Лимонник китайський — одна з найкрасивіших і найлегших за масою зелені і гілок ліан для вертикального озеленення. Лимонник часто використовують для драпірування стін, альтанок, господарських будівель, об’єктів малої архітектури — всюди, де доречний суцільний килимоподібний світло-зелений ефект. На зиму лимонник скидає листя, садок не прикрашає і нічого не маскує, але яскрава зелень в теплу пору та доволі швидкий ріст ліани внесли його в перелік найбільш надійних рослин для ландшафтного дизайну. Та вирощувати лимонник китайський в саду варто не лише заради краси, але й заради надзвичайної користі абсолютно всіх частин рослини — і листя, і пагонів, і, звичайно, плодів.
Зміст:
З 14 видів рослин, що входять до роду Лимонник, в нашому кліматі вирощують один-єдиний вид — лимонник китайський, який дуже рідко називають його ботанічним ім’ям шизандра китайська (Schisandra chinensis).
Ця ліана здатна за короткий термін повністю відновити пишний листяний покрив, який ефектно скидає кожної осені, перефарбовуючись в жовто-гарячі барви. Лимонник виростає до довжини в 15 м, при цьому пагони залишаються надзвичайно гнучкими й тонкими навіть у поважному віці. Здерев’янілі стовбури не переростають в діаметрі 2,5 см.
Дуже красива бежево-коричнева кора на здерев’янілих гілках та блискуча зелена гладенька на молодих, як і солодкуватий аромат лимону роблять пагони лимонника однією з улюблених сировин для хендмейду. Його гілочки легко сплітаються в основи для квіткових композицій та віночків. Лимонник активно випускає кореневу поросль. Рослини бувають як однодомними, так і дводомними — з лише жіночими чи чоловічими квітками.
Цільні, акуратні листочки на коротких рожевих або червоних черешках здаються дуже ніжними, хоча на дотик вони дещо м’ясисті. Класична яйцеподібна або еліптична форма з клиновидною основою, малопомітними зубчиками по краю виглядає ще більш тендітно завдяки особливому світло-зеленому забарвленню. Зворотна сторона листя дещо сизувата, з легкою опушкою. Той самий, схожий на лимонний запах, є і в листя.
Цвітіння лимонника цікаве, мальовниче, незвичне і ніжне. Починається воно традиційно з приходом справжнього тепла в кінці травня або на початку червня і триває всього декілька тижнів. Роздільностатеві квітки до 2 см в діаметрі зібрані в невеликі пучки по 3-5 квіток у пазухах листків. Вони підкорюють восковою текстурою, легким ароматом, ніжними білими відтінками. Жіночі квітки відрізняються від чоловічих лише за великою зеленою маточкою замість трьох сидячих тичинок.
Незвичні плоди лимонника утворюються завдяки поступовому подовженню квітколожа до 5-8 см, що дозволяє одній квітці перетворитись на цілу китицю з 35-40 плодів — кулястих червоних ягід діаметром до 10 см. Кислі, та зате з солодкою шкіркою, соковиті, з характерним для всієї рослини лимонним ароматом плоди дозрівають дуже повільно, змінюючи салатове забарвлення спочатку на білий, потім на рожевий, а вже згодом — на яскраво-червоний колір. І зберігаються вони на ліані майже до зими. Їстівні ягоди ховають одну-дві насінини, що дуже швидко втрачають схожість.
У якості лікарської рослини з давніх-давен використовують всі частини лимонника китайського — від кореневища до пагонів, листя і плодів. І суха сировина, і варення, джем, сік, і навіть чай з приємним лимонним ароматом і освіжаючою кислинкою володіють лікувальними властивостями. В Китаї ця культура вважається рослиною довгожителів.
Лимонник китайський — один з найсильніших адаптогенів та стимуляторів, що не даремно вважається наступним після женьшеню тонізуючим засобом. Яскраво виражена тонізуюча дія дозволяє подолати розумову та фізичну втому, повернути силу та бадьорість, відновитися після важкої чи тривалої хвороби. Лимонник використовують при гіпотонії, дистоніях, анемії, гастритах, імпотенції, депресії. Корисні косметичні косметологічні властивості лимонника незамінні у боротьбі з втратою волосся, як відбілюючий, омолоджуючий шкіру засіб.
Але вживання лимонника може супроводжуватися підвищенням тиску і частоти серцевих скорочень. З обережністю його треба вживати людям з серцево-судинними хворобами і гіпертонією. Хоча багато джерел стверджують, що ягоди лимонника не підвищують тиск, а регулюють, бо м’якоть і шкірка — підвищують, а кісточки в помірних дозах, навпаки, знижують. В будь-якому випадку, навіть якщо видимих ознак протипоказань немає, як і будь-які лікарські рослини, вперше пробувати лимонник треба в мінімальних кількостях.
Зі свіжих зрілих ягід лимонника вичавлюють сік, варять варення та джеми ( так само як і з будь-яких інших ягід). В’ялені та сушені плоди перемелюють у порошок і використовують лише як лікарський засіб. Для чаю й настоїв листя збирають перед листопадом, висушують в темному провітрюваному приміщенні.
Читайте також нашу статтю Гліцинія — ліана-мрія, що стала реальністю і для українських садів.
Це одна з найбільш тіньовитривалих ліан, що з радістю може послугувати окрасою вертикальних поверхонь і на добре освітлених, і в напівзатінених, і навіть в сильно затінених ділянках, наприклад, з північної сторони огорож та будівель. Чим більше затінок, тим сильніше страждає плодоношення, та це ніяк не позначається на декоративності.
Лимонник китайський невибагливий до грунту, але краще розвивається все ж таки в легкій, пухкій, дренованній землі з достатнім рівнем родючості. Для цієї рослини доречніші свіжі або вологі суглинки чи супіщаники. Підготувати місце для лимонника зовсім неважко. Хоча б за один місяць до посадки на місці, де планують висаджувати цю ліану, потрібно глибоко перекопати землю та внести по 1 відру компосту чи перегною на квадратний метр, а якщо текстура дуже щільна — ще й пісок для розпушення.
Читайте також нашу статтю Ліана горець — жива огорожа за один сезон.
Можна висаджувати лимонник по одній рослині або кілька рослин разом для більшої пишності. Для висадки обирають рослини двох- або трирічного віку, вкорочуючи корені та видаляючи слабкі пагони, решту гілочок обрізають на 2-3 бруньки. Після обрізки кореневища варто занурити в глиняно-гнійну суміш.
Висаджувати лимонники можна як навесні, в квітні, так і восени. У першому випадку потрібно завершити висадку до прокидання бруньок, в другому — провести вже після листопаду. До сусідніх рослин або між ліанами бажано залишати відстань близько 150 см.
Лимонник китайський можна висаджувати в посадкові ямки або траншеї глибиною й шириною від 50 до 60 см. На дно посадкової ями обов’язково потрібно закласти дренаж висотою до 30 см. До вийнятої землі можна додати пригоршню попелу, вапна або кісткового борошна, по 50 г фосфорних та азотних добрив. Опору потрібно встановлювати до висаджування рослин.
Саджанці лимонника встановлюють на невеличкі насипи з грунту, ретельно розправляючи корені по всьому периметру посадкової ямки. Рясний полив після заповнення ями грунтом з легким ущільненням варто закінчити мульчуванням.
За цією ліаною можна взагалі не доглядати. Без жодного поливу з часом лимонник розростається та формує привабливу масу пишного листя і виконує задачі вертикального драпірування. Для того, щоб досягнути декоративної цілі швидше, а головне — аби отримати більше плодів, можна подбати про мінімальний догляд:
Обов’язкової обрізки для рослини немає. Якщо хочеться стримати ріст чи оновити, стрижку (аж до кардиального омолодження) проводять у період спокою, після листопаду — наприкінці осені або вже зимою. Весняна обрізка супроводжується «плачем», виснаженням рослин, тому сухі, пошкоджені, загущуючі пагони краще зрізати влітку.
У лимонника потрібно оперативно підв’язувати пагони. Ця ліана потребує обов’язкових опор. Якщо дозволити їй розвиватися вільно, не направляти й не підв’язувати гілочки, всі зусилля рослина направить на випускання кореневої порослі, може частково стелитися, а головне — не буде цвісти й плодоносити. Регулярна підв’язка допомагає контролювати і напрямок росту лимонника.
Лимонник китайський хворіє дуже рідко. Загрозу для цієї рослини несуть лише клопи та лимонна галиця, фузаріоз, гнилі. Боротися при перших ознаках ураження варто відразу вузько спеціалізованими препаратами з числа інсектицидів та фунгіцидів.
Не дивлячись на статус середньозимостійкої рослини, в українському кліматі лимонник чудово зимує і не потребує жодного укриття. Восени для нього обов’язковий глибокий вологозарядний полив, а з першими морозами достатньо підновити і підвищити мульчу, наприклад, з сухого листя або торфу.
Читайте також нашу статтю про корисну і красиву обліпиху, яка не дає порослі.
Цю ліану легко виростити із насіння. Його необхідно висіяти відразу після збору — під зиму, на окремі грядки. Звичайно, посів можна відкласти і до ранньої весни, проводячи штучну двомісячну стратифікацію, та зазвичай це лише зайві клопоти. Сходи у лимонника китайського доволі великі, нагадують огірки, потребують ретельного догляду — регулярного поливу, захисту від прямого сонця. Пікірують рослини у стадії 3-4 листочків на грядки в напівзатінку, де дорощують 2-3 роки. В перші дві зими сіянці потрібно вкривати від морозів високим прошарком листя чи мульчі і лапником. При вирощуванні з насіння ростуть однодомні рослини.
Можна розмножувати лимонник і швидше — розділенням кущів, відкопуванням порослі, вкоріненням відводків поруч з кущем. Живцювання у лимонника вдається дуже погано, лише з літніх зелених живців. Їх потрібно обробити стимуляторами росту, вкорінювати під ковпаком, забирати на зимівлю в приміщення. Та головний недолік — при будь-якому вегетативному методі наслідується стать материнської рослини, її потрібно чітко визначати й контролювати.
Читайте також про квітучу ліану тунбергію у матеріалі за посиланням
Натхнення!
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.