Садове диво з цікавими дзвониками наперстянка недаремно підкорила стільки сердець. Ні статус рослини отруйної, ні той факт, що більшість її видів вирощують як дворічники, не лякають прихильників цієї унікальної квітки. В червні та липні навіть за величезного вибору конкурентів не відшукати більш вишуканої і яскравої рослини, здатної прикрасити найпохмуріший куточок саду. В цій статті розкажемо, як вирощувати наперстянку в саду, і покажемо найдекоративніші її види і сорти.
Зміст:
У нас наперстянки дуже не люблять називати ботанічним ім’ям дигіталіс, та від цього рослини з роду красивоквітучих трав’янистих багаторічників та дворічників не стають менш впізнаваними. Наперстянки (Digitаlis) представляют велику й різноманітну родину Подорожникових (Plantaginaceae), значно переважаючи у розмірах та ефектності цвітіння більшість родичів.
Наперстянки, чи лисові вушка — багаторічники з потужним корінням, що частіше вирощуються як дворічники з вегетацією розетки прикореневого листя в перший рік і цвітінням на другий. У теплому кліматі, зокрема, в Середземномор’ї, утворюють чагарники.
Високі, вражаючі квітконоси, що помітні здалека і в будь-якій компанії, жорсткі та стійкі. При висоті від 30-50 см до більш як 1,5 м стебла наперстянки майже не розгалужуються. Кореневище дуже товсте, коротке, розгалужене. На пагонах почергово сидять цільні ланцетні, з загостреним кінчиком листки, поступово дрібнішаючи до верхівки пагонів і переходячи в приквітники. Якщо у прикореневій розетці листя здатне виростати до 20 см в довжину при втричі меншій ширині, то стеблове — значно менше, всього до 7 см.
Наперстянки розквітають тоді, коли настає справжнє літо. Вони ніби очікують спеки, щоб з червня до серпня слугувати однією з незабутніх окрас саду.
На верхівці потужних стебел наперстянки в довгі однобокі, рідше багатосторонні суцвіття-китиці зібрані незвичайні несиметричні трубчасті квітки-дзвоники. Саме завдяки формі двогубого віночка з потовщенням, здуттям, що нагадує чимось наперсток, рослина і отримала свою назву. Квітки розташовані у пазухах великого приквітного листя. Ефектність наперстянки підсилюється розмірами квітки: віночок до 5 см завдовжки і вдвічі менший у діаметрі здається справді видатним. У наперстянок квітки двостатеві.
Кольорова палітра наперстянок недаремно вважається однією з найбільш акварельних. У цих квітів не буває чистого кольору: вінчик та трубка забарвлені по різному, з м’яким акварельним переходом, а в середині світлого зіву підкорюють чарівністю невеликі темні плями та крапки. Ніжно-рожеві, бузкові, пурпурові барви в доповненні білого, світло-жовтого здаються ще романтичнішими.
Після відцвітання дуже швидко формуються та визрівають двогнізді, яйцеподібні, пухнасті коробочки плодиків. Найякісніше насіння визріває в нижніх плодах. І для збору власного насіння краще проводити збір поступово, по мірі дозрівання (яке легко впізнати по пожовтінню). Для того, щоб попередити висипання в землю, плоди можна обв’язати прозорою тканиною.
Наперстянку вирощують з насіння:
Недаремно за допомогою наперстянки так часто прикрашають похмурі ділянки біля дерев та чагарників, бо вона з задоволенням росте і в затінку. Ці квіти можна висаджувати не лише на добре освітлених, сонячних місцях, а й у розсіяному освітленні в межах будь-якого напівзатінку. Найбільш ефектного цвітіння добиваются на сонці, та найбільшої його тривалості — в напівтіні.
Унікальність наперстянок полягає ще й в тому, що в природі вони здатні прижитися на будь якій проблемній ділянці, навіть після пожеж. В садку для найбільш ефектного цвітіння для наперстянки підбирають куди більш привабливі умови, та все ж здатність рости майже будь-де (окрім сирих місць) все одно залишається. Суглинки, супіщаники з доброю водопроникністю підходять наперстянкам чудово. Головне — глибокого перекопати ділянку та додати будь-які якісні і зрілі органічні добрива.
Бажано висаджувати сортові наперстянки у захищених від сильного вітру місцях.
Наперстянка — одна з обов’язкових рослин англійського саду. Як створити квітник в англійському стилі, читайте в нашій статті.
Головне завдання при будь-якій стратегії вирощування наперстянки — сіяти насіння якомога рідше, хоч через його дрібні розміри це й нелегко.
На класичну розсаду наперстянку потрібно сіяти рано — на початку березня. В торф’яні стаканчики або спільні неглибокі ємності сіють по дві-три насінини «гніздами» через 2-4 см. Поверхнево, під плівку і скло з утриманням на максимально яскравому освітленні та при кімнатній температурі. Після сходів видаляють слабші з них.
При посіві в загальні контейнери пікірування проводять при появі пари справжнього листя. Пересаджувати розсаду можна вже з початку травня — після тривалого загартовування, повністю зберігаючи грунт навколо коріння.
Посів на розсаду в грунт проводять в парнику або на окремій грядці, за тими ж правилами. Після появи сходів рослинам дають підрости, проріджують за потреби й дорощують при легких поливах 1,5-2 місяці, після чого висаджують на основному місці.
На постійному місці наперстянку можно висівати під зиму, та набагато кращі результати дає посів весною, як тільки достатньо прогріється земля. Жодних особливих правил немає: квіти висівають гніздами чи в рядки з дистанцією в 6-10 см. Насіння лише злегка притрушують землею чи аккуратно вдавлюють, але не закривають грунтом. Накриття плівкою дозволяє отримати дружні сходи вже через тиждень. Проріджують наперстянки залежно від густоти посіву й темпів росту, лише коли сформується пара-друга справжнього листя.
Оптимальна дистанція між кущами — 25-30 см.
Наперстянки на родючих грунтах та за умови мульчування землі догляду не вимагають зовсім. Мульчу викладають висотою в 5-6 см і періодично поновлюють. Якщо наперстянку не мульчують, потрібно дбати про регулярне розпушування землі на глибину до 6-7 см, виполювання бур’янів.
Підливати наперстянки потрібно лише за аномальної посухи.
Підживлення вносять лише з другого року, навесні вносячи:
Якщо органіки немає, можна вносити комплексні добрива в стандартній кількості 40-50 г.
Головний секрет тривалості цвітіння та декоративності наперстянок — вчасне зрізання зів’ялих квітконосів, що «запускає» ріст нових пагонів. Кілька суцвіть лишають лише на насіння, за бажанням.
На зиму укриття не потрібне, а ось додатковий шар мульчі не завадить.
Складні моменти в вирощуванні наперстянки:
Всі наперстянки в якості декоративних рослин вирощують з давнини, більшість видів активно використовувалися ще в Середньовіччі. Це типова рослина пейзажного та англійського стилю, що не буде зайвою і в будь якому іншому напрямі садового мистецтва. Наперстянка гарно виглядає в композиціях, группах, а ось окремо її вирощують дуже рідко.
Наперстянка доречна:
Щоб рослина засяяла, варто пам’ятати, що наперстянка найкраще виглядає не на передньому плані, а ніби ховаючись у масі інших рослин — на задньому та середньому фоні квітників, рабаток, рокаріїв, галявинах, біля чагарникових груп.
Наперстянки — цінні медоноси, що служать притулком в холодні ночі для багатьох корисних комах. І одна з рослин, здатних привабити в садок метеликів.
Це одночасно і лікувальна рослина, і смертельно-небезпечна. Самостійно застосовувати препарати з наперстянки, а тим більше вживати будь-які частини рослини, що містить найсильніші серцеві глікозиди-отрути, категорично заборонено. Та при нагляді лікаря і за його рекомендації, при ретельному підборі препаратів і дозувань, наперстянка демонструє унікальні властивості поліпшення роботи серцево-судинної системи.
Через отруйність наперстянку не треба вирощувати в садку тим, у кого є маленькі діти чи домашні тварини. Для них наперстянка небезпечна навіть у мікродозах.
Наперстянки чудово доповнюють всі види декоративних кущів, в тому числі троянди чи спіреї. Їх можна поєднувати з будь-якими красивоквітучими чи декоративно-листяними партнерами з числа невибагливих багаторічників — хостою, геранями, дзвониками, хорогою, гвоздиками, манжеткою, шавлією, королицею, папороттю, аквілегією, лілійником. Чудовийф партнер для неї — дельфініум.
Читайте також нашу статтю про вирощування еустоми.
Не дивлячись на наявність досить великого вибору корисних видів, високою декоративністю можуть похизуватися лише декілька наперстянок.
Наперстянка великоцвітна, або наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora) — потужний випадаючий багаторічник висотою до 120 см з жорстким стеблом та ланцетним, звуженим в черешки листям, що дивують пухнастою опушеністю і приємним відтінком яскраво-зеленого забарвлення. Пониклі дзвоники в однобічних китицях розпускаються все літо.
Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea) — улюблениця дизайнерів, що оформлюють сади в природному стилі. Потужний багаторічник, який росте як дворічник з стеблами до 1,5 м висотою і жовтувато-червоними великими суцвіттями.
Наперстянка пурпурова (Digitalis purpurea) — найбільш поширений вид наперстянок, з товстими стеблами та зморшкуватими зубчастими листочками, що в розетці сидять на довгих черешках, а під суцвіттям переходять у безчерешкові форми. Є декілька сортів з різним забарвленням:
Та в основному у нас розповсюджуються багатобарвні мікси насіння з десятками можливих варіацій палітри (рожево-пудрова «Ексельсіор», пурпурово-білий «Далматіан Мікс» (Dalmatian Mix), потужний, з величезними багатосторонніми суцвіттями всіх барв «Камелот Мікс» (Camelot Mix) та ін.
Натхнення!
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.