Редис — цікава для городників культура не тільки через свою користь і смак. Власне, вся городина, яку ми вирощуємо на грядках, дуже корисна і смачна, бо чого б тоді ми її вирощували? Редиска – один з самих «швидких» овочів і самих ранніх. Посадка редиски припадає на старт активного сезону, а збір врожаю цього коренеплоду ніколи не бариться. То ж як її не любити – таку смачну і «швидку» редиску? Правда, щоб отримати дійсно хороший врожай, треба подбати про певні правила її вирощування. Як і коли сіяти редиску та якого догляду вона потребує, читайте в нашій статті.
Редис – однорічна чи дворічна культура роду Редька (Raphanus) родини Капустяні (Brassicaceae). На своїх ділянках ми вирощуємо різні сорти редису, що належать до виду Редька посівна (Raphanus sativus). Дієтологи поважають редиску за те, що ранньою весною, коли так не вистачає свіжих овочів, вона дає нам аскорбінову кислоту, вітаміни групи B, P, PP, білкові речовини, амінокислоти, мінерали й багато інших поживних і корисних для людини сполук.
Їмо ми зазвичай коренеплоди редису. Найсмачнішими вважаються ті, які мають товщину до 3 см і вкриті тонкою шкіркою. В залежності від сорту вона найчастіше буває червоного, бордового, рожевого чи біло-рожевого кольору. На смак коренеплоди редису гоструваті, але приємні. Редис будь-якого сорту буде мати характерний присмак гірчичної олії, яка входить до його складу. А ця олія багатьма дієтологами вважається «вбивцею» жиру. Тобто їсти редиску і худнути – це цілком реально. Тим більше, що цей овоч містить зовсім мало калорій.
Увага! Деякі хвороби шлунково-кишкового тракту, печінки, щитоподібної залози – це протипоказання до вживання редису. Якщо ви не впевнені, що вам можна їсти редиску, проконсультуйтеся з лікарем.
Якщо редис – улюблений коренеплід мільйонів, то про те, що можна їсти ще й бадилля редиски, знають не всі. І було б несправедливо, якби ми про це не написали. Як і чому потрібно їсти бадилля редису, читайте в нашій статті Що приготувати з бадилля редиски?
Редиска ще й тим така мила городникам, що сіяти її на грядках можна в кілька етапів. Це культура з коротким вегетаційним періодом. В залежності від сорту і умов зростання від появи перших сходів до збору врожаю редису проходить 25-40 днів. Сіяти редис можна весною однією з перших культур, якщо під агроволокно, то практично одразу, як можна «влізти в землю». І до червня, а за прохолодного літа — і до середини червня посіви можна продовжувати.
Сіють редис і в останній місяць літа, продовжуючи посіви за сприятливої погоди і у вересні, бо редис не боїться короткочасних заморозків. А ось спеку цей коренеплід переносить не дуже. Це саме той випадок, коли редиска гірка і дерев’яниста (такі самі недоліки можуть бути в редиски, якщо їй не вистачило сонця і вологи).
Проростати насіння редису починає при температурі +2…+3 градуси, паростки виносять приморозки до -3 градусів. Дорослі ж рослини впораються і з більшими короткочасними заморозками. Оптимальна температура для росту редису +16…+18 °C
Як холодостійка культура висівається редис і під зиму. В цьому випадку першому врожаю ви радітимете вже на початку травня. Звичайно, якщо весна буде достатньо теплою. Про всі тонкощі підзимного посіву овочів читайте в статті Що посадити під зиму? 20+ культур для підзимних посівів.
Якщо при посадці редиски весною врожай збирають за один раз впродовж 5-6 днів, то вирощуючи редис восени, у вересні-жовтні, збирати врожай можна не поспішати. Він гарно зберігатиметься в землі, не втрачаючи смакових якостей.
Якщо насіння редису сіють рядками, дистанція між ними 8-10 см. Після проріджування між окремими рослинками в рядку варто залишати приблизно 4 см. Борозенки з насінням мають бути не дуже глибокими – 1-2 см. Коренеплоди можуть не зав’язуватися, якщо насіння редису посіяти глибше. Вважається, що редиска зберігає схожість насіння до 6 років. Посадка редиски в вологу землю збільшує шанси на появу дружних сходів.
Коли у сіянців з’явиться перший справжній листок, їх треба прорідити й залишити між рослинами до 4 см, щоб вони мали змогу зав’язати нормальні коренеплоди. Але багато садівників радять одразу сіяти редиску з потрібною дистанцією, бо при проріджуванні можна легко пошкодити корінь рослини, що залишається на грядці. Тоді редис може гірше рости й швидко пускати стрілки.
Є й проміжний варіант – лишні сіянці можна обережно зрізати ножицями, або відщипнути, залишивши корінь в землі. Він не заважатиме основній рослині.
Читайте також нашу статтю про горох посівний.
Редис не особливо вибагливий до якості ґрунту, але, звичайно, краще буде рости на пухкій, багатій на органіку землі нейтральної чи слабокислої реакції.
Основна турбота городника після посадки редиски:
В засуху без поливу редис виростити неможливо. Поливати доведеться навіть два рази на день – зранку і ввечері. Лише в цьому випадку можна сподіватися на врожай соковитої та щільної редиски. Якщо вологи рослинам не вистачає, коренеплід або зовсім не утворюється, або виходить грубим і пустим всередині, рослина при цьому швидко пускає стрілки.
Особливо уважно треба поставитися до необхідності поливати редис в період після появи першого справжнього листочка. Саме тоді починає формуватися коренеплід. Якщо допустити пересихання ґрунту хоч на кілька годин в цю пору, редис почне неправильно розвиватися. Найчастіше, якщо редиска жорстка і гірка, їй не вистачило поливу. Правда, і надмірний полив може принести неприємності. В цьому випадку редис тріскається.
Порожнистими всередині коренеплоди редису можуть вирости, якщо посадка редиски супроводжувалася внесенням в ґрунт свіжого гною. Підживлювати цю рослину, як і всі інші, потрібно тільки «старою» органікою.
Якщо ви бачите, що бадилля редису починає жовтіти, будьте певні, що і коренеплід утворюється не так, як треба. Рослинам не вистачає азоту. Зробіть настій з курячого посліду чи коров’яку, або підживіть рослини комплексним мінеральним добривом.
Буває, що бадилля наростає добре, але редиска погано зав’язується. Проблема говорить про нестачу калію в ґрунті. Треба внести калійні мінеральні добрива. Багатий на калій серед органіки деревний попіл. Можна просто посипати рослини й землю навколо них, але на піщаному ґрунті краще полити редис настоєм попелу.
Редис страждає на ті ж хвороби, що й інші рослини родини Капустяних. В теплицях при поганому провітрювані та надмірній вологості його може пошкодити несправжня борошниста роса.
Чорна плямистість часто з’являється в сирі весни та пошкоджує стручки й насіння. Заражене, воно погано сходить і зберігається.
Кіла – вірусне захворювання при якому на редисці з’являються нарости – загрожує редису на занадто кислих ґрунтах. Такі плоди краще знищити й на цьому місці не вирощувати редис кілька років.
Щодо шкідників, то редис полюбляють хрестоцвітні, або капустяні блішки, які особливо небезпечні в період появи сходів. Багато їх в суху і спекотну погоду. Посипання попелом рослин в цьому випадку дуже допомагає, бо відлякує комах. Корені й коренеплоди редису любить зжерти капустяна муха. Про боротьбу з цими шкідниками читайте детально в нашій статті Білокрилка і Ко — боротьба з шкідниками капусти.
Гарного вам врожаю редиски!
ЗЕЛЕНА САДИБА.