Гертруда Джекіл — особистість, ландшафтна дизайнерка, троянда

У кожної троянди Девіда Остіна свій унікальний характер, кожен сорт по-своєму гарний та неповторний. Захоплюючись англійськими трояндами, поволі відкриваєш для себе цілий світ нових імен. Імена відчиняють двері до садів. А вони розповідають такі історії! І на це здатні англійські троянди. В троянді — історія, історія – в троянді. Понуримо сьогодні в одне та інше, навіки сплетене, бо видатне. Гертруда Джекіл – людина і троянда. Хто вона? Якою була жінка, чиє ім’я стало назвою улюбленої троянди мільйонів?

Гертруда Джекіл — особистість, ландшафтна дизайнерка, троянда

Життєвий шлях Гертруди Джекіл

Гертруда Джекіл (1843—1932 р.р.) — британська садівниця, архітекторка садів, майстриня, фотограф, письменниця і художниця. Вона створила понад 400 садів у Великобританії, Європі та США, а також написала понад 1000 статей  для відомих на той і цей час журналів Country Life та The Garden. Британське та американське садівниче товариство визначають Гертруду Джекіл як таку, що зробила визначальний вплив на дизайн садів.

Гертруда народилася в Лондоні. Мистецькі таланти успадкувала від обох своїх батьків. Батько був захопленим військовим, читав лекції, а також любив займатися спортом, виготовляв моделі парових двигунів… Її мати була музикантом. Як не дивно для молодої леді тих часів, Гертруда, хоч і рада співати, ніколи так і не освоїла жоден інструмент. Вона виявила бажання стати професійним художником і в 1861 році у віці 17 років вступила до Школи мистецтв у Південному Кенсінгтоні.

Хоча її інтереси в молоді роки зосереджувались на живописі, Гертруда Джекілл залюбки допомагала знайомим в оформленні їх інтер’єрів і занурилася в цілий ряд інших видів діяльності, зокрема в садівництво, інкрустацію дерева та вишивку. Вже після 40 років вона захопилася фотографією!

Життя Гертруду Джекілл поєднувало з багатьма чоловіками, але без романтичних стосунків. Жінку далеко не тендінтної статури, з подвійним підборіддям та з окулярами, які вона змолоду носила через свою короткозорість, ніхто не вважав красунею. Вона так ні з ким і не пов’язала своє життя. Натомість вся її енергія була направлена на її творчість.

У неї було велике коло друзів у Лондоні, більшість з яких були відомими у своїх сферах спеціалістами, вона широко подорожувала Європою та Середземним морем. І, як говорить легенда, «Гертруда Джекілл в середині свого життя замінила пензлик на лопату». Цьому сприяло знайомство з молодим, але вже відомим архітектором Едвіном Лютьєном. І погіршення зору Гертруди, яке привело до заборони лікаря на малювання і вишивання. Доленосне для обох  знайомство відбулося, коли Гертруда була вже в досить серйозному віці — 47 років.

Читайте також нашу статтю Старовинні троянди саду Мальмезон — колекція хрещеної матері трояндарів Жозефіни.

Як говорить легенда, «Гертруда Джекілл в середині свого життя замінила пензлик на лопату»

Гертруда Джекіл – садівник і ландшафтний дизайнер

Першим і ключовим проектом, який заклав тісні партнерські відносини, що визначили долю кожного з них, був її новий будинок в Манстед Вуд, будівництво якого розпочалося  в 1894 році. Саме пан Лютьєн спроектував його посеред експериментального саду Гертруди Джекіл. Вона мала сильний вплив на його ранні роботи і познайомила молодого архітектора з більшістю його перших клієнтів зі свого кола; допомогла йому отримати навички дизайну саду, що дуже покращило його архітектурну творчість.

Для проектів Лютьєна Гетруда створювала численні пейзажі, які забезпечували шикарний вигляд багатьох спроектованих ним заміських будинків. Вона об’єднала стилі — регулярний з неформальним — цегляні доріжки, трав’янисті канти та невибагливі рослини (лілії, люпин, дельфініум, лаванда…) Це дуже відрізнялося від строгих схем квітників та партерів, які масово використовувалися в англійських садах в той час. Такий «природний» стиль визначає «англійський сад» і до наших часів.

Лютьєн був дотепним карикатуристом. Архітектор зробив кілька мультфільмів з Гертрудою Джекіл. Він жартівливо називав свого давнього друга “тіткою шишок та матір’ю всіх цибулин”.

Її руку в дизайні саду легко впізнати: проста геометрія, блоки рожевих порцелянових китайських троянд, колоски юки, подушки бадану та чистецю візантійського, що використовуються в якості окантовки, дотики білосніжних кольорів влітку, які звисають із «сухих» підпірних стінок…

В тісній співпраці з садовим письменником Вільямом Робінсоном та архітектором Едвіном Лютьєном, Гертруда Джекіл плодила сади, встановлюючи нові стандарти садівництва. Її дизайнерські ідеї, що «лежать» між акуратною геометрією терасових партерів і звивистими лініями природніх чагарників, були викладені в її книгах по садівництву (всього 15). Всі вони були щедро ілюстровані її власними фотографіями.

Працювати ця жінка продовжувала до 89 років! Її пам’ятник, створений Едвіном Лютьєном, має напис: «Гертруда Джекіл — художник, садівник, майстриня».

Ось так виглядав сад Гертруди Джекіл біля її будинку в Манстед Вуд (фото 1912 року, скоріше за все, зроблені самою Гертрудою, з бібліотеки фотографій Country Life):

Особливості садів від Гертруди Джекілл

Гертруда Джекілл вписала своє ім’я в історію ландшафтного дизайну своїм витонченим, живописним підходом до облаштування садів, особливо своїми «витривалими квітковими бордюрами». Її сади відомі сяючими кольорами та мазками, що нагадують її живопис. Дехто припускає, що схеми в імпресіоністичному стилі могли бути пов’язані з погіршенням зору Джекілл, що значною мірою в свій час поклало край її кар’єрі живописця.

Гертруда Джекілл була однією з перших у своїй професії, яка врахувала колір, текстуру та досвід садів, як аспекти свого дизайну. Вона наклала свій відбиток на сучасне використання «теплих» та «холодних» кольорів квітів у садах. Її переконання в тому, що рослини слід демонструвати з найкращим ефектом, навіть коли їх зрізають для будинку, змусила її створити власний асортимент скляних ваз для квітів.

Багато її садів занепали в середині 20 століття, але кілька сучасних реставрацій забезпечили відновлений і тривалий інтерес до її праці, що вплинуло на наступних відомих дизайнерів та садівників — Карла Фоерстера,  Піта Удольфа, Лоуренса Джонсона, Віту Саквілл-Вест.

Прості насадження, арки, завиті клематисом, внутрішні дворики, наповнені яскравими групами квітів та декоративнолистими рослинами, покриті виноградом доріжки та перголи, з яких звисає жасмин та вістерія. В садах Гертруди Джекілл є абсолютна природна краса і, що не менш важливо, відчуття духовного спокою та гармонії, який так манить через роки та відстані сучасного садівника.

Троянда «Гертруда Джекілл»

Виведена Девідом Остіном понад 30 років тому, в 1986 році, кущова троянда (шраб) «Гертруда Джекілл» ідеально підходить для вирощування в контейнерах (для створення акценту внутрішнього дворика чи куточка саду), також працює як чудовий фокус у змішаних посадках. Виростає до 110 см у висоту, 90 см в ширину. Рекомендована розплідником як одна з найкращих для використання у змішаних посадках, чудово комбінується з багаторічниками: лаванда, шавлія, трави, чистець візантійський. Плетистий варіант цієї троянди (клаймбер) ідеально підходить для декорування стін або огорожі.

Зацвітає однією з перших серед англійських троянд. Її ідеальні прокручені бутони розкриваються великими квітками у формі розетки яскраво-сяючого рожевого кольору. Гарний, ідеально збалансований аромат часто описують як найпопулярніший серед троянд. Енергійна троянда, формує середньорослий вертикальний чагарник.

Читайте також нашу статтю Англійські троянди в міксбордері – рекомендації Девід Остін Роузес.

Вікторія Кононенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.