В частині першій статті «Невибагливі і прекрасні – декоративні кущі, топ-10» ми писали про калину, бузок, форзицію, барбарс і чубушник. Сьогодні поговоримо про спірею, шипшину, гортензію, глід і гібіскус садовий. За що цінуємо, де посадити та як доглядати – читайте в другій частині статті.
Цей кущ не залишиться непоміченим в жодному саду. Спірея – улюблениця багатьох садівників. Авжеж – вона дуже красива і така ж «дуже» невибаглива у догляді. Крім цього, ці декоративні кущі бувають і весняного, і літнього періоду цвітіння. Це дає змогу так вдало підібрати види рослини, що спірея у вашому саду цвістиме з початку травня до середини літа. А якщо врахувати той факт, що деякі види мають гарне декоративне листя, то «ціни просто не скласти» таким кущам. Спірея часто входить до складу різних схем квітників.
За що цінуємо: невибаглива, стійка до морозів, пишно і довго цвіте, щедрий медонос, гарно розростається.
Як використовувати в ландшафтному дизайні: підходить для живих огорож (оригінально поділить ваш сад на зони), для групових посадок і одиночних композицій, такі компактні види, як спірея японська, наприклад, ідеальні для створення рокаріїв та бордюрів.
Місце для посадки: спірея зовсім невибаглива до ґрунтів, росте і на сонці, і в напівтіні. Але треба враховувати, що різні види можуть по-різному почуватися в однакових умовах.
Догляд: практично не вимагає ніякого догляду.
Шипшина не потребує особливих рекомендацій – про її користь знають усі і квітами не раз любувалися теж. В залежності вид виду, шипшина може мати певні особливості, то ж вибрати саме ту, яка ідеально підійде для вашого саду, не проблема. Особливої уваги заслуговують троянди Ругоза. Це, так би мовити, окультурені шипшини, які значно декоративніші, але такі ж невибагливі. Хтось любить шипшину за цілющі плоди, комусь потрібна цупка і колюча жива огорожа, а комусь – гарні квіти. Махрові види шипшини, до речі, за своєю красою не поступаються трояндам.
За що цінуємо: винятково невибаглива, легко переносить і посадку, і обрізку, швидко розростається. Більшість видів шипшини дають корисні плоди, насичені вітаміном С.
Як використовувати в ландшафтному дизайні: жива огорожа з цієї рослини за один сезон стане повністю непрохідною. Декоративні кущі шипшини підходять і для одиночних посадок, гарно виглядають і в композиціях з іншими деревами, кущами і декоративними травами.
Місце для посадки: віддає перевагу сонячним місцям, але прекрасно почувається і в напівтіні, особливо якщо її (тінь) дають крони дерев.
Догляд: практично не вимагає догляду.
Якщо в садку є тінистий куточок, де нічого майже не хоче рости – це місце чекає на гортензію. Деревовидна і волотиста гортензії достатньо морозостійкі, вони гарно переносять холодні зими навіть без мульчі, правда, за наявності снігу. Святкові суцвіття використовують на зріз, при цьому вони досить довго зберігають свіжий вигляд. А ще їх можна засушити, зібравши потім у зимовий букет.
За що цінуємо: довгий період цвітіння, ефективність для озеленення нової ділянки (цвіте в рік посадки), невибагливість, властивість гарно рости на кислих ґрунтах, чого не люблять більшість культур саду.
Як використовувати в ландшафтному дизайні: в одиночних посадках або разом з іншими декоративними кущами, що легко виносять тінь. Компактні види гортензії гарно виглядають на квітниках разом з однорічними чи багаторічними квітами.
Місце для посадки: ідеальним для гортензії буде кислий, гарно зволожений родючий ґрунт в напівтіні. Рослина віддає перевагу захищеним від вітру ділянкам саду і гарно почувається з північної сторони будинку.
Догляд: основний догляд – це підтримка постійної вологості ґрунту. Гортензія дуже любить вологу. Вчасно внесена мульча дозволить не ризикувати з пересиханням землі навколо рослини. Щоб забезпечити рясне цвітіння гортензії, бажано обрізати її зів’ялі суцвіття. На зиму пристовбурове коло рослини варто також накрити мульчею.
Кількість різновидів і сортів глоду дозволяє вирощувати його практично скрізь – навіть у великих ємкостях на відкритих верандах чи в зимових садах. Крім декоративних кущів глоду існують і декоративні дерева цієї рослини. Абсолютно всі вони невибагливі, відрізняються рясним пишним цвітінням пізньою весною і дуже яскравим забарвленням декоративного листя осінню. Багато видів глоду мають цілющі плоди.
Детальніше про глід в саду читайте в статті Вирощуємо глід — заради плодів і надзвичайної краси.
За що цінуємо: невибагливість і декоративність – основні плюси цієї рослини. Багато видів підходять для переробки – з них готують желе і конфітюри, інші – мають цілющі плоди. А ще ландшафтний дизайн вашого саду тільки виграє від того, що в кущах глоду поселяться пташки. Вони дуже його полюбляють, особливо в зимовому саду. Щоб пірнаті не замерзли взимку, зробіть їм оригінальну шпаківню і годівничку.
Як використовувати в ландшафтному дизайні: найкраще – в групових посадках і живих огорожах, але декоративні дерева глоду мають гарний вигляд і поодинці. Практикують і контейнерне висаджування окремих видів.
Місце для посадки: сонячні ділянки, бо для цвіту і родючості глоду йому необхідно не менше шести годин на добу перебувати на сонці. Віддає перевагу пухким водопроникним ґрунтам.
Догляд: при правильно вибраному місці для посадки практично не вимагає догляду.
Гібіскус сірійський відноситься до родини Мальвових і його теж можна легко вважати декоративним чагарником.
За що цінуємо: за дуже великі красиві квіти різноманітних відтінків та за невибагливість у догляді.
Як використовувати в ландшафтному дизайні: гібіскус прикрасить собою будь-який ландшафтний дизайн. Деякі декоративні кущі цього виду виростають до трьох метрів, то ж з таких рослин можна зробити чудову живу огорожу. Підходять вони і для поділу ділянки на зони.
Місце для посадки: на одному місці гібіскус садовий може рости до 20 років! Віддає перевагу світлим, захищеним від вітрів ділянкам з вологим родючим ґрунтом без застою води. Таку ж землю люблять троянди. І гібіскус дуже гарно почувається серед них. Саджати гібіскус треба навесні після останніх заморозків, щоб за літо він гарно прижився і набрався сили.
Догляд: зводиться до обрізки старих сухих гілок відразу після того, як на ньому з’являться перші молоді пагони. Також треба слідкувати, щоб гібіскус занадто не згущався. Під час активної вегетації (червень – вересень) досвідчені садівники радять підкормлювати рослину фосфорним і азотним добривом двічі на місяць. Осінню, під час підготовки рослини на зиму, крім фосфорного, можна внести і калійне добриво. На жаль, кожна квітка цього декоративного куща живе тільки добу, але цвіте гібіскус так рясно, що на її місці одразу з’являється нова. То ж не забувайте вчасно видаляти засохлі квіти. Звільняйте місце для нових.
Всі рослини, розглянуті нами в першій і в другій частині статті «Невибагливі і прекрасні – декоративні кущі, топ-10», як і будь-які інші декоративні кущі і дерева, потребують виконання певних правил при використанні у ландшафтному дизайні. Їх дуже багато, але кілька з них – принципові, які варто запам’ятати ландшафтному дизайнеру-початківцю.
Наразі про декоративні кущі – все. Сподіваємося наша стаття буде для вас корисною, і ваш сад скоро прикрасять нові прекрасні і невибагливі рослини. Зверніть увагу ще й на лаванду. Деякі її види добре пристосовані до наших умов і дуже декоративні. Вартий уваги і тамарикс, і дерен, і верес. Він дуже схожий на лаванду, але наш, рідний… До речі, ви вже знаєте, що фундук в саду — це не тільки цінні горішки, а й дуже красиво?
А ще не забувайте про декоративні хвойні кущі й дерева (альтернатива — літній кипарис). Як і коли їх садити – тут.
Натхнення!
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить
Сохранить