Виткі троянди — романтичні рамблери

Серед великого різноманіття троянд найвищу романтичну ноту в садах  можуть взяти тільки справжні верхолази — плетисті троянди. Сьогодні будемо говорити про сорти, які підкорюють висоти і виконують різні завдання, працюючи  на «другомі поверсі» саду, роблять його об’ємним і довершеним. Дізнаємось про секрети вирощування цих загадкових троянд, розглянемо їх особливості і підходи до них. Всі виткі троянди поділяють на дві великі групи: крупноквіткові клаймбери та зазвичай дрібноквіткові рамблери. Сьогодні мова піде саме про рамблери.

Виткі троянди — романтичні рамблери. © Олена Ільченко

Детальніше про поділ троянд на групи можна прочитати в статті Групи троянд за декоративними ознаками.

Зміст:

• Особливості витких троянд-рамблерів;
• Основні рекомендації для вдалого вирощування рамблерів;
• Плетисті троянди рамблери в дизайні саду;
• Кольорова гамма витких троянд-рамблерів.

Особливості витких троянд-рамблерів

Група плетистих троянд рамлерів (від англійської ramble – “витися”, “повзти”) виникла на початку 19 ст. в результаті схрещування азіатських троянд мультифлора (Rose Multiflora) і Віхура (Rose Wichurana). Для цих троянд характерні:

• еластичні віти довжиною до 4-5 метрів (іноді і до 10 м, зважаючи на сорт і клімат),
• зазвичай невеликі (3-4 см в діаметрі) прості або напівмахрові квіти, зібрані у великі суцвіття, що налічують десятки бутонів,
• інтенсивне наростання і однократне цвітіння.

Ось це однократне цвітіння зупиняє багатьох садоводів. А даремно! Такої пишноти квітування довжиною в місяць-півтора в залежності від погоди, не здатні дати троянди, які цвітуть протягом всього сезону. Вся міць і енергія троянди, що квітне один раз за сезон, втілюється в це єдине цвітіння. Зелену масу, яка відцвіла, можна використати як фон для інших витких рослин, багаторічників або зелену загорожу чи «острів спокою».

Ба, більше. Дякувати селекціонерам є плетисті троянди рамблери здатні цвісти двічі за сезон, наприклад, Super Excelsa, Super Doroty – покращені версії своїх батьків. Голандська компанія Interplant вивела цілу серію троянд, названих на честь великих водоспадів світу, які втілюють в собі справжні трояндові стихії: Angel Falls, Niagara Falls, Utigord Falls, Tugela Falls, Yosemite Falls. Чекаємо з нетерпінням, коли вони з’являться у нас в Україні.

Троянда Niagara Falls. © bierkreek

Троянда New Dawn, Somerset Rose Nursery, США, 1930 (гібрид Wichurana). © Олександр Матисякевич

Основні рекомендації для вдалого вирощування рамблерів

Які ключі треба підібрати, щоб двері в царство витких троянд піддалися? Все не так складно, як може здатися. Не складніше за вирощування троянд  інших садових груп.

Посадка

Садити троянду треба з нахилом в сторону опори з прицілом на те, що на зиму її треба буде пригнути. Від стіни до цетру куща має бути відстань не менше 50 см, ці панянки – троянди великих розмірів, їм потрібно забронювати місце. Крім того, треба врахувати, чи не буде стікати на неї потік води з даху при опадах. Дуже бажано створити умови для циркуляції повітря в середині куща і між гіллям і стіною, відстань в 10 см вважається оптимальною.

Зимівля рамблерів

Оскільки більшість рамблерів цвітуть один раз за сезон на торішніх пагонах, важливо їх зберегти. Якщо загинуть гілки, цвітіння відповідно не буде. В цьому і полягає найбільша складність у вирощуванні троянд цієї групи: розплутати і зняти все з опори, пригнути до землі, зафіксувати, вкрити агроволокном – створити максимально сприйнятливі умови для хорошої зимівлі у вашому регіоні.

Оскільки зими у нас непередбачувані, в себе (майже на півночі України) я не ризикую. Як мінімум, пригинаю, зв’язую, щоб троянда опинилася під сніговим покровом. Багато садівників з центральної та південної України залишають свої троянди на опорах і вони (і троянди, і господарі) добре себе почувають. Зазвичай рамблери вважаються досить морозостійкими, але це питання все ж відносне.

Сам процес пригинання – теж проблема (але в порівнянні, це не така вже проблема, бо вкладати жорсткі гілля клаймберів…). Дехто винаходить такі опори, щоб можна було пригнути троянду разом з нею. Важливо: чим троянда доросліша, тим вона витриваліша. З молодими трояндами ризикувати не варто: вкутати і приспати лялечок до весни!

Обрізування

Важливість зберігання гілок минулого року зрозуміла: саме на них вже закладені квіткові бруньки, які будуть цвісти цього року. Деякі трояндарі старші трьохрічного віку гілки вирізають – дають більшу можливість розвиватися молодим пагонам, дехто залишає – і вони прекрасно цвітуть. Така троянда виглядає пишною і гарною, тільки проріджуйте свій кущ за необхіності.

Тут все залежить від вподобань і бачення садоводом саме цієї плетистої троянди на саме цьому місці. Якщо пагін цвіте, стан троянди здоровий, вигляд вписується в потрібну картину, вам подобається, то … це ваша троянда – придивляйтеся і вирішуйте!

Звичайно, обов’язкове санітарне обрізування: сухе, слабке, тонке, що заважає, не подобається – прибираємо повністю. Всі інші обрізування робляться над сильною брунькою, з якої піде майбутня гілочка, одразу це уявляємо і ріжемо. Орієнтовно у куща має бути 5-6 сильних основних пагонів.

Троянда Blue Magenta, Van Houtte, Бельгія, 1900 (гібрид Multiflora) – горизонтальне розташування гілок. © Олена Ільченко

Формування витких троянд

Щоб плетиста троянда цвіла знизу і доверху, потрібно намагатися вкласти її гілки максимально горизонтально: на шпалері, на стіні, на паркані – віялом, рядочками, можна сплести щось схоже на мереживо; на перголах, арках, обелісках – так само заплітаємо по спіралі, бажано — в одну сторону, бо це ще восени розплутувати. Всі нові пагони, що наростають за літо, також заплітаємо в такий самий спосіб: троянда буде виглядати охайно і на наступний сезон створимо умови для пишного цвітіння.

Читайте також наші статті:

• Світ ландшафтних троянд — мускусні гібриди
• Які бувають троянди? Про видові, старовинні та сучасні

Підживлення і пофілактичні обробки

Гарні плетисті троянди – здорові троянди. Щоб вони такими були, в першу чергу важливо створити для них максимально сприятливі умови. При посадці в відповідних місцях і збалансованому підживленні троянди майже не хворіють. Сонячне місце, щедрий полив в спеку та чередування органічного та мінерального підживлення – кити, на яких базується здоров’я і краса королев саду.

Рецептів «харчування для троянд» багато, але всі зводяться до того, щоб дати і не передати. Ринок мінеральних добрив – на будь–який смак і гаманець. Дякувати виробникам галузі, існують комплексні мінеральні добрива з перевіреними формулами і співвідношеннями. Ними за загальною схемою користуються навесні по сходженню снігу, в період бутонізації і після цвітіння.

Надважливо при цьому враховувати склад і якість грунту. Позакореневі підживлення іноді спрацьовують набагато краще. Перепрілий гній і компост ніхто не відміняв – це найкраще, що можна придумати для троянди, і не тільки для троянди.

Оскільки більшість рамблерів – сорти старовинні, вони часто схильні до хвороб, тому профілактичні обробки з метою підвищення імунітету їм не завадять. Багато залежить від погоди і сорту. Бувають роки, коли троянди не хворіють, а бувають, коли вони більш вразливі, а методи при цьому ті ж самі. «Не нашкодити» – золоте правило, воно таке не дарма – читаємо уважно інструкції, слухаємо поради спеціалістів і придивляємося до своїх насаджень. Ті самі нам підказують, що не так або так 🙂 .

Троянда Lady of the Lake, Остін, 2014, горизонтальне розташування гілок. © Олена Ільченко

Плетисті тронди рамблери в дизайні саду

Виткі троянди в період цвітіння перетворюють сад на справжнє видовище. Вони можуть:

• заквітчати будівлі, паркани,
• прикрасити своїм нетканим килимом межі садиби,
• прикрити не дуже симпатичні будівлі або підкреслити красу симпатичних,
• розділити сад на зони,
• створити акценти в міксбордерах,
• навіть грати роль грутопокривних троянд!

Саме рамблери варто використовувати для прикрашання арок і пергол. Їхня висота і пластичність пагонів це дозволяє зробити з легкістю. Маючи довжину гілок 5 метрів, ці пагони здатні завити арку заввишки 2 м повністю. Пам’ятаємо, що завиваємо максимально горизонтально, по спіралі, в одному напрямку протягом всього сезону, щоб арка була в квітах вся, а не тільки її верх.

І навіть якщо арка чи пергола цвістиме тільки зверху, можна підсадити поруч нижчі троянди з інших садових груп або інші багаторічники чи кущі: лаванду, шавлію, гіпсофілу, дзвоники, хосту, хвойні, будь що, що любите.

Троянда Apple Blossom з наперстянками, дзвониками та мускусною трояндою Ballerina на нижньому ярусі. © Олена Ільченко

Гарно виглядає арка, завита з двох сторін одним сортом троянди. Це справа смаку і експериментів: можна пробувати контрастні за кольором поєднання або різні за формою квіти приблизно в одній тональності.

Неперевершено виглядає дует троянди і клематиса, як ти їх не посади: хоч навпроти один одного, хоч поруч, хоч з обох сторін в різних комбінаціях і приємних для вас кольорах. Оскільки у клематисів коренева система досить потужна, до троянд їх радять підсаджувати, коли ті вже окріпнуть. Такі поради для терплячих особисто мені не підходять, тому я розташовую їх на досить далекій відстані в різні посадкові ями, щоб вони не конкурували за світло, їжу і воду, але щоб зручно було їм підніматися по опорі.

Поєднання клематису і троянди вирішує питання однократного цвітіння рамблерів: можна підібрати сорти, які будуть цвісти після відцвітання троянди, можна такі, що цвітуть разом, а потім ще під осінь. Дуже зручно, якщо клематис буде належати до третьої групи обрізування, пагони яких обрізаються низько.

Білий рамблер (мускусний гібрид) з простими квітами Francis E.Lester в поєднанні з кущовою сонячно-жовтою Lizzy та клематисом Rouge Kardinal. © Олена Ільченко

Тунель з арок, вкритих трояндовим цвітом затуманюють очі і заворожують серця – доведено світлинами світових парків і відомих трояндаріїв. Свої фото зможу показати років через три – рішення прийняте, троянди посаджені, арки підтягнуться, чекаю краси. Якщо у вас є довга доріжка… А заради такого можна і створити довгу доріжку! Справа смаку – мені смачно!

Троянда Dream Weaverб, Zary, США, 1998, (витка флорибунда). © Тетяна Тихонова

Арковий тунель прикрашає подвір’я навіть зимою. © Тетяна Тихонова

Для пергол і альтанок підійдуть крупні сорти рамблерів, щоб ті змогли подолати їхню висоту і вкрити дах. Вони ж згодяться і для прикрашання стін будівель.

Ніжно-лимонний клаймбер Elfe та рамблер New Down orange на перголі. © Олена Ільченко

Троянда Ghislaine de Feligonde, Turbat, Франція, 1916 (гібрид Multiflora) зустрічає господарів і гостей на парадному паркані. © Олена Ільченко

Троянда Dorothy Perkins Jackson&Perkins, США, 1901 (гібрид Wichurana). © Галина Микитинець

На передньому плані штамбова троянда Chippendale та New Dawn на задньому плані – позначення кордонів за допомогою витких верхолазів. © Олександр Матисякевич

Троянда Perennial Blue, Mehring, Великобританія, 2003 разом з мускусним гібридом Mozart, Lambert, 1937 (нижній ярус композиції), цю композицію видно з будь-якої точки саду. © Олександр Матисякевич

Троянда Excelsa, Michael H Walsh, СШФ, 1908 (гібрид Wichurana), дуже легко підкорює арку. © Вікторія Кононенко

Троянда Paul’s Himalayan Musk, W. Paul, Великобританія, 1916 «заплів сітку-рабицю вздовж паркану в пару прольотів метрів по 3 в ширину». © Галина Микитинець

Кольорова гамма витких троянд-рамблерів

І наостанок — кольорова гамма.

Серед білоквіткових сортів плетистих троянд рамблерів це:

• Bobbie James (4-5 м ),
• Seagull (3-4 м),
• Rambling Rector (3-4 м),
• Paul`s Himalayan Musk (3-4 м)
• і справжній велетень Filipes Kiftsgate (5-10 м).

В фіолетово-маджентових тонах:

• Blue Magenta (3-4 м),
• Veilchenblau (2,5-3 м),
• Americаn Pillar (3-4 м),
• Excelsa (3-4 м).

Ці троянди миряться з напівтінню, в таких умовах кольори стають навіть більш насиченими, не так швидко вицвітають і обсипаються.

Серед рожевих кольорів можна знайти:

• Paul Noel (2,5-3 м),
• Dorothy Perkins (3-4 м).

Зазвичай заявлені розміри в умовах України ці верхолази переростають. Уявляєте, три—чотири метри квіткового водоспаду?! Одна! Ці троянди беруть своєю масою та неймовірною пишністю цвітіння. Про ці та інші сорти – в наступній зустрічі.

Дорогі читачі! Плетисті троянди-рамблери будуть доречні як у великих садах, так і в маленьких. Мої крупноквіткові  клаймбери тільки підростають – їх я ще полюблю, а от в рамблери вже вірю! Колись здавалось, що такого не може бути, такі квіткові килими нереальні! Реальні! Тримають в обіймах будинки, схиляються над ганком, обвивають дерева, обеліски, прикрашають арки, декорують паркани і створють романтичну атмосферу в саду, відгороджуючи ваше родове гніздо від усього навколишнього світу. Цвіту у ваших гніздах!

Троянда Blue Magenta. © Олена Ільченко

Дякую за фото і консультації Галині Микитинець (Мелітополь), Олені Ільченко (Karlsruhe, Німеччина), Тетяні Тихоновій (Харків), Олександру Матисякевичу (Львів), «Трояндам в Україні» – за натхнення.

Вікторія Кононенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.