Однорічні рослини в саду – це переважно квіти, життя яких триває всього один вегетаційний період. Народжуючись навесні з насіння, вони швидко ростуть, яскраво цвітуть і восени закінчують своє коротке, але яскраве життя. При цьому варто зазначити, що багато однорічників в саду – це багаторічні рослини, які просто в нашому кліматі не зимують. Як африканська ромашка, наприклад. Але зараз — не про це. Сьогодні мова піде про однорічні рослини-гіганти. Це і квітучі, і декоративно-листяні однорічники, які, однозначно, тримають пальму першості при експрес-озелененні. Бо здатні буквально за два-три місяці досягти розмірів невеликого деревця у вашому саду. При цьому вони дуже декоративні. Запам’ятайте їх назви!
Ми звикли сприймати однорічники, як компактні квітучі кульки, якими можна легко прикрасити свою клумбу чи сад. Але, виявляється, серед цих рослин є і справжні гіганти! І вони просто безцінні для ландшафтного дизайну, бо здатні вирішувати завдання, з якими багаторічні рослини можуть впоратися, в кращому випадку, на другий-третій рік свого життя.
Отже, як можна використовувати однорічні рослини-велетні в ландшафті:
Якщо коротко, то однорічні рослини-гіганти – це найкращий варіант для тих, хто любить все і одразу. Весною посіяв насіння, а вже в червні – краса невимовна. І дуже багато тієї краси 🙂
Мабуть, таких рослин значно більше, ніж ми згадаємо тут, то ж якщо знаєте такі, пишіть в коментарях. А ми поки нарахували 7 однорічників-велетнів. І ось вони:
Далі – фото і опис цих однорічних рослин детальніше.
Дивлячись на розміри цієї рослини, важко повірити, що вона однорічна. Зовні вона більше нагадує якусь екзотичну пальму, бо в ландшафтному дизайні рицина, безперечно, солітер-гігант. Її розміри можуть досягати двох метрів у висоту! За один сезон – два метри! Це прекрасно, я вважаю.
Переваги: дуже декоративна з моменту висадки розсади у відкритий грунт і до перших морозів.
Недоліки: обережно! Як і всі дуже декоративні рослини, рицина отруйна. Її не радять висаджувати біля місць, де люблять гратися діти.
Особливості вирощування рицини: вирощують виключно розсадним способом, насіння сіють на початку квітня. Ця однорічна рослина любить пухкі родючі грунти і сонячні ділянки. Посухостійка. В період активного росту вимагає підживлення мінеральними і органічними добривами.
Про кохію ми детально писали в окремій статті. То ж тут зупинимося тільки на її перевагах і недоліках, як однорічної рослини.
Переваги: має дуже декоративний вигляд, її здалеку можна легко прийняти за хвойну рослину. За сезон кохія вінична виростає до метра у висоту, восени її крона набуває багряного забарвлення. Легко піддається фігурній стрижці.
Недоліки: в народі має репутацію бур’яну. В селі кохію віничну здавна використовували для в’язання віників. Але вам важлива її декоративність, що те, як її сприймають ваші сусіди?
Цей оригінальний однорічник, які багато хто вважає городньою культурою, може досягати дуже великих розмірів всього за один сезон. При цьому абсолютно заслужено щирицю вважають рослиною «лінивого» саду. Має дуже нестандартні суцвіття і велике яскраве листя.
Переваги: надзвичайно декоративна рослина. Досягає висоти близько метра. В залежності від сорту, має різне забарвлення листя і квітів. Вони можуть бути темно-червоними чи насиченими рожевими, або навіть білувато-зеленими. Не боїться посухи. Не вимагає підживлень.
Недоліки: низька морозостійкість. Висадку розсади у відкритий грунт рекомендується проводити, коли повністю мине загроза повернення заморозків. Сходи чутливі до «чорної ніжки».
Особливості вирощування щириці: висівають на розсаду аж вкінці квітня, але в південних регіонах в цю пору можна спробувати посіяти цей однорічник одразу у відкритий ґрунт. Любить сонячні місця і нейтральні або лужні ґрунти. Як розкислити ґрунт, ми вже писали. В принципі, цю рослину можна не підгодовувати жодного разу за її життя. Але деякі джерела все-таки радять зробити це раз – через два тижні після пересадки у відритий ґрунт.
Ми вже згадували про цю рослину у матеріалі про вирощування бругмансії. Це рідна сестра дурману. Більших квітів, ніж у дурмана звичайного, не має жодна однорічна рослина – вони досягають 25 см в діаметрі! Висота куща близько метра. Його легко можна формувати у вигляді дерева.
Переваги: дурман надзвичайно декоративний. Можна вирощувати і у відкритому грунті, і в контейнері. На сьогодні виведені сорти з червоними, жовтими, кремовими і навіть ліловим забарвленням квітів.
Недоліки: отруйний. При цьому, на відміну від рицини, отруїтися можна лишень тільки його запахом. Він дійсно «дурманить». Тому місце для його посадки треба вибирати дуже розумно. Полив і підживлення дурману — обов’язкові для його пишного цвітіння процедури.
Особливості вирощування дурману звичайного: висівають як на розсаду (в березні), так і одразу у відкритий ґрунт (середина травня). Любить сонце і родючі ґрунти.
Основна перевага перед іншими однорічниками-велетнями – абсолютна невибагливість до догляду. Однорічна рослина лаватера досягає 120 см у висоту і вражає, в першу чергу, своїм прекрасним цвітінням. Формується у вигляді розлогого міцного куща.
Переваги: довгий період цвітіння. Лаватера зацвітає в червні і буде радувати вас квітами різноманітних відтінків (залежно від сорту) аж до середини осені. Ідеальна для контейнерного саду. Холодостійка і посухо витривала.
Недоліки: може прижитися на будь-яких ґрунтах, але тривале і пишне цвітіння забезпечить тільки добре дренований родючий ґрунт.
Особливості вирощування лаватери тримісячної: можна сіяти і на розсаду (початок квітня) і одразу у відкритий ґрунт (початок травня). Поливати варто лише при тривалих посухах. А в період активного росту можна підготувати органікою – 3-4 рази.
Ми внесли її в цей список, бо вона, дійсно, досягає в привабливих для неї умовах висоти близько метра. Ви могли цього не знати, бо, зазвичай, космея двічіпериста вирощується там, де нічого не росте. В поганих умовах і вона може вирости ледь до пів метра.
Переваги: швидко і сильно розростається, але при цьому все-одно виглядає, як дуже легка і ніжна рослина. Має надзвичайно широку палітру кольорів і відтінків квіток. Їх діаметр може досягати 12 см. Посухо- і холодовитривала.
Недоліки: те, що вона швидко і сильно розростається, можна сприймати і як її недолік. Якщо ви їй відвели невелику чітко окреслену ділянку в саду, космея завдасть вам клопоту.
Особливості вирощування космеї: сіють космею одразу у відкритий ґрунт (кінець квітня, початок травня). Можна проводити підзимній посів. Поливати її не обов’язково, хіба – поки молода. Віддає перевагу сонячним місцям і не дуже родючим пухким ґрунтам, але може рости практично будь-де.
Іпомею можна вирощувати, як однорічник в контейнері, або у відкритому ґрунті. Дуже ефектна тропічна ліана. Її сильні стебла, закручуючись, обвиваються навколо опори і можуть вирости за сезон до 5 метрів! Її «родзинка» – квіти іпомеї відкриваються зранку, закриваються, коли сонце дуже активне, і ввечері – знову розкриваються.
Переваги: ідеальна для вирощування в горщиках. Пагони ростуть дуже швидко. Тривале і дуже цікаве цвітіння.
Недоліки: вимагає опори вже через пару тижнів після висадки у відкритий ґрунт, інакше листя буде чіплятися одне за одне, і можна отримати величезний “клубок” без квітів. Любить вологу, то ж поливати іпомею доведеться регулярно. А ще – обприскувати. Її часто вражає павутинний кліщ. Обприскування холодною водою – ще й профілактика проти цього.
Особливості вирощування іпомеї квамокліт: сіяти можна на розсаду (квітень), або у відкритий грунт (травень). Розсаду висаджувати на постійне місце варто лише, коли мине загроза заморозків. Щоб іпомея квамокліт зійшла краще, її насіння радять замочити у воді на 12 годин перед посівом.
Натхнення!
ЗЕЛЕНА САДИБА.