Вибір місця, посадка і догляд за гортензіями в саду

Гортензії — одні з найпопулярніших садових чагарників, що є безумовними фаворитами для затінку. Вони можуть здивувати надзвичайним розмаїттям форм та видів, хоч у вимогах до умов в садку і догляду всі гортензії дивовижно схожі. Та це не заважає їм зберігати яскраву індивідуальність і впізнаваність. Достатньо подбати про дотримання базових правил при висаджуванні гортензії та не забути про кілька обов’язкових процедур на рік — і чарівна гідрангея стане улюбленицею декоративної колекції. Де і як правильно посадити гортензію та як за нею доглядати, розкажемо в цій статті.

Вибір місця, посадка і догляд за гортензіями в саду

Яке місце в саду обрати для гортензії?

Всі гортензії дуже вибагливі до трьох параметрів ґрунту — родючості, реакції та вологості. Для цих рослин краще підходить земля з глиняно-гумусною структурою. Гортензії погано ростуть на піщаних ґрунтах. В злегка лужній землі зможе рости лише один вид гортензії — деревовидна. Навіть нейтральна реакція вважається несприятливою для гортензії волотистої, великолистої та ін. Оптимальне значення рH — близько 5,0.

Щоб покращити ґрунт, заздалегідь (з осені для посадки весною та хоча б за місяць при посадці восени) потрібно перекопати цю ділянку та скоригувати характеристики, внісши в землю достатню кількість кислого торфу, хвойного опаду, перепрівшої хвої, компосту, зрілого перегною, тирси, піску. Оптимальна землесуміш для висаджування гортензій — перегній, торф, листяна земля та пісок у пропорції 2:1:2:1.

Всі види гортензії, що вирощуються в українських садках, чудово пристосовані до напівзатінку і добре ростуть на світлих ділянках з захистом від палючого обіднього сонця (воно призводить до уповільнення росту та гіршого цвітіння). М’яке ранкове та вечірнє сонечко рослині на користь, лише на півдні України варто бути обережнішим. Ця вимога не означає, що гортензії місце під деревами: вологолюбні чагарники не терплять конкуренції гігантів, що можуть позбавляти їх дорогоцінної вологи.

Лише для гортензії черешкової потрібні інші умови по освітленню — сонячні, відкриті ділянки, адже в напівзатінку ця ліана не так рясно квітне.

Гортензії всіх без винятку видів витримують загазованість, чудово ростуть в міських умовах і в промислових зонах. Але від вітру їх необхідно захищати, намагаючись уникати місць з сильними протягами.

Детальніше про види гортензій читайте в статті 5 поширених і не дуже видів гортензії для вашого саду.

Посадка й пересадка гортензій

Висаджувати гортензію можна як восени (жовтень, даючи достатньо часу на вкорінення), так і навесні (до того, як почнуть розпускатися бруньки). Бажано вибирати саджанці в контейнерах або варіанти з викопкою в день висаджування, щоб корені не пересохли. Рясний полив чи замочування обов’язкові. На саджанцях з відкритими коренями краще вкоротити найдовші корінці. А ось обрізати пагони варто лише при весняній посадці — до 3-4 пар бруньок.

Оптимальна дистанція для гортензії волотистої та черешкової — 2,5 м до сусідніх рослин. Лише в огорожах кущі можна розташовувати на тій же відстані, що й інші види — близько 1 м.

Всі гортензії висаджують у великі просторі посадкові ямки з діаметром, більшим за глибину в декілька разів. Оптимальні розміри — 40 см вглиб і близько 70 в ширину. Для створення живих огорож зручніше висаджувати рослини в траншеї тих же параметрів. На дно ямок варто засипати по третині відра торфу та компосту (або перегною).

Саджанці гортензії встановлюють так, щоб коренева шийка не була заглиблена після усідання землі. Полив після посадки має бути дуже рясним — до 2-3 відер води. Після поливу пристовбурове коло потрібно замульчувати хвойним опадом, торфом, в крайньому разі — компостом чи тирсою, висотою в 6-8 см, але не «підводячи» впритул до пагонів. Кущі краще на декілька тижнів притінити від сонця. І в посуху не давати землі повністю пересихати.

Гортензії довговічні, здатні на одному місці прожити більш ніж півстоліття. Зазвичай їх пересаджують дуже рідко, максимально обережно, переносячи з великим запасом ґрунту.

В злегка лужній землі зможе рости лише один вид гортензії — деревовидна

Яку гортензію обрати для саду? Розкаже відома блогерка-гортензієлюбка.

Основа догляду за гортензією — поливи та підживлення

Достатньою посухостійкістю володіє лише один вид гортензій — грунтопокривна, та й з нею краще не відмовлятися від поливу зовсім. Мінімальна частота поливів для будь-якого виду — хоча б 1 раз в місяць, в посуху — 1 раз в тиждень, орієнтовно по 20 л води на кущ. Земля в період вегетації не повинна пересихати на глибині 20-30 см. Для гортензій бажано використовувати підкислену або м’яку дощову воду, декілька разів за сезон додаючи до неї трішки марганцівки (для міцності пагонів).

Підживлення для гортензії зазвичай вносять 3-4 рази за сезон:

• напровесні, на початку активного росту;
• під час бутонізації та цвітіння;
• восени в другій половині серпня або у вересні.

Навесні використовують органіку, настій гною чи пташиного посліду, зелені добрива та повні мінеральні добрива, для гортензії волотистої — азотні добрива (50-60 г на кущ). На стадії бутонізації та влітку потрібні 1-2 підживлення спеціальною сумішшю для гортензії, добривами для квітучих рослин чи калійними (40 г) і фосфорними (60 г) добривами. Для гортензії волотистої натомість можна використати повні мінеральні добрива (50 г). Восени доречно використати по великій пригоршні попелу або 2 л настою попелу, але підійде і осіннє калійно-фосфорне добриво, по 30-45 г на одну рослину.

Для отримання особливих блакитних відтінків квіток у гортензії великолистої, грунтопокривної та волотистої у догляд вводять додаткове підживлення — полив розчином квасців чи солей заліза (від 6 до 10 квасцівів на 2 л води на одну рослину або за інструкцією). Стандартна частота — кожні 2 тижні.

Окрім того, гортензії потребують:

• 2-3 поверхневих розпушувань ґрунту;
• попередження росту бур’янів;
• підтримки мульчі — шару тирси, хвойного опаду, торфу, компосту висотою близько 6 см (альтернатива — задерніння щільними багаторічними грунтопокривниками).

Для отримання особливих блакитних відтінків квіток гортензії великолистої у догляд вводять полив розчином квасців чи солей заліза

Коли обрізати гортензії різних видів?

Спосіб обрізки гортензії напряму залежить від її виду. Єдиний виняток — санітарна чистка, видалення поламаних, сухих, слабких гілок та кількох найстаріших пагонів для заміщення молодими, спільна для всіх гортензій. Зів’ялі суцвіття зрізають перед зимою, лише у великолистої гортензії їх краще залишити до весни для додаткового захисту бруньок.

Гортензія великолиста не виносить сильної весняної обрізки, у неї бажано видаляти лише найстаріші пагони для заміщення. Та навіть таку обрізку починають лише з трирічного віку.

Гортензію волотисту та деревовидну, що квітнуть на молодих пагонах, обрізають ще до початку вегетації напровесні. Волотистій гортензії потрібна сильна обрізка з вкороченням пагонів до 3-5 пар бруньок, деревовидній — за бажанням.

Гортензія черешкова потребує лише видалення примерзлих верхівок. Та її можна робити густішою, компактнішою, довільно контролювати як довжину пагонів, так і напрямок їх росту, надаючи ліані ледь не  форму куща. Прищіпка й обрізка стимулює активне розгалуження та утворення численних бічних пагонів та може призвести до гіршого цвітіння в рік обрізки.

Гортензію грунтопокривну навесні обрізають несильно, злегка вкорочуючи пагони, що витягнулися.

Волотистій гортензії потрібна сильна обрізка з вкороченням пагонів до 3-5 пар бруньок

Як підготувати гортензії до зимівлі?

Всі без винятку гортензії восени вимагають вчасної зупинки поливу, при надміру опадів — захисту від перезволоження. В жовтні-листопаді кущі гортензій незалежно від виду потрібно підгорнути на висоту від 20 до 30 см. У перші два роки після висаджування для гортензій з невідомою зимостійкістю зверху над підгортанням варто насипати ще й шар сухого листя.

Гортензія великолиста — найбільш чутливий та нестабільний вид, з максимальною зимостійкістю до -18°C з незначними відмінностями для районованих та вирощених місцево рослин. У всіх регіонах, навіть на півдні, ця гортензія обов’язково потребує ретельної підготовки до зими для збереження минулорічних пагонів, на яких і відбувається цвітіння.

Вже в середині вересня варто видалити листя у нижній половині куща для прискорення темпів здерев’яніння. Решту листя, крім верхівкових для захисту бруньок, знімають вже перед укриттям — до нього приступають, коли температура опуститься приблизно до +2…-5°C (вдень і вночі). Кущі потрібно стягнути й пригнути, зафіксувавши до кілка і підклавши дошку для захисту від контакту з землею. Укриття можна розтягнути на декілька етапів, остаточно закриваючи кущі, коли температура буде стабільно нижчою 0°C вдень.

Варіантів подальшого повітряно-сухого укриття є декілька (як і для троянд):

• накрити пригнутий кущ картонним, дерев’яним ящиком (або встановити навколо каркас з дуг, дошки на ребра так, щоб утворити своєрідний купол), засипати сухим листям, зверху — вкрити плівкою, ретельно фіксуючи її по всьому периметру і зверху накидаючи лапник, бадилля, якщо зима сніжна — сніг;
• окучування землею, зверху лапником або прошарком сухого листя.

Щоб не було ризику підіпрівання, в теплі дні укриття бажано трохи відкривати, залишаючи отвори для обігу повітря.

Детально про підготовку гортензій до зими читайте в статті Укриття гортензій на зиму — які, як і коли?

Гортензія волотиста укриття, як правило, не потребує. В середньому вона зимостійка до -25°C, але витривалість значно посилюється у районованих, вирощених у вашій місцевості сортів та видів.

Для гортензії деревовидної бажано забезпечити стягування гілок, зв’язування кущів, ідеально — з фіксацією до опори і обв’язуванням лапником або агроволокном.

Найбільш морозостійка із усіх видів гортензія грунтопокривна жодних заходів по підготовці до зими не потребує, навіть при обмерзанні самостійно відновлюється без жодної допомоги садівника.