Падалиця і компост — можна чи ні?

Осінь надзвичайно щедра на матеріали для компостування. Опад, дрібні гілочки, залишки рослин з грядок, запаси соломи, останню скошену траву з газону традиційно закладають для приготування найкращого виду органічного добрива. Але один з найбільш поширених і потенційно корисних матеріалів для виготовлення компосту — падалицю — багато хто ігнорує як небезпечний. Те, що падалицю не можна залишати під деревами зимувати в садках — щира правда. Та знищувати її після збирання зовсім не обов’язково. Ризик зараження компосту збудниками захворювань та шкідниками нівелюється правильними температурами й діяльністю корисних мікроорганізмів.

Падалиця і компост — можна чи ні?

Падалиця і органічне землеробство

Суперечки з приводу того, чи можна використовувати падалицю в компостуванні, та й в принципі залишати її на території своєї дачної ділянки, мабуть, по запеклості можуть зрівнятися лише з дискусією з приводу правильної назви полуниці або технології висаджування улюбленої картоплі. Використання падалиці в компості має як своїх противників, так і прибічників. Рішення в кожному випадку потрібно приймати виходячи з своїх власних переконань.

Одне залишається безсумнівним: у вигляді падалиці ми втрачаємо щороку значний відсоток потенційного врожаю фруктових дерев. І просто викидати або знищувати підпорчені плоди — марно витрачати ресурси. Адже навіть зіпсовані фрукти все одно зберігають запас поживних речовин, які хай і у зовсім видозміненому вигляді, але можуть принести користь садовим рослинам.

Якщо раціональний підхід до садівництва і вибір на користь органічного землевпорядкування й екологічності для вас в пріоритеті, то використання падалиці у компостуванні є одним з найкращих способів правильного використання садових ресурсів.

Читайте також нашу статтю Компост — основа органічного землеробства.

«Правильна» падалиця для компосту

Теоретично, використовувати у компостуванні можна будь-який ягідний та фруктовий «опад» — падалицю з ягідних кущів та всіх видів фруктових дерев. Та наявність у плодів кісточкових порід не здатної швидко розкладатися надтвердої кісточки все змінює і робить їх непридатними для компостування. Якщо є можливість вийняти кісточки вручну (чи перетерти падалицю через сітку для їх відсіву), підійдуть і сливи, і вишні. Та все ж для компосту, зазвичай, використовують ягоди, груші, яблука, які можна просто зсипати й не «гратися».

Падалиця — єдине виключення з головного правила недопустимості заражених рослин у компості.

В компост не можна закладати заражені залишки рослин, незалежно від того, про які види йде мова. Якщо від гнилі, іржі, фітофторозу, плямистості, борошнистої роси та інших захворювань постраждала будь-яка рослина — декоративні кущі, багаторічники, сезонні однорічні квіти, пряні трави, овочі — їх не можна використовувати у компостуванні і потрібно знищувати за межами саду. Та падалиця — виключення з цього, здавалося б, дуже суворого і загальноприйнятого правила. І дуже цінний компонент для компосту.

Лише невеликий відсоток падалиці — здорові плоди, що впали з дерева внаслідок буревію, особливостей сорту чи «автоскидування» надлишкового врожаю. Більша частина фруктів з улюблених дерев падає лише тоді, коли вони заражені захворюваннями чи шкідниками. Всю падалицю потрібно зібрати з-під дерев і розцінювати як заражену.

Падалицю, що лише трошки постраждала від падіння, з невеличкими зонами ураження або взагалі без видимих пошкоджень, можна перебрати, обрізати, використати у їжу — від компотів до запікання чи приготування гарнірів. Решту падалиці (в тому числі, на вигляд повністю гнилу) можна використати у компостуванні, а не лише закопати чи викинути. Адже прикопування зіпсованих плодів у садку має значно більші ризики, ніж створення незамінного й корисного органічного добрива.

Теоретично, використовувати у компостуванні можна будь-який ягідний та фруктовий «опад» — падалицю з ягідних кущів та всіх видів фруктових дерев

Чим різноманітніші відходи в компості — тим краще

Для отримання якісного компосту важливо зберегти баланс «зелених» (свіжих, мокрих) та «коричневих» (сухих) складових і поєднати якомога більшу кількість органічних матеріалів та відходів. Окрім безпосередньо органіки, приготування якісного компосту вимагає застосування біопрепаратів — спеціальних концентратів корисних мікроорганізмів та бактерій, що беруть участь у формуванні біоти ґрунту, переробці органічних речовин, утворенні гумусу. Завдяки ним і утворюється якісне, поживне і безпечне середовище для розвитку рослин.

При створенні компосту за більш суворими правилами органічного землеробства утворюють біокомпост — добриво з підвищеною концентрацією корисних мікроорганізмів, що якісно відновлює грунт та його текстуру. Та й звичайне компостування завжди включає проливання прошарків матеріалу розчином біопрепаратів, завдяки яким і відбувається весь процесс.

Падалиця — один із способів збагатити компост, що складається з традиційного травостою, листя, кухонних відходів, соломи, додавши вітамінну та насичену мінералами і цукрами домішку. Падалиця в цьому плані дуже схожа на традиційну складову розчину мікробіологічних препаратів — цукор або варення, які створюють поживне середовище для розвитку і розмноження корисних бактерій. У процесі визрівання компосту падалиця стає постійним і невичерпним джерелом такого підживлення й значно активізує корисні мікроорганізми і черв’яків, які й утворюють якісну гумусну массу.

Падалиця діє на компост як своєрідний прискорювач процесів дозрівання й одночасно — як вітамінно-мінеральна добавка з ферментами й безцінним запасом корисних речовин. Вона збагачує ідеальне добриво макро- і мікроелементами в доступній для засвоєння рослинами формі.

Компост чудово підходить для мульчування, покращення субстратів, підготовки до посадки, збагачення грунту, весняного підживлення органікою

Ризик розповсюдження хвороб та шкідників

Головний аргумент проти використання падалиці в компості — те, що під впливом тепла шкідники та збудники хвороб знайдуть ідеальне середовище для розмноження і розповсюдження, заразять все добриво. І разом з ним будуть розповсюджуватися і по садку. Та насправді так можуть стверджувати лише ті, хто не дуже обізнаний з особливостями приготування компосту.

При правильній організації процесу компостування жодної шкоди такий «наповнювач» як падалиця (з усіма можливими видами парші, плодожерок, й іншими шкідниками всередині) спричинити не зможе. Адже під час дозрівання й перетворення органічних відходів на гумус самі умови являються достатніми для знищення збудників хвороб і шкідників. Уся «загроза» просто не збережеться внаслідок підвищених температур в процесі компостування та діяльності корисних мікроорганізмів і бактерій, які чудово пригнічують шкідливу мікрофлору й патогени, нейтралізують токсини й знищують шкідників.

Уся біорозмаїтість компосту, окрім власне завдання перетворення органіки на гумус, виступає і як природній механізм оздоровлення компосту, а з ним — і грунту. Якщо спори ржавчини на зараженому листі можуть вижити в компості з низькою концентрацією біопрепаратів, то от шкідники, типові для яблуні, груші й інших дерев, «згорять» в процесі компостування (під дією підвищених температур і внаслідок діяльності природних ворогів).

Самі принципи компостування й природні механізми нівелюють всі «витоки», які привели до появи падалиці. Компосту вона просто не може нашкодити. А от якість добрива гарантовано покращить у рази.

Читайте також нашу статтю «Розумний» город, або Як садівнику-городнику полегшити своє життя.

Як використовувати падалицю в компостуванні

Ключ до успіху в приготуванні компосту з падалиці — дотримання правила розмаїття матеріалів. Падалицю засипають всього лиш як один з прошарків при створенні компостної купи, не насипаючи її товще, ніж на 15-20 см. І обов’язково чергують не з іншими свіжими органічними матеріалами, а з сухою травою, сіном, листям, пересипаючи прошарки органіки землею, перегноєм, гноєм. Кількість матеріалів, використанних в компостуванні, має бути більшою за 5 видів, а «наповнювач» у вигляді субстрату чи перегною обов’язковий. Необхідно підтримувати суміш вологою, регулярно рихлити — компост з падалицею потребує стандартних процедур.

Якщо сумніви все ж залишаються, є дуже простий спосіб гарантувати, що компост з падалицею не завдасть шкоди жодній рослині: його потрібно залишити дозрівати на зайвий рік перед використанням. Навіть мінімальний ризик збереження збудників захворювань, гарантовано нівелюється, якщо компост буде готуватися не один, а два роки з моменту закладки.

Використовувати компост, у складі якого є падалиця, можна як звичайне добриво. Компост чудово підходить для мульчування, покращення субстратів, підготовки до посадки, збагачення грунту, весняного підживлення органікою. Жодної шкоди він не спричинить навіть біля ягідних кущів і дерев, де й збирали падалицю. Та якщо у вас залишилися сумніви, можно просто обмежити площу використання компосту декоративними рослинами, яким шкідники плодових видів не можуть завдати шкоди в принципі.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.