорту, ця квітка може утворювати низькі компактні кущики 25 см висоти або видавати високі міцні стебла висотою більше одного метра.
Ефектні свічки живокосту гарні на клумбах і в міксбордерах, а високорослі сорти можна висаджувати в якості однорічного живоплоту. Крім того, однорічний дельфініум використовується для букетів, оскільки він довго стоїть у вазі. Цю холодостійку рослину можна висівати під зиму, тоді сіянці будуть цвісти з червня по серпень. При посіві ранньою весною цвітіння почнеться пізніше — з липня по вересень.
Читайте також нашу статтю «7 однорічників-гігантів для експрес-озеленення»
Один із самих невибагливих літників, які можна зустріти практично в кожному палісаднику, оскільки догляд за рослиною мінімальний, а яскраві суцвіття-ромашки завжди радують око.
Космея (Космос)
Різноманітність доступних квітів космосу збільшується з кожним роком. У продажу можна знайти ніжні пастельні відтінки або яскраві життєрадісні кольори. Часто зустрічаються і махрові сорти, чиї квітки, в залежності від сорту, можуть бути схожими на айстри або скабіози. Також цікава космея сірчано-жовта, яку відрізняють дуже незвичайне для космеї забарвлення: яскраво-жовте та помаранчеве.
Великі суцвіття космеї привабливі не тільки для людини, милі «ромашки» полюбляють бджоли і служать прекрасним «аеродромом» для метеликів. Багатьох квітникарів може відлякати високий зріст цього однорічника, але сьогодні можна знайти і компактні гібридні сорти. Космея — рясноквітуча рослина, яка буде цвісти все літо. Перший посів можна провести безпосередньо у ґрунт в травні.
Агератум не розмножується самосівом, але він вартий того, щоб сіяти його на розсаду кожну весну!
Ця квітка — популярна садова багаторічна рослина, відома навіть квітникарям-початківцям. Однак у рудбекії є і однорічні форми, зовні дуже схожі, проте які не утворюють зимуючого кореневища.
Рудбекія
Найчастіше однорічні сорти цвітуть рясніше, ніж їхні багаторічні родички, їх квіти крупніші, а палітра фарб багатша. Наприклад, серед однорічних рудбекій можна знайти навіть червоно-коричневі квіти, як сорт «Черрі Бренді».
Завдяки тому, що ця квітка дає гарний самосів, можна не турбуватися про відтворення її в наступному сезоні. Посіяна один раз однорічна рудбекія буде щорічно самостійно з’являтися у вашому саду, і в цьому плані вона нічим не поступається багаторічній, будучи такою ж невибагливою сонячною квіткою.
Однорічні квіти кореопсису має невеликі строкаті квітки, які відрізняє дуже яскраве двоколірне забарвлення. Ромашкоподібні суцвіття кореопсису, найчастіше, мають виразний темно-бордовий центр, а пелюстки при цьому пофарбовані в білий, жовтий та рожевий кольори. Подібне поєднання виглядає дуже весело та грайливо, і такі рослини будуть завжди притягувати погляд.
Кореопсис
Суцвіття однорічного кореопсису набагато дрібніше, ніж у найпоширенішого багаторічного різновиду кореопсиса ланцетного, проте цвіте ця форма набагато триваліше і рясніше. Щоб рослина давала самосів, з другої половини літа необхідно перестати зрізати відцвілі суцвіття.
У зимовий період головками з насінням кореопсису можуть поласувати птиці, але все ж велика частина насіння збережеться і дасть сходи наступної весни.
Родичка садової нігелли — нігелла східна використовується в якості популярної прянощі та цінної лікарської сировини в країнах Сходу, де вона відома як «чорний кмин». У квітниках же вирощується інший вид цієї рослини — нігелла дамаська.
Нігелла дамаська
Цю квітку відрізняють дуже гарні махрові зірчасті квітки ніжно-блакитного кольору з оригінальним центром у вигляді гачків. В суміші забарвлень, крім блакитного, також нерідко зустрічаються рожеві, фіолетові, пурпурні та двоколірні квітки, які виділяються на тлі ажурного, найтоншого перистого листя.
Єдиний недолік нігелли — короткий період цвітіння, і для того, щоб мати квітучий килим з нігелли все літо, доводиться підсівати насіння з інтервалом приблизно в один місяць.
У догляді нігелла невибаглива, ця рослина холодостійка, добре переносить спеку і невелику посуху. Оригінальні насіннєві коробочки можна використовувати як цікаве доповнення до зимових сухих букетів.
Дуже багатьом ця однорічна квітка відома під народною назвою «наречена». І дійсно, з чим ще порівняти ці пишні білосніжні кущі, як не з дівчиною у шлюбній сукні?
Молочай облямований
Здалеку може здатися, що рослина має дуже великі квітки, що складаються з безлічі біло-зелених пелюсток. Однак це не зовсім так. Як і у більшості молочаїв, самі суцвіття «нареченої» дуже дрібні і непоказні, а декоративну цінність представляє оздоблююче їх листя. У молочая облямованого вони привабливі широкою яскраво-білою облямівкою.
Для цього виду молочаю практикують підзимній посів або висів насіння в ґрунт на початку травня, цвітіння починається тоді з липня і триває до морозів. «Наречена» невибаглива та витривала, в саду для неї краще обирати сонячні місця без застою води.
Рослини, що дають самосів, існують і серед декоративних однорічних ліан. Зокрема, дуже легко відтворює себе іпомея триколірна, частіше відома як «в’юнок» або «грамофончики».
Іпомея триколірна
Існує велика кількість сортів цього виду іпомеї різних забарвлень, проте вони самостійно відтворюються не настільки охоче, як вихідна форма, що має впізнавані темно-фіолетові воронкоподібні квіти.
Звичайно, комусь цей «народний» в’юнок може здатися банальним, але зайнятим квітникарям часто буває на руку наявність самостійної ліани, яка щорічно буде увивати, наприклад, веранду. Адже «берізка» за короткий час утворює дуже довгі, гарно облиствені стебла з великими листовими пластинками і відмінно декорує будь-яку вертикальну поверхню.
На відміну від інших видів іпомеї, іпомею триколірну можна сіяти безпосередньо в ґрунт, оскільки її розвиток йде дуже швидко.
Читайте також наш матеріал «Квітник своїми руками – 25 простих схем»
Для однорічників, що дають самосів, бажано спочатку виділити особисту «галявину», де вони будуть рости невеликою групою, самостійно відтворюючись з насіння з року в рік.
При виборі місця для посіву таких однорічників важливо обирати таке, де не буває весняного стояння води. Також для більшості цих квітів потрібно, щоб простір добре освітлювався сонцем протягом дня.
Звичайно ж, найчастіше комахи або вітер сприяють переносу насіння, і в наступному сезоні рослина може з’явитися у самому несподіваному місці, але ви завжди зможете пересадити його в компанію побратимів.
В силу схильності до міграції, в класичних квітниках самостійна «поросоль» таких однорічників не завжди доречна, а ось для міксбордерів природного типу однорічники, які дають самосів — справжній подарунок, адже це допомагає міняти зовнішність квітника без участі квітникаря і щороку створювати нові поєднання з сусідніми багаторічниками.
При вирощуванні однорічних квітів, які дають самосів, дуже важливо дати квітам досить часу, щоб насіння змогло повністю визріти і посіятись. Тому, якщо ви усе літо видаляли відцвілі голівки, щоб продовжити цвітіння, необхідно припинити цю процедуру не пізніше середини серпня. Насіння має визріти, і це, зазвичай, означає, що насіннєві голівки повністю висихають.
Восени, після відцвітання, бадилля однорічників обов’язково залишають у тому місці, де вони росли. Забирають торішні стебла тільки навесні, як тільки зійде сніг. Навіть якщо навесні періодично дощить, краще регулярно поливати те місце, де знаходилася куртина рослин.
Це пов’язано з тим, що насіння, яке лежить на поверхні ґрунту, дуже швидко пересихає, і саме цим пояснюється те, що квіти не дають очікуваного самосіву. Якщо ж регулярно підтримувати вологість на такій “грядці”, то сходи не змусять себе чекати, утворюючи нову галявину для цвітіння в наступаючому сезоні.
Людмила Світлицька
Троянди
Посівний календар 2022
22.10.2024
24.09.2024
06.11.2017
08.05.2024
13.02.2024
05.07.2022
03.06.2021
02.11.2024
