Волошка синя — квітка для здоров’я

Досліджена історія цієї квітки сягає часів Тутанхамона, якого було поховано з плетеним коміром з волошок. Як стверджують науковці, саме з синіх волошок. У Стародавньому Єгипті ця квітка була символом оновлення або відродження, оскільки щороку знов і знов з’являлася на посівах пшениці. Деякі зображення рослини датуються епохою неоліту, майже 4000 років до н. е! Відомо, що волошку використовували як лікарську рослину стародавні греки, римляни та єгиптяни. Символічна та цілюща волошка у сучасному світі значно зменшила свою популяцію, але залишається улюбленицею травників. В цій статті пропоную розглянути саме лікарські властивості синьої волошки. То, що лікує волошка і як приготувати цілющі засоби на її основі?

Волошка синя — квітка для здоров’я! © Alvin Kho

Назва волошки синьої латиною — Centaurea cyanus — теж натякає на її цілющі якості, бо пов’язана з кентавром Хіроном, вихователем героїв та вчителем Асклепія, бога медицини. Українська назва «волошка», яку зневажливо списують на волохатість рослини, на мою думку, потребує глибшого вивчення, бо може походити як від етнічної групи волохів, так і від язичницького бога Велеса/Волоса.

Волошка синя для здоров’я очей

Перше та, на мою думку, головне, оті сині «оченята», що виглядають з пшениці, то є не просто так — це натяк на користь волошки для очей. Окрім загальної зміцнювальної дії, промивання відваром або настоєм з крайових пелюсток волошки має ще ряд ефектів: протизапальний, антисептичний та протигрибковий (долає дріжджові інфекції), м’який в’яжучий, протинабряковий, заспокійливий, регенераційний.

Не дарма волошку називають «розбивачем окулярів», бо всі ці ефекти від промивання та компресів на очі значно покращують зір. Скористайтеся цими якостями рослини при втомі очей, кон’юнктивіті, подразненні або легких травмах ока і ви точно не пошкодуєте!

Що ще лікує волошка?

Волошку вживають при закрепах та виразках у кишківнику та шлунку, при стоматитах та кровоточивості ясен. Чай з волошки позитивно впливає на здатність організму протистояти хворобам як загальнозміцнювальний засіб. Також він корисний для травлення та очищення печінки.

При стресі та нервовому збудженні трав’яний чай з пелюсток волошки працює як заспокійливе. Регулярне вживання чаю з волошки попереджає появу каменів у нирках та сечовому міхурі.

Настій з бутонів використовують для лікування гінекологічних проблем та лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Волошка також здатна врегулювати менструальний цикл у жінок. Має досить потужний діуретичний ефект, що може допомогти при набряках, проблемах з нирками, високому тиску.

Міцний настій з пелюсток волошки стане в пригоді для лікування та як допоміжний засіб при кандидозних ураженнях сечостатевої системи, шкіри, ротової порожнини (спринцювання, полоскання).

Настій з насіння волошки лікує закрепи.

Товченим до стану порошку насінням лікують бородавки.

Свіжий сік розтертої рослини дезінфікує та прискорює загоєння ран, здатен зупинити кровотечу.

Міцний відвар з листя або цілої рослини (тут джерела не дійшли єдності) виявляє заспокійливий ефект при лікуванні екзем та інших подразнень шкіри, що супроводжуються неприємними відчуттями (свербіж, біль, набряк, почервоніння).

Подрібнене свіже або запарене сухе листя полегшує стан при забоях та синцях, також його можна використовувати як припарку при запаленні суглобів.

Концентрований настій з кошиків (ціла квітка) застосовують для обмивання шкіри голови, він усуває лупу та попереджає її появу (протигрибковий ефект). Також у ньому корисно робити ванночки для зміцнення та лікування нігтів.

Квіткову воду волошки (дистилят) широко використовують у косметології. Вона універсальна та підходить навіть людям з дуже чутливою шкірою, здатна попередити появу зморшок, заспокоїти запалення та тонізувати. Але дистилят в домашніх умовах (без спеціального обладнання) не дасть очікуваних результатів.

Далі розглянемо кілька рецептів приготування цілющих засобів на основі волошки саме в домашніх умовах.

Волошка синя (Centaurea cyanus). © bugwood.org

Читайте також про лікувальні можливості троянди у матеріалі за посиланням.

Цілющі рецепти з волошки

Застереження! Волошка вважається загалом безпечною рослиною, але все ж має протипоказання та обмеження. Її не можна вживати вагітним та людям з алергією на квіти родини айстрових. Поради лікаря потребує сумісне вживання волошки та діуретиків (спостерігається посилення ефекту останніх), також корегування дози може знадобитися тим, хто приймає протизапальні препарати. Як харчовий додаток до щоденного раціону безпечним вважається не більше 2 грамів волошки на день.

Що стосується всіх рецептів, які включають пелюстки рослини: вам буде потрібен НЕ прозорий посуд, щоб уникнути потрапляння світла, інакше цінний для здоров’я барвник не зберігає своїх якостей.

Чай з квітів волошки

Крайові пелюстки волошки можна вживати як корисний трав’яний чай. Для цього 1 чайну ложку сухої сировини заливають склянкою окропу та догрівають на водяній бані ще 10-20 хвилин, відціджують та п’ють.

Лікарський настій пелюсток чи зелених частин рослини

2 чайні ложки сухої сировини заливають склянкою окропу та настоюють в теплі (термос) приблизно 2 години. Такий чай п’ють залежно від маси тіла — від 10 до 30 мл тричі на день до їди. Його також можна використовувати при запаленнях очей для промивань та примочок.

Щоб зробити настій міцнішим для зовнішнього застосування, вміст сировини має бути вдвічі більшим. Так, для догляду за жирною шкірою вам знадобиться 40-50 г пелюсток на склянку окропу.

Зелені частини, які використовують при певних захворюваннях, готуються так само як і пелюстки.

Примочки та компреси з волошки

Частіше для таких цілей використовують свіжу рослину, яку мнуть та ошпарюють окропом, загортають у марлеву тканину і прикладають до ураженого місця. Це можливо тільки влітку, тож альтернативою може стати запарювання сухої сировини у невеликій кількості води до розм’якшення, наприклад, стебел, або тримання над парою.

Чи знаєте ви, що кисло-солодкий смак бутонів волошки, що трохи нагадує огірок, колір та ніжний аромат крайових пелюсток самі просяться до… салатів? А згадайте користь, поживну цінність та безпечність рослини й отримаєте справжню спокусу для кулінарних фантазій!

Хімічний склад волошки синьої

На жаль, попри давні відомості про лікувальні властивості волошки синьої, її повний склад ще знаходиться в процесі досліджень. З огляду на це складно стверджувати що є головною «діючою речовиною» цієї корисної рослини, та, можливо, саме гармонійний вміст речовин у збалансованих концентраціях, заданих самою природою, і є секретом цілющих властивостей волошки.

Як стверджує енциклопедія лікарських рослин, квітки волошки синьої мають багатий хімічний склад, до якого входять:

• глікозидиціанарин, центаурин і цикорин;
• антоціани пеларгонін і ціанідин;
• флаваноїди лютеолін, астрагалін, кемпферол, апіїн, космозіїн, кверцетин і рутин;
• барвник ціанін, сапоніни, смолисті й пектинові речовини, алкалоїди, аскорбінова кислота, каротин та мінеральні солі.

Також волошка містить амінокислоти, ароматичні кислоти, кумарини, фенілкарбонові кислоти, біотин.

Бутони волошки. © Cloe and Tom

Коли збирати та як заготовляти сировину?

Хоч наукова медицина використовує лише крайові пелюстки волошки, народна — майже всі частини рослини, бо лікувальні властивості також виявлені:

• в насінні, яке використовується як легке проносне,
• листі, що використовують для виготовлення очищувального спрею та відвару для обличчя з протизапальною та заспокійливою дією,
• стеблах, які виявляють антибактеріальну активність.

Тож збираймо все!

Пелюстки (якщо вони є вашою ціллю) збирають під час масового цвітіння (приблизно червень) разом з кошиком. Потім відокремлюють і сушити починають того ж дня та максимально швидким методом: розклавши тонким шаром у теплому, темному (це дуже важливо) та добре вентильованому приміщенні, або у сушарці при температурі +40…+45 градусів та при належному затемненні. Кошики сушать окремо.

Увага! Пелюстки, що втратили колір, вважаються непридатними до подальшого використання.

Простіше з листям та стеблами волошки — їх збирають у той самий час та висушують або на відкритому повітрі, або у сухому та добре провітрюваному приміщенні, підвісивши нещільними «віничками».

Насіння збирають поступово в міру дозрівання, сушать та відсівають від всього зайвого.

Зберігати висушені пелюстки краще у затемненому склі у сухому приміщенні, траву, листя та насіння — у паперовому пакеті в сухому приміщенні при кімнатній температурі.

На відміну від насіння волошки, яке може зберігатися близько 10 років, висушені трава та пелюстки волошки мають строк придатності 1 рік.

Читайте також про цілющий Пустирник у матеріалі за посиланням

Дорогі читачі! Волошка синя — дуже декоративна рослина, яка опинилася майже на межі зникнення зі свого природного середовища через масове використання гербіцидів. Настільки, що природоохоронна благодійна організація Plantlife назвала волошку одним із видів, який потребує «повернення з краю прірви». Погодьтеся, людству її дуже не вистачатиме.

Смачного волошкового чаю вам від кентавра Хірона)))

Оля Юхимівна,

ЗЕЛЕНА САДИБА.