Все, що я знала про хрін до недавнього моменту, — без нього просто неможливо уявити великодній стіл і засолити чи замаринувати огірки. Власне, саме для заготівлі на зиму огірків я і посадила цього літа невеличкий корінчик хрону на периферії ділянки, бо огірки вродили «дай Боже», а бігати регулярно по сусідах просити хрін якось не комільфо. Посадила в середині липня в сорокаградусну спеку і забула… Яким же було моє здивування, коли вже у вересні виявила, що мій хрін, який поливався рівно один раз при посадці і, може, ще раз-два дощем, не тільки прижився, а й помітно підріс!
«Надзвичайно сильна рослина — треба дізнатися про неї більше,» — подумала я і була вражена, як можна було так довго нічого не знати про цілющі властивості хрону! Та і кулінарні можливості його не обмежені традиційним тертим коренем разом з буряком. Що лікує хрін, як його краще з’їсти і як вирощувати, розкажу в цій статті.
Зміст:
Хрін звичайний (Armoracia rusticana) — багаторічна трав’яниста рослина з родини капустяних, висотою 40-150 см. Має потужне, довге, товсте, м’ясисте, з численними відростками кореневище. Листя велике, черешкове, еліптичне або яйцеподібне, з загостреним кінцем. Квітки дрібні, біло-жовті, зібрані в щиток. Плоди – стручки з насінням.
У природі хрін звичайний росте на вологих луках, по берегах річок, озер, у чагарниках. Поширений у південній і центральній Європі, на Кавказі, у північній Африці, в Азії. В Україні поширений по всій території. Є інвазивною рослиною, що може швидко розмножуватися і займати великі площі.
Я була здивована, коли дізналася, що існує більш ніж 30 сортів хрону! У культурі хрін звичайний вирощують як приправу. В Україні є запеклі «хріноводи», які вирощують хрін різних сортів. А на Заході не рідкість цілі господарства, які спеціалізуються виключно на вирощуванні хрону, його переробленні і продажу.
Коріння рослини містить гіркий глікозид сінігрин, який надає їм характерного пекучого смаку. Ще до нашої ери стародавні греки почали використовувати корінь хрону у різноманітних стравах, бо вважали, що хрін збуджує апетит і активізує життєві сили. Крім того, вже тоді з нього часто готували мазі від ревматизму.
Багатий хімічний склад хрону, який визначили вже сучасні науковці, доводить, що древні греки таки мали рацію, бо хрін звичайний містить моно- і полісахариди, білкові сполуки, органічні кислоти, мінерали і крохмаль, багатий вітамінний комплекс, достатню кількість жирів, азотистих і смолистих сполук.
Особливо багато в продукті найцінніших вітамінів групи В. А вітаміну С в рослині в 6 разів більше, ніж у лимоні, а значить, хрін є відмінним продуктом для лікування застуди.
Специфічний запах багаторічнику надають ефірні масла, які накопичуються біля самої основи коренів. І це не тільки елементи, що відповідають за запах: ефірні олії мають протизапальні та бактерицидні властивості.
Загалом споживання і листя, і кореня хрону оздоровлює організм, сприяє ефективній роботі печінки, підвищує чоловічу потенцію. Фітонциди у білих корінцях вбивають чи пригнічують розвиток бактерій при застудах, захворюваннях на грип, ГРВІ тощо.
Мало того, вживання у їжу хрону значно підсилює імунітет людини, а значить, є профілактикою проти вірусних і бактеріальних хвороб. Науково доведено, що імунітет більше ніж на 80% залежить від роботи системи травлення, а хрін підвищує апетит, покращує травлення, підсилює виділення соляної кислоти в шлунку, тому його радять вживати при гастритах з пониженою кислотністю (але не в період загострення!).
Крім того, треба їсти хрін:
Правду кажуть, що занадто – то не здорово. Різкий аромат, пекучий смак — це завжди вплив на слизову оболонку шлунку. В переважній більшості вживання хрону приносить користь, але при зловживанні цим продуктом можна і нашкодити здоров’ю. Хрін не потрібно їсти щодня. Достатньо 3-4 рази на тиждень і дозовано.
Запам’ятайте! Хрін – це приправа і лікарська рослина. Приправа – це завжди дуже дозований продукт, а ліки у більших ніж треба дозах завжди перетворюються на отруту.
Протипоказання до вживання хрону:
Вважається, що вживання хрону при місячних може посилити кровотечу.
Найбільш відомий рецепт — хрін з буряком. Є кілька варіацій приготування цього традиційного соусу в українській кухні. За основу можете взяти наступний: 200-300 г кореня хрону, натертого на дрібну тертушку, перемішують з натертим на крупну тертку буряком (2 середніх за розміром плоди). Попередньо натертий свіжий буряк на 10 хвилин заливають окропом, потім відціджують. Додають сіль (1,5 ч. ложки), цукор (1,5 ч. ложки) та оцет (4 ч. ложки). Зберігають в скляних баночках в прохолодному місці.
До речі, купуючи хрін з буряком в супермаркеті, ви часто купуєте розведений порошковий продукт китайського виробництва. То ж або робіть цю приправу самостійно, або купуйте на базарі у людей, що продають власну продукцію з саду/городу. Тільки тоді хрін принесе користь.
Хрін також використовується для додання смаку іншим соусам — майонезу, гірчиці, кетчупу тощо. Якщо до будь-якої заправки до салату додати половину чайної ложки натертого кореня хрону, його смак і користь значно посиляться. Особливо смачні з додаванням хрону помідорні салати.
Натертий корінь хрону можна додавати в будь-які маринади до м’яса чи риби.
Хрін чудово підкреслює смак запеченої картоплі. Можете використати натертий корінь замість сиру, посипавши страву за хвилин десять до готовності, а можете і разом із сиром.
Щодо листя хрону, то воно також корисне, але смачне тільки молодим. Весною, додаючи їх у салати, ви не тільки збагатите смак страви, але й отримаєте користь від хрону для здоров’я.
Хрін звичайний невибагливий до умов вирощування. Він найкраще нарощує зелень і корінь на родючих, вологих ґрунтах у напівзатінених місцях. Але буде рости де завгодно! Найбільша проблема з вирощуванням хрону, як його стримувати. Тому краще садити хрін на периферії ділянки.
Хрін розмножується кореневими відростками або насінням. Посадку кореневих відростків проводять навесні або восени, але я садила в середині літа і нічого — росте. Насіння висівають навесні.
Збирають корінь хрону восени, коли його листя пожовкне. Коріння викопують, очищають від землі і промивають водою. Зберігається хрін у прохолодному місці в герметично закритому пакеті до 3-х місяців. Для довшого зберігання його можна нарізати на шматочки і заморозити, або засолити.
Натхнення!
Оксана Дивисенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.