Єдина рослина, що здатна своїм цвітінням затьмарити враження від гліцинії — саме так варто розглядати бобовник. Його часто недооцінюють і вважають гігантом, якому не знайдеться місця на невеликих ділянках та у звичайних садках. Але це не так. На відміну від гліциній, з якою споріднений бобовник за типом цвітіння (поникаючі китиці), цей яскраво-жовтий травневий гігант дивовижно пластичний. І абсолютно морозостійкий. Бобовники вирощувати настільки легко, що їх можна буквально посадити й забути. Адже найскладніше — дочекатися першого цвітіння.
Зміст:
Саджанці бобовника часто виглядають, як голі «палички» з невеликим коренем, що викликає сумніви у їх здатності прижитися й витримати першу зиму. Та, насправді, бобовники дивують адаптивністю, швидкістю росту й здатністю до саморегуляції. Вони спочатку якісно вкорінюються, а потім вже починають формувати неповторну крону. І через декілька років «палички» вже дивують китицями яскравих суцвіть.
Бобовники — потужні чагарники, багатостеблеві чи класичні дерева висотою від 3 до більш як 10 м. Для них характерні витончені, прямі лінії: навіть молоді пагони дивовижно тонкі й прямі, часто поникаючі. Вони вражають своєю лілійністю.
Дуже прикрашає бобовник кора — сіро-зелена, з віком злегка бура, вона вкрита дивовижною мозаїкою, тріщинками, зморшками й бороздами, які приємно вирізняються навесні та взимку на будь-якому фоні.
Навіть без листя бобовник здається одним з особливих видів. Та коли розпускаються трійчасті, розташовані парами, схожі на акацієві листки, від бобовників очей не відвести. Ідеально овальні, сидячі долі гігантських листків здаються особливими завдяки сіро-сріблястому відтінку і бархатистій поверхні. Лише до середини літа листя стає більш яскравим та ефекту особливого відблиску все одно не втрачає.
Цвітіння бобовника — видовище особливе. Воно починається тоді ж, коли стартує і ріст листя, впродовж трьох тижнів перетворюючись на головну окрасу саду. Золотисто-яскраво-жовті, особливі губчасті квіти зібрані на сріблястих тонких квітконіжках в довгих, до 40 см, щільних, гроновидних пониклих китицях. У своїй масі вони справді нагадують золотий дощ.
Після цвітіння бобовники продовжують дивувати. На місці багатоквіткового суцвіття формуються китиці плодів — лінійних бобів довжиною до 9 см з особливою бурою опушкою. Стручки, що звисають поміж листям, прикрашають сад довго, поступово розтріскуються і дивують закрученою формою.
Важливо! Бобовник — отруйна рослина, небезпечна для дітей та домашніх улюбленців.
Підібрати для бобовника місце нескладно — це сонцелюбна, а у нашому кліматі — виключно сонцелюбна рослина, якій потрібен якісний, родючий, пухкий і легкий грунт. Бобовники краще розвиваються на лужних грунтах, не люблять щільної, кислої і бідної землі, перезволоження. При ризику застою води взимку краще закладати дренаж.
Висаджуючи бобовники, особливо з відкритими коренями, не варто чекати швидкого результату: він може розквітнути як наступного року, так і змусити почекати 5-6 років, адже зацвітає повноцінно лише тоді, коли наростить достатньо пагонів і потужну крону.
Висаджують бобовники в індивідуальні лунки глибиною від 60 см, додаючи комплексні мінеральні та органічні добрива, рясно поливаючи та стараючись зберегти рівень заглиблення кореневої шийки. Мульчування допоможе рослині якнайшвидше сформувати кореневу систему, а нечастий полив після висадки — прискорити цвітіння.
Гліцинія жовта називають часто бобовник українські садівники. Але це неправильно. Про справжню гліцинію на нашому сайті є чудова стаття Гліцинія — ліана-мрія, що стала реальністю і для українських садів.
За цими деревами взагалі не потрібно доглядати. Молодим рослинам, що тільки розкривають свою красу, у тривалу посуху не зашкодять глибокі поливи (достатньо 2-3 за літо), та для дорослих бобовників вони зовсім не потрібні (хоч і не завадять в аномально суху весну). Бобовники можна навіть не підживлювати, лише на бідному грунті та в щільних групах варто подбати про одну-єдину процедуру ранньою весною, комплексними добривами.
Про інші невибагливі декоративні кущі читайте в статті Невибагливі і прекрасні – декоративні кущі, топ-10.
Обрізку для стримування чи видалення окремих довгих пагонів проводять лише за власним бажанням. Адже бобовники пишно цвітуть і розкривають особливу красу лише тоді, коли їм дають вільно розвиватися.
Бобовники не хворіють, але їх настільки любить попелиця, що вони здатні завоювати першість за темпами захоплення рослини цим шкідником. Листю попелиця жодної шкоди не чинить, та й здалеку її майже непомітно. Та вона перетворює дерево на джерело зараження всього саду, особливо рослин довкола. Шкідник з’являється на бобовниках, як не дивно, навіть не під час жовто-гарячого цвітіння, а частіше лише тоді, коли зав’язуються й висихають стручки плодів. Навіть при найретельнішому контролі попелиця швидше за все вкриє грона суплідь суцільною масою. Кращий вихід — профілактика. Звичайні системні чи біоінсектициди варто застосувати до цвітіння та відразу після нього.
Часто бобовник помилково записують до розряду декоративних дерев, що погано зимують в наших умовах. Насправді, його давно акліматизували й у продажу зустрічається районовані рослини. Обмерзнути можуть лише незрілі гілочки, та й то таке трапляється лише в невдалі роки. Бобовники швидко відновлюються і пошкоджень майже непомітно. В жодній підготовці до зимівлі немає потреби, хоча якщо на початку осені провести вологозарядний полив, цвітіння буде ще більш пишним.
У бобовника чудово укорінюються літні живці, які варто тримати під ковпаком у середньо зволоженому грунті. Додаткової обробки стимулятором пагони не потребують.
Кущові бобовники можна розділяти на окремі рослини. При надійному закріпленні пагонів в грунті біля рослини можно успішно укорінити відгалуження.
Бобовники часто щеплюють, та краще залишити це питання професіоналам.
Насіння вимагає тривалої стратифікації або скарифікації. Посів проводять під зиму, відразу на основному місці з захистом молодих рослин або на окремій ділянці з перенесенням.
Читайте також наші статті:
Бобовники у нас сприймаються як рослини-одинаки, що краще ростуть на віддалі. Та, насправді, це один з декоративних видів дерев, які можна включити навіть у квітник чи міксбордер. Звичайно, він дуже ефектний і на фоні газону, у алеях чи як рослина для притінення зони відпочинку. Та якщо правильно вибрати місце – по периметру, збоку квітника чи чагарникової групи, бобовник нічим не буде заважати іншим рослинам. Більше того: легка тінь від бобовників дозволить на сонячних квітниках і в спекотних посушливих місцях використати більш тіньо- й вологолюбні багаторічники й погратися з особливими умовами для окремих колекцій рослин.
Якщо почати направляти рослину змолоду, прямі довгі пагони бобовника можна сформувати в тунелі чи зелені дахи (при умові вибору міцних конструкцій основи).
Здавалося б, які можуть бути партнери у дерева-гіганта…. Та бобовник чи не єдиний вид красивоквітучих дерев, що може вписатися в складні композиції без зусиль і втрат у партнерів. Під бобовником чудово ростуть спіреї, іриси, бадани, полині, анемони, лілії, лілейники, хости, королиці, герані.
Рід Бобовник не може похвалитися різноманітністю. До нього входить всього 3 види рослин, з яких декоративні лише два. Єдиний вид, що можна назвати доступним і поширеним часто рекламують і як єдиний з достатньою зимостійкістю, доречний у невеликих і середніх садах — бобовник анагіролистий. Та на практиці інший вид бобовника часто куди витриваліший й надійніший.
Золотий дощ, або Бобовник анагіролистий (Laburnum anagyroides) — розкішне декоративне дерево, що без проблем зимує в Україні. Він дивує, перш за все, цвітінням, але й до самих кущів варто придивитися: багатогілкові, цікаві, з прямими пагонами, вони часто ростуть як дерево висотою до 7 м. Молоді гілки дуговидно вигинаються, основні — прямі й дивовижно рівні. Красива сіро-зелена, бороздчата кора, яскраві трійчасті сріблясті листя — чудовий фон для головного шоу бобовника — цвітіння.
Губчасті золотисті квіти в рясних китицях довжиною до 30 см повисають між листям, ніби сором’язливі гігантські сережки, і нагадують про схоже за формою цвітіння гліциній. У цього виду є ряд декоративних форм — квітуча два рази осіння, з золотим молодим листям ауреа, плакуча пендула і числені безіменні сорти з більш яскравим листям чи цвітінням.
Альпійський золотий дощ, або бобовник альпійський (Laburnum alpinum) — рослина легендарна, та у нас, на жаль, зустрічається рідко. Цей бобовник чудово зимує і настільки потужний, що, справді, вважається гігантом. В теплих краях він може перевищити і 10 м, та в нашому кліматі обмежується максимальними 3 м, а часто і зовсім виглядає як середній за розміром чагарник. Світло-зелене листя формує живописну крону, а довжелезні пониклі китиці квіток до 40 см завдовжки більш вузькі і видаються чудом, та, на жаль, частенько підмерзають.
Читайте також нашу статтю Жасмин голоквітковий — декоративний кущ, який цвіте в зимовому саду.
Тетяна Шумовська.