Наперстянка в саду — правила вирощування, найкращі види і сорти

Садове диво з цікавими дзвониками наперстянка недаремно підкорила стільки сердець. Ні статус рослини отруйної, ні той факт, що більшість її видів вирощують як дворічники, не лякають прихильників цієї унікальної квітки. В червні та липні навіть за величезного вибору конкурентів не відшукати більш вишуканої і яскравої рослини, здатної прикрасити найпохмуріший куточок саду. В цій статті розкажемо, як вирощувати наперстянку в саду, і покажемо найдекоративніші її види і сорти.

Наперстянка в саду — правила вирощування, найкращі види і сорти

Опис рослини

У нас наперстянки дуже не люблять називати ботанічним ім’ям дигіталіс, та від цього рослини з роду красивоквітучих трав’янистих багаторічників та дворічників не стають менш впізнаваними. Наперстянки (Digitаlis) представляют велику й різноманітну родину Подорожникових (Plantaginaceae), значно переважаючи у розмірах та ефектності цвітіння більшість родичів.

Наперстянки, чи лисові вушка — багаторічники з потужним корінням, що частіше вирощуються як дворічники з вегетацією розетки прикореневого листя в перший рік і цвітінням на другий. У теплому кліматі, зокрема, в Середземномор’ї, утворюють чагарники.

Високі, вражаючі квітконоси, що помітні здалека і в будь-якій компанії, жорсткі та стійкі. При висоті від 30-50 см до більш як 1,5 м стебла наперстянки майже не розгалужуються. Кореневище дуже товсте, коротке, розгалужене. На пагонах почергово сидять цільні ланцетні, з загостреним кінчиком листки, поступово дрібнішаючи до верхівки пагонів і переходячи в приквітники. Якщо у прикореневій розетці листя здатне виростати до 20 см в довжину при втричі меншій ширині, то стеблове — значно менше, всього до 7 см.

Наперстянки розквітають тоді, коли настає справжнє літо. Вони ніби очікують спеки, щоб з червня до серпня слугувати однією з незабутніх окрас саду.

На верхівці потужних стебел наперстянки в довгі однобокі, рідше багатосторонні суцвіття-китиці зібрані незвичайні несиметричні трубчасті квітки-дзвоники. Саме завдяки формі двогубого віночка з потовщенням, здуттям, що нагадує чимось наперсток, рослина і отримала свою назву. Квітки розташовані у пазухах великого приквітного листя. Ефектність наперстянки підсилюється розмірами квітки: віночок до 5 см завдовжки і вдвічі менший у діаметрі здається справді видатним. У наперстянок квітки двостатеві.

Кольорова палітра наперстянок недаремно вважається однією з найбільш акварельних. У цих квітів не буває чистого кольору: вінчик та трубка забарвлені по різному, з м’яким акварельним переходом, а в середині світлого зіву підкорюють чарівністю невеликі темні плями та крапки. Ніжно-рожеві, бузкові, пурпурові барви в доповненні білого, світло-жовтого здаються ще романтичнішими.

Після відцвітання дуже швидко формуються та визрівають двогнізді, яйцеподібні, пухнасті коробочки плодиків. Найякісніше насіння визріває в нижніх плодах. І для збору власного насіння краще проводити збір поступово, по мірі дозрівання (яке легко впізнати по пожовтінню). Для того, щоб попередити висипання в землю, плоди можна обв’язати прозорою тканиною.

Наперстянку вирощують з насіння:

• Через розсаду, в індивідуальних ємностях, з перевалюванням з повним збереженням цілісності земляної грудки.
• Посівом безпосередньо в грунт на постійному місці.

Наперстянка (Digitаlis)

Вимоги наперстянки до місця в саду

Недаремно за допомогою наперстянки так часто прикрашають похмурі ділянки біля дерев та чагарників, бо вона з задоволенням росте і в затінку. Ці квіти можна висаджувати не лише на добре освітлених, сонячних місцях, а й у розсіяному освітленні в межах будь-якого напівзатінку. Найбільш ефектного цвітіння добиваются на сонці, та найбільшої його тривалості — в напівтіні.

Унікальність наперстянок полягає ще й в тому, що в природі вони здатні прижитися на будь якій проблемній ділянці, навіть після пожеж. В садку для найбільш ефектного цвітіння для наперстянки підбирають куди більш привабливі умови, та все ж здатність рости майже будь-де (окрім сирих місць) все одно залишається. Суглинки, супіщаники з доброю водопроникністю підходять наперстянкам чудово. Головне — глибокого перекопати ділянку та додати будь-які якісні і зрілі органічні добрива.

Бажано висаджувати сортові наперстянки у захищених від сильного вітру місцях.

Наперстянка — одна з обов’язкових рослин англійського саду. Як створити квітник в англійському стилі, читайте в нашій статті.

Посів й пересадка наперстянок

Головне завдання при будь-якій стратегії вирощування наперстянки — сіяти насіння якомога рідше, хоч через його дрібні розміри це й нелегко.

На класичну розсаду наперстянку потрібно сіяти рано — на початку березня. В торф’яні стаканчики або спільні неглибокі ємності сіють по дві-три насінини «гніздами» через 2-4 см. Поверхнево, під плівку і скло з утриманням на максимально яскравому освітленні та при кімнатній температурі. Після сходів видаляють слабші з них.

При посіві в загальні контейнери пікірування проводять при появі пари справжнього листя. Пересаджувати розсаду можна вже з початку травня — після тривалого загартовування, повністю зберігаючи грунт навколо коріння.

Посів на розсаду в грунт проводять в парнику або на окремій грядці, за тими ж правилами. Після появи сходів рослинам дають підрости, проріджують за потреби й дорощують при легких поливах 1,5-2 місяці, після чого висаджують на основному місці.

На постійному місці наперстянку можно висівати під зиму, та набагато кращі результати дає посів весною, як тільки достатньо прогріється земля. Жодних особливих правил немає: квіти висівають гніздами чи в рядки з дистанцією в 6-10 см. Насіння лише злегка притрушують землею чи аккуратно вдавлюють, але не закривають грунтом. Накриття плівкою дозволяє отримати дружні сходи вже через тиждень. Проріджують наперстянки залежно від густоти посіву й темпів росту, лише коли сформується пара-друга справжнього листя.

Оптимальна дистанція між кущами — 25-30 см.

Наперстянки в саду не вимагають практично ніякого догляду

Особливості догляду за наперстянкою

Наперстянки на родючих грунтах та за умови мульчування землі догляду не вимагають зовсім. Мульчу викладають висотою в 5-6 см і періодично поновлюють. Якщо наперстянку не мульчують, потрібно дбати про регулярне розпушування землі на глибину до 6-7 см, виполювання бур’янів.

Підливати наперстянки потрібно лише за аномальної посухи.

Підживлення вносять лише з другого року, навесні вносячи:

• близько 2 кг зрілої органіки чи полив 2 л настою курячого посліду на кожен квадратний метр грунту;
• 20-25 г фосфорних та 10-15 г калійних добрив.

Якщо органіки немає, можна вносити комплексні добрива в стандартній кількості 40-50 г.

Головний секрет тривалості цвітіння та декоративності наперстянок — вчасне зрізання зів’ялих квітконосів, що «запускає» ріст нових пагонів. Кілька суцвіть лишають лише на насіння, за бажанням.

На зиму укриття не потрібне, а ось додатковий шар мульчі не завадить.

Складні моменти в вирощуванні наперстянки:

• Навіть багаторічні види випадають на другий-третій рік, тому фактично всі наперстянки доводиться вирощувати як дворічники.
• Це одна з тих дивовижних рослин, яка або сама залишається в садку назавжди завдяки самосіву, або вимагає постійних зусиль. Якщо наперстянці у садку сподобається, вона відновлюється сама. Та якщо чомусь, часто по незрозумілій причині, наперстянка не полюбить вашу ділянку, то доведеться сіяти її постійно.
• Насіння потрібно використовувати свіжим, вже на другий рік схожість падає наполовину, а на третій більшість насіння не сходить взагалі.

Наперстянка в дизайні саду

Всі наперстянки в якості декоративних рослин вирощують з давнини, більшість видів активно використовувалися ще в Середньовіччі. Це типова рослина пейзажного та англійського стилю, що не буде зайвою і в будь якому іншому напрямі садового мистецтва. Наперстянка гарно виглядає в композиціях, группах, а ось окремо її вирощують дуже рідко.

Наперстянка доречна:

• в маскувальних композиціях, наприклад, біля стін та будівель, комунікацій;
• в міксбордерах;
• великих і малих квітниках;
• як акцент всюди, де не вистачає цвітіння та яскравих деталей — біля дерев, чагарників, масивів, квітників в напівтіні, зон відпочинку.

Щоб рослина засяяла, варто пам’ятати, що наперстянка найкраще виглядає не на передньому плані, а ніби ховаючись у масі інших рослин — на задньому та середньому фоні квітників, рабаток, рокаріїв, галявинах, біля чагарникових груп.

Наперстянки — цінні медоноси, що служать притулком в холодні ночі для багатьох корисних комах. І одна з рослин, здатних привабити в садок метеликів.

Це одночасно і лікувальна рослина, і смертельно-небезпечна. Самостійно застосовувати препарати з наперстянки, а тим більше вживати будь-які частини рослини, що містить найсильніші серцеві глікозиди-отрути, категорично заборонено. Та при нагляді лікаря і за його рекомендації, при ретельному підборі препаратів і дозувань, наперстянка демонструє унікальні властивості поліпшення роботи серцево-судинної системи.

Через отруйність наперстянку не треба вирощувати в садку тим, у кого є маленькі діти чи домашні тварини. Для них наперстянка небезпечна навіть у мікродозах.

Наперстянки чудово доповнюють всі види декоративних кущів, в тому числі троянди чи спіреї. Їх можна поєднувати з будь-якими красивоквітучими чи декоративно-листяними партнерами з числа невибагливих багаторічників — хостою, геранями, дзвониками, хорогою, гвоздиками, манжеткою, шавлією, королицею, папороттю, аквілегією, лілійником. Чудовийф партнер для неї — дельфініум.

Читайте також нашу статтю про вирощування еустоми.

Розмаїття видів та сортів наперстянки

Не дивлячись на наявність досить великого вибору корисних видів, високою декоративністю можуть похизуватися лише декілька наперстянок.

Наперстянка великоцвітна, або наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora) — потужний випадаючий багаторічник висотою до 120 см з жорстким стеблом та ланцетним, звуженим в черешки листям, що дивують пухнастою опушеністю і приємним відтінком яскраво-зеленого забарвлення. Пониклі дзвоники в однобічних китицях розпускаються все літо.

Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea) — улюблениця дизайнерів, що оформлюють сади в природному стилі. Потужний багаторічник, який росте як дворічник з стеблами до 1,5 м висотою і жовтувато-червоними великими суцвіттями.

Наперстянка пурпурова (Digitalis purpurea) — найбільш поширений вид наперстянок, з товстими стеблами та зморшкуватими зубчастими листочками, що в розетці сидять на довгих черешках, а під суцвіттям переходять у безчерешкові форми. Є декілька сортів з різним забарвленням:

• білий з темно-червоним зівом «Пемс Спліт» (Pam’s Split);
• середній білосніжний сорт «Далматіан Вайт» (Dalmatian White);
• високий салатково-білий з фіолетовим крапом «Пурпуреа Альба» (Purpurea Alba);
• світло-жовтий високий «Прімроуз Карусель» (Primrose Carousel);
• темно-рожевий великоквітковий сорт «Полькадот Принцесс» (Polkadot Princess) та ін.

Та в основному у нас розповсюджуються багатобарвні мікси насіння з десятками можливих варіацій палітри (рожево-пудрова «Ексельсіор», пурпурово-білий «Далматіан Мікс» (Dalmatian Mix), потужний, з величезними багатосторонніми суцвіттями всіх барв «Камелот Мікс» (Camelot Mix) та ін.

Натхнення!

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.