Яку обліпиху обрати для саду, щоб не мати клопоту?

Серед ягідних чагарників обліпиха — один з лідерів по корисності. Але у більшості садівників вона асоціюється з агресивним розростанням та порослю, яку неможливо здолати і викорінити. Те, наскільки обліпиха виявить свої «хижацькі» риси, залежить перш за все від вибору саджанця і «дій на упередження» в плануванні. Не потрібно через чужий негативний досвід відмовлятися від вирощування надцінної культури, що може стати ще й окрасою саду. Головне — правильно вибрати місце. І не забувати, що навіть обліписі потрібен догляд.

Обліпиха — користь, вибір саджанців і їх вирощування

Як вибрати правильний сорт обліпихи?

Обліпиха (Hippophae rhamnoides) — стародавня, їстівна, корисна та дуже декоративна культура. Колючі дводомні дерева та кущі висотою до 6 м с сіруватою або жовтуватою корою та великими колючками на молодих пагонах прославилась поверхневими коренями, що простягаються на кілька метрів від стовбура. Здатність обліпихи розростатися, формувати непрохідні зарості та випускати поросль, яку так важко викорінювати, робить цю рослину досить непростою в культивуванні.

Агресивність не нівелює краси чергового, сріблястого, лінійно-ланцетного листя довжиною до 8 см при ширині менше 1 см. Цвітіння впродовж 2 тижнів до появи листя не вражає, на відміну від ягід-кістянок, що обліплюють пагони, формуючи особливі супліддя. Яскраві жовто-оранжеві, круглі чи видовжені плоди мають маслянисто-соковиту м’якоть. Плодоношення починається з 3-4 року. Зрілість плодів визначають за розміром та забарвленням.

Щоб обліпиха приносила лише користь і радість, а не додавала щорічного клопоту в саду, потрібно ретельно обирати саджанець — шукати не будь-яку доступну по ціні рослину, а найкращі, найсучасніші сорти і жіночих, і чоловічих рослин. Можна купувати щеплені на підщепи інших чагарників сортові саджанці, перевіряючи відгуки садівників, а не рекламу.

Важливі ознаки, які «йдуть в парі» до відсутності порослі в обліпихи:

• відсутність колючок;
• великоплідність;
• деревовидність;
• здатність до самозапилення.

В першу чергу потрібно правильно обрати постачальника. Зовнішньо якісний сортовий саджанець від дички взагалі неможливо відрізнити. Тому обліпиху не варто купувати у незнайомих вам продавців або фірм, а тим більше на стихійних базарах або ярмарках. Шукати обліпиху варто в садових центрах та інтернет-магазинах, які вже довели вам якість своєї продукції і надають гарантію.

Обліпиха (Hippophae rhamnoides) може стати справжньою прикрасою саду

Яка кількість саджанців потрібна?

Обліпиха вимагає перехресного запилення. Стандарт для висаджування — 4-5 жіночих рослин на 1 чоловічий кущ. Але у насаджень-груп для невеликих ділянок є своя альтернатива. І не обов’язково покладатися на природу і сусідів, сподіваючись, що кущів в радіусі 50 м буде достатньо для запилення (майже не буває проблем, якщо у сусідів або на запущених територіях ростуть чоловічі кущі обліпихи). Забезпечити запилення 1-2 кущів можна по-іншому:

• купити двостатеву чи самозапильну рослину;
• самостійно прищепити на жіночий кущ гілочку з чоловічої обліпихи;
• приносити щовесни для опилення гілки з дикої обліпихи.

Перевагу потрібно надавати двох- або трьохрічним саджанцям в контейнерах, з добре сформованою, потужною кореневою системою та вже сформованою кроною. На сліди пошкоджень, неправильного догляду, хвороб потрібно оглядати як корені, так і пагони.

Читайте також нашу статтю про вирощування в саду горобини звичайної.

Купуйте саджанці обліпихи тільки в перевірених розплідниках

Користь обліпихи

А тепер про те, чому варто посадити обліпиху на своїй ділянці. Її ягоди вважаються рекордсменами за вмістом стійкого навіть після переробки вітаміну С. Плоди багаті на вітаміни А, Е, К, Р, групи В, магній, залізо, кремній, марганець, яблучну кислоту, містять унікальну комбінацію корисних олій, антиоксидантів, ферментів і фітонцидів. Обліпиха вважається ягідним конкурентом шоколаду завдяки вмісту серотоніну, гормону щастя, здатного покращити настрій та емоційний стан.

Користь обліпихи відома на весь світ завдяки комплексу протизастудних та противірусних властивостей її ягід. Вони сприяють підвищенню імунітету, загоєнню ран, зменшенню запальних процесів, зміцненню судин, омолодженню та регенерації, покращенню травлення, обміну речовин, роботи нервової системи.

Але зловживати обліпихою не варто. Максимум на добу — всього 50 г ягід. У значних дозах обліпиха призводить до послаблюючого ефекту, може викликати алергію, загострення хвороб печінки, жовчного міхура та сечовивідної системи.

Користь ягід обліпихи перевірена тисячоліттями

Посадка й пересадка обліпихи

Успіху з обліпихою можна досягнути лише на пухкій, повітропроникній і родючій землі. Суглинки та супіщаники з легкою текстурою — ідеальний варіант. Важку глинисту землю можна полегшити внесенням піску, зрілого компосту або перегною (до 10-15 кг на 1 м²). А ось піщаний грунт покращують лише органікою.

Це виключно світлолюбний чагарник, що вимагає рівномірного освітлення крони з усіх боків. Обліпиху не можна висаджувати надто близько до інших кущів, дерев, будівель.

Висаджувати обліпиху можна як навесні, до прокидання бруньок, так і восени — протягом вересня, залишаючи достатньо часу на якісне укорінення.

Пристовбурове коло у обліпихи значно більше, ніж посадкова ямка. Шнуровидні корені горизонтально можуть відходити від стовбура на довжину більше 2 м, а у старих і диких кущів корені розповзаються на 4-5 м в довжину. Саме тому кущі обліпихи висаджують на дистанції в 3 м між рядами або до сусідніх рослин та об’єктів та з відстанню в рядку від 2 до 3 м між кущами.

Для саджанців обліпихи потрібні просторі посадкові лунки, глибиною та діаметром не менше 50 см. Для посадки варто підготувати субстрат, змішавши вийнятий грунт з 4-6 кг зрілої органіки і 1 ст попелу, а якщо ви використовуєте міндобрива — додатково додайте 40-60 г фосфорних та 20-40 г калійних добрив.

У саджанців в контейнерах зберігають земляну грудку, з відкритою кореневою системою — проводять обробку в глиняно-перегнійній суміші. Коренева шийка у обліпихи повинна бути заглиблена не більш ніж на 3 см, лише на легких піщаних грунтах — до 5 см, враховуючи осідання землі. Після заповнення посадкової лунки зручно відразу зробити поливочні заглиблення та полити кущі, використовуючи не менше 2-3 відер води. Завершують посадку мульчуванням компостом або торфом (не менше 6 см) і обрізкою пошкоджених або сухих гілочок.

Читайте також наші статті про інші декоративні чагарники, які дарують корисні плоди:

• Вирощуємо глід — заради плодів і надзвичайної краси
• Лимонник китайський — і красивий, і корисний
• Смородина золотиста — невизнаний конкурент чорної
• Горобина чорноплідна — красива, корисна і просто незамінна!

Особливості догляду за обліпихою

Запорука рясного плодоношення обліпихи — вчасний полив. Його проводять щотижнево під час посухи, від початку цвітіння і до завершення плодоношення. Обліписі потрібен глибокий полив, по 3-10 відер води залежно від віку рослини, з такою частотою, щоб не допустити повного висихання грунту на глибині залягання основних коренів. В жовтні для обліпихи проводять обов’язковий вологозарядний полив.

Обліпиху краще вирощувати під мульчею чи задерненням по всьому периметру залягання коренів. Якщо грунт «голий», його потрібно підтримувати у пухкому стані регулярним розрихлюванням і максимально оперативно виполювати бур’яни. Глибина обробки грунту обмежується 5-7 см в пристовбурних колах та 10-12 см міжряддях.

Підживлення для обліпихи проводять зазвичай 1 раз на рік, восени. Азотом ця рослина забезпечує себе самостійно завдяки особливому симбіозу з азотфіксуючими бактеріями. При використанні мінеральних добрив щороку восени вносять по 40 г фосфорних та 30 г калійних добрив на 1 м², а кожні 3 роки — по 10 кг зрілої органіки. Для органічного землеробства достатньо обмежитися щорічним внесенням 6-8 кг зрілої органіки з додаванням великої пригоршні попелу.

Додаткове ручне запилення під час цвітіння рослин дозволяє збільшити кількість ягід.

З обрізкою на обліписі потрібно бути вкрай обережними. Будь-яка сильна або часта обрізка викликає випускання прямо пропорційної кількості дичків. Обрізати обліпиху можна:

• в період спокою, коли немає сокоруху;
• після збору врожаю, в серпні-вересні.

Впродовж сезону вирізають тільки поросль.

Щорічно потрібно дбати про санітарну чистку — видалення всіх сухих, пошкоджених, хворих, непродуктивних, сильно нахилених чи надтонких гілочок для підтримання здоров’я крони. На старих кущах раз на 8-10 років додатково проводять омолодження з видаленням всіх старих, нездатних випустити молоді пагони гілок. До 4-5 років потрібно завершити формування скелетної основи куща.

Найнебезпечніша хвороба обліпихи — фузаріозне в’янення. Якщо на рослині помітні ознаки безпричинного пожовтіння та скидання листя і плодів, потрібно бути готовим до викорчовування, адже фунгіцидами з цією хворобою не справитись.

Якщо обрати правильний сорт обліпихи, стримувати її поросль не доведеться

Як стримати поросль обліпихи

У разі придбання дичка замість сортової рослини проблеми порослі не уникнути. Та вона загрожує і в ситуаціях, коли обліпиха «дісталась у спадок» разом з запущеною ділянкою поблизу садку або росте у сусідів. Жодна огорожа, навіть найпотужніша, для порослі обліпихи — не перешкода. Та все ж поросль обліпихи можна і потрібно стримувати. І для цього є чимало ефективних механізмів:

• при посадці обмежити зону розростання глибоким, суцільним, без щілин, бар’єром — з дощок, шиферу, бетону. Для дуже агресивних диких кущів — комбінацією щита та траншеї, заповненої піском або торфом, перед ним;
• розташувати кущі поруч з природними і архітектурними «бар’єрами» — доріжками, майданчиками, будівлями, альтанками і т.п.;
• перед зоною з обліпихою додатково розмістити проміжну зону-бар’єр газону чи грунтопокривників (оптимальний варіант — смугу шириною біля 1 м або більше);
• продумати озеленення таким чином, щоб у зонах ризику утворення небажаних дичків розташовувались не важливі функціональні об’єкти, а пейзажні групи і композиції з чагарників;
• правильно доглядати за кущами, пам’ятаючи, що будь-яке пошкодження коренів під час перекопування і прополювання автоматично означає, що в цих місцях обов’язково з’явиться поросль.

Якщо небажана поросль все ж з’являється, її можна скошувати разом з газоном і грунтопокривниками або видаляти вручну – розкопуючи пагони до основи, кореня, зрізаючи пагін на кільце. Але коли дичків стільки, що боротьба з ними виходить за межі фізичних можливостей, звичайні бар’єри і засоби не допомагають, не варто зволікати з викоріненням джерела всіх проблем.

Обліпиха в саду декоративна в будь-яку пору року

Читайте також нашу статтю про використання в дизайні саду різних сортів ожини.

Обліпиха в дизайні саду

Обліпиха — важкопрохідна, колюча, декоративна весь рік, срібнолистна, масивна, скелетна рослина. Навіть якщо дерево висаджують заради ягід, вона все одно відіграє важливу роль у озелененні. Обліпиху можна розмістити не лише як окремий кущ, а й використати у композиціях і різноманітних насадженнях:

• огорожах, особливо багаторядних;
• групах з іншими чагарниками.

Ця рослина більш ніж доречна по межах, кутках як захисна (від поглядів, вітру, небажаних гостей), маскуюча чи фонова рослина. Головне — виділити достатньо вільного місця, притримуватися дистанції.

Заздалегідь потрібно продумати озеленення та використання всієї зони навколо кущів, від 2 до 4 в діаметрі — задерніння газоном, луговими квітами, довговічними грунтопокривниками чи тримання під паром. Обробляти землю й саджати рослини тут можна максимум впродовж року після висаджування обліпихи.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.