Пам’ятаю, що цю квітку я вперше побачила ще малою. Так вона причарувала, настільки була приємна на вигляд, екзотична та красивезна на мій тодішній смак, що кращої не бачила! Тоді мені баба Мотя сказала її назву — «невісточки». Чорнушка, або нігелла — саме так «по науці» називаються квіти, які привернули мою увагу ще в дитинстві — у світі більш відома як чорний кмин, або калонджі. «Може вилікувати всі хвороби окрім смерті», кажуть про цю рослину на Близькому Сході. Саме про неї й піде мова в цій статті.
В Україні однорічну, пряну і декоративну нігеллу посівну (Nigella sativa) і нігеллу дамаську (Nigella damascena) часто називають «невісточки» або чорнушка. Цікаві також дві офіційні назви англійською — devil-in-a-bush та love-in-a-mist, що у перекладі буде «диявол-у-кущі» та «кохання-в-тумані»… Ну майже одне й те саме, але як романтично!
Зміст:
Насіння чорнушки доволі часто використовують як спецію. Воно має аромат, схожий на фенхель, і гострий смак, подібний до мускатного горіха. Значно рідше в Україні я зустрічала її використання як лікарської рослини, не зважаючи на те, що за тисячоліття до нас вона вважалася майже панацеєю від багатьох хвороб.
Ця рослина згадується в письмових текстах традиційної медицини стародавніх цивілізацій, таких як Аюрведа, Сіддха, Унані, греко-римські, малайські, Тібб-е-Набві та єврейські тексти.
Далі розглянемо, що та якими частинами нігелли лікували та продовжують лікувати травники різних часів та з різних куточків планети.
Це все далеко не повний перелік. Тож спробую максимально стисло позначити відомі людству можливості чорнушки дамаської, хоча інший вид — чорнушка посівна — має подібні властивості:
Також це протипаразитарний, глистогінний, такий, що знижує «поганий холестерин», кардіопротекторний, протигрибковий, корисний для людей похилого віку (може запобігти або відстрочити хворобу Альцгеймера) засіб.
Слід окремо відзначити, що чорнушка діє бактеріостатично (пригнічує ріст/розмноження) на золотистий стафілокок, навіть той, що стійкий до метициліну.
Серед активних сполук невісточок вчені виділили нігелладин А, який може стати проривом у боротьбі з сумнозвісним ковідом.
З «відомих секретів» можна відзначити тимохінон — фітохімічну сполуку, що міститься в чорнушці. Вважається, що саме завдяки тимохінону чорнушка претендує на роль панацеї від більшості хвороб.
Читайте також про лікарську та декоративну красолю у матеріалі за посиланням.
Насіння чорнушки багате на білок, жир і вуглеводи та є джерелом харчових волокон і різних амінокислот, зокрема: глутамату, аргініну, цистеїну, метіоніну.
Залізо, мідь, цинк, фосфор, кальцій, тіамін, ніацин, піридоксин (вітамін В6), фолієва кислота — все це наявне у складі невісточок на додаток до чималої кількості фітонутрієнтів та ефірних олій.
Олія чорнушки містить майже 60% лінолевої кислоти (омега-6) та використовується як внутрішньо, так і ззовні для лікування проблем зі шкірою. Вона (олія) добре підходить для розв’язання стоматологічних проблем та місцевого знеболення.
Як це все отримати?
Далі розглянемо варіанти вживання цієї без сумніву корисної рослини.
Перше — це додати калонджі до свого щоденного раціону. Насіння можна злегка підсмажити та перетворити у порошок або використовувати сирим (цілим або подрібненим) як приправу до хліба, сирів, каш, йогуртів та інших улюблених страв. Воно добре поєднуються з медом.
Порада: подрібнюйте насіння безпосередньо перед тим, як додавати до страв, так ви збережете максимум аромату. Зберігати його слід у щільно закритій банці в сухому та прохолодному місці та використати впродовж 1 року.
Як лікувальний засіб його приймають раз на день починаючи з одного граму (при вазі понад 80 кг початкова доза може бути до 2-х грамів), так ви убезпечите себе від ризику отримати побічні ефекти. Далі дозування можна збільшувати до 3 грамів на добу, але краще попередити про це свого лікаря.
Як правило, курс лікування насінням чорнушки становить від одного місяця до 12 тижнів без перерв. На жаль, я не знайшла інформації щодо інтервалу між повторними курсами.
Хоч у давнину олію використовували лише ззовні, сучасна медицина припускає внутрішнє вживання чистої олії калонджі починаючи з однієї краплі, розчиненої у столовій ложці іншої рослинної олії.
При діабеті рекомендовано вживати по 1 г порошку насіння чорнушки двічі на день упродовж одного року.
При високому кров’яному тиску: 0,5–2 г порошку насіння щодня протягом 3 місяців.
При астмі: 2 грами меленого чорного насіння приймають щодня протягом 12 тижнів.
Водні екстракти (чай та настоянку) теж ніхто не скасовував. Готуються вони з одного граму подрібненого насіння, залитого склянкою окропу та подальшим настоюванням упродовж 5-10 хвилин на водяній бані (обов’язково під кришкою).
Приймати раджу (з огляду на дослідження) не більше склянки на день, хоча багато джерел рекомендують три склянки (тут дозування буде 3 грами) тричі на добу.
Таку настоянку також можна застосовувати зовнішньо у косметичних цілях, міцніший відвар (2-3 грами на склянку) — для лікування лейкодермії, облисіння, екземи та інших шкірних хвороб.
Як застереження нагадаю англійські назви, які приводила на початку цієї статті — devil-in-a-bush («диявол-у-кущі») та love-in-a-mist («кохання-в-тумані»)…
Отже, не тільки кохання, але і диявол присутні у цій чарівній рослині. Вона здатна підвищити життєздатність сперми та нормалізувати гормональний фон у чоловіків, але одночасно може викликати аборт у жінок та зашкодити нормальному розвитку плода.
Тож вагітність є прямим протипоказанням для вживання нігелли. Не можна її вживати людям з гіпотонією та з проблемами згортання крові. Звісно, це не стосується міні доз при нерегулярному вжитку як кулінарної приправи.
В нашій медицині, попри народне використання лікарських властивостей нігелли, вона не є офіційною лікарською рослиною. Тож обов’язково радьтеся з лікарем перед тим, як почати лікування цим потужним природним засобом.
Читайте також що приготувати з кульбаби у матеріалі за посиланням.
Міцного вам здоров’я та гарного настрою!
Оля Юхимівна,
ЗЕЛЕНА САДИБА.