Маргаритки, або стокротки — весняна ніжність

Чарівно ніжні стокротки багаторічні у нас все ще більш відомі як маргаритки. І, на жаль, для багатьох вони стали майже непомітними й забутими. Але стокротки здатні на більше, ніж просто прикрасити газон. Ці крихітні рослинки, що здавна є символом невинності й чистоти — одні з найцікавіших весняних дворічників. Білі, малинові чи класично рожеві, скромні чи більш яскраві, маргаритки легко можуть створити чарівні акценти. Варто поглянути на них під іншим кутом, щоб помітити всю їх неповторність. Тим більше, що вирощувати цю рослину дуже просто. І для цього навіть не обов’язково постійно підсівати насіння.

Маргаритки, чи стокротки багаторічні

Опис рослини

Єдина культурна рослина серед стокроток — стокротка, чи маргаритка багаторічна (Bellis perennis). Це мініатюрний трав’янистий багаторічник, який вирощують переважно у якості дворічника. У перший рік з’являється лише зібране в прикореневу розетку листя, а цвітіння відбувається вже наступної весни.

Листя у стокроток яйцевидне чи лопатеве, з тупим кінчиком та крилатим черешком. Розетка притискається до землі навколо високих, до 30 см, безлистяних квітконосів. На їх верхівці розпускається невеличка, але чарівна голівка кошикового суцвіття. Всі маргаритки розділяються на трубчасті та язичкові за типом домінуючих квіточок. У найпростіших стокроток суцвіття обмежується всього декількома сантиметрами в діаметрі, у «елітних» сучасних сортів може сягнути аж до 8 см.

Кольорова гама завжди біло-рожево-червона, а ось махровість залежить від форми та сорту. Після відцвітання зав’язуються пласкі коробочки-сім’янки плодів з тисячами насінин, що зберігають схожість до 4 років. Маргаритки хаотично та непередбачувано розсіваються навколо.

Стокротки багаторічні традиційно цвітуть у квітні та травні. Залежно від погоди й поливу можуть  зацвісти і раніше, і радувати садівників квітами все літо. При нежаркій погоді рослина демонструє унікальну здатність хвилями цвісти навіть до зими! Інколи голівки з’являються навіть в періоди відлиги, поодинокі квіти на галявинах майже «гарантовані». Та й листя рослини зберігає декоративність весь сезон.

Стокротка, чи маргаритка багаторічна (Bellis perennis) цвіте у квітні-травні, але іноді і весь сезон

Як вирощувати багаторічні стокротки?

Поки більшість знайомих нам дворічників вимагає постійного вирощування розсади або регулярних підсівів, стокротки пропонують безліч варіантів. Вони здатні відновлюватися самостійно завдяки самосіву.

Маргаритки можна вирощувати:

• через розсаду для найефективнішого цвітіння вже в рік посіву, в першу чергу — для додавання весняних акцентів у композиції та вирощування в горщиках і контейнерах;
• як дворічник з регулярною заміною після відцвітання для отримання найбільших квітів і максимально ефектних груп;
• як здатний до самовідновлення самосівом килимковий, заповнюючий дворічник, в тому числі квітучий елемент газонів, основа мавританського килиму і квітучого лугу.

Якщо у стратегії вирощування стокроток покладатися на механізм самосіву, потрібно враховувати, що кожне наступне покоління буде все більше втрачати сортові властивості, дрібніти. Для великоквіткових і густомахрових сортів варто відразу відкинути третю стратегію. Але для простого у догляді дизайну саду якраз вона — оптимальна.

Маргаритки можна розмножувати насінням, розділенням та живцюванням.

Читайте також нашу статтю 13 кращих однорічників для самосіву.

Як сіяти стокротки?

Цю мініатюрну рослину можна вирощувати і через розсаду, і посівом безпосередньо в садку.

На окремі «розсадні» грядки стокротки висівають упродовж червня. Насіння бажано сіяти негусто, залишаючи можливість обережно перенести рослинки з запасом землі. Стокротки вимагають поверхневого посіву по добре зволоженому ґрунту, насіння зверху лиш притрушують піском, просіяним компостом чи легким субстратом. Сходять стокротки дуже швидко, приблизно через 1-1,5 тижня.

Посів безпосередньо на постійне місце застосовують рідше, адже в такому разі не уникнути нераціональних втрат під час проріджування сходів. Оптимальна стратегія — посів по 2-3 насінини «гніздами» через 20 см.

Розсадний спосіб дозволяє отримати цвітіння найкращих сучасних сортів уже в перший рік. Для отримання розсади, окрім готовності до досвічування й контролю температури, потрібно:

1. Сіяти насіння стокроток багаторічних якнайраніше, в лютому або хоча б на початку березня.
2. Обрати стратегію використання індивідуальних ємностей, а не загальних контейнерів.
3. Заповнити місткості універсальним поживним субстратом для розсади, не утрамбовуючи і рясно зволожити поверхню ґрунту з розприскувача.
4. Розкласти насіння й притрусити тонким шаром піску чи ґрунту.
5. Накрити місткості плівкою або склом та поставити в теплому, від +20 °C і добре освітленому місці.
6. Зняти після появи сходів укриття та за можливості перемістити ємності у світле, прохолодне місце з температурою від +12 до +16 °C хоча б на тиждень.

Для розсади потрібно підтримувати яскраве, але м’яке освітлення та додатковим підсвічуванням доводити тривалість світлового дня до 12, а в ідеалі — до 13-14 годин.

Ґрунтову та горщикову розсаду стокроток переносять на постійне місце, висаджуючи на дистанції у 20 см між рослинами. При цьому зберігають земляну грудку і не оголюють корінці. Орієнтовні терміни:

• для літніх посівів на грядку — через 1,5-2 місяці, в другій половині серпня;
• для весняної розсади — щойно мине загроза приморозків, з кінця травня.

У якості розсади можна використати і самосів стокротки, який пікірують і переносять аналогічно.

Стокротки багаторічні на газоні

Пересадка і вегетативне розмноження стокроток

Стокротки багаторічні добре переживають пересадку навіть на піку цвітіння, в тому числі зі зміною ґрунтової форми вирощування на горщик. Головне — зберегти землю навколо коренів та подбати про якісний полив.

Найбільш цінні сорти, якщо є бажання повного збереження сортових рис, можна розмножити простим розділенням сильних кущиків на 4-6 частин. Проводити розділення можна:

• наприкінці серпня або на початку вересня;
• навесні, з початком відростання молодого листя.

Перед розділенням у стокроток потрібно видалити майже все листя, залишивши короткі черешки, і вкоротити корені до 5-8 см.

У стокроток можуть прижитися навіть поділки без коренів та окремі мілкі бічні пагони зі всього декількома листочками, які можна вкорінити як живці під ковпаком.

Вибір місця в саду для маргариток

Стокротки багаторічні доречні у будь-яких весняних композиціях — від невеличких квітників-плямок та пейзажних груп до рабаток, бордюрів, міксбордерів, квітників, альпійських гірок, рокаріїв, водойм, обрамлення хвойних, папороті, заповнення пустого ґрунту, створення квітучих килимів та змішаних газонів. Сорти можна змішувати між собою і з іншими рослинами. Гідну компанію стокроткам складуть інші весняні зірки, від незабудок і віол до цибулинних зірок — гіацинтів, мускарі, крокусів, нарцисів, рябчиків, тюльпанів та ін.

Читайте також нашу статтю Як зробити яскравим весняний квітник?

Стокротки найяскравіше цвітуть на відкритих сонячних ділянках. Принаймні, якщо мета — отримання найбільших суцвіть. Та прикрасити садок стокротки зможуть і в інших умовах. Вони незамінні як грунтопокривна і заповнююча рослина для напівзатінку та легкої тіні. Підбираючи ділянку, варто враховувати, що стокротки не люблять спеку: для композицій південної орієнтації та жаркого клімату південних областей краще відразу обирати затінені ділянки.

Маргаритки можуть прижитися в будь-якій обробленій землі. Вони не виносять застою вологи, але у свіжих ґрунтах біля водойм (без ризику підтоплення і надмірної сирості) ростуть чудово. Пухкі ґрунти з легкою текстурою, якісним запасом органіки, наприклад, легкі суглинки — ідеальний варіант. Покращити землю можна додаванням зрілих органічних добрив (6-10 кг компосту чи перегною на 1 м²), піском (2-4 кг на 1 м²) або закладкою дренажу.

Маргаритки будуть гарно почуватися біля водойми, але не тільки

Особливості догляду за маргаритками

Запорука максимально тривалого цвітіння і більшого розміру суцвіть — полив. Достатньо хоча б 1 якісного поливу на тиждень у періоди недостатньої кількості опадів. Скоротити потребу в поливах можна за рахунок мульчування землі будь-якими органічними матеріалами.

Підживлення для стокроток достатньо вносити 1 раз на сезон. З початком вегетації, напровесні вносять один з 3 варіантів добрив:

• будь-яку зрілу органіку (2-4 кг на 1 м²);
• комплексні мінеральні добрива (45 г на 1 м²);
• суміш азотних, фосфорних та калійних добрив у пропорції 2:3:1 (40-45 г на 1 м²).

Обмежити самосів стокроток можна вищипуванням відцвітаючих суцвіть, на великих площах — покосом.

Стокротки частіше зникають через звичайне виродження, дрібнішання, ніж від хвороб. Ці рослини привертають увагу гризунів, можуть заражатися кліщами, серед хвороб небезпеку несуть борошниста роса та гнилі у сирому ґрунті. Заражені рослини краще видаляти, для лікування і профілактики зазвичай достатньо обприскування настоями рослин-інсектицидів (часник, кропива, чорнобривці).

Додатковий захист на зиму — укриття з сухого листя або лапнику — потрібен для нових великоквіткових сортів з невідомою зимостійкістю та при вирощуванні стокроток на дуже вітрових ділянках.

Доволі агресивний самосів стокроток важко зупинити, особливо на злакових газонах. Тому ризики потенційного забур’янення варто враховувати заздалегідь. Розетки рослин дуже щільно притискаються до землі і простим скошуванням їх викорінити дуже важко, доведеться видаляти «зайві» стокротки вручну.