Горобина звичайна в саду — посадка і вирощування

Зірка наливок горобина звичайна — надзвичайно цінне дерево, відоме не лише лікарськими властивостями своїх ягід. Це одне з найелегантніших, ошатних дерев, справжня мереживна красуня, приваблива в будь-яку пору року. Зникнення горобин з міських ландшафтів прямо відображає погану адаптивність горобини до змін клімату та забруднення повітря. Як вирощувати горобину звичайну в саду, чому її ягоди корисні та як ефектно використати це дерево в ландшафті, поговоримо в статті.

Горобина звичайна в саду — посадка і вирощування

Горобина звичайна, або червона (Sorbus aucuparia) — одне з найстаріших плодових дерев, шановане за магічні «захисні» властивості ще слов’янами та кельтами. При висоті до 12 м горобина здається акуратною завдяки округлій кроні, непарноперистому листю, дуже яскравому восени.

Лікарські властивості горобини

Лікарські властивості кори, листя та плодів горобини звичайної доведені їх тисячолітнім використанням у медицині. Ця рослина володіє надзвичайно сильними кровоспинними, судинозміцнювальними, ранозагоювальними, заспокійливими властивостями. Ягоди горобини омолоджують організм, відбілюють шкіру, мають жовчо-, сечо- та потогінний ефект.

Плоди відзначаються високим вмістом рутину, вітамінів групи B, С та К, каротину, антоціанів, катехінів, дубильних речовин, флавоноїдів, фенолів, кислот, природних цукрів. Їх вживання сприяє зміцненню імунітету, допомагає позбутися кашлю, знизити тиск, розширити судини, зняти спазми, вивести токсини, поліпшити травлення. Горобину звичайну вважають одним з природних засобів для профілактики онкологічних захворювань та діабету.

Гілки та листя горобини володіють унікальними антисептичними властивостями. Горобина досі залишається джерелом цінної твердої породи дерева та барвника для тканин.

Вибираємо найкраще місце для горобини

Для цього дерева потрібне максимально яскраве освітлення. Обираючи сонячні ділянки, зверніть увагу на рельєф: горобина не виживає в низинах, любить рости на рівній місцевості. Відразу відкиньте всі варіанти з перезволоженим ґрунтом.

Горобину потрібно захистити від задимленості, загазованості, близькості від проїжджих частин. Це не найкращий вибір для зони з мангалом чи вогнищем. Тінь від дерева ажурна, легка, та все ж значна висота горобини вимагає обов’язкового врахування впливу на сусідні зони.

Земля для горобини підійде лише не занадто щільна. Горобина чудово росте в суглинках, особливо легких за текстурою. Дренованість та вміст якісної органіки — ключ до гарного росту, здоров’я та врожайності, хоча прижитися горобина може й на бідному ґрунті. За будь-якого ризику затримки вологи закладіть дренаж.

Горобини не родять нормально поодинці: для гарного врожаю потрібно висаджувати декілька сортів на дистанції близько 5 м одне від одного або щеплювати 2-3 живці на одну рослину.

Горобина звичайна, або червона (Sorbus aucuparia)

Посадка горобини звичайної

Це плодове дерево потрібно саджати в період спокою, тому терміни для висадки у саду обмежені періодом від прогрівання ґрунту до початку сокоруху або періодом від початку опадання листя до заморозків. Лунки бажано підготувати заздалегідь, з осені чи хоча б за місяць.

Пересихання коріння, як і його травми у горобин майже гарантовано гублять дерево. Краще обирати контейнерні саджанці горобини, так ризики пересихання і травм будуть мінімальними. При купівлі горобини з відкритими коренями потрібно ретельно оглянути рослину, переконатися в «свіжості» корінців, а перед посадкою обрізати всі пошкоджені ділянки та обробити корені в глиняній бовтанці.

Від дерева до сусідніх будівель, дерев чи композицій потрібно залишати дистанцію в 4-6 м, орієнтуючись в першу чергу на висоту обраного сорту.

Для горобини підготуйте великі посадкові лунки глибиною та діаметром у 80 см. На дно ям закладіть дренаж за потреби. Землю покращують, вносячи добрива — декілька кілограмів компосту чи перегною, склянку попелу і 200 г суперфосфату. Текстуру землі підкорегуйте компостом, торфом, піском або використайте родючий легкий субстрат.

Встановлюйте саджанці рівно, з кореневою шийкою на 2-3 см нижче лінії ґрунту (після осідання землі рівень понизиться до оптимальних 6-8 см). Землю ущільнюйте обережно, але ретельно, не забудьте про глибокий полив і мульчування. Шар соломи, торфу, компосту або навіть тирси з травою захистить горобину від різких температурних змін та допоможе дереву швидше прижитися. Завершіть посадку вкороченням центрального пагона.

Читайте також наші статті про інші декоративні дерева для саду з корисними плодами — глід і обліпиха.

Горобина звичайна — догляд

Молоді горобини вимагають захисту від нестачі вологи, регулярного поливу при підсиханні землі. Дорослі дерева — стійкі до посух, та в певні періоди розвитку потребують поливів. Доступ до вологи напряму впливає на кількість листя та врожайність, а тому горобину поливають додатково:

• для підтримання легкої, але постійної вологості на початку вегетації,
• кілька тижнів до збору врожаю,
• через 2 тижні після нього («вологозарядка»).

Горобину поливайте рясно, по 3 відра на дерево.

Поливи обов’язково доповнюйте розпушуванням землі та прополюванням. Якщо підтримувати мульчу, розпушувати землю можна лише декілька разів, обов’язково — напровесні та після збору врожаю.

Добрива для горобини почніть вносити через 2-3 роки після висадження. Зручно використовувати універсальну схему підживлень для плодових — азотні або комплексні добрива навесні, калійно-фосфорні — на початку плодоношення та восени. Можна використовувати і органіку (перегній, компост, пташиний послід, попіл) або мінеральні добрива (нітроамофоска, аміачна селітра, калійна сіль, суперфосфат — 45-50 г добрив навесні, по 25 г влітку та 20 г восени).

Формування і обрізка

Обрізайте горобину напровесні, до початку сокоруху. У щойно посаджених дерев наступної весни обов’язково вкоротіть всі бічні гілки, надалі перейдіть на звичайне формування, пам’ятаючи про ламкість дерева і необхідність створення скелетної основи з гілок, що ростуть під прямим та тупим, а не гострим кутом. Потрібно видаляти не лише пошкоджені і сухі гілочки, а й пагони, що надто загущують крону.

Всю поросль, що росте нижче місця прищепи, обов’язково зрізайте «на кільце». Дуже довгі пагони прищипуйте до крайньої зовнішньої бруньки. Плодоносні гілки вкорочуйте, враховуючи рекомендації для конкретного сорту. Періодично горобину потрібно омолоджувати, зрізаючи на двох- або трирічну деревину.

Всі горобини морозостійкі, захисту не потребують навіть в перші роки.

Шкідники та захворювання горобини

Горобина — не надто стійка культура. Вона в несприятливих умовах і за відсутності догляду швидко вражається некрозами, іржею, плямистостями, моніліозом, септоріозом, мозаїками, борошнистою росою. Дуже страждають дерева від яблуневих шкідників — зеленої попелиці, плодових пильщиків, та трапляються на горобинах й інші шкідники від довгоносиків до короїдів, щитівок та горобинових галових кліщів.

Зазвичай на горобині «працюють» прості засоби — мідний купорос, настій попелу, біопрепарати. Лише при сильних ураженнях є сенс застосовувати хімічні інсектициди та пестициди, надаючи перевагу препаратам системної дії.

Коли збирати врожай горобини звичайної?

Гіркоту плоди горобини втрачають з першими морозами. Єдине строге правило у зборі врожаю — плоди потрібно збирати з плодоніжками та повністю дозрілими. Можна зібрати ягоди до настання холодів, у жовтні-листопаді, коли вони наллються кольором і масою, а можна почекати заморозку чи залишити супліддя на зиму.

Читайте також нашу статтю про користь і вирощування горобини чорноплідної.

Горобина в дизайні саду

Одиничні горобини — одні з найкращих дерев для ролі яскравого соліста. Горобину можна використати і в групах, і в фонових посадках, комбінуючи з листопадними, хвойними та чагарниками. Горобина цікаво контрастує з вербами, барбарисами, спіреями, кленами, шипшиною, жимолостю, ялинами. У великих садибах цікаво виглядають алеї з горобини.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.