Як захистити сад і дім взимку від мишей і інших гризунів?

З кінця осені у диких тварин залишається все менше можливостей щодо пошуку джерел харчування. Не дивно, що як тільки стає по-справжньому холодно, вони починають з’являтися біля осель людей, намагаючись знайти, чим підживитися. Гризунів приваблюють не лише насіння, цибулинки та врожай, але й садові рослини. Ніжна кора — чудовий «перекус» для зголоднілих мишей, щурів, а інколи й зайців. Як захистити сад та свої запаси від цих шкідників? Є ціла низка заходів. І не всі вони достатньо гуманні.

Як захистити сад і дім взимку від мишей і інших гризунів?

Яку шкоду і де можуть наробити гризуни взимку?

Кожен дикий гризун — не друг садівника і тим більше не помічник. Полівки та ініші різновиди мишей, щурі, зайці та інші гризуни створюють в садах самі проблеми. Період активності гризунів на дачних ділянках — з середини осені (після приходу справжніх холодів та збору останнього врожаю) до справжнього тепла. Особливо активними миші стають з середини зими, коли власні запаси закінчуються. Але легкодоступною «здобиччю» вони не знехтують і раніше.

Від діяльності гризунів взимку страждають:

• дерева та кущі, особливо молоді саджанці;
• висаджені цибулькові та бульбові рослини;
• багаторічники з м’ясистими коренями;
• запаси насіння, сидератів, добрив;
• цибулинки, бульби та корені, що зберігаються на зиму до весняної висадки;
• запаси продуктів, овочів та фруктів на зиму;
• одяг, меблі, книжки та інші цінні речі. Буває, серед них розгортають взимку діяльність миші та їх колеги, перетрощуючи все, що вдастся прогризти, утворюючи гнізда, залишаючи послід і т.п.

У сховищах і підвалах, хозблоках і будинках, в грунті та під укриттям гризуни можуть дістатися до будь-якої цілі з дивовижною спритністю. Активність гризунів залежить від кількості й висоти снігу і сили морозів. Але захист від них завжди має бути ретельно спланованим.

Ось так виглядає шкода гризунів для кущів і дерев, які не захистили на зиму

Наводимо лад в саду і в місцях зберігання

Окрім власне захисту будинку, сховищ та дерев, є дуже прості профілактичні дії, які максимально ускладнять життя гризунів на вашій ділянці та мінімізують ризики.

Мишей та інших гризунів приваблюють падалиця, відходи, теплі, нічим не захищені компостери, купи гною, навали гілок та сухого бадилля. Усунувши такі «хатки», або використавши для них такі ж засоби захисту, що й для будинку і запасів, можна зробити перший крок у захисті саду від гризунів.

До зими варто навести лад і в усіх «запасниках». Насіння не повинно лежати безладно, як і запаси трав, прянощів, висушених квітів, колосків, харчів. Треба ретельно спланувати зберігання всього, що може стати для гризунів привабливим. Відсортувати по категоріям, розташувати в одному місці в надійних ємностях або вивезти вчасно з дачі. Такі прості кроки профілактики вбережуть від неприємних сюрпризів. Восени часто не вистачає часу на те, щоб у всьому навести лад, та з насінням і припасами зробити це категорично необхідно.

Останніми роками снігу випадає мало, але той, що є, варто використати раціонально до останньої сніжинки. Сніг навколо дерев, вкритих на зиму рослин, ділянок з щойно посадженими цибулинними варто втоптувати, ущільнювати простою ходьбою, щоб гризунам було важче прорити ходи. І краще робити це після кожного снігопаду. 

Сніг, що накопичується біля будинку, на стежках, варто відкидати на квітники та до дерев, створюючи надійне укриття для рослин. Слід пам’ятати, що сніг не можна ущільнювати на газоні (на нього, взагалі, краще не ступати зайвий раз) і безпосередньо в зоні залягання коренів кущів, дерев і багаторічників.

Читайте також нашу статтю Як і чим побілити дерева восени?

Сліди гризунів на снігу

Захист запасів та дому

Щоб не допустити гризунів в приміщення, де зберігаються поживні припаси, насіння чи зібраний врожай, потрібно «перекрити» ходи та всі можливі шляхи гризунів та вдатися до неприємних, але необхідних засобів.

Мишоловки, отруєні приманки — найпростіші помічники. Найчастіше гризунів відлякують отруйними приманками. Раніше їх потрібно було самому змішувати з зерном чи хлібом, зараз в упаковці є все необхідне. Сучасні препарати теж призводять до загибелі гризуна, та діють як відлякувач — мишка чи пацюк залишає приміщення до загибелі, отруює родичів і більше гризуни в те ж місце не повертаються. Старі отрути — токсичні і шкідливі, не мають пролонгованої попереджувальної дії. І завжди, коли є можливість вибрати більш тривалий захист, краще зупинитися на ньому. При роботі варто використовувати засоби індивідуального захисту. 

Механічні відлякувачі, які діють безпечним і непомітним ультразвуком чи випроміненням, створюють бар’єр від шкідників, не пропускаючи їх всередину. Це прості прилади, що просто вмикаються в розетку. Гуманний і екологічний варіант захисту від гризунів. Але, на жаль, за відгуками користувачів, не завжди ефективний. 

Відлякати мишей можна і неприємними запахами — від нафталіну і керосину до трав (спеції, меліса, полин та ін.). Є також спеціальні препарати для відлякування, які наносять біля ходів та по периметру приміщення. Можна спробувати заблокувати шляхи мишам і колючими сухими суцвіттями чи колючими гілочками, лапником. 

Захист дерева від гризунів на зиму

Захист дерев та кущів від гризунів зимою

Поласувати корою та камбієм молодих та тонкокорих дерев в січні-лютому не відмовляться ні полівки, ні миші, ні зайці. При цьому шкода дереву найчастіше всього невиправна й вимагає тривалого лікування. Буває, гризуни всього лиш за зиму встигнуть об’їсти тонкі смужки кори, та якщо їм легко дістатися до дерева, вони можуть пооб’їдати кору по колу й пошкодити кореневу шийку. Миші ласують корою біля основи дерева, а ось зайці можуть обгризти її навіть на гілочках. Та й білочки в дуже голодну зиму часто спокушаються молодими бруньками.

Захист на зиму потрібен всім фруктовим та молодим декоративним деревам, особливо полюбляють гризуни яблуні, сливи, абрикоси, глід, терен, ліщину, сливи. Дуже рідко коли вони шкодять смородинам, калині чи шипшині, та і декоративні види об’їдають лише в дуже молодому віці. Лише старі дерева з товстою корою можна залишати як є (але заздалегідь побілити стовбури восени). Для решти рослин потрібен надійний захист у вигляді додаткового обгортання стовбурів та нижньої третини скелетних гілок захисними матеріалами.

Варіанти надійного укриття для дерев на зиму:

• Спеціальна сітка (металева чи пластикова) — дихаюче, надійне укриття, що не чинить шкоди рослині і не заважає її росту. Сітку не потрібно знімати весною (лише при переростанні дерева в товщину). Висота стандартна для захисту від зайців. Огортають стовбур, залишаючи трішки запасу на ріст у товщину, не щільно. Таке сітчасте укриття не захищає від сонця та морозобоїн, на чутливих деревах вимагає додаткового сітловідбивального обгортання.
• Обгортання спанбондом або лутрасилом — не надто дешевими, але дуже надійними дихаючими матеріалами. При обмотуванні в 2-3 шари вони захистять дерево і від гризунів, і від сонця, і від вітру. Зазвичай, неткані матеріали нарізають на довгі стрічки (імітуючи бинт) і обмотують знизу вверх, накладаючи на попередній шар на ½ чи ⅔. Так захищають весь штамб та основу нижніх скелетних гілочок.
• Обгортання мішковиною, полотняною тканиною, старим одягом, колготками, бинтами, марлею — будь-яким дихаючим, світлонепроникним аналогом нетканих матеріалів. Таке укриття варто надійно обв’язати й закріпити шпагатом. Доречно поєднувати його з додатковим обв’язуванням лапником.
• Рубероїд, поліетиленова плівка, толь — одні з найгірших варіантів, до яких вдаються в крайніх випадках. Вони, хоч і захищають від гризунів, та не дозволяють дереву дихати, приводять до перегріву та всихання, а при постійних відлигах – до завчасного прокидання бруньок. Тобто дуже ризиковані для самого дерева. Такий же вплив чинять і вдягнуті на стовбур пластикові пляшки чи бутлі: продумуючи захист від гризунів, важливо не порушувати природний обмін речовин, не створювати ризик підпрівання.
• Використання хімічного захисту — спеціальних препаратів, що відлякують гризунів і наносяться на кору після побілки або замість побілки (комбіновані препарати для захисту від опіків, морозобоїн та гризунів все частіше можна зустріти на прилавках). Народні альтернативи — керосин, прогірклий смалець, полин, попіл й інші неприємні запахи — не більш ефективні, ніж утримання кішки. 
• Обв’язування стовбурів гілками колючих кущів чи лапником, укладання колючих гілок у пристовбурні кола, голками вниз та у напрямку від дерева.
• Розкладання приманок з отрутою, механічних вловлювачів.

Будь-який захист діє краще, ніж ніякого взагалі, тому використовувати матеріали потрібно з огляду на власні можливості.

При обгортанні матеріал потрібно заглибити в землю на декілька сантиметрів, захистивши й основу стовбуру, кореневу шийку. Якщо використовуються м’які або незручні для прикопування тканини, то варіант укриття можна комбінувати, злегка заглиблюючи своєрідний щит з пластику, лапнику, спанбонду під закутаним в теплу «ковдру» деревом. І не варто забувати про просту окучку, що надійно захищає дерево й сама по собі.