Серед різноманітних яскравих стилів ландшафтного дизайну один напрям ніколи не виходить з моди, адже справжня англійська класика — своєрідний еталон пейзажного саду. Розкішне поєднання кущів і багаторічників, що у будь-яку пору дивують чимось новим і несподіванним — своєрідна симфонія для прославлення природної краси рослин. Найяскравіші в англійському стилі завжди квітники, у яких не видно і шматочку голої землі. І зробити квітник по-англійськи можна і в своєму саду. Найскладніше — дочекатися, поки рослини розростуться й досягнуть піку декоративності.
Зміст:
Немає у світі більш популярного стилю серед пейзажних напрямів, ніж англійський. Це й не дивно: революція, що трансформувала сприйняття саду, сталася саме в Британії. Там і народилися основи природного саду. І саме там щорічно відбувається легендарна виставка в Челсі, що є каноном та натхненням для всіх дизайнерів та садівників світу.
Та привабливим англійський стиль садівництва робить дещо інше: відчуття казкової пасторальності та природної гармонійності, народженої з хаосу. Це найпишніший з пейзажних варіантів. І якщо ви відразу уявили ідеальний англійський котедж з трояндами у заростях — це дуже доречна асоціація. Англійський стиль намагається стерти межу між природою та садом, гармонічно вписати його в пейзаж, що оточує ділянку.
Романтичність, пасторальність, у чомусь навіть ностальгічність та сентиментальність британського базового напряму легко трансформувати та змінити під себе, адже у кожного — своє уявлення про романтику і зворушливі деталі. І тим не менше, чарівність та камерність, пишність та дика симфонія форм, текстур і кольорів англійського квітника все одно легко впізнавані.
Перше, на що ви повинні звернути увагу — газон. Якщо у вашому саду є зелений килим чи інша його альтернатива, саме біля нього або на ньому і варто розмістити англійський квітник. Більш ніж доречні міксбордери по межі ділянки, що «впираються» в газон. І клумби-острівки. Якщо у вас на ділянці є сухий струмок, водойма, англійський квітник поруч буде виглядати дуже цікаво.
Окрему увагу приділіть перспективі: англійський сад ховає свої принади, в ньому нічого не відкривається навпростець, з однієї точки огляду. Розташуйте квітник так, щоб він проглядався по частинах, проступав плавно, поступово, під час руху. Або розмістіть кущ і дерево, які будуть його ховати на перших кроках. Нелінійний огляд зробить і простий квітник-острівець цікавою родзинкою саду.
Читайте також нашу статтю Англійські троянди в міксбордері – рекомендації Девід Остін Роузес.
Чотири наріжні камені квітників по-англійськи:
Прості кола, смуги — основа англійських квітників. Вони ніколи не бувають складними. Утворюючи пишні зарості-рамку чи острівець рослин на фоні газону, не варто ускладнювати контур. Складним має бути наповнення.
В англійському стилі саду місце м’яким, природнім відтінкам та пастельными барвам. Синій, пурпуровий, бузковий, рожевий, кремовий, світло-жовтий, білий — чудові орієнтири. Доречні світлі теплі і холодні сині барви. Особливу увагу приділіть контрасту забарвлення листя. І обов’язково використайте рослинки зі сріблястим забарвленням.
Такі квітники — багатобарвні, їх формують, як мінімум, з 5-6 різних рослин, залежно від площі використовуючи до 10-15 видів. Жодна рослина на англійському квітнику не повинна загубитися! Їх висаджують групами по 2-5 кущів для посилення ефекту, поодинці — лише кущі та високі злаки.
Підберіть для планування:
Вибір доречно робити від найбільших до найменших рослин по принципу класичного вдалого партнерства і контрастів. Обравши зірку, спочатку знайдіть для неї ефектного великого партнера, потім — пишне доповнення і низькі рослинки, крок за кроком, від рослини до рослини.
Вибираючи рослини, потрібно пам’ятати, що кожний вид має отримати на квітнику ідеальні умови по освітленню та грунту. І догляд, і частота розділення мають «співпадати». Мульчуйте поверхню грунту.
За допомогою розмаїття рослин створюють симфонію ритму та гармонію хаосу, граючи на висоті й контрасті для більшої виразності, чарівності і сентиментальності.
З головною зіркою і чагарниками визначитися легко. Незамінна для англійського дизайну троянда сяє на фоні основних багаторічників. Ніжні відтінки рожевого, персикового і білого у англійських, старовинних, паркових, чайно-гібридних сортів чи плетисті троянди на опорах — обирати вам. Альтернатива — невибаглива, більш проста в догляді спірея або отруйна, зате надефектна дафна.
Якщо англійський квітник має стати своєрідною симфонією, то в ньому не обійтися без наймузичніщих рослин садку — злаків з їх неповторною текстурністю. Найпопулярніший варіант — вівсюнець вічнозелений. Та не менш цікаво виглядатимуть і молінія, і міскантус з його потужними куртинами, і постійно реагуюча на вітер спартіна гребінчаста, і куничник гостроквітковий, і повітряний щучник дернистий, і схожий на фонтани пеннісетум лисохвостий.
Основу будь-якої англійської композиції складають невибагливі довговічні види з числа універсальних партнерів-багаторічників — густі, текстурні, з довгим цвітінням, найчастіше з числа лісових та степових рослин. Саме їх природну красу і розкривають в англійських садах, підкреслюючи, що справжня краса — не завжди кричуща, до деталей варто придивлятися.
Три майже обов’язкові багаторічники англійського стилю — дельфіній (Delphinium), наперстянка (Digitalis) і приворотень (Alchemilla). Останній часто недооцінюють. Повітряна, мереживна, розкішна, яскрава манжетка привносить ефект туману, що стелиться по квітнику. Та лише ними вибір не обмежується.
Більш ніж доречні на таких квітниках вербозілля, клопогін, лілійники, головатень, таволжник, сідач, люпин, гадючник, шавлія, вероніка, котяча м’ята. Навряд чи хтось може зрівнятися по ефекту шапковості з флоксом волотистим, що вдало поєднується з такими партнерами. Дельфіній краще доповнити високими дзвониками чи півниками. А внести різноманіття в форми суцвіть та розтягнути період цвітіння можна за допомогою ехінацеї пурпурової, багаторічних айстр, очитків, деревію, осінніх анемон і сортових аквілегій.
Неочікувано гарно виглядають в англійських мотивах дармера щитовидна, гірчак, сідач, які до образливого рідко використовуються у наших садках. У якості контрастних аристократичних акцентів можна додати кущики лаванди вузьколистої, гвоздики пірчастої чи сантоліни.
Хоча б одна рослина має представляти види, в яких приваблює в першу чергу листя. Ідеальна пара для манжетки та герані — чистець візантійський з його м’яким сріблом, що зітре всі межі. Альтернатива — декоративний полин та гейхери. Всі вони з легкістю зітруть межу між квітником та газоном.
Пом’якшити переходи, об’єднати композиції в єдине ціле й додати динаміки і різноманітності рельєфу найлегше за допомогою незрівнянних журавців-гераней. Великокореневищна, гімалайська, чудова, попеляста, кембриджська та їх родичі створять благородні різьблені подушки.
Для переднього плану чудово підходять тим’яни, ломикамені, глуха кропива, роговик, гіпсофіли, собаче мило.
У якості красивоквітучих і сезонних окрас більш ніж доречні первоцвіти-примули, незабудки та нарциси. Якщо потрібно додати пишних акцентів, тимчасово заповнити пустоти чи замаскувати край, кращий кандидат серед однорічників — аліссум.
Читайте також нашу статтю Декоративний город — історія особливого садового стилю потаже.
Бордюр для клумби — не найкращий вибір для англійського стилю. Межу з газоном чи доріжкою з часом закривають рослини переднього плану. А до того голу землю можна прикрити тією ж мульчею — гравієм чи корою, піском чи відсівом, цегляною крихтою, за бажання додаючи виразність пласкими каменями чи спилами. Уникайте будь-якої строгості, робіть перехід природним. Якщо рослини не утворюють достатніх подушок і з часом, досадіть грунтопокривники чи маскуйте пустоти щороку новими однорічниками.
Англійський квітник потребує терпіння. Щоб задум «заграв» на повну, потрібно дати рослинам розростися. У всій своїй красі англійська клумба засяє лише через 2-3 роки. Це не означає, що до того дивитися на неї буде не цікаво, просто того самого ефекту суцільних заростей квітник досягне тільки з часом.
Натхнення!
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.