Які сидерати посіяти ранньою весною?

На присадибних ділянках сидерати сьогодні дуже популярні як ефективний метод покращення якостей ґрунту, але чомусь більшість садівників вважають, що сіяти сидерати потрібно на зиму – в кінці літа чи восени, після збирання врожаю основної культури. Але сіяти сидерати можна (і треба) і весною! Правда, необхідно знати, які сидерати сіяти ранньою весною, бо не всі вони достатньо холодостійкі і швидко нарощують зелену масу. Про це і поговоримо в статті.

Які сидерати сіяти весною

Для чого треба сіяти сидерати весною?

Це помилка — вважати, що сидерати не встигнуть перегнити до пори висадки чи посіву овочів, тому весною їх сіяти – марна справа. Вони і не повинні перегнивати до того! Коріння сидератів буде перегнивати під час росту овочів, а їх скошена зелень стане прекрасною мульчею, яка захистить землю від пересушування.

Щоб сидерати ефективно виконали свою основну функцію – покращили структуру ґрунту, їх треба скосити до бутонізації. Посіяні в березні «весняні» сидерати встигнуть наростити гарну зелень до того, як прийде час висаджувати на їх місце огірки, помідори, перець і інші теплолюбні овочі.

Є три варіанти, як можна працювати з сидератами, посіяними весною перед основною культурою.

Перекопати ділянку разом з сидератом, який автоматично заробиться в землю і буде там перегнивати, поки на цьому ґрунті ростимуть овочі. Це найменш ефективний варіант використання зеленого добрива, хоч, мабуть, і найпростіший.

Зрізати сидерат плоскорізом на кілька см нижче рівня ґрунту, його зеленою частиною замульчувати міжряддя висадженої розсади. Це варіант кращий за попередній, бо корені сидератів, перегниваючи, будуть насичувати органікою і робити пухким і водопроникним саме верхній шар ґрунту, де в першу чергу відбуватиметься розвиток кореневої системи висаджених овочів. Зелена частина як мульча також поступово перегниватиме і покращуватиме структуру ґрунту.

Третій варіант використання сидератів, посіяних весною, найскладніший з погляду «механіки процесу», зате і найефективніший. Розсаду овочів висаджують прямо на грядки, де ще росте сидерат. Оточена з усіх боків зеленню сидерата розсада в перші тижні після висадки почувається набагато краще тієї, що «в голому полі». Сидерати захищають її від палючого сонця, вітрів і приморозків. Коли розсада зміцніє, за пару тижнів сидерат зрізають і лишають як мульчу в міжряддях.

Далі розглянемо сидерати, які найкраще підходять для посіву ранньою весною.

Найкращі сидерати для посіву весною

1. Горлиця, чи суріпиця

Горлиця (суріпиця) — сидерат родини Хрестоцвітих, що вважається одним з найкращих для посіву ранньою весною. Підвищує родючість ґрунту, покращує його структуру, перешкоджає росту бур’янів, очищає землю від грибних хвороб.

Найбільше підходить для посіву на лужних і нейтральних ґрунтах, бо трохи підкислює землю, регулюючи її кислотність.

Горлицю як сидерат можна висівати рано навесні, її насіння проростає вже при температурі +2 градуси. Коли приходить час висаджувати розсаду чи висівати насіння овочів, вона вже досягає висоти приблизно 25 см. Можна сіяти суріпицю і після збору врожаю, і під зиму.

Горлиця, чи суріпиця (Barbarea). © blasjaz

Зауважте, що сидератні рослини родини Хрестоцвітих не повинні бути попередниками чи наступниками овочів цієї ж родини. А це вся капуста!

2. Гірчиця біла

Гірчиця біла – ще один популярний і ефективний сидерат родини Хрестоцвітих. Крім того, що покращує якість ґрунту (перегниваючи, насичує землю азотом, фосфором і калієм), пригнічує збудників фітофторозу, фузаріозу, кореневої гнилі та ризоктоніозу. Стрижневий корінь рослини здатний вирости на пару метрів в глибину, чим добре аерує землю.

Гірчиця підходить для всіх типів ґрунтів, крім глинистих, невибаглива до вологозабезпечення. Висівають рано навесні і впродовж всього сезону. Прекрасний попередник абсолютно всіх овочів, крім своїх родичів з родини Хрестоцвітих.

Гірчиця біла (Sinapis alba). © rivierenland

3. Фацелія

Фацелія – стійкий до нестачі вологи сидерат родини Водолистових. Крім того, чудовий медонос з фітосанітарними та азотофіксуючими властивостями. Цей сидерат сприяє розвитку корисних грибів Trichoderma, які є природною профілактикою комплексу хвороб (альтернаріоз, борошниста роса, біла гниль, фомоз, фузаріоз, гельмінтоспоріоз, несправжня борошниста роса тощо).

Хорошим попередником фацелія є для зернових, коренеплідних і капустяних культур. Більше про вирощування фацелії як сидерату читайте в нашій статті за посиланням.

Фацелія (Phacelia). © naturgucker

4. Ріпак ярий

Ріпак — сидерат родини Хрестоцвітих з хорошим набором бажаних для ґрунту особливостей. У нього розвинена коренева система, яка може досягати углиб кількох метрів, що позитивно впливає на насичення ґрунту киснем. Стійка до нестачі вологи рослина.

Ріпак стрімко зростає, утворюючи потужну зелену масу вже у квітні або на початку травня. Листя і стебла ріпаку містять ефірну олію, яка є ефективною профілактикою ґрунту від шкідників і хвороб. Ріпак — найкраще джерело азоту серед всіх сидератів, якщо не рахувати бобових. Останні дуже гарно ростуть саме після такого попередника. Хорошим попередником ярий ріпак також буде для огірків, картоплі, перцю, томатів, кабачків і гарбуза.

Але є у ріпака як сидерата і мінуси. Не витримує застою води, не росте в занадто твердому ґрунті з кислою реакцією pH. Зелень ріпаку до вподоби багатьом шкідникам.

Ріпак (Brassica napus). © Joost J. Bakker

Читайте також нашу статтю, які сидерати посіяти під зиму.

5. Віка

Віка – сидерат родини Бобових. Серед переваг як сидерата (крім накопичення азоту, за що найбільше ціняться всі бобові) — аерація ґрунту, розпушення і покращення його водопроникності. Найбільше сподобається як попередник моркві та буряку.

Коренева система рослини сягає 2 м вглиб і розростається на 70 см в ширину. Ще одна особливість віки — алкалоїди віцин і віцинін, які виділяє коріння рослини. Ці речовини працюють як природні пестициди, що перешкоджають розвитку личинок шкідників і патогенних грибів. Вважається, що від віки втікають навіть слимаки!

Добре росте на всіх ґрунтах, крім заболочених. Найкращий сидерат для кислих ґрунтів.

Віка яра (Vicia sativa). © Chironius

6. Жито

Як сидерат родини Злакових жито насичує землю великою кількістю азоту і калію. За поживністю жито можна порівняти з перегноєм. Толерантна до бідних піщаних ґрунтів культура.

Недолік — жито полюбляють дротяники, через що нерідко його комбінують з гірчицею. Гірчиці від жита за такого розміщення теж є користь — захист сходів від промерзання, оскільки культура менш морозостійка.

Жито можна сіяти як навесні, так і восени. Перевага весняного посіву озимого жита на сидерат у швидкому утворенні густої зеленої маси. Чудовий попередник для всіх пасльонових і овочів родини Гарбузових.

Жито посівне (Secale cereale). © naturgucker

7. Овес

Овес – рослина родини Злакових, що збагачує ґрунт цінною органікою, фосфором та калієм. Невибагливий до ґрунтів. Можна не боятися сіяти його на піщаних та глинистих ґрунтах, торф’яниках. Овес часто сіють перед і після картоплі, бо він нищить залишки картопляної парші у землі. Також гарним попередником цей сидерат буде для баклажанів, перцю, огірків, кабачків, гарбузів.

Овес посівний (Avena sativa)

Часто овес сіють під зиму, але можна сіяти цей сидерат і ранньою весною. Це холодостійкий і вологолюбний злак. Тому сіяти його потрібно рано, поки в ґрунті достатньо вологи.

Натхнення!

ЗЕЛЕНА САДИБА.