Пустирник — рослина для вашого спокою та здоров’я

Пустирник — ну що про нього можна розповісти? Його хіба що лінивий або супермен не знає, бо останній точно не мав потреби нерви заспокоювати та тиск вгамовувати. Як гіпотонік я дуже рідко сама мала з ним справу, але позитивні відгуки знайомих та досить часте призначення цієї рослини лікарями і ветеринарами при серцевих розладах не могли залишити мене осторонь. І я розпочала збирати інформацію про цю відому офіційну лікарську рослину, яка українською називається собача кропива (Leonurus). Про лікарські властивості пустирника і використання в медицині розкажу у своїй статті.

Пустирник — рослина для вашого спокою та здоров’я. © Joost J. Bakker

Про те, що ця трава з відверто неприємним запахом належить до однієї родини з м’ятою, я не здогадувалася. Але так, вони дійсно родичі. Не всім в родині бути приємними як на дотик, так і за ароматом.

Хоча все це справа смаку, пустирник також використовують як ароматичну приправу у кулінарії та  навіть їдять (корені не є виключенням).

Але про це не тут та не зараз. Бо собача кропива —  повноцінний лікарський засіб, подарований нам самою природою. І у цій публікації ми спробуємо дізнатися, як він працює та що його відрізняє від інших, окрім того, що на теренах України цю рослину можна знайти за потребою будь-де.

Лікувальні властивості пустирника

Перечитавши купу досліджень, я пошкодувала що в нашій традиційній та народній медицині його досить рідко використовують як допоміжний засіб при родових розладах у жінок та порушеннях гормонального балансу під час менопаузи. Не дарма ж англійці охрестили настоянку пустирника не інакше як «мамине зілля» (motherwort).

А в Китаї собача кропива вважається кращим традиційним засобом у лікуванні жіночих захворювань через її надзвичайну ефективність, тому цю рослину там називають «Yi Mu Cao», що буквально означає «корисна трава для матерів».

У вигляді чаю або настоянки ще прадавні греки використовували собачу кропиву для зменшення стресу у жінок під час пологів.

Ці факти не скасовують позитивного впливу пустирника на серцево-судинну та нервову системи, але значно розширюють коло його можливостей, використання та майбутніх досліджень.

Перелік (не повний) властивостей пустирника, або кропиви собачої виглядає приблизно так:

• може нормалізувати баланс гормонів, пов’язаних із симптомами менопаузи та затримкою менструації;
• заспокоїти післяпологові ускладнення у вигляді кровотечі та неврозу породіль;
• допомагає розв’язувати проблеми зі сном, долає безсоння та неспокій;
• поліпшує загальний стан щитоподібної залози. Деякі європейські країни схвалили використання пустирника для лікування гіпертиреозу, попри те, що доказова база такого впливу обнадійлива, але недостатня.
• може позбавити симптомів оперізуючого лишаю (вітряна віспа, вірус родини герпесвірусів) та інших інфекцій шкіри;
• допомагає підтримувати здоров’я серця, знижуючи артеріальний тиск і покращуючи кровотік;
• зменшує прискорений або нерегулярний серцевий ритм, викликаний стресом або тривогою, пустирник показаний при серцево-судинних неврозах (діє ефективніше, ніж валер’янка, броміди чи конвалія).
• Може полегшити тривогу та депресію.

Перші дослідження на людях і щурах показали зменшення симптомів тривоги та депресії після щоденного вживання екстрактів кропиви собачої, або леонурину протягом 4 тижнів. Леонурин — це активний алкалоїд, який отримують із трави пустирника.

Нові дані свідчать, що леонурин має нейропротекторну дію при ішемічному інсульті, хворобі Паркінсона та Альцгеймера. Проте ефект леонурину при нервово-психічних розладах, особливо при великій депресії, залишається невідомим.

Крім того, дослідження показали, що леонурин істотно пригнічує продукцію прозапальних цитокінів інтерлейкіну.

Ці результати демонструють, що леонурин має антидепресантну дію.

Окрім вищезазначеного, собачу кропиву використовують для зменшення надмірного газоутворення та зняття спазмів кишківника, полегшення стану при лихоманці, при набряках та затримці рідини в організмі тощо.

Читайте також про ромашку лікарську в нашій статті за посиланням.

Пустирник, або Собача кропива звичайна (Leonurus cardiaca). © julia_HalleFotoFan

Собача кропива — хімічний склад

У чому ж секрет собачої кропиви? Звісно у її неповторному вмісті та природно збалансованій концентрації діючих речовин, які ще довго науковці будуть намагатися виділити та окремо дослідити.

У траві пустирника містяться алкалоїди, одним з оригінальних є леонурин, сапоніни, органічні кислоти, ефірна олія, флавонові, дубильні та інші речовини.

Хімічні сполуки, знайдені в складі собачої кропиви, включають гуанозин, рутин, сирингову кислоту та стигмастерин.

Урсолова кислота, леонурин і флавоноїди — це сполуки в складі пустирника, які позитивно впливають на роботу серця.

Протипоказання до вживання пустирника

Попри очікувану та іноді гарантовану користь, вживання ліків (трава пустирника не є виключенням) має свої обмеження.

Пустирник може бути корисним та попереджати тромбоутворення шляхом розрідження крові, але якщо ви приймаєте «Варфарин» або інші антикоагулянти, чи маєте проблеми зі згортанням крові — від лікування цією травою краще відмовитися зовсім, або до обговорення зі своїм лікарем, який оцінить ризики та очікувану користь.

Також слід відмовитися від препаратів на основі собачої кропиви вагітним та людям зі зниженим тиском. Безпечна добова доза становить не більше 3-5 грамів сухої трави, оскільки надмірне вживання може призвести до негативних побічних ефектів.

Читайте також про лікарські властивості волошки у матеріалі за посиланням.

Збір та заготівля сировини

Щоб приготувати ліки з собачої кропиви, спочатку займемося збором сировини, а саме — верхівок собачої кропиви, які щойно розквітли.

Для цієї справи відправляємося у чисте та віддалене від доріг та підприємств місце, не забувши взяти з собою рукавички та ножиці або секатор, ці інструменти значно полегшать завдання та вбережуть руки від колючок.

Краще обирати для зрізання рослини з тонким стеблом (ніжніші), зрізати приблизно 20 см з верхівки.

Висушуються пагони собачої кропиви досить легко, для цього траву не щільно розкладають на тканині або папері у сухому та добре провітрюваному приміщенні. Крихкість стебла стане показником повного висушування.

Зберігати висушену траву пустирника можна у картоні або міцному паперовому пакеті у сухому та прохолодному приміщенні до 3-х років.

Для приготування лікарських препаратів сухий пустирник краще подрібнити. © purelywicked.ca

Цілющі рецепти з собачої кропиви

От тепер можна переходити до рецептів приготування лікарських препаратів з собачої кропиви. Перед цим сухий пустирник краще подрібнити для зручності.

Легкий настій (трав’яний чай) з собачої кропиви

1-2 чайні ложки сухої  трави залити 1 склянкою окропу. Дати настоятися 10-15 хвилин. Пити по 1 склянці 3 рази на день.

Лікарський водний настій

Столову ложку добре подрібненої (фрагменти не більше 5 х 5 мм) трави собачої кропиви помістити у скляний посуд, залити окропом, накрити кришкою для збереження летючих речовин та поставити доходити (повільно кипіти) на водяній бані впродовж 15 хвилин. Зняти та дати настоятися 45 хвилин. Відцідити та долити кип’яченою водою до 200 мл.

Такий настій вживають по одній столовій ложці теплим за 15-20 хвилин до їди 3-4 рази на день. Зберігається він закритим у холодильнику не більше ніж 2 доби. Курс зазвичай призначає лікар.

Настоянка спиртова з трави пустирника

Для приготування настоянки пустирника беремо 1 частину подрібненої сухої трави та заливаємо 5 частинами 70% спирту. Щільно закриваємо і ставимо у темне місце не менше ніж на 2 тижні, при цьому не забуваємо час від часу струшувати місткість. Вживають по 1-4 мл на склянку теплої води 3 рази на добу.

Заспокійливий мед на основі трави собачої кропиви

Для приготування нам буде потрібна склянка сухої подрібненої трави пустирника та дві третіх склянки меду. Спочатку додатково пропускаємо траву крізь подрібнювач (блендер), потім вибираємо волокна, що не перемололися, та поміщаємо на ще одне подрібнення, але вже у кавомолці до максимально тонкого перемелювання.

В нас має вийти приблизно третина склянки трав’яного борошна, яке ми ретельно перемішуємо з двома третинами склянки меду. Дуже ретельно! Закриваємо та залишаємо при кімнатній температурі на 2-3 доби. Все, готово!

Приймати такий заспокійливий мед варто не більше, ніж по одній чайній ложці, і не частіше 3 разів на день. Тож зберігайте у недосяжному для дітей та ласунів місці.

Читайте також, чим корисне листя дуба — у матеріалі за посиланням.

Спокою та впевненості вам, а «мамине зілля» хай знадобиться лише, щоб заспокоїти серце, що калататиме від нестримної радості!

Оля Юхимівна,

ЗЕЛЕНА САДИБА.