Весняне формування кущів — важлива складова догляду за трояндами. Для нас цікава ще й тим, що це творча складова. В цій статті поглянемо на весняний процес під різними кутами за допомогою схем і живих прикладів. Крім секатора, потрібна буде мотузка, шпильки з дроту, палки з клену, в’язу чи верби, можна дуги зі склоарматури, уява і готовність впустити щось нове в своє життя. Традиційне обрізування і нетрадиційне загинання пагонів за допомогою прив’язування – рішення обидва правильні. Вони не взаємовиключні – існують поруч, доповнюють і продовжують один одного. З якої сторони можна підійти? Зараз спробуємо доступитися. Отже, мова в статті — про методи формування троянд. Як формувати — обрізувати чи прив’язувати?
Зміст:
Перші три пункти стосуються традиційного методу формування троянд – їх обрізування. Обрізування буває санітарним та формувальним.
Санітарне обрізування зводиться до видалення пошкоджених, хворих, старих, тонких, а отже малопродуктивних пагонів, які цвітінням не порадують, а тільки відволікатимуть ресурси куща на себе. Не жаліємо тонкі пагони — жаліємо майбутній кущ.
Формувальне обрізування зводиться до надання кущу певної трояндової групи міцного, красивого скелету з гілок, на якому відбуватиметься літнє квітування.
Троянди обрізуються по-різному, в залежності від групи класифікації, до якої належить певний сорт – плетиста, кущова, чайно-гібридна і т.д. Загальні правила існують, але вони скоріше умовні, що мають рекомендаційний характер. Можна спокійно працювати в їхніх лагідних межах і навіть поза ними, про що далі будемо говорити.
Якщо коротко – в перші два роки даємо кущу наростати і проводимо легке обрізування, створюючи максимально симетричну форму куща. Вирізаємо тонкі пагони, залишаємо міцні, злегка їх вкорочуємо – до здорової, сильної бруньки. В ідеалі має бути пишненький кущик з декількома міцними пагонами — три, п’ять і більше.
Якщо їх аж один, можна обрізати коротко, щоб простимулювати наростання додаткових базальних пагонів. Хоча, якщо троянда посаджена на своєму місці, вона впорається з усім сама. Детально про весняне обрізування та формування троянд різних садових груп читайте в нашій статті.
Починаючи з третього року, можна кущ формувати під свої потреби. Свої потреби: сильним, помірним чи слабким обрізуванням можна впливати на розміри куща. Сильніше обрізані пагони зацвітуть пізніше, слабше — раніше.
Вдала зимівля трояндового куща відкриває всі можливості для творчого підходу і навіть розгону у їхньому формуванні. Пагони довгі, здорові – можна обрати, чи кущ буде високим, зменшити, залишити таким, як був – бодай на перше цвітіння. Бо далі, зазвичай, вони починають бути малокерованими. Добре, що ми вже тоді зайняті іншими садівничими клопотами – переробкою щедрих врожаїв, городами, дітьми, відпустками і рятуванням себе від спеки. Якщо зимівля була невдалою для певного куща і він обмерз повністю, то все формування зводиться до обрізування «до живого» або до рівня землі.
Як укривати троянди на зиму, ми вже говорили в статті. Але кожен обирає для себе, як йому краще зимувати з трояндами. Вигляд тунелів з агроволокна і всеможливих підручних засобів для їх кріплення надихає далеко не кожного, особливо в безсніжні зими, а ще більше — навесні. І до того ж Україна від півночі до півдня і зі сходу на захід лежить в 4-х зонах морозостійкості, в одній-двох з них можна «не паритись» буквально.
Четвертим пунктом виділимо нетрадиційний спосіб формування трояндових кущів – метод загинання пагонів. Про цей метод і де він народився, а також висновки, зокрема, які троянди варто передивитися з точку зору «сісінгхерсту», після першого сезону ми вже говорили в статті Перші висновки про альтернативний метод формування троянд. Очікування від «знахідки» зростають з отриманими результатами минулого сезону і формування таким способом троянд в саду автора стає все більш фанатичним.
На фото внизу — мій англійський куточок, сформований в різні роки по-різному.
Для розуміння горизонталення пагонів поглянемо ближче на гілочку.
При класичному обрізуванні троянд і вертикальному розташуванні пагонів, сили рослини направляються у верхню точку. Спостерігаємо квітування на кінці кожного пагону.
При горизонтальному розташуванні пагону сили розподіляються по всій його довжині. І по всій цій довжині пагін щедро обростає пагонами другого порядку, кожен з яких закінчується цвітінням.
Найбільш яскравою демонстрацією задуму горизонталення є розкладання плетистої троянди на площині. Буде це рамблер чи клаймбер — не критично, головне показово. Загоризонталені пагони дадуть цвітіння по всій своїй довжині. А от горизонталити можна по будь-якій площині, навіть уявній. І тут вже важливо, щоб оминути незручності і полегшити собі життя, підібрати для кожної площини потрібний вид плетистої троянди.
Зазвичай жорсткі пагони клаймберів краще розкладати на шпалерах, парканах, стінах будівель, різноманітних екранах. Для високих пергол, альтанок, арок, обелісків найкраще підійдуть гнучкі і слухняні рамблери. Звичайно, можна керуватися своїми відчуттями і обставинами і «тренувати» троянду змалечку.
Формування клаймбера, коли він тримає себе сам або частково закріплений, відбувається так званим «риб’ячим скелетом». У двох-трьох-річних пагонів гілочки другого порядку обрізуються коротко – на 1-2 бруньки, що нагадує риб’ячий скелет. Молоді пагони з минулого року, що ще не цвіли, не мають пагонів другого порядку. Їх краще розташувати максимально горизонтально, щоб вони якомога більше ними обросли і забезпечили щедре квітування в поточному і наступних роках.
Формування рамблерів на вузьких площинах арок, пергол, обелісків. Пагони потрібно закручувати по спіралі, укладаючи їх максимально горизонтально. Можна нашаровувати пагони один на одного. Щоб дорослий рамблер не перетворився на некеровану халепу, старі пагони потрібно вирізати, починаючи приблизно з 4-5-го року життя троянди.
Найлогічніше втілення горизонталення в плетистих трояндах з цікавості, а потім більш рішуче можна переносити на інші групи троянд. Дуже добре на такі маніпуляції реагують англійські троянди Девіда Остіна. Хоча вони і так пишно квітують, але сформовані загинанням пагонів вони залишаються такими ж прекрасними, але стають просто іншими. Великі кущі, які можуть ставати недоречними своєю висотою, можна переграти за допомогою загинання.
Говорячи про формування трояндових чагарників таким чином, пропонуємо ввести термін «прив’язування» пагонів. Рegging, як звучить в англомовних джерелах, де цей метод розповсюджений і звичний. Від «рeg-ing» або «tying-in» (друге читаємо в трояндових «святих письменах» від Девід Остін Роузес) – прив’язування, рegging – прив’язка, процес прив’язування.
Формуючи кущ «штучно» ми прив’язуємо пагони до дуг та шпильок, загнаних в землю, чи до вертикальної решітки чи інших кріплень – звідси «прив’язування», «прив’язка». І «само-прив’язування» чи «самоприв’язка» — від self-pegging – коли прив’язуємо пагони до самих себе.
За допомогою прив’язування і само-прив’язування ми можемо впливати на розміри кущів розтягуючи їх чи навпаки роблячи більш компактними.
Фото нижче демонструють троянду Голден Селебрейшн, сформовану за допомогою прив’язування пагонів до кріплень і самих до себе в різні роки: 2021 – пагони розчепірені в сторони, 2022 – основні — в сторони, другорядні — «зачесані» наперед.
Розмах дуги, по якій загинається пагін, в ідеалі має бути максимально широким, з невеликим, плавним кутом підйому і опускання.
Пагони другого порядку на дузі будуть наростати на прямій і злегка зігнутій її частині. На високих підйомах цвітіння не буде. На спадах гілочка припиняє свій розвиток, всю силу віддаючи у цвітіння. Чим крутіший спад, тим більше всохне частина гілки, що дивиться вниз. Щоб ріст пагона не зупинявся, він має при горизонталенні дивитися вгору. Наростання довгих пагонів другого порядку з частин дуги, що сильно загнута, може і не закінчитися цвітінням. Але цей пагін можна буде використати для горизонталення і надання більшого об’єму кущу в наступному сезоні.
На фото внизу зображена троянда Герцогиня Крістіана. Два пагони загнуті під схожими кутами і направленнями. Важливо при загинанні використовувати здорові, сильні пагони. Потрібно звертати увагу, вкорочуючи кінчики до добре розвиненої бруньки, на зрізі вони мають бути однорідного, світлого кольору.
Занадто лихих викрутасів навіть на плетистих трояндах, навіть з рамблерів, навіть на стіні і навіть на білій, як на чистому полотні, краще уникати. Весняні мережива, звичайно, дуже симпатичні і вже виглядають, як шедеври, але є ризик, що троянда не зрозуміє, що ви від неї хочете.
Варто пам’ятати, що загинаючи пагін, ми використовуємо його на повну потужність. Тобто старіння його відбудеться швидше, ніж якби він ріс звичайно – вертикально. Оновлювати кущ, вирізаючи пагони, які вже відпрацювали, прийнято тоді, коли їх можна вважати як мінімум дорослими — приблизно з четвертого-п’ятого року життя. Загинаючи пагони, ми прискорюємо цей процес.
За всіх нормальних умов для вдалого зростання зрілим кущ вважається починаючи з третього року життя. Але якщо вже на другий рік кущ наріс великим та міцним, і з нього кортить щось покрутити, то нащо себе стримувати? А плетисті троянди взагалі варто тренувати з молоду.
На фото внизу зображені Старовинні троянди посадки весни 2021 року. Деякі з них наросли достатньо для того, щоб піти на другий сезон квітування в загнутому вигляді. І пішли.
Якщо перший експеримент припадає на дорослий кущ, то старі, непродуктивні або малопродуктивні пагони краще зрізати і дати дорогу молодим, багатообіцяючим. Працювати варто з молодими і майбутніми молодими пагонами.
На що розраховувати при формуванні таким чином кущів? Їх довжина, за моїми спостереженнями, в основному залежить від:
Якщо основний пагін буде зігнутий паралельно або майже паралельно землі, пагони другого порядку будуть великими і приблизно однаковими. Складається таке враження, що в такому випадку троянда починає рости так, як би вона відростала від основи куща. Тільки не з однієї точки росту, а по всій довжині всіх її загнутих пагонів. Це дає більше квітів, помітність у квітнику і вагомішу значимість одного куща в саду чи його частині. Замість рости вгору, троянда росте в ширину. Замість квітувати на кінцях трьох пагонів, вона квітує в тридцяти трьох кінцях новоутворених пагонів на цих трьох пагонах.
На фото внизу —троянда Крокус Роуз. Основні пагони закріплені до обеліску вгору дугоподібно. Пагони другого порядку наросли маленькими, акуратними по всій довжині всіх пагонів. Квіти розцвітали одночасно, утворюючи рівненький килим, від якого не можна було відірватии очей — сама досконалість.
Пізнє загинання, наприклад травневе, навряд чи дасть результат, оскільки перерозподіл сил вже на той час відбувся і троянда зрозуміла, що цвісти вона зібралась на кінчиках своїх гілочок. Доцільність загинання довгих базальних пагонів, що часто наростають після першої хвилі квітування, теж сумнівне. Троянда просто не встигне зацвісти. Якщо прикинути час від першого загинання до цвітіння – квітень-червень, то це буде 3 місяці. Загнувши «вудку» на початку серпня (даємо їй липень на відростання), вона має встигнути зацвісти в жовтні. А в жовтні у нас троянди ще можуть поодиноко цвісти, але масове друге цвітіння вже відбулось.
Спокійно можна залишити цю вудку квітувати на своєму кінці на цю осінь – це вона точно встигає. Далі ми її – новеньку-молоденьку використаємо в своїх цілях весною за умови, що вона добре перезимує.
Новітні сорти чайно-гібридних троянд предстають перед нами у вигляді ошатних, пропорційних кущів з щедрим цвітінням у гронах. Годі і мріяти про більше. Давніші сорти чайно-гібридних троянд здебільшого вирізняються гарними квітами і довгими ногами. Постійно хочеться з ними щось зробити. Скоріш за все ми отримаємо знову ж таки новий вигляд звичних обличь.
Але з чим-чим, та з цими трояндами я краще відпочину і зріжу їх низько. Тим більше, що з ними я відпочиваю і при приготуванні до зими — залишаю просто неба, обгорнувши в кращому випадку високо землею. Вони в принципі люблять низьке обрізування і багато хто з нас теж. Поєднати низьке обрізування можна тільки з класичним обрізуванням. Або ж ви живете в дуже теплій зоні морозостійкості і ваші чайно-гібридні красуні зберігаються до самих кінчиків стоячи. Не спробуєш – не взнаєш.
Так само, як завжди – до першого справжнього листочка. Так залишиться форма в приблизно заданих межах. Плюс вудки самі собі на умі – стріляють. І тут і впливу на них нема. Знайдемо наступного сезону. Ми тут любимо вудки.
Хоча іноземні джерела говорять, що загнуті минулого року пагони на поточний рік видаляються і загинаються нові, або ж кущ взагалі «робить перерву» і проживає «нормальне» життя, я все таки свідомо залишила пагони Крокус Роуз на другий сезон. Виглядали вони пристойно, зрізи були красиві, не коричневі. Побачимо, що з цього вийде.
Як і побачимо, що вийде з Абрахам Дербі, дві з гілок якого загнуті третій рік підряд. Минулого року протесту під час цвітіння щодо повторного загинання я не помітила, як і не запідозрила, що на той другий не можна б було. То ж цієї весни вирішила: а давай ще на одне коло, любчику!
І зовсім останнє: які б кущі не вийшли в закрученому стані і як би близько вони не скидалися на пугал (для нетренованого на них ока), обрісши листочками, картина радикально зміниться. А коли листочки перетворяться на гілочки і покажуться на цих численних гілочках пуп’янки, які ще трішки і перетворяться на квіти, а потім кущі – на квіткові килими, пам’ять про це зовсім зітреться.
І з цих пір залишиться тільки враження, «загояти» яке вже не вдасться навіть згадкою про клопоти, що чекають у зв’язку з підв’язуванням і загинанням кожної нової весни, стоячи біля кущів з секатором. В ідеалі свіже наплетене мереживо і хитросплетіння теж мають подобатись – насолода без зупину.
Підводячи підсумки про нестандартне формування троянд, щоб не відбити охоту, бо ж морока, скажу таке: спробуйте загнути і прив’язати всього одну гілочку. Можливості троянди великі. Ці можливості відкривають широкий спектр їхнього використання. Взяття максимуму від можливостей певної троянди в залежності від нашої особистої потреби в кожному конкретному випадку. Так закрутила б я мету загинання і прив’язувавання троянд — альтернативи класичному обрізуванню. Не як у людей, простіше кажучи. Оскільки потреби бувають різними, то і пропозиції щодо їхньої реалізації будуть теж різними. Задача їх зрозуміти і використати на ці свої потреби. От і все!
Вікторія Кононенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.