Чарівні та трохи екзотичні для нас, королі східного саду рододендрони потроху стають більш доступними і поширеними в українських садах. Непрості вимоги до грунту та освітлення, особлива роль в ландшафтному дизайні, чималенька вартість саджанців вимагають особливої ретельності та планування. А подекуди і сміливості. Рододендрони не дуже просто вирощувати, та якщо в перші роки все зробити правильно і не забувати про полив, вони стануть головною гордістю та окрасою саду. Багато в чому успіх визначається доглядом. Квітучі рододендрони, з якими не зрівняється жоден декоративний кущ — особливі у всьому рослини.
Зміст:
Вибір сорту рододендрону (Rhododendron) — питання смаку й стилю. Адже сьогодні саджанці, адаптовані до нашого клімату, вже не рідкість. І обрати можна і серед листопадних, і серед вічнозелених культиварів з різними відтінками біло-рожево-червоно-пурпурової палітри будь-якої висоти й форми квіток. Та окрім суто естетичних рис, найголовніше, на що варто звернути увагу при виборі рододендрону — його зимостійкість, вимогливість та стан самого саджанця.
По-перше, купувати для власного саду варто лише рододендрони у контейнерах. Саджанці з відкритими коренями, може, й дешевші, та шансів на успіх з такими кущами, які іноді можна зустріти на ринках та виставках, практично нульові. Фактично, відмовитися краще навіть від саджанців. які продають у компактному пакуванні з поліетилену. У рододендронів поверхнева, компактна коренева система, вони не люблять травм і не виживають після пересихання коренів. Якщо й витрачати чималенькі кошти на рододендрони, то на дійсно якісний посадковий матеріал.
По-друге, купувати саджанці треба у тих постачальників, яким ви довіряєте. Інтернет-магазини перевіряйте по відгуках та на інших рослинах, переконавшись, що є гарантія повернення коштів. Місцеві розплідники й ботанічні сади, колекціонери, садові центри — найкращі варіанти. Пристосовані до схожих на ваші умов, рослини куди ймовірніше не лише виживуть, але й не будуть хворіти. Та й розпитати про «звички» рослини, оглянути колекцію, отримати рекомендації — не зайве.
Огляду рослинок варто приділяти особливу увагу. Вологий, але не сирий і тим більше не пересушенний грунт без слідів плісняви свідчить про гарний догляд. Як і відсутність слідів обрізки, усихання, загнивання, достатня стійкість рослини при спробі витягти її з контейнера (саджанці, що без зусиль «вискакують» з субстрату з голими коренями, варто відразу відкинути).
Рододендрони — королі напівзатінку й затишних прохолодних куточків. Вони бояться прямого сонця вдень і вигорають на відкритих ділянках. Відкинувши всі «сонячні» варіанти, в першу чергу потрібно шукати місце, захищене від вітру й протягів, особливо взимку. Рододендрони в природі звикли рости під кронами листопадних та хвойних дерев чи на схилах, де переважну частину дня вони притінені. За тим же принципом варто шукати й місце на своїй ділянці.
Великі кущі, зелені й кам’яні високі огорожі, дерева, особливо великі хвойні (наприклад, ялинки та сосни), що дають розсіяну, не надто густу тінь, східні та північні сторони біля будівель, найпрохолодніші місця рокарію чи альпінарію — ідеальні варіанти для рододендрона в садку.
Підбираючи місце, не в останню чергу варто пам’ятати про те, що рододендрон — рослина розкішна. І має бути головною зіркою. Якщо є можливість розмістити його біля дому, неподалік від доріжки, павільйону, зони відпочинку, на квітнику чи навіть в міксбордері — саме так і варто вчинити. І вже точно доречні рододендрони на газонах та в палісадниках.
Грунт — ключ для успіху з рододендронами. І справа не лише в тому, що це одна з небагатьох садових рослин, що любить кислу землю. Найкраще для вирощування рододендронів підходять грунти з рН від 4,5 до 5,0, на вапняках зможе прижитися лише рододендрон жорстковолосистий.
Рододендрони не терплять ні щільного, ні важкого, ні глинистого, ні сирого ґрунту. Всі варіанти з будь-яким ризиком затримки води й заболочування (весною чи внаслідок неглибокого розташування грунтових вод) для них не підходять. Як і піщані, сухі, малородючі ґрунти. Груба за текстурою за рахунок великої кількості органіки, надродюча, кам’яниста, торф’яна, повітрепроникна, стабільно свіжа, волога земля — ідеал, до якого треба прагнути при вирощуванні рододендронів.
Одиночні рододендрони теж красиві. Та все ж варто надавати перевагу групам, адже для однієї рослини значно важче створити ідеальні умови. Між кущами низькорослих культиварів варто залишати 70-100 см, для високих сортів — 150-200 см дистанції. Біля дерев та кущів рододендрон розміщують не менше ніж в 1,5 м від їх стовбуру — по периметру крони.
Висаджувати рододендрони можна в спільні траншеї чи індивідуальні ямки не менше півметра в глину і 70 см в ширину. Якщо місце надто відрізняється від ідеалу, доцільно викопувати ями до 1 м глибиною. На дно потрібно закласти дренаж з матеріалів, що не будуть залужувати землю, наприклад, гравію чи битої цегли (висота — приблизно з долоню для звичайних умов і до 40 см для сирих місць).
Вийняту з посадкових ям землю потрібно замінити на суміш якісного компосту (листової землі) з торфом та легкою дерновою землею у пропорції 1,5:1:0,5. Хвойний опад — обов’язкова добавка, його ж краще використовувати і в якості мульчі. Якщо є можливість, у землесуміш хвою краще додавати в кількості 1\2 від маси торфу, та краще орієнтуватися на текстуру і коригувати домішки індивідуально. Для рододендронів достатньо додати 1,5 порції мінеральних добрив з рівним співвідношенням мікроелементів — від 60 до 70 г комплексних сумішей.
Саджанці обережно виймають з контейнерів. При висадці потрібно слідкувати за заглибленням: для того, щоб коренева шийка після усадки опинилася на рівні грунту, варто утримувати саджанець на декілька сантиметрів вище.
Для зручності доцільно відразу зробити поливну лунку. Після рясного поливу землю треба замульчувати, використовуючи хвою або хоча б торф (від 5 до 8 см).
В перший рік після посадки не можна дозволяти рододендрону цвісти і виламувати всі пуп’янки.
Читайте також нашу статтю Гортензія садова. Чого не цвіте?
Підтримка мульчі — одне з головних завдань при догляді за рододендронами. Вона не лише позбавить від необхідності виполювати бур’яни й розрихлювати землю після кожного поливу та дощу, але і захистить неглибоке коріння від перегріву, травм, заморозків.
Боротьба з бур’янами повинна вестися і за межами посадкового кола. Рихлити грунт можна лише по периметру посадкового кола (не під кущами) і дуже поверхнево.
Обрізають рододендрони ранньою весною, до старту росту, видаляючи пошкодженні, сухі гілки, за бажання формуючи крону. Суцвіття зрізають після висихання.
Поливання проводять рясно, пр 1-2 відра води на кущ, під час посухи не рідше 1 разу в тиждень (в ідеалі – кожні 2-3 дні). Не варто давати землі повністю просихати. Про недостатній полив рододендрон сигналізує зів’ялим, жовтіючим листям з коричневими плямами. Влітку рододендрон не відмовиться і від вечірнього обприскування (душування). Вода має бути або дощовою, або відстояною та підкисленою.
Для цього чагарника, не дивлячись на статус елітної рослини, достатньо всього двух підживлень на сезон:
Органіку вносять в кількості 1 відра на рослину, обережно заробляючи добрива на невелику глибину, а ось мінеральні добрива — по 35-40 г на кущ, в сухій чи рідкій формі. Для молодих кущів підживлення розділяють на декілька разів у меншій концентрації.
Додаткові порції мікродобрив і підкислюючих добрив вносять двічі-тричі на рік. Їх часто додають бонусом до самого саджанця, вказуючи, як саме їх використовувати. Та їх можна і придбати самому. Головне — точно слідувати вказівкам в інструкції.
Рододендрони вражаються рододендронними клопами, павутинними кліщами, іржею, різними видами п’ятнистості. Варто застосувати системні інсектициди і фунгіциди якомога ширшого спектру дії відразу, як з’являться ознаки ураження.
Детально про догляд за рододендронами напередодні зими читайте в нашій статті.
Цьому чагарнику потрібен якісний вологозарядний полив незадовго до початку промерзання землі (декілька відер води). Рододендрони в Україні обов’язково вкривають перші 2-3 роки, далі — за рекомендаціями для сорту.
До укриття можна приступати, коли почнуться стабільні приморозки. Вічнозелені рододендрони не зв’язують, у листопадних — стягують гілочки та обережно пригинають кущі до землі. Будь-які кущі захищають повітряно-сухим методом:
Краще розтягнути створення укриття на декілька етапів з невеликими інтервалами. Протягом зими за можливості можна підсипати сніг до чагарників, а при відлигах — провітрювати укриття.
Захист з рододендронів потрібно вчасно зняти. Як тільки вдень температури стануть стабільно плюсовими, відгрібають сніг, з інтервалом в 3-7 днів знімаючи шар за шаром все укриття. Вічнозелені рододендрони весною варто захистити від сонячних опіків.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.