Гліцинія — ліана-мрія, що стала реальністю і для українських садів

Гліцинія — рослина-мрія. Забути її красу неможливо. Це одна з тих середземноморських рослин, які поступово стають реальністю і для українських садівників. Гліцинії районують та адаптують не лише на півдні та на Закарпатті, а й в центрі та навіть на півночі. І якщо обирати вирощені в вашій місцевості рослини, шанси на успіх досить великі. Звичайно, гліцинія потребує особливого захисту на зиму, ретельного підбору місця та хоча б мінімального догляду. Та пурпурові китиці розкішних суцвіть, що наче видіння колихаються над головою, варті зусиль і очікування.

Гліцинія — ліана-мрія, що стала реальністю і для українських садів

Яку гліцинію можна вирощувати в Україні?

Статус рослини субтропічного клімату робить гліцинію дуже складною культурою для вирощування в будь-якому кліматі, відмінному від м’яких умов Середземномор’я. Та це не заважає ентузіастам вирощувати дивовижну гліцинію і в Україні.

Всі гліцинії — ефектні, потужні, висотою до 10 метрів і шириною до 6 м, деревовидні листопадні ліани, що потребують міцних опор. Гліцинії дивують щорічним приростом, красою кори та вигинами швидко дерев’яніючих пагонів. Та найбільше — травнево-червневим, а іноді і повторним надрясним цвітінням з легендарними ароматними, блакитно-бузковими китицями суцвіть до 50 см довжиною. Розкішне перисте чергове листя розпускається лише зі стартом цвітіння. Ядучі довгі зелені стручки плодів теж додають рослині чарівності.

Найпопулярніший та найнадійніший для України варіант — гліцинія китайська (Wisteria sinensis) — потужна ліана, здатна підніматись на висоту 12 м при ширині до 8 м, з виключно бузковими квітами до 30 см довжиною, що з’являються до листя. Вона поступається за розміром суцвіть та ефектністю більш вибагливій та менш зимостійкій гліцинії рясноквітучій (Wisteria floribunda). В Україні цей різновид зазвичай обмежується 1,5-2 м висотою. Часто з неї формують невелике дерево. Фото, які ви побачите в цій статті — це гліцинії, що ростуть у більш теплому кліматі. У нас ця теплолюбна ліана не беоре таку висоту.

Сорти гліцинії, які відносно районовані для наших умов:

• білий «Альба» (Alba),
• великоквітковий темно-бузковий «Блек Дрегон» (Black Dragon),
• яскраво-рожевий «Розеа» (Rosea),
• рожево-фіолетовий «Доміно» (Domino),
• ніжно-рожевий мереживний «Ліпстік» (Lipstick, синонім – Kuchi-beni),
• білосніжний потужний «Широ-нода» (Shiro-noda),
• довгокитицевий білий «Лонгіссіма Альба» (Longissima Alba),
• темно-фіолетовий «Віолачеа Плена» (Violacea Plena).

Гліцинія жовта, як часто можна почути від українських садівників, це зовсім інша рослина з назвою Бобовник (Laburnum). Про вирощування «жовтої гліцинії» і її фото можна прочитати та побачити в нашій статті Як вирощувати в саду золотий дощ, або бобовник?

Гліцинія китайська (Wisteria sinensis)

Як обрати гарний саджанець?

Сьогодні саджанці гліцинії можна купити на будь-якому ринку та будь-якій ярмарці. Ціна на них різноманітна. Серед безлічі чагарників та дерев, що продають з відкритими коренями, зустрічаються і тонкі «палички» цієї надцінної рослини. Та купувати таку гліцинію — лише втратити кошти і зусилля.

Щоб мати шанс прикрасити садок цією ліаною, потрібно обирати саджанці з закритою кореневою системою. Пошкодження, пересихання коренів абсолютно унеможливлюють приживання гліцинії. У саджанців варто оглядати все, що тільки можна перевірити — чи немає підозрілих плям або пошкоджень, ознак неправильного догляду. Гліцинія повинна «сидіти» у грунті надійно, витягуватися з контейнеру з цілою грудкою, на поверхні землі не повинно бути ознак перезволоження, плісняви. Видимі корінці варто перевірити на сліди гнилі й всихання.

Купити якісні саджанці гліцинії будь-де не вийде. Перш за все варто поцікавитись наявністю гліцинії у місцевих колекціонерів, в розплідниках, садових центрах. І лише якщо місцеві «джерела» вичерпано, можна вивчати асортимент інтернет-магазинів та садових фірм, репутації яких ви довіряєте і які надають гарантію приживання саджанців (або повернення коштів).

Для посадки краще підходять одно- або дворічні молоді ліани. І якщо ви купили сорт гліцинії, то саджанець повинен бути привитий, інакше збереження ознак культивару не гарантовано, а ось розчарування від декількох додаткових років чекання та меншої кількості суцвіть забезпечено.

Гліцинія рясноквітуча (Wisteria floribunda)

Вимоги гліцинії до місця в саду

В природному середовищі, в субтропічному кліматі гліцинія чудово росте в затінку. Та у нас гліцинію варто вважати світлолюбною рослиною і висаджувати лише на сонячних місцях. Чим захищеніше й тепліше буде місце, тим краще буде рости й зимувати гліцинія. До висаджування варто взимку оцінити вітрову «обстановку». Найкращий варіант — південна сторона будівель чи огорож.

Гліцинія може рости і дарувати квіти як на сухому, піщаному, кам’янистому грунті, так і на свіжих, середньовологих супіщаниках і суглинках. «Протипоказання» — підвищений рівень залягання грунтових вод, заболочення, надважка земля. Головні характеристики — достатня дренованність, повітропроникність.

Текстуру будь-якого грунту, за винятком піщаного, потрібно покращувати додаванням керамзиту, гравію, великозернистого піску, за можливості — перліту. Родючість підвищують зрілою органікою — компостом чи перегноєм, по відру на квадратний метр. Реакція грунту повинна залишатись нейтральною або слабкокислою, для гліцинії китайської допустима (але все одно небажана) слабколужна рН. Гліцинія формує надзвичайно потужну кореневу систему, розростається вглиб та вшир, готувати ділянку потрібно по всьому периметру потенційного росту, на декілька метрів від стовбуру.

Гліцинії (фото нашої статті це доводять) потрібно надати чимало простору. Це ліана-одиначка, яку якщо і комбінують, то з іншими гліциніями для створення ефекту алеї, квітучого тунелю чи огорожі. Потреба в дуже потужних, міцних опорах звужує варіанти розміщенням біля стін, альтанок, арок, балконів, кам’яних чи цегляних огорож. Часто використовують гліцинії в комбінації з фальшколонами.

Гліцинія «Альба» (Alba)

Посадка й пересадка гліцинії

Оптимальним терміном посадки гліцинії для України вважається весна, після прогрівання грунту та до прокидання бруньок. Запасний варіант — остання декада серпня та вересень.

Мінімальна дистанція до будівель, огорож, інших конструкцій, доріжок, рослин — 1 м.

Стандартний варіант посадкової лунки — глибиною близько 40-60 см та шириною до 60 см. Про встановлення надійних опор, що здатні витримати чималеньку вагу дорослої гліцинії, потрібно подбати наперед. На дно лунки треба закласти гарний прошарок дренажних матеріалів. Якщо ви бажаєте обмежити ріст гліцинії (зазвичай така потреба виникає на півдні та в маленькому садку), можна відразу встановити обмеження — велику бочку без дна, металеві пластини, шифер і т.п. Вийняту землю краще змішати з такою ж кількістю піску, торфу, компосту (чи перегною).

Саджанці гліцинії висаджують, не порушуючи земляного кому, рясно поливши їх напередодні. Кореневу шийку заглиблюють на декілька сантиметрів (зручно встановлювати гліцинії на одному рівні з землею, а після поливу й осідання рослина сама «втягнеться» на оптимальний рівень. Посадку завершують дуже рясним поливом і обов’язковим мульчуванням поверхні землі навколо. В перші 2-3 тижні саджанці потрібно притіняти від прямого сонця та слідкувати за вологістю грунту в посуху.

Гліцинії не люблять пересадки з трирічного віку. Якщо є нагальна потреба, можна спробувати пересадити їх, підкопуючи максимально глибоко, повністю зберігаючи грунт навколо кореневища.

Гліцинія «Розеа» (Rosea)

Особливості догляду за гліцинією

Ключем до успіху з гліциніями є мульчування. Землю навколо рослини потрібно обов’язково захищати товстим шаром (10 см) будь-яких доступних вам матеріалів (від торфу та компосту до кори, скошеної трави, тирси і т.п).

Гліцинії не потребують частого поливу, та все ж без додаткової допомоги в посуху, особливо навесні, не зможуть нормально цвісти, скинуть пуп’янки. Якщо опади відсутні більше двох тижнів, гліцинію потрібно додатково підлити (глибоко, по 2-3 відра, 1 раз на тиждень).

Підживлення для гліцинії можна проводити за простою або складною схемами. В перші роки добрива не потрібні, та з 3-4 року їх вносять, обираючи одну зі схем:

• одне підживлення навесні, з початком росту, повними мінеральними добривами (50 г) та хоча б 1 відром зрілих органічних добрив;
• два підживлення — навесні використовуючи органічні або азотні добрива в стандартній кількості, в період цвітіння — повні добрива (45-50 г), а після цвітіння — фосфорно-калійні препарати (40 г).

Обрізування квітів на гліциніях проводять тричі для стимулювання якнайпотужнішого цвітіння:

• весняна обрізка відразу після зняття укриття — видалення пошкоджених та сухих гілочок;
• літня обрізка після цвітіння — квітконосів до листя (щоб зберегти бруньки для повторного цвітіння), а бічних пагонів, що не цвіли — на третину;
• осіннє формуюче обрізання, вже після листопаду — вкорочення всіх пагонів до 2-5 бруньок, за бажанням — задання форми та напрямів розвитку.

Через відсутність типових для гліцинії шкідників та хвороб в нашому кліматі, ця ліана хворіє надзвичайно рідко. Їй загрожують хіба що гнилі при висаджуванні в занадто сиру і щільну землю.

В українському кліматі гліцинія хворіє вкрай рідко

Зимівля гліцинії в Україні

Гліцинія  рослина 5-6 зони, що витримує морози до -29 °С (за умови вибору адаптованих до вашої місцевості сортів). На півдні та Закарпатті укриття потрібне в перші роки, у всіх інших регіонах — постійно.

Гліцинії до зими готують за тими ж принципами, що й плетисті троянди. Високе підгортання дозволяє захистити кореневище від вимерзання, та без зняття з опор і хоча б найпростішого повітряно-сухого укриття не обійтися:

1. Важкі пагони гліцинії потрібно дуже обережно відкріпити від опори, зв’язати та покласти на землю, підклавши під низ дошки або лапник.
2. Невеликі ліани зверху можна просто вкрити гілками хвойних рослин. Більш дорослі та потужні вкривають агроволокном у два шари, натягнутим по звичайним металевим дугам чи іншому каркасу. За умови можливості регулярного контролю і провітрювання допустиме засипання сухим листям з прикриванням агроволокном, лапником, сухим бадиллям.

Якщо вкривати важку ліану немає змоги, хочеться гарантувати успішну зимівлю і, як результат, пишні квіти всеною, можна вирощувати гліцинію у великих горщиках та діжках. Взимку рослину можна тримати у будь-якому гарно освітленому приміщенні з температурою від +5 до +10°С. Та перш ніж наважитись на таку форму, варто зважити, що ліана буде повністю залежить від частих поливів (влітку — майже щоденних, як тільки підсохне верхній шар землі) та регулярних підживлень. Таку гліцинію доведеться формувати, обмежувати в рості. Та й переносити важку діжку з гігантом непросто.

Читайте також нашу статтю про іншу цікаву декоративну ліану Лимонник китайський — і красивий, і корисний.

Розмноження гліцинії

Гліцинію можна виростити з насіння, сіючи поверхнево під зиму, в кінці листопада чи на початку грудня. Можна посіяти гліцинію напровесні на розсаду, разом з першими квітами. Тримають посіви під плівкою чи склом, за температури близько +25 °С, на яскравому освітленні. Пересаджувати в садок сходи можна лише після останніх приморозків.

Куди швидше дає результат вегетативне розмноження. Молоді пагони для відводків весною злегка надрізають та закріплюють в грунті по периметру для укорінення. Для живців в березні-квітні однорічні гілочки нарізають на відрізки по 20-25 см, вкорінюють під ковпаком у будь-якому легкому субстраті.